Основнi засоби: визначення, класифiкацiя та оцiнка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ 8

РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методологічні аспекти обліку та аналізу основних засобів.                                                       

1.1 Основнi засоби: визначення, класифiкацiя та оцiнка 

1.2 Документальне оформлення  руху основних засобів та їх  облік

1.3 Методи амортизації основних засобiв

1.4 Аналіз ефективності  використання основних засобів 

РОЗДІЛ 2. Особливості обліку та аналізу основних засобів підприємства «Аскон». 21

2.1 Організаційно–економічна  характеристика діяльності підприємства «Аскон»

2.2 Методика проведення аналізу основних засобів на  підприємства «Аскон»

 

РОЗДІЛ 3.Шляхи удосконалення  обліку основних засобів на підприємства «Аскон».                                                                                         33

Висновки. 48

Список використаних джерел. 50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми. Важливе значення приділяється основним засовам як головному елементу матеріально-технічної бази підприємства.

Ефективність  використання основних засобів залежить від організації своєчасного  одержання надійної і досить повної обліково-економічної інформації. У  цьому зв'язку зростає роль та значення обліку як однієї з найважливіших  функцій управління.

Однак сучасна система організації  бухгалтерського обліку основних засобів не може цілком задовольнити зростаючі інформаційні потреби управління.

Значний внесок у розробку теоретичних основ  обліку основних засобів внесли роботи М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, С.Ф. Голова, В.П. Завгороднього, В.Г. Лінника, Ю.І. Осадчого, В.М. Пархоменка, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка, Н.М. Ткаченко та інших вчених-економістів. Отримані ними протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок із проблем удосконалення обліку основних засобів мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку.

Метою курсової роботи є дослідження шляхів удосконалення обліку та аналізу основних засобів підприємства  „Аскон”.

Для досягнення поставленої мети необхідно  виконати наступні завдання:

• вивчення класифікації та оцінки основних засобів;
• дослідити порядок ведення документування та визначити порядок ведення аналітичного та синтетичного обліку;
• розглянути методи нарахування амортизації основних засобiв
• розглянути аналіз ефективності використання основних засобів;
• дослідити організаційно-економічну характеристику діяльності підприємства  „Аскон”;
• визначити порядок обліку та документування основних засобів на підприємстві  „Аскон”;
• проаналізувати основні засоби підприємства  „Аскон”;
• внести пропозиції щодо автоматизації основних засобів на підприємстві  „Аскон”
• обґрунтувати й запропонувати методику нарахування амортизації, за якої оновлення основних засобів буде найбільш повним, своєчасним, раціональним.

Предмет і об'єкт. Об'єктом курсової роботи є фінансово-господарська діяльність підприємства  „Аскон”.

Предметом дослідження  курсової роботи є аналіз ефективності використання основних засобів на підприємстві „Аскон” та дослідження шляхів удосконалення їх обліку та аналізу.

Методи  дослідження. Методологічною основою дослідження є обґрунтування необхідності вдосконалення фінансового та податкового обліку основних засобів та вирішення пов’язаних із цим процесом проблем.

Для узагальнення й оцінки сучасного  стану організації та ведення  обліку основних засобів на підприємствах  України використано методи асоціацій  і аналогій; логічного аналізу; деталізації; порівняльного аналізу; системного вивчення господарських процесів; евристичний  метод експертної оцінки і контрольних  питань; а також схематичні та графічні методи. Теоретичну й методичну основу курсової роботи сформовано за системним осмисленням законодавчих та нормативних актів України з питань бухгалтерського обліку та оподаткування операцій з основними засобами.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ  АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

 

1.1 Основнi засоби: визначення, класифiкацiя та оцiнка

 

Для здійснення своєї діяльності підприємства мусять мати необхідні  засоби та матеріальні умови. Це найголовніший  елемент продуктивних сил, який демонтує їх розвиток.

За допомогою таких  засобів людина впливає на предмет  праці з метою трансформування  вхідних матеріальних ресурсів у  готовий продукт.

У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий  об’єкт обліку, що має назву „основні засоби підприємства”.

Основні засоби – матеріальні  активи, яке підприємство утримує  з метою використання їх в процесі  виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим засобам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного  використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначено  в Положеннi (стандартi) бухгалтерського облiку 7 „Основні засоби”. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності.

Порядок відображення надходження основних засобів в бухгалтерському обліку та формування їх первісної вартості залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані.

Основнi засоби розрiзняються за призначенням та функцiональною роллю  у виробничому процесi, що викликає необхiднiсть вiдповiдної їх класифiкації. Класифікація основних засобів зображена  в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Групи та підгрупи основних засобів

№ групи	Назва групи
1	Земельнi дiлянки
2	Капiтальнi витрати на полiпшення земель
3	Будинки (виробничi, адмiнiстративнi, склади), споруди (мости, греблi, автомобiльнi дороги) та передавальнi пристрої (кабельнi лінії, каналiзацiя, водоканали, лiнiї  електромереж
4	Машини й устаткування: силовi (котельнi установки, електродвигуни, гiдроагрегати, турбоагрегати, газотурбiннi установки, двигуни внутрiшнього згорання, трактори, електротехнiчне устаткування); робочi (металорiзальнi верстати, компресорнi машини й устаткування, насоси, вантажо-розвантажувальнi машини й устаткування для земельних i кар’єрних робiт); вимiрювальнi та регулювальнi прилади, лабораторне устаткування (контрольно-вимiрювальна апаратура, геодезичнi прилади, вагоне устаткування, обчислювальна технiка); iншi машини й устаткування комунального господарства, спортивне, театральне, музичне устаткування.
5	Транспортнi засоби
6	Інструменти, прилади, iнвентар (меблi)
7	Робоча i продуктивна худоба
8	Багаторiчнi насадження;
9	Іншi основнi засоби

 

Поняття ”земельна дiлянка” законодавством не визначено. Всi землi за цiльовим призначенням подiляють  на:

1. землi сiльськогосподарського призначення;

2) землi населених пунктiв  (мiст, селищ мiського типу й  сiльських населених пунктiв);

3) землi промисловостi, транспорту, зв’язку, оборони та iншого призначення;

4) землi природоохоронного,  оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного  призначення;

5) землi лiсовото фонду;

6) землi водного фонду;

7) землi запасу.

До витрат на полiпшення земель належать витрати на мелiоративнi (осушувальнi) та iригацiйнi роботи, антиерозiйнi заходи (терасування, змiна рельєфу, ярiв та iн.).

До будинкiв вiдносять  архiтектурно-будiвельнi об’єкти, призначенi для створення умов (захист вiд  атмосферних явищ та iн.) працi, життя, обслуговування населення й зберiгання  матерiальних цiнностей. До будiвель належать усi комунiкацiї всерединi будiвлi, необхiднi для її експлуатацiї. Фундаменти пiд  велике габаритне устаткування, спорудженi одночасно з самою будiвлею, входять до її складу. Фундаменти пiд рiзними об’єктами (якi не є будовами), навiть якщо вони розташованi всерединi будiвлi, належать до iнвентарних об’єктiв, яким вони служать.

Споруди - iнженерно-будiвельнi об’єкти, призначенi для створення  умов, необхiдних для здiйснення процесу  виробництва або забезпечення досягнення невиробничих цiлей через виконання  певних технiчних функцiй, не пов’язаних iз змiною предмета працi.

Iнвентарним об’єктом  цього класу вважається кожна  окрема споруда з усiма пристроями, що становлять з ним одне  цiле, наприклад, резервуар (включаючи  фундамент, арматуру, гарнiтуру, пiдiгрiвальний  пристрiй).

Передавальнi пристрої теж  належать до основних засобiв:

- лiнiї електропередач, у  т. ч. сигналiзації та зв’язку;

- трансмiсiї та трубопроводи (крiм магiстральних) з усiма  промiжними механiзмами, необхiдними  для трансформації (перетворення) i передавання енергiї, перемiщення  трубоповодами рiдких і газоподiбних  речовин. 

Як машини визначають технiчнi пристрої, за допомогою яких при  виконаннi певних операцій технологiчного  процесу здiйснюється перетворення енергії, матерiалiв i iнформацiї для  отримання необхiдного корисного  результату. У такому значеннi цей  термiн сприймається однозначно й  не потребує жодних уточнень.

Обладнання - пристрiй, що виробляє або перетворює енергiю, матерiали  та iнформацiю. Інвентарним об’єктом типу обладнання є кожна окрема машина, включаючи пристрої та приладдя, стацiонарно змонтованi прилади, iнструменти, електрообладнання, в тому числi пристрої для її пiдключення  до мережi енергопостачання, а також iндивiдуальну огорожу й фундамент, якi входять до її складу.

Класифiкацiя машин і  обладнання здiйснюється за функцiональним принципом i за галузями виробництва, наприклад  машини сiльськогосподарськi та лiсогосподарськi (трактори, косарки тощо).

Засоби, призначенi для перевезення  людей i (або) вантажу, а також встановленого  на ньому обладнання чи механiзму  називають транспортними засобами. До цiєї групи належать:

- автотранспорт;

- судна;

- залiзничний транспорт;

- апарати лiтальнi: повiтрянi й космiчнi;

- веломототранспорт;

- електротракспорт виробничий  безрейковий. 

Iнструменти, прилади, iнвентар  (меблi), визначають знаряддя ручної  працi або виконавчий механiзм  машини для здiйснення рiзних  робiт.

Прилади - засоби вимiрювання, аналiзу, обробки й зображення iнформацiї, пристрої регулювання, автоматичнi й  автоматизованi системи управлiння.

Iнвентар (меблi) - сукупнiсть  рiзних предметiв господарського  вжитку й виробничого призначення.

Худоба, що використовується в процесi виробництва природним  шляхом (у тому числi сторожовi собаки), а також тварини, що не є продукцiєю, а використовуються для виробництва  продукцiї: самцi-плiдники й самицi-годувальницi, худоба молочного, вовняного стада  класифiкується як продуктивна худоба.

Робочу й продуктивну  худобу класифiкують за:

• видовою вiдмiннiстю (корови, конi та ін.);
• статевою вiдмiннiстю (бики, корови);
• функцiональним призначенням (молочнi, м’яснi, сторожовi тварини).

Рослини, якi використовуються в процесi виробництва (наприклад, для  вирощування плодiв, ягiд), для здавання в оренду або в соцiально-культурних цiлях (декоративнi дерева й кущi), класифiкують  як багаторiчнi насадження. Їх подiляють  на насадження:

- ботанiчних садiв;

- захиснi;

- декоративнi;

- продуктивні.

До насаджень ботанiчних садiв вiдносять насадження, вирощенi в науково-дослiдних цiлях. До захисних - насадження багаторiчних культур, розведених із метою екологiчного захисту  земель, озер та iн. До декоративних - озеленювальнi й декоративнi насадження, висадженi з метою естетичного благоустрою  зони життедiяльностi людини, а також  насадження паркiв. До продуктивних - плодовi, овочевi, лiкарськi культури, плантацiї  чаю, виноградники та iншi насадження, висадженi з метою отримання товарної продукцiї  рослинного походження.