Отчет по практике на ПП «Транслогістик груп»

- Послуги митного агента за  ставкою ПДВ «20%».

- Послуги митного агента за  ставкою ПДВ «0%».

Облік загальногосподарських витрат ведеться на рахунку 26 «Загальногосподарські  витрати» у розрізі витрат по підрозділах:

- Адміністрація;

- Відділ експедиції м. Дніпродзержинськ;

- Відділ митного оформлення.

При закритті звітного періоду витрати, відображені на 26 рахунку, щомісяця розподіляються між видами діяльності пропорційно отриманої виручки  від реалізації послуг за питомою  вагою і відносяться на 20 рахунок.

Витрати на виробництво послуг включати до собівартості того звітного періоду, до якого вони ставляться з підтвердженням факту виконання послуг. У разі отримання підтверджуючих документів після закриття звітного періоду, після  здачі податкової декларації, витрати  включати в місяці надання цих  документів, але в межах одного звітного року.

Витрати на рекламу, маркетингові, консультаційні, інформаційні послуги, представницькі витрати включати до собівартості в  межах норм, встановлених від 26 квітня 1996 р. N 473. Нормовані витрати ведуться в окремому регістрі податкового обліку, розробленому на підприємстві.

Резерв на поточний ремонт основних засобів не створюється.

Витрати на ремонт основних виробничих засобів включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) за фактом їх виникнення.

Витрати по страхуванню адміністративної будівлі списуються на витрати, що враховуються при оподаткуванні.

Витрати зі страхування:

- Цивільної відповідальності митного  агента;

- Цивільної відповідальності експедитора;

- Цивільної відповідальності перевізника  - списуються на позареалізаційні  витрати, що не враховуються  при оподаткуванні.

Витрати зі страхування вантажів враховуються як витрати клієнта при організації  перевезення і підлягають відшкодуванню  з боку клієнта.

Витрати за страхуванням на тривалий період враховуються в межах цього  періоду на рахунку 97 і списуються рівними частками протягом терміну  страхування.

Списання витрат з рахунку 20 проводиться  в межах норм на рахунок 90 ("Реалізація") субрахунок 90-2 «Собівартість продукції».

Облік курсових різниць здійснюється відповідно до наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. N 193 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21″Вплив змін валютних курсів”.

Переоцінка майна, грошових коштів на валютних рахунках в банку, у дорозі, зобов'язань проводиться при зміні  Національним банком курсів іноземних  валют на дату здійснення операції, а також на дату складання бухгалтерської звітності за звітний період.

Виникаючі при переоцінці майна  і зобов'язань в іноземній валюті різниці відносяться на витрати  і доходи майбутніх періодів.

Витрати, пов'язані з купівлею іноземної  валюти, у сумі різниці між курсом купівлі і курсом Національного  банку на момент купівлі списуються:

- Для проведення розрахунків  за сировину, матеріали, товари (роботи, послуги) - на собівартість послуг  і включаються у витрати з  реалізації товарів (робіт, послуг), що враховуються при оподаткуванні;

- При здійсненні капітальних  вкладень в основні засоби  та нематеріальні активи до  введення (передачі) їх в експлуатацію - відносяться на вартість капітальних  вкладень, а після введення (передачі) основних засобів і нематеріальних  активів в експлуатацію - на вартість  основних засобів і нематеріальних  активів.

 

 

7.3 Облік основних фондів

Умови віднесення майна до основних засобів та нематеріальних активів  визначаються відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21″Вплив змін валютних курсів” Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88.

Активи, що мають матеріально-речову форму, організацією приймаються до бухгалтерського обліку в якості основних засобів при одночасному  виконанні наступних умов:

- Активи призначені для використання  при наданні послуг;

- Активи призначені для використання  протягом строку тривалістю понад  12 місяців;

- Активи здатні приносити організації  економічні вигоди (дохід) у майбутньому;

- Активи не передбачаються на  момент придбання для подальшого  перепродажу.

- Активи вартістю понад межі 30 базових величин.

Основні засоби оцінюються в бухгалтерському  обліку за первісною вартістю або  відновної вартості. Первісною є  вартість, за якою активи приймаються  на бухгалтерський облік в якості основних засобів.

Первісною вартістю основних засобів  визнається сума фактичних витрат на їх придбання, спорудження, виготовлення, доставку, установку і монтаж, включаючи:

- Послуги сторонніх організацій  (постачальника, посередника, підрядною  та інших організацій), пов'язані  з придбанням основних засобів;

- Митні платежі;

- Витрати зі страхування при  перевезенні;

- Відсотки за кредитами і  позиками (за винятком відсотків  за простроченими кредитами і  позиками);

- Курсові різниці від переоцінки  кредиторської заборгованості за  зобов'язаннями, пов'язаними з придбанням  основних засобів і виражених  в іноземній валюті, крім організацій,  що фінансуються з бюджету;

- Сумові різниці, що виникають  при розрахунках за зобов'язаннями, пов'язаними з придбанням основних  засобів у випадках, коли оплата  здійснюється в білоруських рублях  у сумі, еквівалентній визначеної  договором сумі в іноземній  валюті (умовних грошових одиницях), крім організацій, що фінансуються  з бюджету;

- Витрати, пов'язані з купівлею  валюти для розрахунків за  зобов'язаннями, пов'язаними з придбанням  основних засобів;

- Вантажно-розвантажувальні роботи;

- Податки, якщо інше не передбачено  законодавством;

- Інші витрати, безпосередньо  пов'язані з придбанням, спорудженням  та виготовленням об'єкта основних  засобів і доведенням його  до стану, в якому він придатний  до використання.

Вартість основних засобів, за якою вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків:

- Модернізації, реконструкції, часткової  ліквідації, дообладнання, добудови, технічного  діагностування та відповідного посвідчення, інших робіт капітального характеру;

- Проведення переоцінки основних  засобів, відповідно до законодавства.

Відновної, є вартість, встановлена  ​​в результаті проведення переоцінки основних засобів, відповідно до законодавства.

Результати переоцінки основних засобів  відображаються в бухгалтерському  балансі організації на дату проведення переоцінки, якщо законодавством не встановлено  інше. Сума переоцінки основних засобів  зараховується організацією на збільшення або зменшення додаткового фонду.

При нарахуванні амортизації основних засобів застосовуються норми амортизації, розраховані виходячи з нормативних  термінів служби, встановлених Інструкцією про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженої 20.12.2005  N 480 Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України

Амортизація по основних засобів, які  у підприємницької діяльності, нараховується  лінійним способом і щомісяця відображається до повного перенесення вартості на витрати виробництва. Індексація амортизаційних відрахувань не проводиться.

Вибуття об'єкта має місце у випадках продажу, безоплатної передачі, фізичного  зносу, часткової або повної ліквідації, при аваріях, стихійних лих та інших надзвичайних ситуаціях, які  спричинили неможливість подальшого використання чи недоцільність відновлення, та в  інших випадках, встановлених законодавством.

При вибутті основних засобів, у  результаті продажу, виручка від  реалізації приймається до бухгалтерського  обліку в сумі, встановленої договором, на підставі документів, оформлених у  встановленому законодавством порядку.

Виручка від реалізації основних засобів  відображається в бухгалтерському  обліку на момент відвантаження основних засобів і оформлення документів.

Доходи і витрати від вибуття  об'єктів основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку як операційних  в тому звітному періоді, до якого  вони належать.

 

7.4 Облік фінансових результатів

Фінансові результати роботи підприємства (прибуток, збиток) формуються в процесі  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних та інших  активів, а також позареалізаційних  доходів і витрат.

У процесі господарської діяльності підприємства можуть поряд з прибутком  мати і непередбачені втрати. Як прибутку, так і збитки повинні  бути відображені в обліку по кожній статті і фінансовим результатам  в цілому.

Для узагальнення інформації про формування кінцевого фінансового результату діяльності підприємства в звітному році призначений синтетичний рахунок 99 "Прибутки і збитки".

На рахунку 99 "Прибутки і збитки" за дебетом відображаються збитки і  втрати, по кредиту - прибутки (доходи) підприємства. Сальдо (кінцевий фінансовий результат) може бути кредитовим, якщо підприємство в результаті своєї  діяльності отримало прибуток, або  дебетових, якщо підприємство отримало збитки. При цьому фінансові результати показуються в пасиві балансу: прибуток - позитивної записом, збиток - негативною. Кінцевий результат від позареалізаційних  операцій визначається шляхом зіставлення  доходів від них з втратами.

На суму нараховуються протягом звітного року податкових платежів до бюджету (податки на прибуток (дохід), нерухомість) в обліку робляться  такі записи:

Дт 99 "Прибутки і збитки" Кт 68 "Розрахунки з бюджетом"

При перерахуванні нарахованих  податкових платежів до бюджету складаються  проводки:

Дт 68 "Розрахунки з бюджетом" Кт 51 "Розрахунковий рахунок"

Після сплати податків до бюджету  відповідно до законодавства залишається  прибуток (чистий прибуток) надходить  у розпорядження підприємства. За рахунок цього прибутку підприємство може створювати фонди накопичення.

Прибуток, що залишається в розпорядженні  підприємства - нерозподілений прибуток - може використовуватися підприємством  на виплату доходів його засновникам, на збільшення статутного фонду та фондів спеціального призначення відповідно до установчих документів, та ін..

Якщо протягом року сума проведених відрахувань за рахунок прибутку перевищує балансовий прибуток, то підприємство отримало збиток, який відображається записом:

Дт 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)"

Кт 99 "Прибутки і збитки".

Показники, що характеризують фінансові  результати роботи підприємства, містяться  в ряді звітних форм.

Найбільш повні дані про фінансові  результати містяться у звіті  про прибутки і збитки форми № 2, який складається за рік. У ньому  відображаються показники, що формують фінансові результати за звітний  період у порівнянні з відповідним  аналогічним періодом минулого року (від реалізації, доходи від участі в інших організаціях, позареалізаційні доходи і витрати, інші операційні доходи і витрати та ін.) Тут же показуються  податок на прибуток, використання прибутку, а також нерозподілений прибуток (збиток) звітного.

У річному бухгалтерському звіті  про зміну капіталу (форма № 3) показується рух нерозподіленого  прибутку минулих років, а також  відображається сума нерозподіленого  прибутку звітного року, обумовлена ​​при реформації балансу .

 

7.5 Облік грошових коштів і розрахунків

Всі підприємства зобов'язані вільні грошові кошти зберігати на розрахунковому рахунку в банку, правила користування яким встановлюються банком. Відкривається  розрахунковий рахунок для таких  цілей:

1) проведення безготівкових розрахунків  з підприємствами, організаціями;

2) для забезпечення більш надійного  зберігання грошей і отримання  відсотків по розрахунковому  рахунку

3) зарахування кредитів банку  і підприємств. Госпрозрахункове  підприємство може відкрити тільки  один розрахунковий рахунок в  банку;

Для відкриття розрахункового рахунку  майбутній клієнт у банк представляє:

1) дублікат повідомлення про  обліковому номері платника податків.

2) заяву на відкриття розрахункового  рахунку (за особливою формою);

3) картки із зразками підписів  директора підприємства та його  заступника (розпорядника кредитів), головного бухгалтера та заступника  і зразком відбитка печатки  (картки - у двох примірниках);

4) копію Статуту підприємства, завірену  райвиконкомом, що зареєстрував  Статут підприємства, і нотаріусом.

Банк здійснює контроль за характером і законністю операцій, що здійснюються по розрахунковому рахунку. Якщо на рахунку  вистачає коштів, то оплата документів іде в календарній черговості надходження платіжних документів до банку.

Більшість операцій по розрахунковому рахунку банк проводить безготівковим  шляхом, тобто з рахунку платника списує на основі документів і на рахунок  отримувача зараховує (платіжні вимоги-доручення, платіжні доручення, розрахункові чеки тощо).

Видачу готівки (на зарплату, пенсії, допомоги, відрядження та господарські витрати, закупівлі сільгосппродуктів  і ін.) банк проводить по чеках. Чекову книжку (25 або 50 чеків) можна отримати власникові розрахункового рахунку за особливим заявою. Чеки треба зберігати в незаповненому вигляді. Без виправлень заповнюється чек і квитанція до нього (це бланки суворої звітності). Квитанція залишається у чековій книжці, а чек пред'являється в банк. У банку звіряються підписи та відбиток печатки із зразками у картці і з номерами виданих чеків (реєструються при видачі чекової книжки). У корінці чека треба записати номер прибуткового ордера на отриману в банку суму. Зіпсовані чеки анулюються і зберігаються в книжці (приклеюються до квитанції) до чергової ревізії, але не менше трьох років.