Капітал як основа діяльності банку

– 1 млн. євро для місцевих кооперативних банків;

–3 млн. євро для комерційних банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області;

–5 млн. євро для банків, що функціонують на території всієї України.

Зазначеним законом НБУ надано право встановлювати для окремих  банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал, однак не нижче щойно наведених розмірів.

Прийнято вважати, що в процесі  подальшого функціонування банку його статутний капітал перестає відігравати  вирішальну роль як перманентна складова власного банківського капіталу, а відтак його питома вага, за інших рівних умов, у сукупному власному капіталі поступово зменшується. Натомість збільшується питома вага інших елементів власного капіталу комерційного банку. Проте нехтувати показником мінімального розміру статутного капіталу не слід, чим більший розмір статутного капіталу, тим фінансове стійкішим вважається комерційний банк.

Перш ніж робити якісь висновки на основі значення того або іншого коефіцієнта, потрібно його порівняти із середнім коефіцієнтом по банківській системі або відповідним коефіцієнтом по групі банків, схожих між собою спеціалізацією, розміром активів тощо. Отже, слід переконатися, що коефіцієнти можуть зіставлятися і порівнюватися, тобто бути репрезентативними. Стежачи за зміною значень відповідних коефіцієнтів за певний період часу, можна виявити сильні та слабкі сторони банку та прийняти відповідні рішення.

Складність визначення достатності  власного капіталу полягає в розрахунку не абсолютного, а відносного його розміру. Саме відносні показники достатності  власного капіталу є провідними в системі аналізу фінансової стійкості банку. Досягнення банком значного абсолютного рівня власного капіталу створює певний запас міцності, однак не може бути синонімом його фінансової стійкості. Захисні властивості власного капіталу значною мірою визначаються структурою його розміщення в конкретні види активів.

Спочатку для оцінки достатності  власного капіталу банку використовувався коефіцієнт співвідношення власного капіталу (ВК) та залучених коштів (ЗК):

Порядок розрахунку коефіцієнта К₁ має суттєві недоліки, які знижують його привабливість при проведенні аналізу. До них, зокрема, належать такі: не враховується рівень ризиковості активних операцій, у які вкладаються банківські ресурси;

не беруться до уваги позабалансові  зобов'язання банку та пов'язані  з ними ризики;

не враховується специфіка та призначення складових елементів власного капіталу, а також залучених та позичених коштів. Співвідношення власного та залученого капіталу характеризує поведінку банку на ринку банківських ресурсів та результативність праці його персоналу. Коли значення К₁ досить велике, то це означає, що банк проводить пасивну політику в сфері мобілізації грошових коштів, іншими словами, недостатньо добре працює персонал банку, здійснюючи залучення та позичання тимчасово вільних коштів клієнтів. Разом з тим, цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів вистачить для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів. Чинним законодавством передбачена заборона спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) залучати вклади від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

Для оцінки власного капіталу комерційного банку можуть використовуватися  і такі коефіцієнти:

Зазначені вище коефіцієнти характеризують з того чи іншого боку функціональне призначення власного капіталу банку, однак їм властиві деякі недоліки. По-перше, не враховується призначення окремих складових власного капіталу. По-друге, суб'єктивний характер оцінок та висновків, відсутність обґрунтованих та загальновизнаних значень наведених вище коефіцієнтів. По-третє, значна трудомісткість визначення згаданих коефіцієнтів. По-четверте, характеризують ступінь покриття ризикових вкладень (класифікованих чи некласифікованих банком) власним капіталом. Виходячи із сутності банку та функціонального призначення власного капіталу, коли б банк оперував працюючими активами в розмірах, що близькі до його власного капіталу, то дуже швидко він перетворився б у збитковий, оскільки не зміг би покривати собівартість залучених та позичених ресурсів.

Значна частина зазначених вище недоліків була врахована в методиці розрахунку показника адекватності капіталу, прийнятій Базельським комітетом з банківського нагляду. Ця методика базується на взаємозв'язку структури власного капіталу і врахуванні кредитного ризику активів та позабалансових зобов'язань. Основні стандарти угоди єдині для всіх банківських установ країн, що підписали чи приєдналися до Базельської угоди, а регулюючі органи мають право встановлювати деякі коефіцієнти ризику та визначати окремі складові власного капіталу. [10. с. 49]

Коефіцієнт адекватності капіталу визначається як співвідношення між  розміром регулятивного власного капіталу (РВК) і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів ризику (Аз)

Регулятивний власний капітал  використовується органами банківського нагляду для обчислення економічних  нормативів діяльності комерційних  банків та деяких інших потреб його обчислення проводиться за досить складною формулою яка постійно коригується НБУ за основу беруть показник балансового власного капіталу, який потім коригується (як правило, зменшується) на різноманітні банківські ризики. Що ж до знаменника формули, то кожен вид балансових активів банку множиться на відповідний коефіцієнт ризику (0%, 10%, 20%, 50%, 100%), який відображає ймовірність неповернення даного активу Кожен елемент позабалансових зобов'язань конвертується в активи через перевідні коефіцієнти, а потім також зважується на відповідний коефіцієнт ризику На наш погляд, доцільним є розукрупнення розміру коефіцієнта максимального ризику на менші (90%, 80%, 70%, 60%) з урахуванням ризику неповернення тих чи інших видів активів Так, чинний нині порядок класифікує кредити забезпечені і незабезпечені однаково, з коефіцієнтом 100% Максимальний рівень потенційних втрат слід зберегти лише за найризиковішими банківськими вкладеннями.

Нормативне значення Kj має бути не менше 8%, тобто на кожні 100 одиниць потенційних збитків банк повинен мати не менше 8 одиниць власного капіталу Для банку, що розпочинає операційну діяльність, цей норматив протягом перших 12 місяців має становити не менше 15 %, протягом наступних 12 місяців – не менше 12% У разі недостатності власного капіталу комерційний банк може довести його до мінімального нормативного значення шляхом збільшення розміру власного капіталу, зменшення розміру активів, зміни структури активів шляхом зменшення частки високоризикових активів Зауважимо, що і коефіцієнт адекватності капіталу має недоліки, зокрема, він не враховує (за винятком кредитного) інші види ризиків – такі як відсотковий, валютний та фондовий ризики

Іншим коефіцієнтом, який слід використовувати  при аналізі власного капіталу, є  відношення регулятивного власного капіталу (РВК) до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви (Ар)

Коефіцієнт К6 визначає достатність  власного регулятивного капіталу, зважаючи при цьому на загальний обсяг  банківської діяльності, незалежно  від розміру різних видів ризиків  Нормативне значення К6 має бути не менше 4 % Зауважимо, що Національний банк України при розрахунку К< тепер використовує в чисельнику формули замість РВК основний власний капітал банку, зменшений на суму недосформованого резерву на можливі втрати за кредитними операціями банків

Залежність комерційного банку  від його засновників (акціонерів, учасників) характеризує такий коефіцієнт

де СК – сплачений статутний капітал банку,

БВК – балансовий власний капітал банку

Аналізуючи цей коефіцієнт, слід враховувати частку власників істотної участі у статутному капіталі Істотна участь – це пряме чи опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу чи права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Якісну оцінку власного капіталу комерційного банку дає таке співвідношення

де БВК – балансовий власний капітал, або, як іноді його називають, брутто-капітал, що містить як відвернений (іммобілізований) власний капітал, так і фактичні залишки регулятивного власного капіталу (РВК), які можна використати для здійснення активних операцій Від'ємне значення РВК свідчить не лише про відсутність власних ресурсів, вкладання яких приносить дохід, а й про використання залучених та позичкових коштів не за цільовим призначенням

Коефіцієнт захищеності власного капіталу розраховується за формулою

де 03 – основні засоби,

ВК – власний капітал банку

Коефіцієнт К9 характеризує захищеність власного капіталу вад інфляції шляхом вкладання коштів у нерухомість, обладнання та інші матеріальні активи Однак таке однобічне використання капітальних ресурсів може призвести до погіршання ліквідності та платоспроможності банку Приклади з банківської практики свідчать, що перед тими комерційними банками, які захоплювалися придбанням основних засобів, будівництвом власних офісів тощо, поставали серйозні проблеми В окремих банків власний капітал дорівнює або значно менший від такого виду активів, як основні фонди За станом на 1 01 2000 року співвідношення між розміром основних фондів та сумою балансового капіталу становило, наприклад, у АПБ «Україна» 1,6, Ощадбанку – 1,77, Укрсоцбанку – 0,61, Промінвестбанку – 0,61, Укрексімбанку– 0,51 В цілому по банківській системі це співвідношення дорівнювало 0,44.

Слід враховувати чинні законодавчі  обмеження Зокрема, комерційний  банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 % капіталу банку Це обмеження не поширюється на приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій, майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави, майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього

Ефективність використання власного капіталу характеризує коефіцієнт його рентабельності,

де ЧП – чистий прибуток банку,

ВК – власний капітал банку

Визначити ефективність використання коштів власників та доцільність  вкладання коштів до комерційного банку можна за допомогою коефіцієнта рентабельності статутного капіталу

де ЧП – чистий прибуток банку,

СК – сплачений статутний капітал банку

Коефіцієнти К₁₀ і К₁₁ ще можна назвати коефіцієнтами окупності відповідно власного капіталу та статутного капіталу. Вони показують учасникам (акціонерам, пайовикам) прибутковість їхнього власного капіталу чи статутного капіталу. Чим вища окупність, тим привабливіший вигляд мають акції (паї) банку.

В процесі аналізу власного капіталу доцільно також використовувати  нормативи, що визначають співвідношення регулятивного власного капіталу з різними категоріями банківських операцій і послуг з метою зниження різних видів ризиків. Ці нормативи використовують органи банківського нагляду України До них належать, зокрема, нормативи, подані в табл. 1.

Таблиця 3

Економічні нормативи регулювання  діяльності комерційних банків

Назва нормативу	Алгоритм розрахунку
Максимальний ризик на одного позичальника	[(Сукупна заборгованість  за позичками, міжбанківськими  кредитами і врахованими векселями  одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих стосовно цього позичальника) х 100 % ] : РВК
«Великі» кредитні ризики	(Сукупний розмір «великих»  кредитів, наданих банком з урахуванням 100 % його позабалансових зобов'язань): РВК
Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру	[(Сукупний розмір наданих  банком позик, поручительств,  врахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань щодо одного інсайдера банку) х 100 % ]: РВК
Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам	[(Сукупний розмір наданих  банком позик, поручительств,  врахованих векселів та 100 % суми позабалансових зобов'язань щодо всіх інсаЙдерів банку) х 100 % ]: РВК
Максимальний розмір наданих міжбанківських позик	[(Загальна сума наданих  банком міжбанківських позик)  х х 100%]: РВК
Максимальний розмір отриманих міжбанківських позик	[(Загальна сума отриманих  банком міжбанківських позик)  х х 100%]: РВК
Інвестування	[(Кошти, інвестовані  на придбання часток (акцій, цінних  паперів) акціонерних товариств,  підприємств, недержавних боргових  зобов'язань) : (РВК + цінні папери у портфелі банку на інвестиції + вкладення в асоційовані компанії ] х х 100%
Загальна відкрита валютна  позиція	[(Загальна відкрита  валютна позиція за балансовими  та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті) х 100 %]: РВК
Довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільноконвертовацій  валюті (ВКВ)	[(Довга (коротка) відкрита  валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку стосовно кожної ВКВ у гривневому еквіваленті) х 100 % ]: РВК
Довга (коротка) відкрита валютна позиція у неконвертованій  валюті (НКВ)	((Довга (коротка) відкрита  валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами і зобов'язаннями банку щодо кожної НКВ у гривневому еквіваленті) х х 100%]; РВК
Довга (коротка) відкрита валютна позиція у всіх банківських  металах	[(Довга (коротка) відкрита  валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами і зобов'язаннями банку за банківськими металами у гривневому еквіваленті) х х 100%]: РВК