Сучасне значення бухгалтерського обліку та економічного аналізу

повiдними положеннями. Але пiдприємство заносить iнформацiю до тiєї чи iншої статтi вiдповiдного фiнансового звiту тiльки тодi, коли :

• Iснує ймовiрнiсть збiльшення або зменшення майбутнiх         економiчних вигод, пов’язаних з цiєю статтею;

• Оцiнка статтi може бути достовiрно ивизначена.

         Фiнансова звiтнiсть повинна надати дохiдливу, доречну, достовiрну та зi-

ставну iнформацiю щодо фiнансового стану, результатiв дiяльностi пiдприємства, руху його грошових коштiв, змiн у складi власного капiталу.

              Для досягнення дохiдливостi iнформацiї припускається , що користувачi

мають певний рiвень знань i прагнуть уважно вивчити надану iнформацiю.

Проте можлива складнiсть розумiння iнформацiї не може вважатися пiдставою

для виключення її зi складу фiнансових звiтiв.Для того, щоб фiнансова звiтнiсть була зрозумiлою користувачам,П(С)БО 1 вимагає наявнiсть у нiй конкретних даних про пiдприємство.

              Доречнiсть iнформацiї характеризується її впливом на прийняття рiшень

користувачами та своєчаснiстю.

              Фiнансова звітність повинна бути підготовлена у певні терміни, які визна-чаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звiтної інформації вона може втратити свою доречність.

              Данi фінансової звітності є основою не тільки для результатів звітного пе- рiоду але й для прогнозування . Так інформація щодо фінансового стану та ре-

зультатів діяльності часто  використовується як основа для прогнозування  май-

бутньго фінансового  стану, спроможності підприємства вчасно виконати свої

зобов’язання.          

              Метою П(С)БО 1 є також забезпечення зі ставності фінансової інформації, як наданої одним підприємством за різні звітні періоди, так і різними підприєм-ствами. Застосування вимог П(С)БО до структури фінансової звітності, визнан-

ня та розкриття допоможе досягти  цю мету.

              Бухгалтерський баланс - це спосіб узагальненого відображення в грошовій одиниці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у

Формі звітної таблиці складеної бухгалтером для внутрішніх і зовнішніх корис-тувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.   

             Пов'язані подвійним записом рахунки бухгалтерського обліку складають

єдину iнформацiйну  систему , в якій кожен рахунок формує свої iнформаційні

показники. Обє'днання їх в єдине  інформаційне ціле забезпечується застосу-

ванням балансового методу.

             Баланс відображає фінансовий стан і результати господарської діяльності.

Баланс має велике значення для  управління підприємством , так як надає

менеджерам різних рівнів інформацію, за допомогою якої в цілому можна  ви-

зачити фінансовий стан підприємства, побачити його зміну  в порівнянні з ппереднім періодом.

             За даними балансу виявляються недоліки в роботі та у фінансовому стані пiдприємства, їх причини, а також розробляються заходи щодо усунення цих

недоліків.                                                                                   

            Данi бухгалтерського балансу дають можливість контролювати правиль-нiсть використання коштів цільового призначення.         

            Завдяки стислій і компактній формі баланс є досить зручним документом;

Вiн мiстить в собі важливі і методологічні передумови, що визначають всю ме-тодологію бухгалтерського обліку та принцип подвійного запису, який лежить

в її основi.

            Разом з цим вся інформація, яка міститься в ньому носить моментальний

характер i з цієї точки зору є обмеженою. За своєю природою баланс не може

мiсти відомостей про обсяг виробництва продукції, реалізації, фонд зарплати

та багато інших важливих показників, які мають iнтервальний характер. Інтер-                                                                                                                                              

вальна  iнформація ,якої немає в балансі міститься в інших формах звітності.

Звiтність відображає фінансовий стан бізнесу, але не фінансовий стан власника.

Бухгалтерські баланси можна охарактеризувати як вартісні моделі фінансового

стану підприємства.

            Бухгалтерській баланс як елемент методу бухгалтерського обліку завершує процедуру обробки бухгалтерських даних, узагальнюючи їх в інформаційну модель фінансового стану економічного суб'єкту. Оскільки баланс є " моментальним знімком " підприємства — він включає в себе всі елементи бухгалтерської збалансованості, відображає рівновагу між активами, з одного боку, і зобов'язан-нями та власним капіталом - з іншого. Але як і будь-який інший звіт баланс узагальнює інформацію. Така систематизація будується на основі класифікації господарських засобів за характером їх участі в кругообігу на оборотнi та необоротнi, активи з особливим виділенням збитків як невідшкодованих засобів, та джерел з розподілом на власні та залучені.

           Рівність актива і пасива зумовлене прийомами подвійного запису операцій рахунках, у відповідності з якими підсумок дебета повинен бути рівний підсумку кредета всієї сукупності рахунків. Основна відмінність баланса від бухгалтерських рахунків полягає в тому, що рахунки являються носіями інформації  здійснення  операції, рух засобів і джерел  їх   утворення . Баланс - відображає тільки визначені моменти в русі засобів , які зафіксовано на рахунках.В балансi показують залишки на рахунках на відповідну дату , попередньо згрупованi в статі. Рахунки і баланс доповнюючи один одного , дозволяють вивизначити якість господарювання, досягнутий економічний ефект.

            В активі балансу відображається склад i розміщення господарських засобів,

а також майнових і боргових прав, якими користується підприємство на дату

складання балансу. Характерною особливістю  діючої структури балансу є роз-

мiщення його розділів і балансових статтей в рамках кожного розділу в строго

визначеній послідовності - в залежності від степені їх ліквідності. Спочатку

ідуть найменшліквідні розміри  i статті балансу, а потім ідуть більш ліквідні по  мірі наростання рівня їх ліквідності. Але загальна характеристики активу балансу дозволяє встановити тільки його роль і значення в діяльності підприємства. Поряд з цим появляється необхідність детально познайомитись з кожним роздiлом баланса, що забезпечить глибинний підхід до його аналізу. В звязку з цим подивимося побудову першого розділу активу "Необоротні активи".

          Сюди включають нематеріальні активи, основні засоби , незавершенебуді-внйцтво, довгострокові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість,

відстрочені податкові активи і  інші необоротні активи.

           Обєднання цих статтей в одному розділі обумовлено належністю їх до

найменш ліквідних активів.

           Розділ другий "оборотні активи" містить дані про залишки запасів, які об-

слуговують процеси виробництва. Крім того сюди включені, статті; які  харак-

теризують стан дебіторської заборгованості, короткострокові вкладення в цін-

нi папери, а також грошові засоби в касі, на розрахункових рахунках в банку і

iншi оборотні активи.                                                 

           Третій розділ "Витрати майбутніх періодів".

          Дані пасива обєднуються в наступні розділи.                                    

           Перший розділ "Власний капітал" відображає склад і структуру власного

капіталу який включає різні  по своєму економічному змісту , принципам  фор-

мування і використання джерела  фінансових ресурсів підприємства.

           Другий розділ "Забезпечення наступних витрат".

           Третій рохділ пасиву "Довгострокові зобовязання " призначений для відо-

браження заборгованості на відповідну дату по довгострокових кредитах банкiв позики, одержаних від інших підприємств. Даний розділ характеризує позичений капітал, призначений для капіталовкладень.                 

          Четвертий розділ " Поточні зобовязання” відображає заборгованість по ко-роткострокових кредитах банків , а також різну кредиторську заборгованість, розрахунки по дивідендах.

          Пятий розділ "Доходи майбутніх періодів".

          Існує велика кількість видів бухгалтерських балансів. В залежності від ме-

ти їх складання баланси  класифікують за наступними ознаками : часом складання, джерелами формування, обсягом iнформації, змістом, характером діяльності формами власності, об'єктами відображення.

         До бухгалтерського балансу пред'являється ряд вимог, що забезпечують можливість його використання в підприємницькій діяльності: правдивість, ре-

альність, єдність, послідовність  зрозумілість.

          Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки

підприємства за звітний період.

          Під  грошовими потоками розуміють  надходження та вибуття грошо-

вих коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на ра-

 хунках у банках , які можуть  бути використані для поточних  операцій. Еквіва-лентами грошових  коштів є короткострокові фінансові  інвестиції, які можуть  бути вільноконвертовані  у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо змiни вартості.

          Рух коштів відображається у звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видiв діяльності: операційної, iнвестиційної, фінансової.

         Операційна діяльність - це основна діяльність підприємств, а також інші

види  діяльності, які не е інвестиційною  та фінансовою. Прикладом руху гро-

шових коштів внаслідок операційної  діяльності є:

                 - Надходження коштів від реалізації  продукції (товарів та послуг);

                 - Надходження коштів за надання права користування активами;

                 - Платежі постачальникам;

                 - Виплати працівникам тощо.                                

          Iнвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу

довгострокових активів, а також короткострокових фінансових iнвестицій, які

не є еквівалентами грошових коштів.

          Фінансова  діяльність - це сукупність операцій, які призводять до зміни ве-

велечени  та складу власного та позичкового капіталу.                   

          Застосовуючи розглянуту класифікацію слід мати на увазі, що віднесення

руху  коштів до відповідної  групи залежить в першу чергу  від характеру госпо-

дарської діяльності підприємства.                                      

          Для складання звіту про рух грошових коштів звичайно користуються по-

 казниками балансу,  звіту про фінансові результати  та дані аналітичного обліку.

          Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені Положенням (ста-

ндартом ) бухгалтерського  обліку 3 ( далі П(С)БО 3) "Звіт про фінансові результа-

ти". Звіт про фінансові  результати -це звіт про доходи , витрати  і фінансовї результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств, органiзацiї, установ усіх форм власності.

          Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

              1. фінансові результати;

             2. розрахунок показникiв прибутковостi акцiї.

              3. елементи операційних витрат

          В першому роздiлi звiту про фiнансовi результати дотриманi усi вимоги

МСБО щодо структури  звiту про фiнансовi результати вiд звисайної дiяльностi, а також у складi звичайної дiяльностi – вiд операцiйної дiяльностi.

          В другому роздiлi цього звiту – елементи операцiйних витрат – надає змогу

провести необхiдний аналiз структури витрат на виробництво,управлiння ,збут

та iнших операцiйних витрат за економiчними елементами та використовується для складання звiту про рух грошових коштiв.

 

1.3 Значення  та завдання аналiзу та фiнансового стану пiдприємства

 

         На сьогоднiшнiй день бiльшiсть вiтчитзняних пiдприємств працює збитково, в наслiдок чого є глибокий фiнансовий кризис i неплатоспроможнiсть пiдприємств.

         Для того , щоб пiдприємство могло вижити в цих умовах i цей стан не при-

звiв до банкрутства визначається його санацiйна можливiсть.Санацiйна можли-вiсть це наявнiсть у пiдприємства фiнансових,органiзацiйно- технiчних i правових можливостей ,якi визначають її можливiсть до проведення фiнансової санацiї.

       Санацiйна можливiсть визначається за результатами санацiйного аудиту

(повного аналiзу фiнансово-господарської дiяльностi), в ходi якого :

            • Проводиться аналiз фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємства;

            • Визначаються причини фiнансового кризису;

           • Робиться порівняльний аналіз сильних і слабих сторін підприємства;

            • Оцінюється ризик, повязаний з реалізацією санаційної концепції;

           • Робиться висновок про доцільність санації чи ліквідацію підіірйємств.

       В процесі проведення комплексного аналізу підприємства використову-

ються рiзнi методи i прийоми . Основні з них

                          - опитування працівників;

                          - факторний аналіз відхилень;

                          - аналіз сильних і слабких сторін;

                          - розробка сцинарію;

                          - портфельний аналіз;

                          - метод ланцюгових підстановок;

                          - вартісний аналіз;

                          - трендовий аналіз.

        Можна відмітити , що дані методи широко використовуються в практиці

аналізу в різних країнах світу. В Україні частина цих методів  тільки починає