Документ – основна одиниця офіційно-ділового стилю

Вправа 2. Доберіть із різних джерел і запишіть п'ять — сім висловлювань видатних письменників, учених, відомих політичних діячів про українську мову. Розкрийте їх зміст.

Вправа 3. Напишіть розповідь «Мова • І розуміння цього вислову.

• душа народу». Обгрунтуйте  своє

Вправа 4. Прочитайте вголос висловлювання про мову, поясніть їх зміст. [З поданих текстів випишіть приклади орфоепічних (вимовних), орфографічних І (правописних), стилістичних (доцільність використання мовно-виражальних за-I собів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування), І граматичних (вибір правильного закінчення, синтаксичної форми) норм.

«...Українська мова в  багатстві й гнучкості форм не поступа-

Ієтьєя ані жодній із сучасних літературних мов слов'янства і не бідна аж ніяк на поняття, аби нею заважко було перекладати глибину філософських думок і змальовувати високохудожні образи. Це не мова простолюду тільки, як твердять московські невігласи, а мова цілої нації, політичне майбутнє якої іще попереду, але чиє місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим» (М. Драгоманов).

«На Україні повинно  мати силу тільки українське слово»

(В. Винниченко).

«Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить чуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка й Чайковський, Барток і Стравінський скористалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. Українська мова не вчора придумана. Вона — не сирота, вона має слов'янську родину і світову славу. Вона має все» (Д. Павличко).

Вправа 5. Прочитайте текст уголос. Які ураження він справляє? Назвіть засоби, якими автор намагається передати свої почуття.

Молитва до мови

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу  роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі воле-1 любності, слави  і гордого духу.

 

Мово! Велична молитво  наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла Ти на чатах  коло вівтаря нашого національного  храму й не впускала туди злого  духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувана душу козацького роду спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, свято-руський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і І наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то ко-1 льори духовності і Божого знамення.

Мово моя! Звонкова кринице  на середохресній дорозі нашої! долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі  купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо «Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог» (К. Мотрич).

Вправа 6. Перепишіть слова. Поставте правильно наголоси, звірте зі «Словником наголосів».

Користуватися, доповісти, обійняла, одягну — одягнеш, беремо, живемо, розповісти, прийняли, була, взяли, кажу — кажеш, допоможу — допоможеш, пили, контрактовий, новий, ринковий, фаховий.

Вправа 7. Прочитайте подані тексти, доберіть до них заголовки й визначте їх тему.

І. Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці  й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, шо виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.

Мова не тільки засіб  спілкування, а й природний резервуар інформації про світ, насамперед про свій народ. Повіривши в те, що всі мови в нашому спільному домі «активно розвиваються», ми довго не помічали, що цей розвиток, започаткований першим радянським десятиріччям, у ЗО—70-ті роки був спершу затально-мовний, а потім повернутий у зворотному напрямку. Треба виправляти становище: повернути всім мовам їх природний престиж і справжню, а не декларовану рівноправність. Необхідно виховувати культуру мови як запоруку піднесення культури суспільної думки і суспільне корисної праці.

Сьогодні культура і  мова виявилися об'єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і  всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій  культурі мови виявляються виразні  ознаки бездуховності... Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську і навпаки чомусь перестали сприйматись як пляма на службовому мундирі (В. Русанівський).

II. Культура мовлення — це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства. .

Основою мовленнєвої  культури є грамотність, тобто дотримування загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, худодано, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.

Культура мовлення тісно  пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами, непотрібними краси-востями. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи і легко сприймається, зрозуміле.

Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й виявлення поваги до людей, з  якими спілкуєшся, до народу, який створив  цю мову (З журналу).

Вправа 8. Розкрийте значення поданих прислів'їв і приказок.

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

Говори мало, слухай.багато, а думай ще більше. ;      Що маєш казати—- наперед обміркуй.

Краще недоговорити, ніж  переговорити. т

Умій вчасно сказати  і вчасно замовкнути.

Умієш говорити — умій слухати.

Краще мовчати, ніж брехати.

Вправа 9. Визначте, до яких функціональних стилів належать подані тексти. Назвіть основні ознаки офіційно-ділового стилю.

І. Найважливішою в  кожній мові є загальновживана лексика. Вона охоплює слова, якими користуються всі, хто володіє певною мовою. Ці слова пов'язані з повсякденним життям, означають життєво необхідні поняття, а тому зрозумілі кожному. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи і суспільного життя, ознак, кількостей, якостей тощо.

Загальновживана лексика здебільшого стилістично нейтральна, емоційно не забарвлена, бо її елементи (слова), називаючи предмети, ознаки, явища, звичайно не містять їх оцінки. Тому загальновживана лексика властива всім стилям літературної мови в їх писемній і усній формі. Нерідко цю лексику називають міжстильовою (З підручника).

II. Після теплих літніх  дощів хліба налилися колосом,  пополовіли, а десь за тиждень  взялися бронзою. І завирувало, заграло жовтогаряче море навкруги. Білогір'я хлюпало золотими бурунами  колосків у сади і городи.

Пахощі зрілого хліба  особливо були відчутні вечорами, коли спадала спека і настояне на колосках повітря розтікалося селом, а  гарячий вітер з рідного поля ніби сповіщав хліборобам: пора косити (/. Цюпа),

III. Телеграма Київ-53 04053 вул. Пирогова, 9

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова  Проректорові з наукової роботи

 

Просимо відрядити для  участі конференції 1-студентку філологічного  факультету Бойко Запрошення надіслано  поштою

4 квітня

Оргкомітет Проректор

Власенко1

м.Ніжин 166000

вул. Університетська, 43

Ніжинський педагогічний інститут імені М. Гоголя

IV. Український державний  педагогічний університет імені  М. П. Драгоманова створений  постановою Кабінету Міністрів  України № 646 від 13 серпня 1993 р.  «Про вдосконалення мережі

1 Тут і далі у  прикладах прізвища, адреси, телефони  та інші відомості подано довільно.Вступ вищих навчальних закладів» на базі Київського державного педагогічного інституту імені М. П. Драгоманова.

Український державний  педагогічний університет імені М. П. Драгоманова є вищим навчально-науковим закладом, що створений з метою навчальної та культурної діяльності для підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, розвитку і поширення демократичних традицій української і зарубіжної освіти, науки й культури (Зі Статуту).

V. У книгарні

— Добридень!

— Добридень!

— Скажіть, будь ласка, чи є у Вас у продажу роман  Олеся Гончара «Собор»?

— Це відділ технічної  літератури. А он там,.трохи далі, міститься відділ художньої літератури, енциклопедій та словників. Спитайте, будь ласка, там.

— А які книжки продаються у Вашому відділі?

— Різні. Тут і спеціальні наукові праці, й довідники, й  різноманітні посібники та підручники для шкіл, технікумів та вищих навчальних закладів.

— А чи одержали Ви вже  «Український правопис»?

— Так, одержали. На нього  великий попит.

VI.

16 січня 1910 р.

До Володимира Гнатюка

Чернігів

Дорогий пане Володимире!

І в Новому, як і в  старому, році обіймаю Вас сердечно та так само сердечно бажаю найкращого здоров'я та доброго настрою. Прошу переказати також мої щирі бажання усього найліпшого і пані Вашій та діточкам.

Спасибі Вам за лист та картку, вони зробили мені правдиву приємність. Дякую і за обидва збірники: це такий багазій, цікавий матеріал, особливо для нашого брата-белетриста. Я дуже ціню такі книжки; змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи, в те чисте і свіже джерело народної творчості, та покріпляю тим свої сили...

Ваш М. Коцюбинський

 

І. Магія слова

 

Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення — поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. У багатому мовному арсеналі виробилася і закріпилася ціла система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров'я», «добридень», «доброго вечора у вашій хаті», «бувайте здорові» тощо.

Хоч у повсякденна й увійшло  багато словесних вітань, проте люди завше були обачливими з ними, до кожного випадку використовували  далеко не увесь арсенал. Зранку, в  обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідали певному часові. Це ж стосується і кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної належності. Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: «здоровенькі будьте» чи «доброго Вам здоров'я» тощо.

На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно в Україні діти називали своїх  батьків на «Ви». Така форма диктувалася  високою повагою до найближчих людей.

Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й  доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність — основна вимога мовного етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав'язливої розмови виграш обопільний. Лихослів'я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.

Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Чи часто  користуємося ми ним, особливо в магазинах? Цілий день стоїть за прилавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо  сказати однє-едине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій.

Вироблені віками і закріплені в  побуті кращі форми вітань-звернень, повсякденного спілкування —  не звичайна людська забаганка,' не пусте фразерство. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємини, зрештою, наше здоров'я не тільки в буквальному, а й переносному значенні. Це наш спосіб життя (В. Ску-ратівський).

 

II. Чарівні слова

 

Ми часто говоримо один одному: бажаю тобі всього доброго, бажаю тобі добра й щастя. Це не тільки вияв ввічливості. У цих словах ми виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров'я. Цим ми висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності — людини. Не сказати людині здрастуйте — значить виявити своє моральне невігластво. Слово «здрастуйте» має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір'я, зближує людей, відкриває їм душі.

Звертаючись один до одного з проханням, ми говоримо: будь ласка. У цьому  простому й чудовому вислові, що здатний  чудодійно впливати, захована наша повага до гідності людини, шанування в ній самостійності, незалежності, доброї волі (В. Сухомлтськиії):

Уваго! Культуро мовлення!

Вітання та побажання

Доброго рангу!

 

Зі святом Вас!

Вітаю з днем народження!

Бажаю (зичу) щасливого Нового року! Хай щастить у Новому році!

З Різдвом Христовим!

Бажаю (зичу) Вам здоров'я, щастя, успіхів!

Щасливих Вам свят! а, |'Дозвольте  вітати Вас від імені...   

Наше щире вітання...

Прийміть мої співчуття!

Хай збудуться всі Ваші мрії!

Мовленнєвий етикет — це правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців. Мовленнєвий етикет охоплює стійкі формули спілкування (слова, словосполучення, мовні звороти-кліше) в ситуаціях установлення контакту із співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності.