Сучасне значення бухгалтерського обліку та економічного аналізу

- у проміжній   фінансовій   звітності   відстрочені   податкові  активи   та зов'язання не обчислюються;

- до прийняття відповідних  нормативних актів стосовно неспівпадання  строків подання фінансової та  податкової звітності податок  на прибуток у фінансовій   звітності   відображається   за   даними   оперативного обліку. Коригування в бухгалтерському обліку суми податку на прибуток здійснюється в момент подання податкової звітності з податку на прибуток.

         Таблиця 2.8 - Відображення податку  на прибуток.

№ п/п	Зміст     господарської  операції	Сума	Кореспонденція
			дебет	кредет
1	Нараховано податок  на  прибуток		981	641
2	Списано подаьок на фінансовий результат		791	981
3	Перерахований податок  на прибуток до бюджету		641	311

 

2.3.10 Облік власного капіталу.

           Прибуток   після   оподаткування,  як   власність   юридичної   особи  НГ'ВУ   "Надвірнанафтогаз"   може   переміщуватись   між   структурними одиницями  та   Апаратом   управління   відповідно  до загального процесу керівництва  та планування  власний  капітал  підприємства  складається iз статутного , пайового, додаткового, резервного капіталу. Крім цих складових власний капітал представлений ще такими статтями як неоплачений капітал, вилучений  капітал і  непокриті  збитки.  Для аналізу балансу ці статті мають ненативне значення, оскільки зменшують розмір власного капіталу.

          Джерелами утворення статутного  капіталу є внески учасників  створення підприємства.Резервний  капітал формується за рахунок  прибутку , а додатковий капітал — за рахунок всіх джерел, що є в наявності підприємства: прибутку,додаткові внески акціонерів,безоплатне отримання активів, емісійний дохід,дооцiнку активів.

          Облік сум дооцінки необоротних  активів, безоплатно одержаних

необоротних активів здійснюється окремо по кожному об'єкту необоротних

активів.

         Аналітичний облік статутного  капіталу ведеться по кожному  із засновників.

         В обліку оголошення статутного  капіталу відображається проводкою:

         Дт 46 "Неоплачений  капітал"

         Кт 40 "Статутний  капітал".

        При створенні  підприємства вноситься 30% всього  статутного капіталу. А потім  на протязі року статутний  капітал формується повністю. Внески  до статутного капіталу:

        Дт 20,311,10

        Кт 46

        Приклад складання журналу господарських операцій , головної книги по

рахунках а також сальдово -оборотної  відомості наведено в Додатку .

 

        2.3.11 Податкова політика НГВУ "Надвірнанафтогаз"

        Податкова  політика НГВУ “Надвірнанафтогаз”  складається з системи правил для встановлення єдиної концепції ведення податкового обліку з урахуванням особливостей підприємства та створення оптимальної системи оподаткування.

         Головним  завданням Податкової політики  НГВУ "Надвiрнанафтогаз" є забезпечення повної та своєчасної сплати всіх встановлених законодавством пододатків та інших обов'язкових платежів. Іншими завданнями Податкової політики є:

- інформаційна робота з Державною  податковою адміністрацією, Пенсійним  Фондом, iншими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- організація     iнформаційного     забезпечення     співробітників бухгалтерської служби, відповідальних за нарахування та сплату податків та неподаткових платежів;

- постійний контроль за правильністю  нарахування та своєчасністю внесення податків та неподаткових платежів;

- максимальне скорочення оподаткування  операцій, які здійснюються між  структурними одиницями;

- скорочення   та   поетапна   ліквідація   структурних   одиниць, як окремих платників  податків;

         Порядок ведення податкового  обліку, застосування методів та  прийомів відображення господарських  операцій, особливості організації  нарахування та сплати податків  НГВУ "Надвірнанафтогаз" визначаються  Положенням про податковий облік  підприємства.

        Операції з перерозподілу прибутку, не підлягають оподаткуванню  (рух коштів після сплати всіх  обов'язкових податків та платежів).

       Документальне  забезпечення внутрішньогосподарських  операцій та розподіл доходів  здійснюється відповідно до Інструкції про внутрішні розрахунки НГВУ "Надвірнанафтогаз".

 

          3.Аналіз фінансового стану підприємства НГВУ "Надвірнанафтогаз"

   Загальна модель i система показників аналізу фінансового стану

 

Аналіз фінансового  стану підприємств проводиться  з метою виявлення вразливих місць і визначення шляхів їх усунення. Дані аналізу відіграють

вирішальну роль при  визначенні  напрямів конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним завдань і для розробки програм розвитку на перспективу.

Вихідним етапом аналізу  фінансового стану підприємств  є аналіз майна підприємства. Він  передбачає загальну оцінку майна з  виділенням оборотних мобільних  коштів і позаоборотних (іммобілізованих). Відомості про розміщення  наявного в розпорядженні підприємства майна містяться в активі балансу.

У структурі балансу  особлива роль належить найбільшим засобам, до складу яких входять: наявні гроші, цінні папери, дебіторська заборгованість, матеріально-виробничі запаси. До позаоборотних  активів відносять: реальні основні засоби, довготермінові інвестиції i нематеріальні активи.

Завданням аналітика  є оцінка структури найбільших та іммобілізованих засобів, а також  зміни  їх наявності за аналізований період.

В ході аналізу майна  підприємства визначають також джерела його утворення. При цьому дається оцінка структури власних і позичених засобів. До власних коштів, за рахунок яких відбувається придбання, надходження і створення майна, відносять статутний фонд і прибуток. У склад власних  джерел можуть ввійти також засоби, отримані від держави, орендодавачiв,  іших підприємств, окремих осіб, зацікавлених у розвитку підприємства.

Основним джерелом фінансування мобільних активів є власні оборотні кошти,якими підприємство розпоряджається  в момент його заснування. Спрямовуючи фiнансові результати в основні й оборотні кошти, виходять з економічної доцільності: розмір власних оборотних коштів повинен забезпечувати мiнімальну потребу протягом одного виробничого циклу у виробничих запасах, заділах незавершеного виробництва, залишках готової продукції.

Єдиним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток

підприємства.  

До позичених засобів  належать отримані в кредит від державних, комерційних і кооперативних  банків та інших підприємств. Позичені кошти поділяються на кошти, тривалого використання і кошти короткотермінового використання, В процесі аналізу позичених коштів оцінюється ефективність їх використання та можливість своєчасного повернення.

Важливими показниками, які характеризують ефективність використання своїх коштів, є показники оборотності оборотних коштів. Оборотність оборотних коштів характеризується такими показниками, як оборотність у днях, кількість обертів, коефіцієнт закріплення оборотних коштів.

Аналіз оборотності  оборотних коштів передбачає виявлення ступеня прискорення (або сповільнення) оборотності і суми коштів, додатково залучених в оборот (вилучених з обороту).

Аналіз фінансової сталості підприємства передбачає визначення ступеня  фінансової незалежності від зовнішніх  позичених джерел. Одним з важливих показників, які характеризують фінансову сталість підприємства, є показник питомої ваги всієї суми зобов'язань по залучених (позичених) коштах у вкладеннях в активи власних коштів. Цей показник отримав назву "коефіцієнт автономії". Він показує, наскільки підприємство є незалежним від позичених коштiв.

На основі коефіцієнта  довгострокового залучення позичених  коштів судять про стабільність тієї частини коштів, яка утворюється  за рахунок довготермінових кредитів.

Важливим показником фінансової сталості підприємства є коефіцієнт маневрування. Цей показник дає змогу оцінити структуру розподілу власних    засобів шляхом визначення питомої ваги власних оборотних коштів у загальній сумі джерел власних коштів. Коефіцієнт маневрування дає відповідь на питання, яка частина власних коштів підприємства не закріплена в цінностях

іммобілізованого характеру  і перебуває в стані, який дає  змогу більш або менш вільно маневрувати  цими коштами.

Значний інтерес для оцінки фінансової сталості підприємства становить відношення суми нагромадженої амортизації до початкової вартості майна, яке амортизується. Цей показник свідчить про інтенсивність вивільнення іммобілізованих засобів.

Аналіз платоспроможності  дає змогу визначити здатність  підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'язань. При цьому прискіплива увага приділяється такому показнику платоспроможності, як загальний коефіцієнт покриття, що характеризує відношення мобільних засобів до короткотермінової заборгованості. Коефіцієнт покриття дає змогу з'ясувати, чи достатньо у підприємства коштів, які можуть бути використані ним для погашення своїх короткотермінових зобов'язань.

Частковим показником загального коефіцієнта покриття є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує відношення найбільш ліквідної частини оборотних засобів (грошових коштів та цінних паперів) до поточних зобов'язань. Цей коефіцієнт дає відповідь на запитання, яка сума короткотермінових зобов'язань підприємства на звітну дату може бути погашена негайно.

Певну аналітичну цінність має проміжний коефіцієнт покриття. Він визначається як відношення суми грошових засобів, цінних паперів і дебіторської заборгованості разом взятих до короткотермінових зобов'язань пiдприємства. Таке співвідношення показує, чи достатньо цієї суми для погашення короткотермінових боргів. Оцінюючи цей показник, слід врахувати тривалість короткотермінового кредиту при закупівлі товарно-матеріальних цінностей і продажу продукції підприємства.

Для аналізу ліквідності  використовують також коефіцієнт чистої  виручки, який визначається відношенням амортизаційних відрахувань чистого прибутку до суми реалізації. Цей показник дає можливість визначити суму вільних коштів підприємства.              

Для оцінки загальної ефективності господарської діяльності підприємства визначені показники рентабельності. Вони показують, наскільки прибутковою є діяльність підприємства.

Аналіз показників рентабельності передбачає оцінку рівнів рентабельності,     визначення динаміки рентабельності, причин і факторів, які впливають на її зміну, і ступеня їх , впливу на цю зміну. Заключним етапом аналізу рентабельності є розробка заходів щодо мобілізації резервів  підвищення рентабельності.

Виділяють такі основні  показники рентабельності: рентабельність

капіталу (майна), рентабельність фондів (рентабельність виробництва),

рентабельність продукції.

Найбільш узагальненим показником в цій групі є рентабельність капіталу (майна). Він визначається як відношення отриманого прибутку до вартості всього майна, що перебуває  в розпорядженні підприємства. Цей коефіцієнт показує, скільки грошових коштів необхідно витратити підприємству для отримання однієї грошової одиниці прибутку незалежно від джерела залучення цих коштів. Але цей показник ніяк не характеризує ступеня доходності окремих видів діяльності підприємства. Тому завданням аналітика є зіставлення чистого прибутку і прибутку від різних видів діяльності з частковими сумами капіталів. Одним з таких показників е рентабельність власного капіталу, який визначається як процентне відношення чистого прибутку підприємства до його власного капіталу.

 Найбільш повно  рентабельність виробничої діяльності  підприємства   представляє показник  рентабельності фондів (рентабельності  виробництва), який визначається  як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів та оборотних засобів. Цей показник  характеризує рівень використання всієї сукупності засобів підприємства, як авансованих в даному виробничому циклі, так ї спожитої  їх частини. Чим більше прибутку отримає підприємство з кожної грошової одиниці виробничих фондів, тим вищою буде ефективність господарювання.

Рентабельність виробництва  перебуває в прямій залежності від  рентабельності продукції. Визначають рентабельність реалізованої продукції  та окремих її видів. Рентабельність продукції визначається як відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на виробництво. Аналіз рентабельності продукції передбачає визначення ступеня впливу на її зміну цін та  собівартості. Розгляд даного показника в динаміці може свідчити про необхідність перегляду цін і контролю за виконанням матеріально-виробничих  запасів.

Завершальним етапом аналізу фінансового стану підприємства е розробка

заходів щодо зміцнення  фінансового стану. У кожного  підприємства завжди є резерви поліпшення фінансового стану. З'ясувавши в ході аналізу причини фінансових труднощів, їх слід згрупувати за основними напрямами.

Головними з них є  виробничі фактори; обсяги виробництва, якість та асортимент продукції, що випускається, відповідність термінів її поставки , термінам, передбаченим договорами. Важливу роль відіграють також фактори, пов'язані зі стабільністю матеріально-технічного постачання, наявністю ринків

збуту i загальногосподарські.