Методологічні аспекти складання річного звіту сільськогосподарського підприємства

Звіт про фінансові  результати - це звіт про доходи, витрати  і фінансові результати підприємства. Вимоги П(С)БО 3 стосуються підприємств  організацій, установ та інших юридичних  осіб (далі - підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про фінансові результати визначаються П(С)БО 20 (розділ 10).

Згідно з П(с)БО 3 Звіт про фінансові результати складається  з трьох розділів:

- фінансові результати

- елементи операційних витрат

- розрахунок показників прибутковості акцій

Звіт про фінансові  результати дає змогу користувачам, як зовнішнім, так і внутрішнім, оцінити  результати діяльності підприємства в  минулому, його прибутковість, можливість ефективно використовувати ресурси  або ступінь ризику недосягнення очікуваної рентабельності діяльності.

Фінансові результати у  Звіті визначаються та відображаються у розрізі звичайної та надзвичайної діяльності. У свою чергу, доходи, витрати  та фінансові результати від звичайної  діяльності формуються на підставі узагальнення цих показників від основної діяльності та інших доходів і витрат, податку на прибуток. Згортання доходів та витрат підприємства у звіті не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Отже, “Звіт про фінансові результати” є одним з головних фінансових звітів підприємства, що характеризує результати діяльності підприємства за звітний період шляхом розрахунку чистого прибутку (збитку). Також дані звіту є основою для розрахунку фінансових показників і як наслідок прийняття управлінських рішення на їх основі [21].

 

2.4 Особливості складання звіту про рух грошових коштів (форма 3).

Метою складання  звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грошових коштів розглядаються в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, що показує рис. 2.4.1

Звіт про  фінансові результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності. Причина тут полягає в тому, що звіт про фінансові результати складається згідно з принципом нарахування: доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

 Для визначення  руху грошових коштів внаслідок  поточної діяльності підприємства  необхідно трансформувати дані звіту про фінансові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів (рис. 2.4.2).

 

Існують два  методи трансформації звіту про  фінансові результати для отримання  інформації про рух грошових коштів:

 - прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;

 - непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосередньо сума чистого прибутку.

Використання  зазначених методів приводить до однакових результатів [22] .

 

2.5 Особливості складання звіту про власний капітал(форма 4).

Звіт про  власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

 - фінансова — прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

 - фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

 

Наведені  концепції капіталу приводять до таких концепцій збереження капіталу:

• збереження фінансового капіталу, згідно з якою прибуток заробляється, якщо тільки фінансова (або грошова) сума чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду;
• збереження фізичного капіталу — прибуток заробляється, якщо тільки фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

 Вибір  підприємством відповідної концепції  має базуватися на потребах  користувачів фінансових звітів [23].

 

2.6. Примітки до фінансових звітів (форма 5).

Примітки  до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

 У примітках  розкривають:

• облікову політику підприємства — як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;
• інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);
• інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності. 

2.7 Додаток  до приміток до річної фінансової  звітності «Інформація за сегментами.

Загальні вимоги щодо розкриття інформації та форми Додатку  до Приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" за формою №6 регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами" затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. №412.

Сегмент - це певний вид  продукції, напрямок виробництва або  реалізації. Відповідно до П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами" виділяють такі звітні сегменти: господарський та географічний.

Господарський сегмент-відокремлювана частина діяльності підприємства з  виробництва та/або продажу певного  виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших.

Географічний сегмент - це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або  продажу певного виду або групи  продукції (товарів, робіт, послуг) у  конкретному географічному середовищі.

Залежно від характеру  ризиків та організаційної структури  підприємства географічні сегменти поділяються на два види:

- географічний виробничий сегмент (виділяється за місцем розташування виробництва);

- географічний збутовий сегмент (виділяється за розташуванням основних ринків збуту). Додаток до Приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" складається з трьох розділів:

- показники пріоритетних звітних сегментів;

- показники за допоміжними звітними сегментами;

- показники за допоміжними звітними географічними сегментами.

Структура звіту передбачає можливість відображення шести пріоритетних звітних (розділ І) та шести допоміжних (розділ II та III) сегментів (графи 3-14) та має ще графи для пріоритетних нерозподілених (розділ І) і допоміжних нерозподілених статей (розділ II та III) (графи 15-16).

При складанні форми  № 6 фінансової звітності необхідно  визначитись з тим, який саме сегмент (господарський чи географічний) буде пріоритетним, а який - допоміжним.

При визначенні пріоритетного  виду звітного сегмента враховується особливість діяльності підприємства, його спеціалізація та організаційна структура. Сільськогосподарські підприємства - це виробничо-збутові підприємства, тому пріоритетними у них будуть виділятися господарські або географічно-виробничі сегменти. Якщо підприємство не має виробництва в різних регіонах (районах, областях), то пріоритетним звітним сегментом визнається господарський сегмент, а допоміжним - географічний. І навпаки, якщо підприємство має виробничі підрозділи (дочірні підприємства, філії) в інших регіонах, то пріоритетним може бути обрано географічно-виробничий сегмент, а допоміжним - господарський та географічно-збутовий.

Специфіка сільськогосподарських  підприємств полягає в тому, що в основному їх виробничі потужності та основні ринки збуту знаходяться у межах однієї території, тому доцільно таким підприємствам для цілей звітності обрати як пріоритетний - господарський сегмент.

Порядок заповнення форми  №6 проводиться після складання  фінансової звітності за формами №1-5 та статистичної звітності за формою №50-сг "Основні економічні показники сільськогосподарських підприємств".

 

2.8. Шляхи вдосконалення фінансової звітності

Форма № 7 „Додатки до фінансової звітності”. У цій формі, на відміну від інших галузей економіки слід відображати спеціальну економічну інформацію саме сільськогосподарських підприємств. Основними функціями блоку Додатків до фінансової звітності є розкриття, коригування, уточнення й доповнення показників основних звітних форм з орієнтацією на потреби аналізу. Суттєвими моментами вбачається те, що відомості, які передбачено тут відображати, дадуть змогу повніше розкрити властивості статей звітності; деталізувати звітні дані; представити некількісну інформацію як органічне ціле звітності; забезпечити зіставність показників і підвищити аналітичну цінність фінансової звітності.

З цією метою передбачається до складу фінансової звітності сільськогосподарських  підприємств, крім фінансової звітності, затвердженої П(С)БО, включити ряд нових  розділів із систематизованим переліком звітних форм, поданих у Додатку до фінансової звітності.

Метою запровадження  Додатків до фінансової звітності є  надання користувачам повної, доцільної  та важливої інформації для забезпечення потреб аналізу галузі на регіональному  та державному рівнях. При цьому створюється можливість вирішення таких основних завдань:

• оцінка якості виробництва в цілому та його підрозділів;
• визначення досягнутого рівня виробництва та його ефективності;
• вивчення взаємозв’язку і взаємоузгодженості показників обсягу виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції;
• визначення внутрішніх резервів зростання обсягів виробництва, збуту та підвищення конкурентоспроможності продукції.

У передбачених додаткових таблицях розширюється можливість виконання  таких важливих функцій:

• оціночна, яка передбачає визначення відповідності стану господарюючого суб’єкта цільовим його параметрам функціонування та потенційним можливостям. Зокрема, визначення собівартості виробленої продукції та розрахунку результату діяльності;
• пошукова, яка передбачає виявлення невикористаних резервів і потенційних можливостей зміни та розвитку господарюючого суб’єкта, обґрунтування механізму їх мобілізації.

У Додатках до фінансової звітності передбачено узагальнювати  інформацію про виробництво й реалізацію сільськогосподарської продукції, виконані роботи й надані послуги; витрати операційної діяльності; розрахунки по податках і платежах; земельні ресурси; розрахунки за майновими паями та з орендної плати.

2.8.1. Модель фінансової звітності сільськогосподарських підприємств.

 

Як результат, повинні  бути такі форми додатків:

• Додаток № 1 “Виробництво і реалізація продукції, робіт і послуг”, де в розрізі рослинництва, тваринництва та виробництва іншої продукції відображатимуться показники виробництва у натуральних величинах, витрати на виробництво, обсяги реалізації та отримані фінансові результати. Цінність даного звіту полягає у визначенні прибутковості як кожного виду продукції, так і в цілому по підприємству, та в галузях рослинництва, тваринництва, інших видах діяльності сільськогосподарських підприємств;
• Додаток № 2 “Витрати операційної діяльності”, який розкриває інформацію про понесені витрати на виробництво як у розрізі елементів витрат, так і в розрізі видів сільськогосподарського виробництва та виробництва промислового характеру. Відповідно до запропонованої методики розподілу витрат, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати відображаються у цілому та в розрізі перерахованих вище видів виробництва. Значення даного звіту полягає у можливості мати важливу інформацію про суми витрат та визначати їх структуру;
• Додаток № 3 “Розрахунки по податках і платежах” деталізує інформацію про рух та залишки заборгованості в розрізі податків та платежів, які сплачуються сільськогосподарським підприємством;
• Додаток № 4 “Земельні ресурси” відображає розмір земельних угідь як у розрізі їх функціонального призначення, так і в розрізі орендодавців. Даний звіт передбачає розкриття інформації про суми нарахованої та виплаченої орендної плати за користування земельними угіддями;
• Додаток № 5 “Розрахунки за майновими паями” – відображає відомості про вартість майнових паїв та структуру пайового фонду;
• Додаток № 6 “Розрахунки з орендної плати за земельні та майнові паї і оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств” показує, за якою формою (грошовою чи натуральною) здійснювалась оплата праці працівників, оплата оренди земельних часток та майнових паїв.