Економічний зміст обліку виробничих запасів

Пункт 5 статті 8 Закону про  бухоблік право встановлення облікової політики підприємства цілком і повністю віддає на розсуд суб'єкта господарювання. При цьому підприємство самостійно:

• обирає форму бухгалтерського  обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та із урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;

• розробляє систему  і норми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

• затверджує правила  документообігу й технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

• може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Необхідно також мати на увазі, що облікова політика є складовою частиною фінансової звітності підприємства та повинна відображатися у примітках до фінансових звітів. Отже, саме вона дозволяє поєднати ведення бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності. Без такого регламентуючого розпорядчого документа та його додержання бухгалтерський облік не відповідатиме принципу послідовності, а фінансова звітність не буде зрозуміла користувачам.

В своїй курсовій роботі я використовувала дані по ПАТ «Коровай» Оскільки темою моєї курсової роботи є «Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів», то в першу чергу я проаналізувала відповідний наказ про облікову політику.

Звичайно, структура і  елементи цього документу залежать від сфери та особливостей ведення  господарської діяльності конкретного підприємства.

Проводячи аналіз цього  документу, я побачила що в ньому оговорені наступні питання обліку виробничих запасів, що відображають особливості обліку запасів на даному підприємстві:

Для організації  обліку запасів наказом про облікову політику передбачено наступні положення:

• метод оцінки та списання виробничих запасів;
• порядок визначення первісної вартості запасів та перелік витрат, що не включають до неї;
• порядок відображення в обліку запасів, що не дадуть підприємству економічної вигоди в майбутньому;
• порядок обліку випуску готової продукції;
• документообіг руху запасів на підприємстві.

Підсумовуючи , можна  сказати, що цей документ та інформація, котру він містить насправді  є важливими першочерговими елементами котрі мають забезпечити чіткий та ефективний облік основних засобів.

2.3 Організація бухгалтерського  обліку виробничих запасів

2.3.1 Аналітичний облік матеріальних запасів підприємства ПАТ «Коровай»

Облік матеріальних запасів відноситься до найбільш проблемних ділянок бухгалтерського обліку на підприємстві ПАТ «Коровай». Облік виробничих запасів на підприємстві ПАТ «Коровай» ведеться в кількісному та грошовому виразі в бухгалтерії та по місцям збереження запасів згідно з Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим приказом Мінфіну України від 24.06.96р. № 193.

До матеріальних запасів відносяться матеріали, паливо, запасні частини, а також малоцінні і швидкозношувані предмети. Без забезпечення підприємства необхідними матеріальними цінностями неможливий виробничий процес.

Особливістю виробничих запасів являється те, що вони в  процесі виробництва використовуються повністю, і тому для кожного нового процесу виробництва їх необхідно  змінювати повністю новими.

Бухгалтерському обліку підлягають матеріальні запаси, що призначені для виготовлення продукції, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб [13].

Усі операції з  надходження, переміщення і відпуску запасів відображають на бланках  типових форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів, затверджених наказом Мінстату України від 21.06.96 р. № 193.

Матеріальні запаси на підприємстві ПАТ «Коровай» оприбутковують у відповідних одиницях вимірювання (за об'ємом, вагою, рахунком). Бувають ситуації, коли матеріал надходить в одній одиниці вимірювання, а витрачають його в іншій, наприклад, листове залізо надходило за вагою, а відпускають його за кількістю. Тоді його рух відображають у первинних документах та аналітичних регістрах у двох одиницях вимірювання. До місця зберігання запасів прикріплюють Матеріальний ярлик (типова форма № М-16) [17].

Прибуткові  ордери (типова форма № М-4) виписують на фактично прийняту кількість цінностей у разі їх:

- надходження  від постачальників;

- надходження  з переробки;

- придбання  підзвітними особами;

- отримання  від ліквідації основних засобів  і МШП (на підставі актів  ліквідації);

- оприбуткування  як надлишків, виявлених під  час інвентаризації (на підставі  звіряльних відомостей з інвентаризації).

У разі отримання  запасів за довіреністю уповноважена особа здає їх на склад під розписку комірника на квитанції транспортного документа і на товарно-транспортній накладній. Матеріали, що надходять на переробку (давальницька сировина), обліковують на складах окремо за їх власниками, найменуваннями і цінами згідно з договорами.

Якщо матеріальні  запаси, що надійшли, за їх якістю, кількістю  та асортиментом не відповідають даним, зазначеним у документах постачальника, то приймальна комісія оформляє Акт про приймання матеріалів (типова форма № М-7) у двох примірниках, один з яких надсилають до відділу постачання для відправлення постачальнику претензії, інший — до бухгалтерії для обліку. Прибутковий ордер у цьому випадку не складають. Під час приймання матеріалів на склад без документів також складають Акт за формою № М-7.

Відпуск запасів  на сторону проводять за Накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-20). Зазвичай Накладну виписують у трьох примірниках (перший передають одержувачу запасів, другий — на склад підприємства, третій — на пропускний пункт).

Аналітичний облік  руху запасів на складах здійснюють за сортами. Кількісний облік матеріально  відповідальні особи ведуть на Картках складського обліку матеріалів — типова форма № М-12.

Картки відкривають  на кожний номенклатурний номер запасів і реєструють у книзі «Реєстр карток складського обліку». Ця книга повинна бути прошнурована, пронумерована, скріплена печаткою, кількість аркушів завіряють своїми підписами керівник і головний бухгалтер підприємства. Кожній картці складського обліку присвоюють номер за порядком. У картотеці складу картки розміщують за синтетичними рахунками, субрахунками і групами запасів. Для звірки даних інформацію у картотеці складу, книзі «Реєстр карток складського обліку» і Відомості обліку залишків матеріалів на складі слід фіксувати в єдиній послідовності [12].

Комірник на підставі прибуткових ордерів, вимог, товарно-транспортних накладних та інших документів робить записи у  Картках складського обліку по прибутку, видатку і виводить залишки запасів  після кожної операції. Нумерація записів у Картках щороку починається з першого номера. Завідувач складу (комірник) завіряє підписом виправлення у Картках. Працівники бухгалтерії не рідше одного разу на 10 днів здійснюють перевірку записів у Картках складського обліку і ставлять свій підпис. Після закінчення року залишки, що обліковуються в них, переносять до Карток, що знову відкриваються, а старі здають до бухгалтерії і потім в архів.

Періодично, але  не рідше одного разу на 10 днів, комірник здає до бухгалтерії первинні документи. Приймання-здачу первинних документів оформляють Реєстром приймання-здачі документів типової форми № М-13.

Усі прийняті від  матеріально відповідальних осіб первинні документи бухгалтерія після  перевірки таксує за встановленими цінами. Потім документи групують за видами операцій, джерелами надходження або напрямами відпуску запасів та за кореспондуючими рахунками. За кожною групою запасів підбивають підсумки по прибутку та видатку, які заносять до Накопичувальної відомості — Відомості по прибутку.

В бухгалтерії  облік руху запасів здійснюють у  кількісно-сумовому або грошовому  виразі. Придбані запаси зараховують  на баланс підприємства за первісною  вартістю, яка включає всі затрати, пов'язані з їх купівлею і доставкою (крім відсотків за користування кредитами, наднормативних втрат і нестач запасів). Первісною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, а також отриманих безоплатно, визнається їх справедлива вартість, що відповідає сучасній ринковій ціні [4].

Якщо бухгалтерія веде облік запасів у кількісно-сумовому виразі, то звірка даних складського обліку з даними бухгалтерії здійснюється за кількістю запасів. При цьому форму № М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі» не складають. Кількісні залишки запасів за Кількісно-сумовою оборотною відомістю, яку ведуть у бухгалтерії, звіряють з кількісними залишками у Картках складського обліку за формою № М- У разі спрощеної форми бухгалтерського обліку на малих підприємствах ведуть Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів (форма № В-2) у кількісно-сумовому виразі. При цьому дані Карток складського обліку матеріалів звіряють з кількісними залишками за цією Відомістю, а форму № М-14 не складають [20].

Матеріальні звіти  складають у такому порядку:

- бухгалтерія  включає до матеріальних звітів  усі запаси, що є у підзвіті  у матеріально відповідальної  особи на початок місяця (кількість  і сума) і надсилає їх особам;

- на підставі  первинних документів матеріально  відповідальні особи заповнюють  у кількісному виразі прихід і видаток запасів і виводять залишки на кінець місяця;

- бухгалтерія  перевіряє матеріальні звіти  і проводить їх таксування  у грошовому виразі;

- потім залишки  за матеріальними звітами звіряють  із залишками за відомостями,  складеними бухгалтерією.

Вартість усіх матеріальних ресурсів підприємства ПАТ «Коровай», відпущених на виробничі та інші потреби підприємства , розподіляють за балансовими рахунками, замовленнями і статтями затрат. Якщо в цеху виробляють один вид продукції, то фактичний видаток матеріальних ресурсів по цеху включають до собівартості цього виробу.

Наприкінці місяця постійно діюча комісія, призначена наказом  по підприємству, проводить інвентаризацію залишків запасів у цеху і складає  Інвентаризаційний опис (типова форма № М-21).

2.3.2 Синтетичний облік матеріальних запасів підприємства ПАТ «Коровай»

 

Облік матеріальних запасів, на підприємстві ПАТ «Коровай», здійснюється за такими напрямами: кількісний і вартісний облік; облік заготівлі і придбання матеріалів та розрахунків з постачальниками; наявності і руху на складах; використання у процесі виробництва; продажу, реалізації матеріальних цінностей і розрахунків з покупцями.

Основою побудови обліку матеріальних запасів є планово-облікова класифікація, оцінювання, документальне оформлення наявності та руху, система рахунків.

Побудова бухгалтерського  обліку матеріальних запасів здійснюється за ознаками: кількісний та вартісний, і такими напрямами:

- заготівлі та придбання,

- наявності та руху  на складах,

- інше вибуття.

У виробничому  процесі використовують велику кількість  матеріалів. Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Розрізняють  економічну і технічну класифікацію.

В основу економічної класифікації виробничих запасів покладено їх значення для процесу виробництва, оскільки використовувані в ньому матеріали відіграють різну роль. Одні формують речовинну основу (субстанцію) майбутнього продукту, інші беруть участь у процесі виробництва, або надаючи виробам відповідних властивостей, або сприяючи виробничому процесу. Першу групу називають основними матеріалами, другу — допоміжними. Зі складу основних матеріалів виокремлюють куповані напівфабрикати.

Допоміжні матеріали  поділяють на такі групи: допоміжні  матеріали, приєднувані до основних матеріалів; використовувані засобами праці (мастило тощо); такі, що забезпечують нормальний хід процесу виробництва (паливо, тара і т. ін.); господарські матеріали для ремонтів (запчастини), електролампи.

Облік матеріальних цінностей запасів організовують  за назвою (видами) сировини і матеріалів, а в межах кожного виду — за розділами, типами, групами, ґатунками і окремими найменуваннями, тобто за окремими номенклатурними номерами, одиницями виміру кількості та якості та історичною собівартістю.

Усі матеріали  в кінцевих розрахунках (калькуляціях, балансових узагальненнях тощо) мають бути оцінені за їх історичною (фактичною) собівартістю придбання. Але собівартість заготовлених матеріалів може бути виявлена лише після відображення й обліку всіх заготівельних затрат. Документи на надходження і затрати матеріалів, що їх передають до бухгалтерії, потребують повсякденної обробки і відображення в тих чи інших облікових реєстрах. Для такого обліку потрібне попереднє розцінювання матеріалів у документах [31].