Облік статутного капіталу і розрахунків з засновниками на підприємстві

№	Учасник	Вираження вкладу	Частка у Статутному капіталі Товариства, грн.	Частка у Статутному капіталі Товариства, %
1.	Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК «Украинское угольное топливо»	Грошові кошти	20 500 (двадцять тисяч п ятьсот )	100

 

Таблиця 3.2.

Відображення в обліку формування Статутного капіталу ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо»

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Оголошено статутний капітал (статутний договір)	46 «Неоплачений капітал»	40 «Статутний капітал»	20500
2	Внесено грошові кошти до статутного капіталу (виписка банку)	311 «Рахунки в банках»	46 «Неоплачений капітал»	20500

Вклади Учасників вносяться  в грошовій формі. До моменту реєстрації кожний Учасник вносить не менше 50% від заявленої ним частки в статутному капіталі Товариства. Частина Статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства.

Зменшення Статутного капіталу Товариства допускається після повідомлення в порядку, встановленому чинним законодавством України, усіх його кредиторів. У цьому випадку кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов язань товариства та відшкодування їм збитків.

Статутний капітал може поповнюватися  за рахунок прибутку, отриманого Товариством  від господарської діяльності, прийняття  нових Учасників Товариства, а  в разі необхідності – за рахунок  додаткового внеску Учасника Товариства. Збільшення Статутного капіталу Товариства допускається після внесення Учасником вкладу у повному обсязі.

Додаткові внески Учасника Товариства, спрямовані на збільшення Статутного капіталу, збільшують його лише після  внесення відповідних змін до Статуту Товариства та реєстрації вищезазначених змін відповідно до чинного законодавства України.

Прибуток ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо» утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку Товариство сплачує передбачені чинним законодавством України податки та інші обов язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях.

Частина чистого прибутку від діяльності Товариства розподіляється між Учасниками Товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі Товариства в порядку і на умовах, передбачених Загальними зборами Учасників Товариства. Збитки Товариства відшкодовуються за рахунок Резервного фонду, а у випадку, якщо коштів Резервного фонду недостатньо, за рахунок інших коштів, що є в Товаристві.

 У Товаристві створюється резервний (страховий) фонд, який використовується для покриття збитків, непередбачених витрат у розмірі 25% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань в резервний фонд – 5 відсотків суми чистого прибутку.Кошти Резервного фонду знаходяться у повному розпорядженні Товариства. Можливі збитки покриваються за рахунок Резервного фонду. Якщо коштів Резервного фонду недостатньо, Учасники Товариства приймають рішення про додаткові джерела фінансування. В Товаристві можуть створюватись інші фонди за рішенням Зборів.

Таблиця 3.3.

Відображення в обліку змін Статутного капіталу ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо»

№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки			Сума, грн..
		Дебет		Кредит
1.	Збільшено статутний  капітал за рахунок додаткових внесків учасників (протокол про внесення змін до статутного капітала)	46 «Неоплачений капітал»		40 «Статутний капітал»	10000
2.	Погашення заборгованості засновників по внесках до статутного капіталу (виписка банку)	31 «Рахунки в банках»	46 «Неоплачений капітал»		10000

 

 

3.2. Облік розрахунків з засновниками підприємства

Учасниками ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо» відповідно до чинного законодавства України можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Максимальна кількість Учасників Товариства встановлюється чинним законодавством України. При перевищенні цієї кількості Товариство підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його Учасників не зменшиться до встановленої межі.

У засновників, крім обов’язку вносити  внески до статутного фонду, є ще й  певні права. Одним із них є  право на одержання компенсації  своєї частки в активах підприємства при виході зі складу засновників. Так, у статті 54 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XII сказано: «При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді». Йдеться не про повернення первинного внеску, а про виплату частки. При цьому її відмінність від внеску полягає в наступному:

– внесок – величина постійна і не залежить від фінансово-господарської діяльності підприємства. Єдиний виняток – випадок, коли засновники вирішують змінити розмір статутного фонду;

– частка в грошовому вираженні – величина не постійна і може змінюватися залежно від результатів діяльності підприємства.

Проте у відсотковому вираженні  вона звичайно ж, незмінна і зафіксована в установчих документах підприємства. Тому, для того щоб виплатити частку учаснику при його виході з товариства, її величину потрібно розрахувати.

Вихід одного з учасників не призводить до зміни статутного капіталу. Наприклад: корпоративні права засновника, що вибув, переходять до новоприбулого засновника; частка у статутному фонді вибулого засновника переходить у рівних частках засновникам, які залишилися, і ті в цьому самому звітному періоді погашають виниклу заборгованість за вкладами.

Учасник ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо» має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у Статутному капіталі одному або кільком Учасникам Товариства. Відчуження Учасником Товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, у разі відмови інших учасників Товариства від придбання частки. Учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) Учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо домовленістю між Учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо Учасники Товариства не скористаються своїм переважним правом протягом одного місяця з дня повідомлення про намір Учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого домовленістю між його Учасниками, частка (її частина) Учасника може бути відчужена третій особі.

Таблиця 3.4.

Відображення в обліку операцій з виплати учасникам їх часток у ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо»

№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1.	Нараховано частину прибутку, що належить учаснику (рішення зборів)	441 «Прибуток нерозподілений»	672 «Розрахунки за іншими виплатами»	6 150
2.	Здійснено виплату учаснику належної йому частини прибутку (виписка банку)	672 «Розрахунки за іншими виплатами»	31 «Рахунки в банках»	6 150

Оборотна відомість по синтетичному рахунку 40 «Статутний капітал» ТОВ  «ТПК «Николаевоблтопливо»

 

Сальдо на 1.01.		Обороти за I квартал		Сальдо на 1.04.
Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
	20500		10000		30500

        3.3. Шляхи удосконалення обліку статутного капіталу та розрахунків з засновниками підприємства

        Розвиток економічних відносин України веде до вдосконалення системи бухгалтерського обліку. Основними етапами вдосконалення бухгалтерського обліку було прийняття Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який починає розвиток 1 січня 2000 року. Та Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, вісім з яких затверджені наказом Мінфіна України від 31 березня 1999 р. №87.

        Перевагою закону є те, що в ньому поєднаний позитивний вітчизняний досвід ведення обліку з міжнародними стандартами. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5, який освітлює питання обліку власного капіталу, нарахування дивідендів, питання емісії і іншими елементами власного капіталу. Всі ці елементи власного капіталу передбачуються облікувати на окремому синтетичному рахунку тому відповідна аналітика на них, а також постанови ПсБО 2 "Баланс" і ПсБО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" та інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку дозволяють сподівтися на транспарентність цього звіту.

        Важливим шляхом до вдосконалення обліку в Україні є План рахунків, де статутний капітал відображається рахунками 4 классу. рахунок 40 "Статутний капітал" призначений для обліку власників (учасників) підприємства, величина яких зафіксована в його статутних документах.

        Умови функціонування ринку вимагають особливої мобільності, оперативності в отриманні управлінських рішень, точності при обробці великих обсягів облікової інформації. Поява комп'ютерів і відповідного програмного забезпечення дала можливість вирішувати задачі і проводити глибший аналіз явищ. Тому, бухгалтерський облік є об'єктом комп'ютерізації.

        Капітал підприємства є величина похідна від обсягів активів і зобов'язань, тому статутний капітал знаходить висвітлення в пасивній частині бухгалтерського балансу, а в активі його враховуються капітальні витрати і майно підприємства. Саме в точному, своєчасному відображенні активів і зобов'язань у поточній оцінці і складається одне з достоїнств бухгалтерського балансу, що додає йому надійність і вірогідність як джерелу інформації. У силу того, що баланс підприємства є звітом про формування, рух і відтворення капіталу, це єдина форма звітності підприємства, у якій в історичному ракурсі в розгорнутому виді відбивається величина статутного капіталу підприємства.

        Оскільки актив балансу підприємства відбиває майнову (матеріальну) сторону капіталу, а в пасиві балансу показані джерела утворення майнової форми капіталу, при цьому через оборот відбивається їхній взаємний зв'язок, то можна сказати, що капітал у даному звіті відображається досить повно і всебічно. Тому баланс підприємства повинний розглядатися як метод дослідження питань авансування, інвестування, обороту, кругообігу і відтворення капіталу, а також обчислення його величини, що змінюється в часі.

         В українській практиці капітал підприємства часто розділяють на капітал активний і пасивний. З методологічної точки зору це невірно. Такий підхід є причиною недооцінки місця і ролі капіталу в бізнесі і приводить до поверхневого розгляду джерел формування капіталу. Капітал не може бути пасивним, тому що є вартістю, що приносить прибавочну вартість, яка знаходиться в русі, у постійному обороті. Тому більш обґрунтовано тут застосовувати поняття джерел формування капіталу і функціонуючого капіталу (чи активів).

       Джерела, використовувані підприємствами для формування капіталу, поділяються на власні, позикові і безоплатно отримані.

        До джерел статутного капіталу прийнято відносити засоби, вкладені в підприємство власниками чи учасниками (статутний капітал). У той же час, оскільки джерела формування капіталу мають різну природу, то і принципи оцінки їхньої вартості повинні бути різними.Безоплатно отримані підприємством засоби виявляються у формі фінансування з бюджетів різного рівня, а також у виді спонсорської допомоги від різних організацій, фінансової допомоги, отриманої від установ.

        Одне з основних джерел статутного капіталу при організації бізнесу - внесок засновників (акціонерів) підприємства в статутний фонд. При визначенні вартості його навряд чи варто відносити до безкоштовних джерел капіталу для підприємства, тому що акціонерам нараховуються дивіденди на вкладені в підприємство засоби, а засновники розподіляють отриманий прибуток. Тому дане джерело, відносячись до статутного капіталу засновників, у той же час є платним для підприємства.

        Джерело формування капіталу підприємства - авансований капітал - дає підприємству абстрактне право на розпорядження активами. При цьому по ознаці власності джерела капіталу підрозділяються на власні і позикові. З метою проведення зовнішнього, фінансового аналізу, як правило, капітал при наявному поділі його на власний і залучений, необхідно оцінювати в єдності джерел його утворення, у цілому, як залучений капітал.Як правило, при відображенні в балансі підприємства статутного капіталу, до нього відносять авансовані власниками засоби і резерви, створені за рахунок прибутку, отриманого підприємством.