Сутність аудиту, постулати та концепції

№

Назва постулату

Характеристика

1

Фінансова звітність  та фінансові показники можуть бути перевірені

Цей постулат випливає з  законодавчих вимог щодо перевірки  звітності та самої суті аудиту. Слід підкреслити два аспекти, які передбачаются даним постулатом: перший – адміністрація підприємств зобов'язана організувати ведення бухгалтерського обліку та складання звітності  згідно з чинним законодавством, з дотриманням установлених вимог, забезпечувати її якість та своєчасне подання користувачам  і аудитору; другий – аудитору належить ретельно проводити перевірку наданої йому фінансової звітності відповідно до МСА та дотримуватись Кодексу професійної етики.

2

Конфлікт інтересів  аудитора і адміністрації не є неминучим

Не слід заздалегідь  вбачати  конфлікт інтересів аудитора та адміністрації підприємства-клієнта . Вони повинні бути партнерами, союзниками в процесі аудиту, оскільки в ідеальному випадку їхньою спільною метою має  бути подання реальної і достовірної звітності.

3

Фінансова звітність  та інша інформація, яка підлягає перевірці, не містить обумовлених таємною  змовою помилок або інших незвичних  викривлень.

З одного боку, аудитор  повинен виходити з того, що звітність  не містить суттєвих помилок, і це дає йому підставу застосовувати методи вибіркового дослідження, а з іншого боку – робити все можливе для того, щоб виявити суттєві помилки, викривлення, які можуть мати місце у фінансовій звітності. При цьому слід пам'ятати, що відповідальність за достовірність фінансової звітності несе керівництво підприємства.

4

Задовільна система  внутрішньго контролю усуває можливість невідповідностей

Чим надійніша та досконаліша  система внутрішньго контролю на підприємстві, тим менша ймовірність допущення неточностей і помилок у бухгалтерському обліку. Одним із завдань керівництва підприємства є налагодження ефективної системи внутрішньго контролю, а завдання аудитора – оцінити її надійність та визначити величину ризику контролю, який має безпосередній вплив на обсяг та суть аудиторської перевірки.

5

Постійне дотримання загавльноприйнятих принципів обліку дає змогу створити об'єктивне  уявлення  про фінансовий стан і  результати господарської діяльності.

Для  того, щоб аудитор  зміг скласти думку про те, чи справді правильною і об'єктивною є перевірена ним звітність, він повинен орієнтуватись на певний стандарт, зразок, а ним, у даному випадку, можуть бути міжнародні або національні стандарти бухгалтерського обліку. Якщо підприємство неухильно, послідовно та постійно дотримувалось облікової політики, установленої відповідно до бухгалтерських стандартів, то аудитор може підтвердити об'єктивність фінансової звітності.

6

Те, що було справедливим для підприємства у минулому, буде справедливим і в майбутньому, якщо немає доказів протилежного

В процесі аудиторської перевірки  аудитор повинен виходити з того, що підприємство буде функціонувати  у найближчому майбутньому (щонайменше рік після складання фінансової звітності). Якщо щодо цього існують  певні сумніви, то аудитор повинен зробити необхідне застереження у своєму висновку.

7

Якщо перевірка фінансової інформації виконується з метою  висловлення незалежної думки, то діяльність аудитора регламентується виключно його повноваженнями

Неодмінною умовою висловлення об'єктивної думки аудитора про фінансову звітність підприємства клієнта  є його незалежність. Якщо аудитор втрачає свою незалежність, то аудиторська перевірка не має сенсу, у користувачів звітності зникає довіра до його висновку. Особлива ситуація виникає, якщо аудитор одночасно з аудитом надає підприємству супутні послуги. Для забезпечення його незалежності неприпустимим є прийняття аудитором управлінських рішень, безпосереднє втручання у фінансово-господарську діяльність підприємства.

8

Професійний статус незалежного аудитора адекватний його професійним обов'язкам

Цей постулат указує на необхідність дотримання належної ретельності аудитором  у процессі перевірки звітності  стосовно підприємства-клієнта третіх сторін, користувачів інформації. Також цей постулат вказує на те, що аудитор має свої певні права й обов'язки, які у вітчизняному законодавстві закріплені у Законі України "Про аудиторську діяльність".

№

п/п

Зміст концепції аудиту

Зміст ідеї

1

Концепція Л.Діксі

• Розкриття

вільних і невільних  помилок, які можуть мати місце у  фінансових звітах

1. Виявлення трьох видів помилок:  1) вільних (зловживання); 2) мимовільних (письмові помилки, аріфмітіческіе помилки);    3)принципових (вибір правильних методологічних прийомів).

2. Аудитору не потрібно  нав'язувати готових способів  вирішення, набагато краще залишити  аудитора вільним у своїх діях, і дозволити на підставі інструкції  розробити свої власні процедури.

2

Концепція Р. Монтгомері - тестового аудиту, аудиту оптимальної достатності:

• з'ясування

фактичних фінансових умов і рівня доходів підприємств  в інтересах його власників, користувачів, банкірів та інших інвесторів.

1. Помилки, фальсифікації,  нестачі, обмани, шахрайство, хоча  і ненормальні з точки зору  моралі і права, тим не менш природні.

2. Немає необхідності  в абсолютно точних даних. При  цьому рівень точності даних  може бути адекватним загальним  тенденціям економічного розвитку  підприємства. І якщо всі ці  умови дотримані, а на підприємстві  мали місце певні зловживання, то це приватна справа власників, а не аудитора.

3. Необхідність виконання  аудитором перед початком робіт  серії тестів, які визначають  ефективність сформованої на  підприємстві системи внутрішнього  контролю. І якщо перевірка на  відповідність дала позитивний результат, то можна обмежитися незначною перевіркою по суті. І навпаки, якщо перевірка на відповідність дала негативний результат, то потрібно застосувати навіть суцільну перевірку.

4. Використання взаємозв'язку  між завданням і цілями, які  поставив перед аудитором замовник, і його обмеженими засобами, що мали альтернативні можливості використання.

5. Продукт аудиторської  роботи - думка, судження аудитора.

6. Розмежування двох  видів аудиту: докладний і фінансовий.

3

3.1

Концепції Д. Робертсона:

• етика

поведінки;

• забезпечення

дисципліни та регулювання  діяльності аудиторів.

1. Імперативний принцип,  согласано якому, приймаючи рішення,  необхідно керуватися вимогами  етичних норм. Етика в імперативному  змісті - це моральні норми і  правила, а не вивчення наслідків будь-якій ситуації.

2. Економічний утилітаризм,  який основну увагу приділяє  впливу на конкретні дії, конкретні  обставини.

3. Ідея генералізації  - об'єднання як імперативного,  так і утилітарного принципів.

3.2

Незалежність, об'єктивність і чесність суджень

Аудитори формують свої судження самостійно. Ніщо не впливає  на їх неупереджене ставлення як до компаній і її посадовим осіб, які  надають фінансову інформацію, так  і до її користувачів.

3.3

Професіоналізм.

Аудитори повинні бути компетентними, кваліфікованими, незалежними і розсудливими.

1. Ідея розсудливої  ​​аудитора. Дев'ять основних вимог  до професійних якостей аудиторів  розроблені Р. Маутцем і Г.  Шараф.

2. Поведінкові теорії. Економіка покликана бути наукою  про людську поведінку в реальному  житті і про людину у взаємодії з подібними собі.

3.4

Концепція аудиту - доказовість. Зібрати і оцінити достатню кількість  інформації, щоб створити базу для  прийняття рішень.

1. Ідея - інформація може  бути різної якості в достатній  або недостатній кількості, вона може безпосередньо впливати на аудиторське рішення або бути тільки допоміжною.

3.5

Концепція аудиту - точність подання.

1. Ідея - абсолютна точність  аудиту фінансової звітності  не потрібна.

4

4.1

Концепція Р. Адамса:

Концепція використання в аудиті сістемооріентірованного методу формування думки про правильність і об'єктивність фінансової звітності.

1. Здійснення перевірки  систем фінансового контролю, підтвердження  (або непідтвердження) задовільного  функціонування цих систем контролю.

2. Перевірки фінансової звітності, складеної на основі інформації, наданої системами фінансового контролю.

4.2

Концепція розподілу  аудиторської діяльності на:

• аудит;
• супутні послуги

1. Природа впевненості,  яку висловлює аудитор.

2. Порівняльний рівень  впевненості, при якому аудитор підтверджує твердження менеджерів.

3. Необхідність найму  кваліфікованого аудитора.

5

Концепція завдань з  надання впевненості

1. Ідея оцінок і  вимірювання предмета на основі  попередньо визначених критеріїв.

2. Ідея професійного  скептицизму.

3. Ідея того, що рівень  впевненості пропорційний рівню  процедур збору доказів. У зв'язку  з цим природа, час і обсяг  процедур збору достатніх та  відповідних доказів при виконанні  завдання з надання обмеженої  впевненості навмисно обмежені  в порівнянні з завданням з надання обгрунтованої впевненості.

6

Соціально-економічна концепція:

Аудит - це професійна, комерційна на науковій основі діяльність одних  осіб (аудиторів), які оцінюють діяльність інших (господарюючого суб'єкта) в інтересах  третіх осіб (власників, ініціаторів проведення аудиту, суб'єктів господарського права)

1. Теорія перспектив  дає пояснення процесу прийняття  рішення в умовах економічної  невизначеності.

2. При проведенні аудиту  аудитори повинні враховувати,  що поведінка господарюючого  суб'єкта може бути свідомо визначено і прогнозовано на підставі: теорії "економічного людини", тобто уявленні про людину як про раціонально мислячому суб'єкті, який послідовно підпорядковує свої плани і дії отриманню максимальної вигоди.

3. Модель обмеженої  раціональності передбачає, що здібності кожного працівника різні, обмежені як неможливістю предусматреть всі наслідки прийнятих рішень, так і особистими прагненнями та соціальними амбіціями.

7

Концепція розвитку

Становлення ринкової економіки  зумовлює розвиток аудиту, метою якого є:

1. Захист економічних  інтересів членів громадянського  суспільства;

2. Подальший розвиток  аудиту, який слід розглядати  як розвиток комплексної системи,  що об'єднує в собі складові:

• відокремлений вид підприємницької діяльності, яка

сьогодні має всі ознаки галузі народного господарства;

• відособлена професія;
• галузі економічної науки.