Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2013 в 16:01, реферат
На сьогодні в Україні існують два напрями аудиту: аудит за міжнародними стандартами фінансової звітності (його здійснюють міжнародні аудиторські фірми) і аудит за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (здійснюють аудитори, що мають відпо¬відний сертифікат і ліцензію згідно з українським законодавством Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 p., Положення Аудиторської палати України від 11.11.93 р. №5 та від 17.02.94 р. № 12).
Вступ 4
1. Поняття стандартів як інструменту регулювання аудиту 5
2. Основні принципи міжнародних національних нормативів 10
3. Міжнародні стандарти аудиту та аналіз національних нормативів 17
Висновки 28
Список використаної літератури 29
– в ході аудиту необхідно керуватись єдиними вимогами для визначення відповідності бухгалтерської звітності клієнта такому її змісту, який, на думку аудитора, є правильним (така ступінь точності називається суттєвістю, чи матеріальністю);
– аудитор не зобов'язаний перевіряти
всі документи клієнта –
Аналізуючи відмінності МСА
і розроблених українських
Відмінності між українським й нормативами і МСА, які виходять за межі перекладу, обумовлюються, в основному, такими причинами. По-перше, наші нормативи базуються на чинному українському законодавстві, і це робить неприйнятним застосування у нас окремих положень МСА. По-друге, багато з положень МСА базуються на західній загальноприйнятій системі бухгалтерських принципів, і часто суперечать діючим українським принципам обліку. По-третє, багато з положень МСА базуються на маловідомих у нас реаліях (категоріях, поняттях), тому деякі розділи українських нормативів довелося зробити більш детальними чи використати зрозумілі для нас аналогії. У нашій країні немає нормативних документів, які регламентують вимоги щодо системи внутрішнього контролю організації.
Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Норми аудиту не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у практиці аудиторської діяльності, хоч у міжнародному і вітчизняному аудиті цих норм здебільшого дотримуються. Разом з тим до норм аудиту розробляються конкретні методики, методичні рекомендації, які сприяють поглибленому дослідженню питань, поставлених на вирішення аудиту. Так, Аудиторська палата України, дотримуючись основних положень нормативу № ІЗ "Аудиторський висновок", затвердила методичні рекомендації до нього, які стосуються вимог до перевірки балансу та річної фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності та складання аудиторського звіту і висновку аудитора. Методичними рекомендаціями розкривається зміст повноти перевірки первинних документів аудитом, відображення їх у облікових регістрах; адекватність показників аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, головної книги, балансу і фінансової звітності на певні звітні періоди, які правдиво відображають фінансово-господарську діяльність суб'єкта підприємництва, повноту і своєчасність сплати державних і муніципальних податків, ліквідність і платоспроможність його, гарантії від банкрутства.
Отже, застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.