Методологічні аспекти складання річного звіту сільськогосподарського підприємства

Вступ ………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретичні основи бухгалтерської звітності, її роль в  сучаних умовах в Україні ……………………………………………………………6

1.1. Фінансова звітність підприємства, її суть і значення ……………….6

1.2. Класифікація звітності. Вимоги  до звітності …………………………9

1.3 Актуальні питання та перспективи  вдосконалення фінансової звітності  підприємства…………………………………………………………………16

Розділ 2. Організація та порядок складання річного звіту сільськогосподарського підприємства ……………………………………21

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «Зернопродукт МХП» Гордіївська філія…………………………………………………………….21

2.2 Бухгалтерський баланс як форма звітності (форма 1)………………..31

2.3 Методика складання звітності про фінансові результати (форма 2)...33

2.4 Особливості складання звіту про рух грошових коштів (форма 3) …34

2.5 Особливості складання звіту про власний капітал(форма 4) ………..36

2.6 Примітки до фінансових звітів (форма 5)……………………………..37

2.7 Додаток до приміток до  річної фінансової звітності  «Інформація за сегментами»………………………………………………………………….38

2.8 Шляхи вдосконалення складання фінансової звітності …………….40

Розділ 3. Методологічні аспекти  складання річного звіту сільськогосподарського підприємства …………………………………….46

3.1 Фінансова стійкість підприємства та фактори, які її забезпечують…46

3.2 Платоспроможність та ліквідність  як складові оцінки фінансового  стану підприємства…………………………………………………………………..48 
3.3 Складання фінансової звітності в умовах комп’ютерного середовища..52

Висновки та пропозиції.....................................................................................59

Список використаних джерел………………………………………………...61

Додатки

ВСТУП

Ефективність управління економікою залежить передусім від якості одержаної  інформації, цінність якої визначається придатністю комплексно характеризувати діяльність складних за своєю структурою об’єктів, зокрема сучасних підприємств. Показники, що кількісно характеризують зміни в підприємстві, формуються у звітності, яка узагальнює первісний масив даних про їх господарську діяльність.

Проте науковий аналіз змісту та структури  звітності свідчить про необхідність вирішення ряду питань, пов’язаних із недосконалістю визначення місця  і ролі звітності в системі  управління сільськогосподарським  підприємством, що призводить до не об’єктивності звітної інформації й ускладнює прийняття управлінських рішень внутрішніми і зовнішніми користувачами.

Теоретико-прикладні розробки питань формування звітності й методичних підходів до її складання досліджувалися у працях відомих вітчизняних  вчених-економістів М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, Б.І Валуєва, К.П. Дудки, В.М. Жука, Г.Г. Кірейцова. М.В. Кужельного, В.Г. Лінника, В.Б. Моссаковського, П.Я. Хомина, Л.С. Шатковської та інших. Однак слід визнати, що залишилися ще недостатньо опрацьовані питання щодо використання звітності з системі управління підприємством, які потребують поглибленого вивчення.

Становлення ринкової економіки в  Україні, поява нових господарських  структур з різними формами власності  зумовили необхідність прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, який створив умови щодо переходу підприємств на ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів. Цей перехід став позитивним явищем в умовах розвитку суспільно-економічних відносин у країні та викликав суттєві зміни як в організації, так і в побудові системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до цього  Закону, обов’язковим є ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб, а також складання фінансової, податкової та статистичної звітності, яка базується на основі даних бухгалтерського обліку.

 

 

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ, ЇЇ РОЛЬ В СУЧАСНИХ УМОВАХ В УКРАЇНІ

1.1 Фінансова звітність підприємства, її суть і значення.

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про  результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити в певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система  узагальнених і взаємопов'язаних економічних  показників поточного обліку, які  характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Особливе місце звітності  визначається роллю її в управлінні підприємством. Проте не завжди підприємство, яким воно є в сучасних умовах, мало достатньо складні взаємозв’язки  як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Його розвиток відбувався від рівня простого одиничного товарного виробництва до виробництва, для якого характерний високий рівень спеціалізації та кооперування. Такий еволюційний розвиток зумовлював зміни в характері облікової роботи, у підходах до відображення об’єктів обліку, в тому числі й нових, що у свою чергу сприяло вирішенню питань інформаційного наповнення звітності з метою оперативного управління виробничими процесами та комплексного аналізу його стану. Більше того, з розвитком суспільства і виникненням держави як особливого суспільного утворення, яке не могло залишатися осторонь зазначених процесів і впливало на них, виникла необхідність регулювання важливих економічних питань, інформаційний базис яких безпосередньо формувався у системі бухгалтерського обліку та звітності. Отже, звітність завжди займала особливе місце в економічному життєвому циклі як окремого підприємства, так і держави в цілому. З огляду на це важливим аспектом-дослідження є визначення місця й ролі звітності в системі управління.

Звітність, яка є джерелом зведеної інформації про фінансові  результати діяльності, займає особливе місце в управлінні підприємством  як системою. Вона концентрує дані, що характеризують якісний стан підприємства і можуть мати несистемний або системний характер. Важливою особливістю останніх є наявність певних взаємозв’язків між ними. Структуризовані за функціональним призначенням дані у вигляді показників звітності, що розкривають певні аспекти господарської діяльності, формують систему звітності підприємства.

Розглядаючи звітність  як систему, доцільно дати визначення системи взагалі, незалежно від  її змістовного наповнення. Система (від грецького systema – ціле, складене з частин; з’єднання) – множина  елементів, які знаходяться у відношеннях і зв’язках один з одним, що утворює визначену цілісність, єдність. Елемент системи – це межа її поділу з точки зору розв’язання конкретного завдання, поставленої мети.

Система звітності, як і  будь-яка система, складається з  елементів, що знаходяться у взаємодії та підпорядковані досягненню однієї мети. З огляду на вищевикладене зазначимо, що елементом системи звітності є її форма з набором певних показників.

В економічній літературі широко використовують поняття “звітність”, “бухгалтерська звітність” і “фінансова звітність”. Це пояснюється традиціями, які склалися в обліковій практиці нашої країни, та термінологією нової національної системи обліку. Однак поняття “звітність” як одного з елементів методу бухгалтерського обліку має розвиток від суто практичного застосування до теоретичного викладення, за яким зберігається практичний зміст.

Більшість учених-економістів  визначення звітності розглядають  як сукупність і воно зводиться до наступного:

- це система показників, які характеризують результати господарської діяльності за звітний період;

-   це один з  елементів методу бухгалтерського  обліку;

- це сукупність різних  форм звітів, що містять інформацію, яка відображає окремі складові  діяльності підприємства;

- це певним чином  узагальнена інформація, необхідна зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Необхідно відмітити, що в більшості  робіт із теорії бухгалтерського  обліку звітність розглядається  як елемент методу бухгалтерського  обліку, що являє собою систему  підсумкових показників, які всебічно характеризують господарську діяльність підприємства, результати використання його активів і стан зобов’язань.

Розвиток будь-якого  підприємства, залежить насамперед від  ефективності управління, що прямо  співвідноситься з повнотою і якістю інформації, яка аналізується.

Дані такого характеру  відображають у фінансовій звітності, а тому фінансова звітність як база для прийняття управлінських  рішень і мірило їх ефективності займає особливе місце в системі управління підприємством.

З урахуванням інформаційного змісту даних, відображених у звітності, остання займає особливе місце в бухгалтерському обліку, який є складовою системи управління підприємством.

Здатність звітності  виконувати функції, передбачені системою управління, забезпечується, як мінімум, її двома важливими рисами: з одного боку, відображенню у ній результатів діяльності підприємства, а, з іншого – можливістю здійснення оцінки ефективності раніше прийнятих рішень, на підставі використання сформованих у ній даних [33] .

1.2 Класифікація звітності. Вимоги до звітності.

Звітність, що складається  підприємствами, класифікується за: 1) видами; 2) обсягом даних, що включаються у звіти; 3) метою, з якою складаються звіти; 4) періодичністю складання.

За видами звітність  поділяється на бухгалтерську, статистичну та оперативну.

Бухгалтерська звітність  містить показники виробничо-фінансової діяльності підприємства. Вона складається на підставі синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами, а також використовує дані оперативної та статистичної звітності.

Статистична звітність  призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств  і галузей народного господарства та представляє собою систему  кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку (наприклад, Звіт з праці).

Оперативна звітність  призначена для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент здійснення господарських  операцій або одразу ж після їх завершення. В ній містяться дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва продукції, а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства (наприклад, кількість підписаних договорів).

За обсягом даних, які  включають у звіт, розрізняють внутрішню та зовнішню звітність. Внутрішня звітність включає інформацію про роботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої звітності викликано безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня звітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та служить засобом інформування зовнішніх користувачів – зацікавлених юридичних та фізичних осіб – про характер діяльності, доходність та майновий стан того або іншого господарюючого суб’єкта.

В залежності від періоду, який охоплює звітність, розрізняють періодичну та річну звітність. Якщо бухгалтерська звітність складається на певну дату протягом року, її називають періодичною. Періодичні звіти складаються регулярно через певні проміжки часу. За цією ознакою розрізняють звітність квартальну та піврічну. Аналіз періодичної звітності дозволяє визначати і швидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх виникнення у подальшому.

Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства за рік.

До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності  належать:

“Баланс підприємства” (форма 1);

“Звіт про фінансові  результати” (форма 2);

“Звіт про рух грошових коштів” (форма 3);

“Звіт про власний  капітал” (форма 4);

“Примітки до фінансової звітності” (форма 5).

Ця звітність представляє  собою комплекс показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний  взаємозв’язок. Логічний взаємозв’язок  полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів та статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах стандартної звітності дає змогу проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з фінансових звітів. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Суб’єкти підприємницької діяльності згідно з Законом повинні надавати різні види фінансової звітності .

Квартальна звітність  підприємств складається тільки з Балансу і Звіту про фінансові  результати. Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності складають лише спрощену форму звітності в обсязі двох форм – Балансу і Звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств  і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України  за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  визначені Законом України "Про  бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 XIV, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.