Сучасне значення бухгалтерського обліку та економічного аналізу

    ливе завдання бухгалтера - сприйняти та визначити , чи відноситься даний

    господарський факт , явище або процес до об'єктів бухгалтерського обліку.

    Адже не всі господарські факти, процеси, явища, що здійснюються на підпри-

    мстві, можуть виступати об'єктами обліку. Виходячи з принципів організації

    обліку , господарський факт може стати об'єктом обліку тільки за таких умов:

            • Якщо він має вартісну  оцінку;   

            • Задовольняє виробничому або правовому аспекту господарювання;

            • Вже відбувся за часом..

             Предметом господарської діяльності є господарські маси , тобто господар-

ські відносини до речей або осіб. В той же час  предмет бухгалтерського обліку характеризує всі сфери здійснення економічних (виробничих, підприємниць-

    ких) процесів, а саме: господарські засоби , джерела отримання (формування)

    та обігу. Предметом бухгалтерського обліку є не самі об'єкти, а інформація про                                них, яка необхідна для управління.

   Сутність предмету  розкривається через об'єкти, що  обліковуються, які за

    економічним змістом та призначенням можна об'єднати в дві групи:

1. Об'єкти. що забезпечують  господарську діяльність підприємства;

2. Об'єкти, що складають  господарську діяльність підприємства.

   До першої групи  відносять господарські засоби  та їх джерела,до другої -

господарські процеси  та їх результати.До джерел відносяться  власні і залучені кошти. Зокрема до власних коштів відноситься cтатутний капітал, додатковий капітал, нерозподілений прибуток. До залучених - довгострокові кредити банку, короткострокові кредити банку, кредиторська заборгованість підприємства.  

             Таблиця 1.2- Об'єкти предмету бухгалтерського обліку.

Предмет бухгалтерського  обліку
Виробничо ґосподарська i фінансова діяльність економічного суб'єкту, оці- Нена в грошовому  виразі.
Об'єкти бухгалтерського  спостереження
Що забезпечують господарську діяльність			Що складають госгіодарську діяльність
Господарські	Джерела засобів		Господарські	Результати
засоби	Власні	залучені	Процеси	господарських процесів
Необоротні активи	Статутний капітал	Позики банку	Процес придбання (заготівлі)	Економiя  або перевитрати
Оборотні активи	Додатковий капітал	Кредиторська заборгова ність	Процес виробництва	Економія або перевитрати
Запаси, кош-ти в розра-	Резервний капітал		Процес реалізації	Прибуток або збиток
хунках та  інші	Прибуток

 

Бухгалтерський облік будується на певних принципах, має свій метод,що об’еднуе сокупність способів і прийомів, за допомогою яких він виконує своi функцii . Предмет бухгалтерського обліку не можливо розкрити без допомоги 

його методу.

Пiд методом  науки розуміють те, як та за допомогою своїх методів вивчає свiй предмет. Методом обліку в практичному розумінні є використання рiзних прийомiв  обробки отриманих даних, які зафіксовано документально (агрегування , групування, нагромадження). Методом науки бухгалтерського обліку в широкому розумінні цього слова, виступає моделювання реальної дійсності господарської діяльності. В обліку за допомогою моделювання досліджується, обмiрковується, аналізується та пізнаються факти господарського життя.

Пiд методом обліку розуміють сукупність способів дослідження , які до-зволяють всебічно вивчити зміст науки про бухгалтерський облік. Систему спо-собів і прийомів ,за допомогою яких об'єкти обліку відображаються та узагаль-ються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективним використанням виробничих ресурсів підприємства, для забезпечення збереження власності і досягнення більшої ефективності господарської діяльності, називають методом бухгалтерського обліку.

Метод бухгалтерського обліку залежить від предмету обліку, тобто від об'єктів , які відображаються та контролюються, а також поставлених перед обліком завдань та вимог.                                        

 Кожний спосіб або  прийом бухгалтерського обліку  називається елементом

його методу. Основними  елементами методу бухгалтерського  обліку е: докумен-

тація і інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки і  подвійний запис, бухгалтер-ський  баланс і звітність.                                    

 Метод бухгалтерського обліку полягає в сукупності елементів:

      • Первинне спостереження  (документація і інвентаризація);

      • Вартісне вимірювання  (оцінка і калькуляція);                  

     • Групування та систематизація ( рахунки та подвійний запис);

     • Підсумкове узагальнення (баланс і звітність).

        Бухгалтерській облік, що є  безперервним, відображає різноманітні  засоби i процеси. Для групування об’єднання різнорідних господарських явищ необхiдно зробити оцінку. Оцінка - це спосіб вираження в єдиній грошовій формі господарських засобів і процесів.

 Оцінка як спосіб  ведення бухгалтерського обліку  передбачає порядок оцiнки активів підприємства для відображення їх в обліку.

 Рахунки. Операції, відображені  в документах, реєструються за  допомогою ціальних таблиць, які називаються рахунками бухгалтерського обліку. Вони

призначенi для групування в поточному обліку однорідних госпдарських операцiй.    

Всi рахунки компактно зібрані в Плані Рахунків.                                                                                                                                                                                                                                        План  Рахунків бухгалтерського обліку визначає методологію обліку в усіх

cферах економічної діяльності.

              Структура плану рахунків відповідає структурі фінансової звітності (бала-нсу, звіту про фінансові результати. Звіт про рух грошових коштів та звіту про власний капітал).

              Залишки рахунків класів 1-3 дають можливість заповнити актив балансу, а

класiв 4-6  -пасив, управлінської

              Звіт про фінансові результати складається за даними рахунків класів 7-9. задоволення потреб внутрішніх користувачів на рахунках управлінської бухгал-терiї  при використанні відповідних статей можна вести облік за центрами відповідальності отриманих даних, а отже прийняттю оптимальних управлінських рішень.

              Позабалансові рахунки, враховуючи їх специфіку, у Плані Рахунків відок-ремлені та розкривають інформацію про наявність і рух майна , що не належить підприємству,але знаходиться в тимчасовому його користуванні або розпорядженні

              Основними завданнями організації бухгалтерського обліку на позабалан-

сових рахунках є:

• Своєчасне оформлення документів про надходження та вибуття засобів ,                               що обліковуються на позабалансових рахунках;

              • Повне зберігання майна, що відображене на цих рахунках;

              • Контроль за використанням засобів та джерел їх покриття, що не на-               лежить даному підприємству;

• Правильна організація  систематичного і аналітичного обліку майна та            зобов'язань;

              • Всебічна та повна інформація про ці рахунки для потреб управління,              оцінки платоспроможності.                             

            Позабалансові рахунки умовно поділяють на три підгрупи: майнові, умовних прав та зобов'язань, операційно – контрольні.

             Всі господарські операції, що  викликають зміну у складі  і розміщені засобiв підприємства, а також в джерелах їх утворення, в обов'язковому порядку повинні бути зафіксовані в документах. Спосіб оформлення господарських операцiй документами називається документацією. Цей елемент методу забезпечує спостереження і первинний контроль за господарською діяльністю підприємства, надає юридичну силу інформації бухгалтерського обліку.   

             Дані бухгалтерського обліку , що суворо документовані, є достовірними,

доказовими і такими, що мають  юридичну силу. При розв'язанні конфліктів

Мiж господарськими організаціями і підприємствами в арбітражі та в судових                                       органах документи набувають виключно важливе правове значення.

              Калькуляція. Основою для оцінки продукції е відображення і узагальнення

витрат, пов’язаних з певним господарським  процесом, що завершується каль-

кулюваниям. Калькулювання - це спосіб обчислення собівартості всього обсягу ,а також одиниці виготовлення продукції. На промислових підприємствах  калькулювання полягає в обчисленні собівартості придбаних матеріалів, випу-щеноi та реалізованої продукції. Як спосіб обчислення собівартості, калькулю-

вання забезпечує визначення суми витрат, пов'язаних з здійсненням процесів заготiвлi (постачання), виробництва та реалізації, віднесення цих витрат на певний об'єкт обліку та його оцінку за фактичною собівартістю.

              Подвійним характером операції зумовлена необхідність взаємопов'язаного вiдображення економічних явищ на бухгалтерських рахунках. На них всі гос-подарські операції відображаються з допомогою подвійного запису.

            Подвійний запис. Господарські операції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису, який полягає в тому. що кожна бухгалтерська операція записується двічі: один раз - на одному рахунку, (ругий раз - на іншому. Рахунки та подвійний запис є прийомом групування систематизації об'єктів бухгалтерського обліку. Подвійний запис характеризує зв'язки між елементами, напрямок руху інформації між ними. Завдяки йому iнформаційна система набуває динамізму, здатності відображати не тільки кількісну і якісну характеристику економічної iнформації, але й рух їх потоків.

             Iнвентаризація. Незважаючи на те , що бухгалтерський облік чітко доку-ментований ,для достовірності його даних необхідно систематично перевіряти господарські засоби в натурі. Бухгалтерські записи повинні відповідати фактичним даним. Для цього потрібно систематично проводити інвентаризацію, тобто перевіряти в натурі вказані об'єкти обліку.            

             Баланс у бухгалтерському обліку розглядається як спосіб узагальнення і групування господарських записів підприємства та їх джерел на певну дату бу-хгалтерській баланс представляє собою спосіб відображення в грошовій оцінці майнового комплексу господарства на певний момент в порівняні активів за їх

складом функціональною роллю та джерелами, за формами Їх утворення та

цiльовим призначенням.

             Звітність - це система підсумкових показників, які всебічно характеризу-

ють господарську і фінансову діяльність підприємства, результати використання його активів та стан зобов'язань. Звітність ширше висвітлює господарську дiяльнiсть підприємства ніж баланс, вона включає до свого складу ряд таблиць,якi характеризують не тільки стан, але і рух в аналітичному розрізі основних засобів,виробничих запасів, статутного капіталу, структуру собівартості тощо.

             Розглянуті елементи методу бухгалтерського  обліку безпосередньо

пов’язані між собою і знаходяться у взаємозалежності. Майно його джерела та господарські процеси відображаються в бухгалтерського обліку в наслідок су-

цiльного  спостереження, яке здійснюється шляхом документування і iнвентаризацiї.Всі операції зафіксовані в документах, отримують грошовий вираз за допомогою оцінки і калькування. Окремі операції групуються у розрізі об'єктів бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису на рахунках. І останнє, показники господарської діяльності підприємства узагальнюються за допомогою балансу та інших форм звітності, які складаються за даними рахунків.   

            На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати

фiнансову звітність.Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер під-

приємства.

            Фінансова звітність підприємства ( крім бюджетних установ, представництв  іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва) згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітнicть в Україні  включає:

            - Баланс (форма № 1);

            - Звіт про фінансові результати (форма № 2);                       

            - Звіт про рух коштів (форма № 3);

            - Звiт про власний капiтал(форма №4);

            - Примiтки до звiтiв.

             Змiст, форма та загальнi вимоги до складання кожної з цих форм звiтностi

реголюється вiдповiдними положеннями (Стандартами) .

           Метою складання фiнансової звiтностi є надання користувачам для прийн-

яття рiшень повної, правдивої та неупередженої iнформацiї про фiнансовий стан, результати дiяльностi та рух коштiв пыдприємства .Фiнансова звiтнiсть забезпечує iнформацiйнi потреби користувачыв щодо:придбання,продажу та володыння цiнними паперами ; участi в капiталi пiдприємства ;оцiнки якостi управління; оцінки здатностi пiдприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; забезпеченостi зобов’язань пiдприємства; визначення суми дивiдендiв,що пiдлягають розподiлу;регулювання дiяльностi пыдприємства.

             Фiнансовi звiти мiстять статтi,формаб склад i змiст яких визначаються вiд-