Економічний зміст обліку виробничих запасів

 

^{Наведена  класифікація запасів  забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:}

^{-раціональне  визначення одиниці  обліку запасів  та формування  номенклатури-цінника;}

^{-організація  складського господарства;}

^{-достовірне  визначення первісної  вартості запасів;}

^{-визначення  умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;}

^{-розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.}

^{Усі перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами . Загальноприйнята класифікація впроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те, що на певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва, це зумовлено тим що кожен регіон має свою специфічну вимову, а також не обходиться і без непрофесійності рабочих, які не вправі дати правильну класифікацію через свою не кваліфікованість. Отже, роблячи узагальнення даного розділу ми можемо сказати, що від правильної класифікації залежить і правильність подальшого обліку виробничих запасів.}

Основними завданнями організації обліку запасів на підприємстві є:

• контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей;
• контроль за збереженням запасів;
• відповідність складських запасів нормативам;
• раціональна оцінка виробничих запасів;
• розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків за місцями зберігання і статтями балансу;
• виявлення всіх витрат, пов’язаних з придбанням або виготовленням запасів та визначення первісної їх вартості;
• контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;
• встановлення методології обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року;
• реґламентування складу собівартості продукції;
• забезпечення своєчасного документального оформлення руху продукції – надходження її на склади (випуску з виробництва) і відправлення покупцям;
• відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку;
• контроль за виконанням плану з обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості, а також визначення результатів від її реалізації;
• фіксація позавиробничих витрат, що пов’язані зі збутом продукції, та контроль за їх обсягом і складом;
• отримання точних даних про кількість та якість випущеної продукції і даних про кількість та вартість відвантаженої продукції, а також довідок про залишок готової продукції на складах і контроль за відповідністю фактичних залишків обліковим даним.

1.2 Нормативне забезпечення ведення діяльності та організації обліку

 

При організації бухгалтерського обліку та аналізу виробничих запасів необхідно користуватись законодавчими та нормативними документами України.

 Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, що займається розробкою:

- Плану рахунків бухгалтерського  обліку;

- положень про документальне забезпечення захистів в бухгалтерському обліку;

- обсягу, форми і порядку  складання річної (квартальної) бухгалтерської  звітності 

- порядку ведення облікових  регістрів різними підприємствами;

- інших нормативних  документів, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки.

Бухгалтерський облік  в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні  вимоги яких встановлені Законом  України „Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні” та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Обліку притаманна певна  специфіка залежно від виду діяльності підприємства та форми господарювання.

Бухгалтерський облік  зобов’язаний вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Організація бухгалтерського  обліку має забезпечити:

- повне й безперервне  забезпечення всіх господарських  операцій, що були здійснені на  підприємстві протягом звітного  року;

- складання встановленої органами державного управління бухгалтерської фінансової звітності.

Бухгалтерський облік  і звітність регулюються державною, стандартами різних рівнів. Інформація бухгалтерського обліку використовується внутрішніми та зовнішніми споживачами.

Нормативною базою, що регулює організацію та методологію бухгалтерського обліку є:

1. Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 (МСФЗ 1) «Подання фінансової звітності», Документ 929_004, поточна редакція — Редакція від 01.01.2012

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246.

3. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996 – ХІV від 16 липня 1999 р.

4. Податковий Кодекс України от 02.12.2010 № 2755-VI

5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку, затверджене наказом МФУ №88 від 24.05.95р.

6. Вказівки про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затверджені наказом МФУ №112 від 31.05.96 р.

7. Наказом Міністерства фінансів в Україні „Про заміни та доповнення до нормативних документів з бухгалтерського обліку” №244 від 19.11.96 р

8. Типові положення:

- Типове положення  з планування, обліку і калькулювання  будівельно-матеріальних робіт, затверджене постановою КМУ №186 від 09.02.86 р. (з наступними змінами).

- Типове положення  про склад витрат обігу та  порядок їх планування й розподілу  в торговельній діяльності, затверджене  постановою КМУ №337 від 18.03.96 р. (з наступними змінами).

- Типове положення  з планування обліку і калькулювання  собівартості продукції (робіт,  послуг) сільськогосподарських підприємств,  затверджене постановою КМУ №  452 від 23.04.96 р. (з наступними змінами).

- Типове положення  з планування, обліку і калькування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджене постановою КМУ №473 від 26.04.96 р. (з наступними змінами).

- Типове положення  з планування, обліку і калькування  собівартості продукції (робіт,  послуг) на підприємствах і в організаціях життєво-комунального господарства, затверджене наказом Держжитлокомунгоспу України №24 від 31.03.97 р.

9. Рекомендації по бухгалтерському обліку валових витрат і валових відходів, затверджені наказом МФУ №168 від 04.08.97 р.

10. Порядок ведення Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та Порядок ведення Книги обліку продажу товарів (робіт послуг), затверджений наказом ДПА України №165 від 30.06.97 р. (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України №469 від 08.10.98 р.).

11. Порядок ведення книги обліку доходів і витрат господарських операцій суб’єктами малого підприємства-юридичним особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затверджений наказом ДПА України №477 від 13.10.98 р.

12. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування” №291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №892/4185 від 21.12.99 р.).

13. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій, затверджена наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №892/4185 від 21.12.99 р.).

14. Наказ Головного управління державного казначейства України „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ №114 від 10.12.99 р.(зареєстровано в Міністерстві юстиції України” за №890/4183 від 20.12.99 р.

15. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління України державної контрольно-ревізійної служби в Україні „Про затвердження Інструкцій з організацій проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за звершення правоохоронних органів” №107 від 26.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №906/4199 від 23.12.99 р. опубліковано в „Офіційному віснику України” №51 від 06.01.2000 р.)

З 1 січня 2000 р. порядок  організації і ведення бухгалтерського обліку в Україні регламентується Законом України „Про бухгалтерський облік в Україні” №996-ХІV від 16.07.99 р. і Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

1.3 проблемні питання обліку виробничих запасів

 

Проблеми обліку, оцінки і аналізу використання виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів: Бородкіна А.С., Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Завгороднього В.П., Єфіменка В.І., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Литвина Ю.Я., Сопка В.В., Ткаченко Н.М., Чумаченка М.Г. Вагомий внесок у розвиток методології питань обліку і аналізу використання виробничих запасів зробили зарубіжні вчені: Аксененко А.Ф., Барнгольц Я.М., Бейгельзимер М.Г., Глен А. Велш, Козлова О.П., Левін В.С., Луговий В.А., Маргуліс А.Ш., Новодворський В.Д., Петрова В.І., Покараєв Г.М. Розенберг Н.Я., Смірнов К.А., Тішков І.Є., Цуркану В.І., Чечета А.П., Шеремет А.Д.

П(С)БО 9 «Запаси» є основним документом, що регулює  порядок надходження, використання та оцінку виробничих запасів. З впровадженням цього стандарту фахівці з бухгалтерського обліку помічали та виявляли в ньому певні неточності, це все сприяло удосконаленню положення. На даний час можна виділити наступні існуючі недоліки Положення.

Наступним не менш важливим документом є Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 р. №2, а саме:

1) в методичних  рекомендаціях до первісної вартості  запасів при їх придбанні до  складу інших витрат також відносять втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні. В П(С)БО 9 «Запаси» в пункті «інші витрати» таких витрат не має;

2) в Положенні  відсутня інформація про визнання первісної вартості придбаних запасів, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку і котра визначається діленням фактичних витрат, що пов'язані з придбанням однорідних запасів, які надійшли однією партією, на загальну кількість придбаних запасів.

3) в методичних  рекомендаціях пропонується оцінювати  надлишки запасів виявлені при  інвентаризації, браковані вироби, зворотні відходи, а також ті  запаси, що отримано в процесі  ремонту, модернізації, ліквідації  основних засобів за чистою  вартістю реалізації або за ціною їх можливого використання. Тоді як у П(С)БО 9 «Запаси» аналогічної вимоги не має. Досі вважали, що такі запаси оприбутковують так само, як і безоплатно отримані, за справедливою вартістю, яка для матеріалів дорівнює відновлюваній вартості (сучасна собівартість придбання). Тим більше, що в останньому абзаці пункту 9 П(С)БО 9 «Запаси» записано: у разі коли на момент оприбуткування неможливо достовірно визначити первісну вартість запасів, їх відображають в обліку за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості. [17] 

Важливим недоліком  нормативно - правових документів та рекомендацій, які регулюють бухгалтерський облік  запасів є відсутність в них  визначення критеріїв та умов віднесення активів до окремих груп запасів.

До цього  часу не внесено зміни до Інструкції по інвентаризації основних засобів, товарно  — матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків. Адже, окремі форми актів застаріли, а інші ще не розроблені, зокрема, необхідні  акти інвентаризації цінностей, уцінка яких здійснена до чистої вартості реалізації, що забезпечуватиме контроль за наявністю, як зіпсованих, так і уцінених цінностей.

Також необхідним є внесення змін до чинних форм первинних  документів з обліку сировини та матеріалів, які затверджені ще в 1996 році і давно не відповідають потребам методології бухгалтерського обліку та практики. Наприклад. Відсутня форма розрахунку чистої вартості реалізації, розрахунку собівартості вибуття товарів за різними методами оцінки. [20] 

Отже, незважаючи на зміни, які відбувалися в законодавчо - нормативній базі, котра регулює бухгалтерський облік запасів, в ній все ще мають місце певні недоліки, котрі свідчать про необхідність подальшого вдосконалення діючого законодавства. Необхідно, щоб зміст законодавчих актів повністю охоплював всі моменти, які стосуються бухгалтерського обліку запасів, всі тлумачення повинні бути чіткими, повними та зрозумілими.

Практика доводить - процес обліку використання виробничих запасів є доволі трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких - і запущеність в обліку, що веде до великих втрат запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов’язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку використання виробничих запасів. [12] 

Також проблемним є питання переоцінки виробничих запасів. У випадку, коли чиста вартість реалізації виробничих запасів перевищує їх первісну вартість, П(С)БО 9 “Запаси” не передбачено їх дооцінку. Це є цілком логічним, бо подібна дооцінка призвела б до оцінки виробничих запасів за їх поточною відновлювальною вартістю, яка у міжнародній практиці обліку не використовується разом з первісною вартістю. Крім того на сьогодні нормативно-правовими актами не передбачено складання будь-якого первинного документа щодо переоцінки запасів. А це є порушенням ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Розділ 2 Організація обліку виробничих запасів

2.1 Організаційно-економічна характеристика  підприємства