Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2014 в 14:41, курсовая работа
Поділ активів на основні та оборотні було запроваджено в практику бухгалтер¬ського обліку із судової сфери наприкінці XIX ст. Вперше ці терміни з'явились у судових звітах у справі Лі проти Нойшатель Асфальт Ко. Пізніше в кількох судових справах також порушувалися питання оцінки фіксованих (основних) і оборотних активів.
Однак ще до поділу активів на основні та обо¬ротні в бухгалтерському обліку в економічній теорії відбувся поділ капіталу на засоби праці, предмети праці та саму працю (робочу силу).
Кумулятивний коефіцієнт обчислюють на кожний рік використання об'єкта діленням кількості років, ще залишилися до кінця очікуваного терміну використання об'єкта 03, на суму кількості років його корисного використання. Сума років (або цифр років) корисної експлуатації об'єкта — результат додавання порядкових номерів років, протягом яких функціонує об'єкт.
Ефект від використання цього методу такий самий, як і від використання методу зменшення залишкової вартості: в перші роки експлуатації списується основна частка первісної вартості, але досягається це не за рахунок поступового зменшення бази нарахування амортизації, а за рахунок зменшення норми амортизації. Після закінчення останнього року експлуатації об'єкта його залишкова вартість дорівнює ліквідаційній.
Виробничий метод. Цей метод передбачає нарахування місячної суми амортизації як добутку фактичного місячного обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Це єдиний метод, за якого місячна сума амортизації визначається безпосередньо, а не діленням на 12 річної суми амортизації (або норми амортизації), як при застосуванні прямолінійного методу, методу зменшення залишкової вартості та кумулятивного.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням амортизованої вартості на загальний очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг) із використанням об'єкта 03.
Сума Фактичний Виробнича
= обсяг
* ставка Амортизації продукції амортизації |
Виробнича Первісна вартість – Ліквідаційна вартість = (1.11) ставка Очікуваний обсяг продукції з використанням амортизації об’єкту основних засобів |
Перевага цього методу полягає в тому, що він забезпечує максимально рівномірний (справедливий) розподіл амортизаційної вартості на вироблену продукцію. Однак його використання обмежене. Він застосовується передусім для амортизації основного технологічного устаткування (машин, верстатів), за яким може бути визначено випуск продукції (обсяг робіт, послуг), і основним його недоліком є те, що нерідко важко визначити сумарний виробіток об'єкта.
При нарахуванні амортизації термін корисної експлуатації та ліквідаційна вартість мають переглядатися, особливо у випадку зміни первісних характеристик об'єкта (модернізація, дооцінка та ін.). Крім того, можлива й зміна методу нарахування амортизації. Такі зміни розкривають у примітках до фінансових звітів.
Для вибору економічно обґрунтованого методу амортизації слід порівняти результати нарахування амортизації для одного об'єкта.
Усі операції, пов'язані з рухом основних засобів, оформляються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку.
На підприємство основні засоби надходять у результаті капітальних вкладень, придбання за плату в інших підприємств і осіб, отримання від інших підприємств або осіб безоплатно, внесення засновниками в рахунок їхніх внесків до статутного фонду підприємства, оприбуткування надлишків основних засобів, виявлених під час інвентаризації, а також внутрішнього переміщення.
Основні засоби вибувають із підприємства внаслідок часткової чи повної ліквідації, безоплатної передачі їх іншим підприємствам або особам, реалізації, а також нестачі, виявленої під час інвентаризації.
Приймання основних засобів в експлуатацію здійснює комісія, яка призначається наказом або розпорядженням керівника підприємства.
Існують такі типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів:
03-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів».
03-2 «Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів».
03-3 «Акт списання основних
03-4 «Акт списання
03-5 «Акт №.... про установку, пуск і демонтаж будівельної машини».
03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів».
03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів».
03-8 «Картка обліку руху основних засобів».
03-9 «Інвентарний список основних засобів».
03-14 «Розрахунок амортизації
03-15 «Розрахунок амортизації
03-16 «Розрахунок амортизації
Уведення в дію об'єктів основних засобів, а також їх купівлю комісія оформляє актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за формою 03-1 (Додаток А), який використовують для:
Кожний об'єкт зараховують до 03 за окремим актом. Виняток можливий лише під час обліку інвентарю, інструментів, устаткування і подібних об'єктів, якщо вони однотипні, мають однакову вартість і приймаються в одному календарному місяці.
Перший примірник акта передають у бухгалтерію, і на його підставі робиться запис в інвентарній картці форми 03-6 (Додаток Б). До акта додається необхідна технічна документація, яку згодом передають до одного з відділів (у бухгалтерії не зберігається).
При прийманні основних засобів акт складають в одному примірнику, при передачі іншому підприємству — в двох (для обох підприємств), при передачі іншому підрозділу — також у двох (на підставі другого примірника акта працівник, що передає об'єкт 03, робить відповідний запис у інвентарному списку 03-9).
Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом; у ньому зазначають: склад комісії, докладну характеристику об'єкта, джерело придбання (спорудження), рік спорудження чи випуску заводом, дату введення в експлуатацію, коротку технічну характеристику, результати випробовування, відповідність технічним умовам, висновок комісії. Вказують також, хто прийняв відомості, необхідні для нарахування зносу. У разі надходження на підприємство основних засобів, які вже були в експлуатації, в акті прийняття-передачі зазначають суми зносу.
Приймання закінчених робіт із добудови та дообладнання об'єкта, що проводяться за рахунок капітальних вкладень і збільшують його балансову вартість, оформляють актом приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (форма 03-2).
Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, яке виконувало капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію.
Бухгалтерія на підставі цих документів відкриває інвентарну картку, присвоює об'єкту порядковий номер, який після цього проставляють в акті приймання-передачі. Інвентарні картки є підставою для ведення аналітичного обліку основних засобів.
Технічна документація на певний інвентарний об'єкт після відкриття на нього інвентарної картки (запису в книгу) не зберігається в бухгалтерії, а передається під розписку у відповідний підрозділ підприємства. Заповнені інвентарні картки реєструються в описах (форма 03-7), які веде бухгалтерія (в одному примірнику) за класифікаційними групами (видами) основних засобів.
Облік об'єктів основних засобів за місцем їх знаходження (експлуатації, зберігання) здійснюється в інвентарному списку (форма 03-9) в осіб, відповідальних за їхнє збереження. Підприємствам дозволено вести облік об'єктів за місцем їхнього знаходження в інвентарних картках, які в цьому випадку бухгалтерія виписує у двох примірниках (другий примірник передається за місцем знаходження об'єкта). В разі переміщення об'єкта цей примірник разом із накладною на переміщення (форма 03-1) передається за новим місцем знаходження. Накладну на внутрішнє переміщення основних засобів з одного підрозділу в інший складає у двох примірниках працівник підрозділу-здавача. Перший примірник передається в бухгалтерію, а другий залишається в підрозділі-здавачеві. Аналогічну накладну виписують під час передачі основних засобів в експлуатацію із запасу.
За безоплатної передачі основних засобів іншому підприємству або продажу стороннім організаціям на кожний інвентарний об'єкт складають акт за формою 03-1.
Відпуск об'єкта основних засобів у порядку реалізації оформляють товарно-транспортною накладною (рахунком-фактурою), в якій бухгалтерія визначатиме первісну чи відновну вартість об'єкта, нараховуватиме знос за час експлуатації, відпускну ціну, ПДВ та ін. За необхідності до неї може додаватися технічна та інша документація, яка є на підприємстві.
Для списання непридатних об'єктів основних засобів також створюють спеціальну комісію. На об'єкт, призначений для списання, комісія складає акт на списання основних засобів, форма 03-3 (Додаток В), а при списанні вантажного чи легкового автомобіля, причепа або півпричепа — акт на списання автотранспортних засобів (форма 03-4).
Акт на списання складають у двох примірниках. Після затвердження керівником підприємства перший примірник акта передають у бухгалтерію, другий залишають у матеріально відповідальної особи. Він є обґрунтуванням для здачі на склад матеріалів, отриманих у результаті ліквідації об'єкта.
Для отримання аналітичних даних про наявність і рух основних засобів за їхніми класифікаційними ознаками бухгалтерія на підставі підсумкових даних в інвентарних картках (книгах) за звітний місяць заповнює картку обліку руху основних засобів за формою 03-8.
За даними картки складають оборотну відомість руху 03, підсумки якої, звірені з даними синтетичного обліку, є підставою для складання звітності про наявність і рух 03.
На взяті в оренду окремі об'єкти основних засобів інвентарні картки не відкривають. Реєстром аналітичного обліку в орендаря є отримана від орендодавця копія інвентарної картки, що зберігається в бухгалтерії орендаря окремо.
Форми 03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)», 03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)», 03-16 «Розрахунок амортизації автотранспорту» використовують для розрахунку амортизації 03. Вони дещо громіздкі, однак є єдиними реєстрами для розрахунку амортизації за будь-якої форми ведення бухгалтерського обліку за ручної обробки інформації.
Ці форми заповнюють на підставі інвентарних карток форми 03-6 з урахуванням змін, внесених актом форми 03-2 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів. На підставі розрахунків заповнюють картки обліку форми 03-8 руху основних засобів (наприкінці місяця).
Термін "визнання" зустрічається в кількох національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, але його визначення не наведено ні в стандартах, ні в інших документах з бухгалтерського обліку. Тому в такій ситуації доцільно скористатися параграфами 82-84 Концептуальної основи складання і подання фінансових звітів - документом, прийнятим Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, що покладено в основу всіх міжнародних стандартів фінансової звітності. Згідно з параграфом 82: "визнання - це процес включення до балансу або звіту про прибутки та збитки статті, яка відповідає визначенню елемента та критеріям визнання, наведеним у параграфі 83". У параграфі 83 наведено такі критерії: "існує ймовірність надходження до підприємства або вибуття з нього будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов'язаною із статтею; стаття має собівартість або вартість, яка може бути достовірно визначена"
Отже, визнання - це процедура стандартна і обов'язкова для всіх без винятку об'єктів обліку.
Виділяють кілька критеріїв віднесення об'єктів до основних засобів: об'єкт бухгалтерського обліку повинен бути визнаний активом; використовуватись для чітко визначених цілей; мати очікуваний строк корисного використання більш як один рік або операційний цикл (якщо він довший за рік); мати фізичну форму бути матеріальним активом.
Не всі основні засоби є активами, а витрати на придбання основних засобів, використання яких не приведе до отримання економічної вигоди, мають відображуватися у складі витрат періоду придбання. Вартість основних засобів, визнаних активами, амортизується, тобто частинами включається до собівартості продукції або відноситься до адміністративних та інших витрат кількох періодів. Таку амортизацію економічно обґрунтовано. Виникає запитання, чи є сенс витрачати трудові й матеріальні ресурси на розподіл витрат, які ніколи не приведуть до отримання доходу і які для власників первісно є саме витратами? Дотепер воно залишається невирішеним.