Сутність аудиту, постулати та концепції

 

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з дисципліни «Облік і аудит»

на тему: «Сутність аудиту, постулати  та концепції»

 

 Студентки 4 курсу  ОА-09-А групи

 напряму підготови (спеціалізації)/

                                                                                  спеціальності «Облік і аудит»

    

  Керівник: викладач, к.е.н., доцент

                                          

                                                          

                                                                                   Національна шкала

                                                                                   Кількість балів:

                                                                                   Оцінка ECTS:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Донецьк – 2012 рік

ПЛАН Вступ Сутність, зміст та функції аудиту Постулати і концепції аудиту Інформаційне забезпечення процесу аудиту Методичні способи і прийоми аудиту Особливості інформаційного і методичного забезпечення процесу аудиту в умовах застосування комп’ютерних технологій обробки інформації Висновок Список літератури

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження. Розвиток ринкових відносин, виникнення недержавної форми власності суттєво змінили систему фінансового контролю в Україні. Потреба у гарантії достовірності, об’єктивності та законності фінансової звітності для широкого кола її користувачів зумовила виникнення  і подальший розвиток в Україні аудиту як незалежної форми контролю. Аудит має тривалу історію у розвинених зарубіжних країнах і запозичений у вітчизняну практику.

Формування цілісної системи аудиту в Україні не завершено  і потребує удосконалення теоретичних, методологічних і організаційних засад, адекватного нормативного регулювання. На етапі становлення  в Україні  аудит характеризувався  практичним спрямуванням. Тому аудиторам-практикам сьогодні бракує теоретичних знань з питань методології й організації аудиту, без яких його розвиток  унеможливлюється. Не створено єдиної концепції визначення суті аудиту, окреслення його цілей та завдань, не достатньо досліджено питання його інформаційного забезпечення.

Значний внесок у наукове та практичне дослідження проблем аудиторської діяльності зробили українські вчені та практики, зокрема: М. Т. Білуха, О. С. Бородкін, Ф. Ф. Бутинець, Б. І. Валуєв, В. В. Головач, З. В. Гуцайлюк, Н. І. Дорош, С. Я. Зубілевич, Л. М. Крамаровський, А. М. Кузьмінський, М. В. Кужельний, Л. П. Кулаковська, О. Ю. Редько, В. С. Рудницький, В. Я. Савченко, В. В. Сопко, Л. О. Сухарєва, Б. Ф. Усач, Л. С. Шатковська, В.О. Шевчук. Дослідження різноманітних аспектів теорії і практики аудиту провели російські практики та науковці: В. Д. Андреєв, С. Б. Барнгольц, С. М. Бичкова, О. О. Вєтров, В. І. Видяпін, Л. Т. Гиляровська, Ю. О. Данилевський, З. В. Кирьянова, Н. П. Кондратов, А. В. Крикунов, А. Д. Новодворський, О. Д. Ларіонов, В. І. Петрова, В. І. Подольський, В. В. Скобара, Я. В. Соколов, В. П. Суйц, О. О. Терехов, В. О. Терехова, А. Д. Шеремет.  Застосування розробок російських фахівців  в українській практиці аудиту потребує уточнення з огляду на розбіжності законодавчого та нормативного регулювання аудиту, визначених  пріоритетів та напрямів його розвитку. Заслуговує на увагу досвід аудиторської діяльності у розвинених країнах Європи та США, викладений у працях Р. Адамса, Е. А. Аренса, М. Беніса, М. Готліба, Р. Доджа, Д. Карлмайкла,  Дж. Л. Лоббека, Р. Монтгомері, Дж. К. Робертсона.

Слід підкреслити  що, в опублікованих роботах переважна більшість авторів недостатньо уваги приділяє дослідженню теорії аудиту, а основну увагу зосереджує на висвітленні  методики аудиторських перевірок.

Наукові аспекти  аудиторської діяльності в Україні  опрацьовані  недостатньо. Зокрема,  постулати теорії аудиту лише коротко згадуються у працях кількох вітчизняних науковців, потребує вирішення проблема аудиторського інструментарію (йдеться про методи, способи і прийоми аудиту та  їх розмежування).

Особливої актуальності набуває питання здійснення процедур аудиту з використанням інформаційних  систем і комп’ютерних технологій. Спеціальні комплексні науково обґрунтовані дослідження інформаційного забезпечення аудиту відсутні, а у спеціальній літературі наведено лише фрагментарне його висвітлення. Недостатній рівень дослідження теоретичних питань аудиту в Україні обумовив вибір теми та свідчить про  її актуальність [1].

Мета та завдання дослідження. Метою курсової роботи є уточнення та вдосконалення теоретичних знань відносно сутності аудиту, його постулатів і концепцій.

Відповідно до поставленої  мети у курсовій роботі визначено такі основні завдання:

• уточнити сутність аудиту, його зміст та функції, методичні способи та прийоми;
• узагальнити досвід вчених відносно розкриття змісту  постулатів і концепцій аудиту ;
• визначити концепцію інформаційного забезпечення процесу аудиту;
• визначити головні особливості  інформаційного і методичного забезпечення процесу аудиту в умовах застосування комп’ютерних технологій обробки інформації

1. СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА ФУНКЦІІ АУДИТУ

Економічна наука по-різному  тлумачить термін "аудит". Класичним  вважається визначення, дане відомим автором книги "Основи аудиту" Р. Адамсом, який стверджує, що аудит може бути визначений як діяльність по здійсненню необхідної суспільству послуги з метою підтвердження опублікованої звітності підприємства.

Існує думка, що аудит — це процес, за допомогою якого компетентний, незалежний працівник нагромаджує і оцінює свідчення про інформацію, яка піддається кількісній оцінці і стосується специфічної господарської системи, з тим, щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації установленим стандартам [2].

Вітчизняні автори Л.П. Кулаковська і Ю.В. Піча трактують "аудит" як незалежну експертизу обліку, фінансової звітності та висловлення  думки аудитора щодо повноти, законності та достовірності відображених в них фінансово-господарських операцій господарюючого суб'єкта [3].

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р., аудит - це перевірка  даних бухгалтерського обліку і  показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил згідно з вимогами користувачів [4].

Іноді під аудитом розуміють процес зниження до необхідного рівня інформаційного ризику користувачів фінансової звітності, або громадський фінансовий контроль за діяльністю підприємства, здійснювані сертифікованими аудиторами з метою підтвердження реальності приведених у фінансовій звітності даних [5].

У рамках визначення змісту аудиту можна відзначити ряд ключових компонентів, якими є: 1) господарюючий  суб'єкт, 2) інформація; 3) кваліфікація аудитора; 4) збір і оцінка фактів; 5) стандарти або критерії; 6) аудиторський звіт. Розглянемо докладніше ці складові частини аудиту (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Ключові компоненти аудиту

№	Назва компоненту	Характеристика
1	Господарюючий суб'єкт	Необхідною умовою ведення  будь аудиторської діяльності є чітке  уявлення про її рамках. Вони можуть визначатися параметрами конкретно господарюючого суб'єкта. У ряді випадків ці параметри можуть значною мірою варіювати як, наприклад, при внутрішньому аудиті, в якому не розглядаються окремі юридичні суб'єкти, або при аудиті інформаційної системи, яка не є економічним об'єктом.
2	Інформація	В процесі аудиторської діяльності використовується інформація, надана клієнтом, щодо його функціонування і положення. Аудитор аналізує цю інформацію, визначає її достовірність, отримує нову інформацію, безпосередньо виведену самим же, прагнучи заповнити інформаційну прогалину між об'єктом аудиту і тими, хто зацікавлений у його проведенні.
3	Кваліфікація аудиторів	Особи, які здійснюють аудит, повинні бути компетентними  фахівцями у своїй справі, тобто  вміти збирати відповідні факти і розуміти критерії, на підставі яких слід ці факти оцінювати.
4	Збір і оцінка фактів	Основним змістом аудиторської діяльності є збір і оцінка фактів. Факти - це "повітря" аудитора. Без  них ніякої аудиторський звіт не може сприйматися як результат раціонально проведеного дослідження.
5	Стандарти та критерії	Зібрані факти, що стосуються функціонування або інформації і  є предметом перевірки, оцінюються згідно стандартам або критеріям. Такі узагальнюючі критерії можуть бути встановлені  ззовні, наприклад, у випадку вимог юридичного характеру при зовнішньому аудиті фінансової звітності, або у випадку внутрішнього аудиту, витікати з планів і намірів, які визначаються керівництвом даного економічного об'єкта на конкретну перевірку.
6	Аудиторський звіт	З його допомогою аудитор  інформує про розкритих у ході перевірки обставин та про зроблене ув'язненні.

 

Без перерахованих вище компонентів неможливе проведення кваліфікованого аудита. Але й  наявність їх ще не говорить про  те, що можна успішно досягти мети аудиту, не знаючи його основних принципів.

У національних нормативах аудиту і Кодексі професійної  етики аудиторів України встановлено  основні принципи аудиту, правила  надання аудиторських послуг, фундаментальні засади аудиторської етики. Відповідно до цього принципи аудиту можна поділити на дві групи — методологічні та принципи професійної етики (табл.1.2). Вони є обов'язковими для виконання всіма аудиторами при наданні аудиторських послуг [5].

Таблиця 1.2

Принципи аудиту

№	Назва групи	Принципи
1	Методологічні принципи	• планування аудиту; • обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідоцтв (доказів), а також системи внутрішнього контролю; • визначення критеріїв  суттєвості й достовірності; • дотримання методики і  техніки аудиту, оцінки ризиків і вибору даних; • аналіз інформації та формування висновків; • відповідальність за результати аудиту; • повне інформування клієнта.
2	Фундаментальні принципи	• Чесність (аудитор має  бути чесним при виконанні своїх  професійних обов'язків). • Об'єктивність (аудитор має бути справедливим і не допускати, щоб упередженість та інші чинники впливали на його об'єктивність). • Компетентність (аудитор  зобов'язаний надавати послуги компетентно  і старанно, з належним рівнем турботи  про клієнта, постійно підтримувати фахові знання). • Конфіденційність (аудитор  не має права без згоди клієнта  розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним під час надання  професійних послуг, а також використовувати  її у своїх цілях). • Професійна поведінка (аудитор зобов'язаний створювати і підтримувати добру репутацію профессії). • Професійні норми (аудитори зобов'язані виконувати з належною турботою й увагою інструкції та вказівки клієнта або роботодавця у  тій мірі, у якій вони не суперечать вимогам чесності, об'єктивності й  незалежності).

 

Завдання аудиту визначаються законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності.

Завдання аудиту –  збирання достовірної вихідної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан (рис 1.1) [6].

Рис. 1.1. Перелік завдань аудиту

Функції аудиту виступають як основні напрями, що характеризують його суть, зміст, соціальне значення, завдання і цілі (табл.1.3) [7].

Таблиця 1.3

Функції аудиту

№	Назва функції	Характеристика
1	Системотворча	Розгляд підприємства як відкритої системи.
2	Констатуюча	Пізнання обліково-економічних  явищ.
3	Інформаційна	Інформування суб'єктів  господарських стосунків про  обліково-економічні явища діяльності.
4	Еврестична	Відкриття нових закономірностей, що виникають в процесі розвитку предмета дослідження.
5	Методологічна	Визначення прийомів і способів перевірки.
6	Профілактична	Попередження можливості здіснейння відхилень.
7	Прогностична	Визначення тенденцій  розвитку явищ, що вивчаються, відповідно до об'єктивних законів їх розвитку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ПОСТУЛАТИ  І КОНЦЕПЦІЇ АУДИТУ

Теоритичною основою  аудиту як виду практичної діяльності є система його взаємопов'язаних методичних аспектів (компонентів): концепцій, постулатів, стандартів. Загальну схему теорії і практики аудиту діяльності підприємства можна представити наступним чином (рис. 2.1):

Рис. 2.1. Загальна схема теорії і практики аудиту діяльності пдприємства

Постулат - це істина, яку  вважають такою до тих пір, поки вона не буде спростована.

Постулати аудиту – це фундаментальні аксіоматичні положення  аудиторської теорії, які допомогають  зрозуміти зміст аудиторських стандартів та встановити напрями формування думок для складання аудиторського висновку [8].