Облік статутного капіталу і розрахунків з засновниками на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ I Законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками

1.1.Законодавчо-нормативні основи  обліку статутного капіталу і  розрахунків з засновниками…………………………………………………………………….6

1.2.Теоретичні основи обліку  статутного капіталу і розрахунків  з засновниками……………………………………………………………………...8

Розділ II Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1.Облікова політика підприємства……………………………………………12

2.2.Фінансовий стан підприємства……………………………………………..16

Розділ III Облік статутного капіталу і розрахунків з засновниками на підприємстві

3.1. Облік статутного капіталу підприємства………………………………….19

3.2. Облік розрахунків з засновниками підприємства………………………...22

3.3. Шляхи удосконалення обліку статутного капіталу та розрахунків з засновниками підприємства…………………………………………………….24

Висновки…………………………………………………………………………34

Список використаних джерел…………………………………………………..36

Додатки

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Наявність капіталу є умовою створення  та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії підприємства займають формування, використання і управління власним капіталом. Введення в дію Господарського та Цивільного кодексів України висувають нові вимоги до порядку формування та змін статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю, пов’язані з порівнянням розміру статутного капіталу з чистими активами в кінці звітного періоду. Нерегламентованою залишається методика бухгалтерського обліку зменшення статутного капіталу у разі невідповідності чистим активам.

Проблеми методології, теоретичного обґрунтування питань, пов’язаних з обліком і внутрішньогосподарським контролем розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, операцій з формування та змін статутного капіталу розглядалися у працях вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, М.Я. Дем’яненка, Н.Д. Прокопенка, Ф.Є. Поклонського, О.Ю. Редька, І.Й. Яремка.

Наявні теоретичні та практичні  напрацювання щодо організації обліку, аналізу і контролю операцій зі статутним  капіталом в акціонерних товариствах, однак практично відсутні розробки щодо методики обліку розподілу майна  у зв’язку з виходом учасника та доведення розміру статутного капіталу до величини чистих активів у товаристві.

Незважаючи на значний  внесок наведених вище дослідників  та цінність одержаних ними результатів, не знайшли вирішення проблеми уточнення  місця статутного капіталу в загальній класифікації капіталу, розрахунок компенсації учаснику у зв’язку з виходом з товариства, елементи облікової політики і методика внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом.Недостатнє опрацювання проблемних питань методики бухгалтерського обліку операцій з формування та зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам і виходом учасника з товариства з урахуванням напрацювань вітчизняних і зарубіжних вчених визначили актуальність теми та основні напрями дослідження.

Метою роботи - є облік статутного капіталу і розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства в сучасних умовах господарювання.Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено наступні завдання:

– уточнити економіко-правову сутність власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, статутного капіталу та його місце в загальній класифікації капіталу з метою теоретичного обґрунтування підходів до раціональної організації обліку в товариствах з обмеженою відповідальністю;

– провести аналіз нормативно-правової бази і спеціальної літератури щодо обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства;

– розглянути побудову обліку власності засновників (власний капітал);

– проаналізувати організацію обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства на прикладі ТОВ «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо»;

– розробити рекомендації з удосконалення обліку зменшення  статутного капіталу у зв’язку з  невідповідністю чистим активам  на основі вивчення наявних проблем  теорії і практики;

– удосконалити методику операцій зі статутним капіталом для забезпечення законності розрахунків з учасниками і уникнення ліквідації товариства;

– визначити можливості удосконалення звітності щодо розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства.

Об’єктом дослідження  є господарські операції, пов’язані  з обліком статутного капіталу і розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства в товариствах з обмеженою відповідальністю на прикладі ТОВ «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо».

Предметом дослідження  є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань з бухгалтерського  обліку операцій, пов’язаних з обліком статутного капіталу і розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства.

Інформаційною базою  дослідження є нормативні документи, що регламентують організацію та ведення бухгалтерського обліку в Україні, цивільне та господарське законодавство, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в області бухгалтерського обліку, господарського контролю, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій, фінансова звітність ТОВ «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо».

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ І РОЗРАХУНКІВ З ЗАСНОВНИКАМИ

 

        1.1.Законодавчо-нормативні основи обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками

Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини  щодо володіння, користування і розпорядження  майном . Право власності охороняється законом. Держава в Україні забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожний громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю особисто або спільно з іншими. Отже, власність в Україні набирає різних форм.

Законом визначено три форми  власності: приватну, колективну, державну.Усі три форми власності є рівноправними.

У бухгалтерському обліку має бути чітко відбите право власності  кожного суб’єкта на підставі відповідних  доказів (документів) згідно з чинним законодавством.

Допускається об’єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, зокрема власності спільних підприємств за участю юридичних осіб і громадян інших держав.

Нормативно-правова база обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками (учасниками) підприємства:

        -Цивільний кодекс України, ст. 155, в якому йдеться про створення статутного капіталу;

     -Господарський кодекс України - визначає  основні  засади  господарювання   в Україні  і регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання;

-Конституція України;

        - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.99 р.- визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні;

        - Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. №3480-IV- регулює відносини, що виникають під час розміщення,  
обігу цінних  паперів  і  провадження  професійної  діяльності  на  
фондовому ринку,  з метою забезпечення відкритості та ефективності  
функціонування фондового ринку;

        - Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XII (ст. 54) - визначає поняття і  види  господарських  товариств,  
правила їх створення, діяльності, а також  права  і  обов'язки  їх  
учасників та засновників;

        - Положення (Стандарт)бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р.№87- Цим  Положенням  (стандартом)  визначаються зміст і форма  
звіту  про  власний  капітал  і  загальні вимоги до розкриття його  
статей;

        - Лист Національного банку України від 02.02.2005 р. №25–118/148–754 «Про порядок відкриття рахунків для формування статутного фонду господарського товариства»;

        - План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р.;

        - Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) 
розміру статутного капіталу акціонерного товариства» 22.02.2007 №387;

        - Рішення ДКЦПФР від 22.02.2007 р. №387. «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» Чинне з 08.04.2008 р.;

        - Рішення ДКЦПФР від 22.02.2007 р. №387. «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» Чинне з 08.04.2008 р.;

 

 

       

        1.2.Теоретичні основи обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками

        Суб’єкти господарювання починають свою підприємницьку діяльність при первинному накопиченні власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

        Власний капітал — це загальна вартість активів підприємства (матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій тощо), які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємницької діяльності. Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно - правового статусу суб’єкта господарювання.

        Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного капіталу.

        Статутний капітал (інколи вживають ще термін – статутний фонд) це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти. Порядок і джерела формування статутних капіталів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”. Статутний капітал — це сума внесків учасників (власників) в майно підприємства. Статутний капітал відображає двоїстість відносин власності та характеризує як фонд власних коштів підприємства як юридичної особи, так і фонд вкладів акціонерів, інших учасників у майно підприємства, тобто їх власність. Кожен учасник несе відповідальність за результати господарської та фінансової діяльності лише в межах свого внеску в колективну власність підприємства.

        Важливим елементом статутних документів є інформація про розмір та порядок утворення статутного капіталу. Розмір статутного капіталу підприємства визначається його зареєстрованим статутом та складається з внесків його учасників.Оцінка внесків в статутний капітал здійснюється в грошовому еквіваленті за сумісною згодою учасників відповідно до статутних документів.

Внески засновників  можуть бути в таких формах:

– майно та матеріали (обладнання, будівлі та матеріальні  цінності);

– цінні папери (акції, облігації та інші);

– права на володіння  природними ресурсами;

– права на володіння  майном (будівлями, обладнанням);

– права на використання об’єктів інтелектуальної власності;

– грошові кошти.

      Матеріальні цінності, що вносяться до статутного капіталу, оцінюються за первинними документами, що підтверджують їх вартість. Майно, що вноситься до статутного капталу без підтвердження первинними документами, оцінюються на підставі протоколу зборів засновників. Якщо внеском до статутного капіталу виступає майно в натуральній формі, воно відображається в бухгалтерському обліку сумою, що включає його вартість, визначену в зазначеному вище порядку, та всі витрати на доставку, монтаж, установку та державну реєстрацію.

        Права на користування природними ресурсами, а також майнові права, внесені засновниками до статутного капіталу, відображаються в бухгалтерському обліку та балансі за первинною вартістю, розрахованою у визначеному порядку.

        Засновницькі внески до статутного капіталу відображаються у бухгалтерському обліку відповідно до їх надходження. В засновницьких документах повинні бути обумовлені строки формування статутного капіталу. Як правило, строк формування статутного капіталу — один рік.

       Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день виключення підприємства із Державного реєстру в результаті завершення діяльності у випадку банкрутства, реорганізації, ліквідації тощо.

       Для обліку статутного капіталу використовують три основні рахунки: рахунок 40 «Статутний капітал», рахунок 46 «Неоплачений капітал» та рахунок 45 «Вилучений капітал».

        Всі операції, пов язані з формуванням, змінами, ліквідацією статутного капіталу, відображаються на рахунку 40 «Статутний капітал».Сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу. Зміни статутного капіталу проводяться у встановленому чинним законодавством порядку з обов язковим внесенням відповідних змін до установчих документів.