Аналіз прибутку та рентабельності ДП “Львівтрансгаз”

З вищенаведеної таблиці видно, що у 1996 році рентабельність від реалізації природнього газу змнешилась на 4,4% за рахунок зменшення прибутку від реалізації та збільшення собівартості газу в порівнянні з 1995 роком, причому зменшення рентабельності за рахунок зміни прибутку становить 0,5%, а за рахунок зміни собівартості 3,9%.

У 1997 році в порівнянні з попереднім роком рентабельність підприємства зросла на 1,4%. Це зумовлено значним збільшенням величини прибутку від реалізації газу, що супроводило ріст рентабельності на 2,1% і дозволило покрити її спад за рахунок зміни собівартості (який становив 0,7% в порівнянні з 1996 роком).

В загальному, за розглядуваний нами період (1995-1997 роки) рентабельність ДП зменшилась на 3% за рахунок значного росту собівартості природнього газу (4,6% зменшення рентабельності), що частково покрило (а саме 1,6%) ріст рентабльності при збільшенні величини прибутку від реалізації природнього газу.

Слід зазначити, що взагалі зміна кожного з факторів (н-д, зменшення прибутку або збільшення собівартості природнього газу) є негативним явищем у виробничо-господарській діяльності підприємства.

4. Напрямки і резерви підвищення прибутку та рентабельності.

В економічній практиці часто доводиться стикатися з необхідністю підвищення рівня прибутку та рентабельності виробництва. Тому виникає потреба у пошуку ефективності шляхів розв’язання цього питання. Традиційно на підприємствах для покращення рівня прибутку та рентабельності використовують наступні шляхи:

1) підвищення рівня фондовіддачі;

В свою чергу між фондовіддачею та величиною питомої ваги активної частини основних фондів існує кореляційна залежність, причому із збільшенням частки активних основних фондів зростає і фондовіддача. Фондовіддача знаходиться в прямій залежності і від інших показників в структурі ОФ , а саме від віку і якості обладнання. Ефективним фактором підвищення фондовіддачі є вдосконалення технологічного процесу та виробничої структури підприємства, концентрація і спеціалізація виробництва.

2) збільшення об’єму товарної продукції;

3) прискорення обертання обігових коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту та збільшення швидкості обертання;

4) зниження собівартості продукції;

Цього можна добитися за рахунок економії на заробітну плату, амортизаційних відрахувань, підвищення продуктивності праці, скорочення  та зведення до мінімуму незапланованих витрат матеріалів, зниження матеріаломісткості продукції;

5) усунення збтків від позареалізаційних операцій шляхом посилення дисципліни договірних та фінансових відносин.

Крім цих традиційних методів підвищення рентабельності на ДП “Львівтрансгаз” використовують ще і слідуючі:

- зміну середньорічної вартості основних виробничих фондів;

- поліпшення використання основних фондів шляхом вдосконалення ї х структури;

- впровадження передової техніки і технології.

Так, закупка більшого об’єму природнього газу у постачальників за нижчими цінами та скорочення втрат газу в мережах дадуть змогу підвищити фондовіддачу та знизити фондоємність продукції. Цього можна також досягти за рахунок скорочення - вартості основних фондів підприємства після реалізації зайвих основних фондів та основних фондів, які вже вийшли з ладу і простоюють, а також реалізації інших матеріальних цінностей.

Збільшення об’єму реалізації газу дає змогу підвищити швидкість обертання обігових коштів, що сприяє скороченню тривалості одного обороту, збільшуючи кількість оборотів за рік і це відповідно приведе до збільшення прибутку підприємства.

Головним напрямком технічного прогресу на транспорт газу є збільшення діаметрів магістральних газопроводів, робочих тисків, при яких транспортується газ, а також систематичне укрупнення потужностей ГПА. Так, при збільшенні діаметру газопроводу вдвічі, його пропускна здатність зростає більше, ніж  у п’ятеро.  Відомо, що затрати на будівництво газопроводу в більшості знходяться в лінійній залежності від його діаметра. Тому збільшення діаметрів газопроводів сприяє покращенню використання основних фондів по магістральному транспорті газу.

Одним з напрямів підвищення ефективності капіталовкладень  в магістральний транспорт газу є підвищення робочих тисків. Однак, слід мати на увазі, що при незмінних міцнісних характеристиках металу перехід до труб більшого діаметру при одному і тому ж робочому тиску дає більший ефект, ніж підвищення тиску для будь-якого визначеного діаметру. Звідси слідує, що при одній  і тій же міцності металу в умовах його дефіциту раціональніше використовувати газопроводи більших діаметрів.

Впровадження ГПА підвищеної одиничної потужності дає більший ККД.

Однією з причин недовикористання продуктивності газопроводів в процесі їх експлуатації є сезонні коливання споживання газу. Оскільки влітку споживання газу суттєво знижується, середньорічні показники фондовіддачі на транспорті газу можуть бути нижче проектних навіть тоді, коли газопроводи повністю оснащені запроектованими потужностями КС.

Ефективним фактором підвищення рентабельності є удосконалення технологічного  процесу. Дуже важливим є характер підготовки газу до транспорту на промислах. Недостатнє видалення вологи і конденсату з газу часто призводить до утворення гідратних і льодяних пробок в газопроводах, порушення режиму роботи і суттєвого зниження пропускної здатності газопроводів. Відчутно знижує коефіцієнт ефективності роботи газопроводів наявність в трубах будівельного сміття.

На рівень рентабельності суттєво впливають механізація і автоматизація виробництва. При автоматизації все більше живої праці замінюється автоматами, збільшується область автоматичного регулювання і управліня виробничими процесами.

Модернізація - це не лише “швидка допомога” в технічному прогресі. Вона розв’язує протиріччя, що виникає між появою нових, більш продуктивних машин і функціонувнаням відносно старих, менш продуктивних, забезпечуючи єдність технічного і економічного прогресу.

Серед соціально-економічних факторів, що впливають на рівень прибутку і рентабельності, можна виділити: кваліфікаційний рівень робітників, рівень безпеки життєдіяльності на підприємстві і мікроклімат, стимулювання праці працівників, підвищення їх матеріального достатку, трудової дисципліни.

В теперішній час чимраз більше відчувається вплив такого фактору як ціноутворення.

Відставання темпів переоцінки від темпів росту цін на транспортований газ, а також зміна цін на природній газ незалежно від інфляції (в доларах) може спричинити невірну уяву про прибуток у вартісному вираженні, тобо його рівень може бути завищеним.

Під час вирішення питання збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності на ДП «Львівтрансгаз» досліджується також досвід інших підприємств. Прийнятими виявилися слідуючі методи:

- запровадження сплати боргу по оплаті за газ по частинах;

- запровадження кредитування по оплаті за встановлення газових лічильників.

Висновки

Основним видом виробничо-господарської діяльності ДП «Львівтрансгз» є транспортування газу і його реалізація споживачам України і за кордон.

Аналіз ОТЕП діяльності підприємства дав змогу охарактеризувати в загальних рисах ефективність виробництва. Слід зазначити, що протягом 1995-1997 років фінансовий стан підприємства ускладнювався стрімким зростанням цін на газ країн СНД, що вело до несвоєчасних розрахунків за газ, і в свою чергу, до зростаня кредиторської заборгованості підприємств України. В цей же період почався ріст собівартості продукції. Негативним фактором також була курсова різниця доллара в Росії та Україні. Всі вищевказані фактори вплинули на коливання рівня прибутку, в порівнянні з базисним роком, а собівартість збільшилась на 75,9%. Це пов’язано з введенням нового закону про ОФ та податку на прибуток підприємства.

Хоча середньорічний темп росту обсягів транспортування газу склав 4%, що є позитивним моментом діяльності ДП, але даний показник в значній мірі залежить від факторів, що не відносяться до самого підприємства. Оскільки левова частка транспортованого газу надходить з Росії, на вказаний показник впливають обсяги видобутку природнього газу на російьких родовищах і встановлений постачальниками рівень цін. Також, в певній мірі, впливає змешення надходжень газу від власного видобутку і ростом втрат його в мережах.

Продуктивність праці змінювалась нерівномірно протягом аналізованого періоду, і вона змнешилась на 2,7%  в порівнянні з базисним.

Література

1. Егоров В.И., Злотникова Л.Г., Победоносцева Н.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятий нефтяной и газовой промышленности. М.: Недра, 1980.-231 с.

2. Лебединский И.Л. Основные производственные фонды промышленности. Справочное пособие: Л.: Лениздат, 1979.- 264 с.

3. Малый И.Г. Теория статистики: Учебник. М.: Финансы и статистика. 1984.-415 с.

4. Методичні положення визначення доходу на підприємствах газової промисловості (УКРНДІГНЗ).- К.-1995.-72 с.

5. Фадеев В.П. О повышении еффективности использования основных производственных фондов в газовой промышленности. (Нефтяная и газовая промышленность, 1988.-№3.

6. І.М. Бойчик , П.І. Харів, М.І. Хопчан. Економіка підприємств.-Львів:  В-во “Сполом”.-1998.-С.212.

7. Івльненко В.М., Гарбатюк М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз: Навч.-мет. посібн1ик для самост. вивчення дисципліни. К.: КНЕУ, 1999.-176 с.