Шпаргалка по "Бюджету"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2013 в 16:51, шпаргалка

Описание работы

Паспорт бюджетної програми. Приклад.
Порядок складання, розгляду та затвердження проектів місцевих бюджетів.
Форми кошторисів.

Файлы: 1 файл

Реферат.doc

— 364.00 Кб (Скачать файл)

перша (головна) стадія — виділення, зарахування, розподіл і перерахування бюджетних асигнувань головними розпорядниками коштів розпорядникам коштів II ступеня. Вона складається (див. рис. 17) з першого етапу «Виділення і зарахування асигнувань» та другого етапу «Розподіл асигнувань і переказування коштів»;

друга стадія — зарахування, розподіл і переказування бюджетних асигнувань розпорядниками коштів II ступеня розпорядникам коштів III ступеня. Вона складається (див. рис. 17) з двох етапів — третього етапу «Зарахування коштів» і четвертого етапу «Розподіл асигнувань і переказування коштів»;

третя стадія — зарахування, розподіл бюджетних асигнувань і переказування коштів розпорядниками коштів III ступеня підвідомчим установам та одержувачам коштів. Вона відбувається аналогічно другій стадії і складається з одного (п'ятого) етапу «Зарахування, розподіл асигнувань і переказування коштів»;

четверта стадія — безготівкова оплата рахунків розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів (див. рис. 18—19);

п 'ята стадія — виплати готівкою розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів (див. рис. 20).

Фінансування видатків із Державного бюджету (здійснення асигнувань та оплата видатків) проводяться органами Державного казначейства за наявності  даних про територіальне розташування мережі розпорядників та одержувачів  бюджетних коштів, розпису асигнувань державного бюджету, розподілу показників зведених

 

  1. Алгоритм розподілу бюджетних коштів в системі Державного казначейства. Зведені особові рахунки, особові рахунки і меморіальні документи.

Фінансування видатків із Державного бюджету (здійснення асигнувань та оплата видатків) проводяться органами Державного казначейства за наявності даних про територіальне розташування мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розпису асигнувань державного бюджету, розподілу показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподілу показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за територіями, а також на підставі затверджених індивідуальних кошторисів доходів і видатків з планами асигнувань із загального фонду бюджету.

Доведені обсяги бюджетних  асигнувань є підставою для прийняття  розпорядниками та одержувачами коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків Державного бюджету України.

Органи Державного казначейства приймають від розпорядників та одержувачів коштів бюджету, які в них обслуговуються, реєстри зобов'язань і реєстри фінансових зобов'язань — у межах їх залишків, обліковують на відповідних бухгалтерських рахунках і ведуть картки обліку зобов'язань та фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів). З метою ефективного управління коштами Державного бюджету Державне казначейство України консолідує інформацію, одержану від своїх територіальних органів, щодо наявності неоплачених фінансових зобов'язань для прийняття відповідних рішень про виділення асигнувань розпорядникам коштів.

На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних  призначень та з урахуванням неоплачених  фінансових зобов'язань складаються  пропозиції про виділення асигнувань із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів загальною сумою (табл. 31). Затверджені пропозиції обліковуються Державним казначейством на рахунках позабалансового обліку в автоматизованому режимі. При внесенні змін до пропозицій складається довідка (табл. 32), облік цих змін здійснюється на відповідних рахунках позабалансового обліку.

На підставі затверджених пропозицій Державне казначейство України  готує в автоматизованому режимі, використовуючи довідники відкритих  зведених особових та особових рахунків, розпорядження про виділення бюджетних асигнувань (табл. 33) у розрізі головних розпорядників коштів, яке підписується начальниками відповідних управлінь та затверджується Головою Державного казначейства України або його заступником. Це розпорядження про виділення бюджетних асигнувань є підставою для їх зарахування на зведені особові рахунки та/або особові рахунки головних розпорядників коштів.

Зведені особові  рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства головним розпорядникам для зарахування виділених бюджетних асигнувань державного бюджету без зазначення кодів бюджетної класифікації видатків і подальшого їх зарахування на особові і реєстраційні рахунки. Особові рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам за певною функцією для зарахування виділених асигнувань, що підлягають подальшому розподілу ними та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів.

Виписка із зведеного  особового або особового рахунка надається головному розпоряднику коштів за результатами попереднього операційного дня. Головні розпорядники протягом наступного робочого дня після отримання виписки подають відповідному управлінню Державного казначейства України розподіли виділених бюджетних асигнувань за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів на паперових та електронних носіях (табл. 34).

Державне казначейство України реєструє розподіли виділених  бюджетних асигнувань у журналі  реєстрації в автоматизованому режимі (табл. 35). За несвоєчасне надання розподілу виділених бюджетних асигнувань відповідальність несуть головні розпорядники.

Управління Державного казначейства на підставі реєстрів готує  меморіальні документи для зарахування  виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержувачів. Меморіальні документи — це документи, що використовуються для безготівкових перерахувань з рахунка на рахунок у межах управлінь Державного казначейства, а також для документального підтвердження зазначених операцій. До їх складу входять меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, акредитиви, векселі, інкасові доручення (розпорядження), розпорядження операційному відділу, чеки.

Після зарахування виділених  бюджетних коштів на відповідні рахунки розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів органи Державного казначейства надають їм виписку з відповідного рахунка за результатами попереднього операційного дня. Інші дії з перерозподілу виділених бюджетних асигнувань аналогічні операціям, які проводяться на рівні Державного казначейства України.

Облік виконаних операцій здійснюється в щоденному режимі. Інформація подається до Державного казначейства України засобами електронної  пошти у визначені терміни  для формування бази даних.

У разі внесення змін до реєстрів та розпорядження про виділення  асигнувань загального/спеціального фонду  державного бюджету готується нове розпорядження із зазначенням суми збільшення (+) чи зменшення (-) асигнувань головному розпоряднику. Підставою для внесення змін та перерозподілу асигнувань є звернення (лист) головного розпорядника бюджетних коштів з обґрунтуванням необхідності вищезазначених змін та перерозподілу, готуються нові зведені реєстри та реєстри з приміткою «зміни асигнувань». Якщо вносяться зміни до пропозицій, розпоряджень про виділення бюджетних асигнувань, зведених реєстрів та реєстрів, здійснюється облік цих змін на відповідних рахунках позабалансового обліку в автоматизованому режимі.

На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від будь-яких інших юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо. Кошти, що надходять безпосередньо на рахунки розпорядників бюджетних коштів, уважаю-ться доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

 

  1. Реєстраційні рахунки, спеціальні реєстраційні рахунки і особові картки.

Для обліку доходів і  видатків розпорядників та одержувачів  коштів на їх ім'я відкриваються  реєстраційні рахунки. Реєстраційні рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам і одержувачам коштів державного та місцевих бюджетів для обліку операцій за коштами загального фонду відповідного бюджету.

У зв'язку із включенням до складу бюджету коштів спеціального фонду розпорядникам коштів в  органах казначейства відкриваються також спеціальні реєстраційні рахунки. Спеціальні реєстраційні рахунки — це рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів усіх ступенів та одержувачам коштів відповідного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду. До кожного реєстраційного та спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства відкриваються особові картки (табл. 39—44), які містять інформацію про виділені бюджетні кошти на оплату витрат, суми їх використання та залишку.

У міру зарахування коштів на реєстраційні рахунки розпорядників  на підставі виписки та реєстрів на виділення бюджетних асигнувань проводяться записи в особових картках. Виписки з реєстраційних рахунків, що підтверджують зарахування коштів, видаються розпорядникам або одержувачам коштів.

Виписки з реєстрів за рахунками складаються в двох примірниках, з обов'язковим зазначенням  призначення коштів, які надійшли з Державного бюджету, кодів їх бюджетної  класифікації, Дати і підпису виконавця. Перший примірник виписки з реєстрів видається розпоряднику коштів, а другий — залишається в операційному підрозділі Держказначейства. Одночасно з цим в особових картках (див. табл. 39—44) розпорядників коштів зазначається сума коштів, виділених на здійснення витрат.

Після отримання виписки  з реєстраційного рахунка розпорядник  коштів протягом операційного дня (з 9 до 13 год.) подає до органу Державного казначейства, в якому відкриті його реєстраційні рахунки, необхідні документи  для проведення платежів (рахунки-фактури, накладні, товаротранспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо) і платіжні доручення. На підставі цих документів відповідний орган Державного казначейства переказує кошти за надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб'єктам господарської діяльності або відмовляє в оплаті. Схема документообороту і процес безготівкової оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів з рахунків загального чи спеціального фондів Державного і місцевого бюджету показані на рисунках 18—19.

Особові картки до спеціальних  реєстраційних рахунків ведуться окремо за кожним видом видатків спеціального фонду та за кодами класифікації видатків (див. табл. 40—44). Усі інші дії з  оплати витрат розпорядників і одержувачів  бюджетних коштів по спеціальному фонду здійснюються в тому самому порядку, що й з оплати витрат розпорядників бюджетних коштів по загальному фонду, тільки в межах загального залишку коштів на рахунку.

Для одержання коштів готівкою (на заробітну плату, стипендії, службові відрядження тощо) розпорядник або одержувач коштів подає до Управління обслуговування кошторисів або операційного відділу органу Державного казначейства заявку на видачу готівки (табл. 45). Заявка виписується розпорядником чи одержувачем коштів на уповноважену особу, з якою у нього укладено договір про повну матеріальну відповідальність і яка має право отримувати і видавати кошти.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом з довіреністю подаються  платіжні доручення на перерахування сум податку на доходи фізичних осіб, сум нарахувань до фондів соціального страхування та сум страхових внесків до Пенсійного фонду. Чек виписується на ім'я особи, яка вказана в заявці на видачу готівки.

На підставі належно  оформленого грошового чека (табл. 46) уповноважена особа розпорядника коштів отримує готівку з відкритого в установі банку поточного рахунка органу Державного казначейства. Невикористана готівка повертається на цей самий поточний рахунок за спеціальними документами. У них обов'язково вказується номер відповідного реєстраційного рахунка

 

  1. Рахунки для обліку видатків бюджету.

Облік асигнувань і видатків бюджету ведеться на різних рахунках. Переказування асигнувань на рахунки  розпорядникам коштів по Державному і місцевих бюджетах характеризує рух грошових коштів, а використання зарахованих коштів — видатки бюджету. Для обліку видатків бюджету використовуються активні рахунки: 71 «Видатки Державного бюджету», 72 «Видатки місцевого бюджету», 79 «Контррахунок за операціями за видатками бюджету».

Рахунок 71 містить такі рахунки III порядку:

711 — «Видатки загального  фонду Державного бюджету»;

712 — «Видатки спеціального  фонду Державного бюджету»;

713  — «Кредитування  Державного бюджету за вирахуванням  погашення».

Рахунок 72 містить такі рахунки III порядку:

721 — «Видатки загального  фонду місцевого бюджету»;

622 — «Видатки спеціального  фонду місцевого бюджету»;

624 — «Кредитування  місцевого бюджету за вирахуванням  погашення».

Операції з обліку асигнувань і видатків Державного і  місцевих бюджетів оформляють проведеннями, які наведені в практикумі з бюджетного менеджменту.

Рахунок 79 містить такі рахунки третього порядку:

791 — «Контррахунок  за видатковими операціями»;

792 — «Контррахунок  за операціями з кредитування  за вирахуванням погашення».

Проведення, якими оформляють операції щодо видатків та їх оплати за рахунок коштів спеціального фонду  бюджету, здійснюють із використанням  відповідних рахунків за подвійною  системою бухгалтерського обліку.

У 9-му класі плану рахунків «Позабалансовий облік» передбачені такі рахунки другого порядку: 90 «Тимчасові планові показники, пропозиції та інші планові показники», 91 «Кошторисні призначення», 92 «Асигнування», 93 «Планові показники за доходами бюджету», 94 «Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів», 95 «Розрахункові документи, не оплачені в строк», 96 «Нараховані доходи і витрати», 98 «Зобов'язання і вимоги за кредитуванням, усіма видами гарантій та цінними паперами, емітованими державою», 99 «Контррахунки до рахунків 90—98 розділів».

Информация о работе Шпаргалка по "Бюджету"