Сутність дебіторської заборгованості та характеристика, визнання і оцінка заборгованості покупців

Розрахункові документи  приймаються банком до виконання  тільки у межах коштів, наявних  на рахунку клієнта.

Кошти підприємства підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їхніх  касах у межах установленого  банком ліміту.

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених           форм розрахункових документів:

           платіжних доручень (дод. Б1);

           платіжних вимог-доручень;

           розрахункового чека;

           платіжної вимоги;

         акредитива [5, c. 92-95].

Використання банківських  платіжних карток та векселів як платіжних  інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими  актами Нацбанку України.

Кожен з документів повинен  бути заповнений відповідним чином  і засвідчений підписами і  печаткою.

Термін позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з моменту  відвантаження продукції (виконання  робіт, надання послуг) або з моменту  здійснення розрахунків, передбачених умовами договору.

Якщо умовами договору не передбачені ці терміни, тоді відлік терміну позовної давності починається  з:

           дати надходження коштів на  поточний рахунок підприємства-продавця (якщо товари замовникові не  відвантажені, роботи не виконані);

          дати відвантаження підприємством-постачальником  продукції, надання послуг (якщо  оплата від замовника (покупця)  не надходила);

          дати оприбуткування товарно-матеріальних  цінностей підприємством-покупцем  або відображення в бухгалтерському  обліку виконаних робіт, наданих  послуг підприємством-замовником (якщо  оплата не здійснена).

Існують і скорочені терміни  позовної давності (до шести місяців), зокрема за позовами:

          про недостачу проданих речей;

          про оплату продукції низької  якості;

          про виявлені недоліки в роботі  за договором підряду;

          про недоліки в роботі, виконаній  за договором побутового замовлення.

Зміна терміну позовної давності не допускається.

Закінчення терміну позовної давності до пред'явлення позову є  підставою для відмови у позові.

Суми кредиторської заборгованості, по яких закінчився термін позовної давності відносяться на результати фінансово-господарської  діяльності у наступному місяці після  закінчення терміну позовної давності і відображуються у складі інших  операційних доходів на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської  заборгованості». При списанні з  балансу кредиторської заборгованості з терміном позовної давності, що минув, виникає об'єкт обкладення податком на додану вартість і відображується в обліку методом «червоне сторно»  за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки  за податками» і кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Наявність дебіторської заборгованості свідчить про вилучення коштів з  обороту підприємства. Вона виникає  з вини покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи (надані послуги).

Для стягнення дебіторської заборгованості встановлені також  терміни позовної давності. Дебіторська  заборгованість з терміном позовної давності, що минув, списується за рішенням керівника підприємства на результати фінансової діяльності після того, як були прийняті всі заходи для  її стягнення (пред'явлення претензій, позовів до суду (господарського суду) до дебіторів-підприємств і до суду – до фізичних осіб).

Бухгалтерський облік  розрахунків з дебіторами ведеться на таких рахунках:

18 «Довгострокова дебіторська заборгованість»;

36. «Розрахунки з покупцями та замовниками»;
37. «Розрахунки з різними дебіторами»;
38. «Резерв сумнівних боргів».

На базовому підприємстві Підприємство «Хлібохарчокомбінат» Краснопільської РСС дебіторська заборгованість за товари, роботи,послуги та поточна дебіторська заборгованість на кінець звітного 2010 року відсутня. Хоча на початок 2010 року підприємство мало дебіторську заборгованість за розрахунками з бюджетом в розмірі 2,9 тис. грн., а на кінець року вона становила 9,3 тис. грн. (дод. А3).

 

 

 

 

 

 

2. ПЕРВИННИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ  З ПОКУПЦЯМИ.

Продаючи свою продукцію (роботи, послуги), підприємства-продавці (виконавці) вступають у взаємовідносини  з юридичними і фізичними особами  – покупцями і замовниками, а  отже – здійснюють з ними у певному  порядку розрахунки. Взаємовідносини  підприємств з покупцями (замовниками) пов’язані з укладанням договорів  купівлі-продажу своєї продукції (товарів), підряду на виконання робіт (надання послуг). У договорах  відображаються зобов'язання продавця (виконавця) про обсяги і терміни  відвантаження продукції (товарів), виконання робіт (послуг) і зобов'язання покупця (замовника) про приймання  продукції (товарів). Особлива увага  в договорах приділяється ціні товару, термінам поставки, порядку розрахунків, терміну оплати, оскільки ці умови  договору є істотними й необхідні  у разі вирішення спору у претензійно-позовному  порядку.

Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання  послуг має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється  представником покупця і яке  повинне містити: реквізити покупця, найменування і кількість отриманої  продукції, термін дії доручення, особистий  підпис представника, засвідчений підписами  керівника та головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис представника покупця  на дорученні повинен бути ідентичним підпису одержувача на відвантажувальних  документах про приймання продукції.

У разі доставки продукції  покупцеві автотранспортом постачальника  або транспортних організацій важливе  значення має чітке і належне  оформлення товарно-транспортних накладних  відправником та наявність записів  з підписами і відбитком печатки (штампу) одержувача, які засвідчують  доставку продукції (товару) до місця  призначення.

На прийняту від підприємств  продукцію організації на підставі даних накопичувальних відомостей виписують приймальні квитанції, у яких вказують фізичну та залікову масу прийнятої продукції, її якість, суму до виплати. З іншого боку, приймальні квитанції слугують підставою для відображення в обліку виникнення дебіторської заборгованості покупців.

У квитанціях, крім ваги і  вартості закупленої продукції за договірними  цінами, окремим рядком вказуються суми дотації. Перерахування грошових коштів товаровиробникам за продану ними продукцію проводиться платіжними дорученнями з рахунків підприємства.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних та ін.) у договорі на їх виконання також відображаються зобов'язання замовника щодо приймання  виконаних робіт, порядку й термінів їх оплати. Прийнята робота має бути оформлена актом відповідної  форми, який підписується представником  замовника і виконавця або  комісією, з обов'язковим посвідченням підписів представників печаткою замовника  і виконавця. Аналогічно оформляються операції з надання замовникам різних послуг (ремонту та обслуговування технічних засобів підприємства тощо).

На виконані роботи на сторону  і послуги виписують рахунок-фактуру та платіжну вимогу-доручення. На всіх первинних розрахункових документах окремим рядком має бути вказана сума податку на додану вартість.

Підприємства, які є платниками податку на додану вартість і зареєстровані  у податковій інспекції, повинні  надати покупцеві податкову накладну із зазначенням у ній дати виписки, порядкового номера, найменування та індивідуального податкового номера продавця і покупця, умови продажу і форми ведення розрахунків.

Належним чином оформлені  документи є підставою для  виконання покупцями (замовниками) зобов'язань із проведення розрахунків.

Підприємства також можуть передавати свою продукцію для продажу  посередникам за договорами комісії (консигнації), які здійснюють розрахунки не з покупцями, а з комісіонерами (консигнаторами).

Покупці продукції (товарів), замовники робіт (послуг) зобов'язані  виконувати договірні умови здійснення розрахунків за відповідними договірними  сумами у встановлені терміни, проте  можуть виникнути непередбачені  обставини, які перешкоджають своєчасному  виконанню зобов'язань або виконанню  їх взагалі [7, c. 324-329]. Такими обставинами можуть бути:

тимчасова або стійка фінансова  неплатоспроможність;

банкрутство;

форс-мажорні обставини.

Через несвоєчасну оплату покупцями (замовниками) відвантаженої  продукції, виконаних робіт, наданих  послуг виникають сумнівні борги. Для  покриття сумнівних боргів підприємства створюють резерв сумнівних боргів.

При виникненні форс-мажорних обставин (воєнні дії, пожежі, повені тощо) можуть мати місце випадки повної або часткової втрати товарів  у дорозі, їх пошкодження, знищення та ін. Аби уникнути збитків за згаданих обставин продавці або покупці можуть застрахувати відвантажені цінності за зазначеними страховими подіями.

Усі підприємства реалізацію своєї продукції, товарів, робіт, послуг відображають на момент відвантаження  продукції (товарів), підписання актів  виконаних робіт (послуг). Розрахунки з покупцями за товарно-матеріальні  цінності та послуги здійснюються, як правило, після відвантаження  продукції або надання послуг.

Бухгалтерський облік  розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і  послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселями, ведеться на рахунку 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками». На цьому рахунку узагальнюється також інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи. Рахунок 36 активний, балансовий, основний.

За дебетом рахунка 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих  послуг (у т. ч. на виконання бартерних  контрактів), яка включає податок  на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), які підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних  фондів і включені до вартості реалізації. За кредитом рахунка 36 відображається сума платежів, які надійшли на рахунки  підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Сальдо за дебетом рахунка відображає заборгованість покупців і замовників за отриману продукцію (роботи, послуги).

Облік розрахунків з вітчизняними покупцями і замовниками ведеться на субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», з іноземними покупцями  — на субрахунку 362 «Розрахунки з  іноземними покупцями» рахунка 36, з  учасниками промислово-фінансової групи  — на субрахунку 363 «Розрахунки з  учасниками ПФГ».

На субрахунку 362 аналітичний  облік ведеться у гривнях і  валюті, обумовленій договором.

Передача продукції підприємством  покупцю повинна бути документально  підтверджена, щоб уникнути непорозумінь, які можуть виникнути при розрахунках. Відпуск продукції зі складу підприємства проводиться на підставі Довіреності, яка пред'являється представником  покупця разом з документом, що засвідчує його особу. В Довіреності  повинні бути заповнені всі реквізити  підприємства-покупця, зазначено найменування і кількість отриманої продукції, термін дії довіреності, особистий  підпис представника покупця, підтверджений  керівником і головним бухгалтером  підприємства-покупця, з наявністю  відтиснення печатки. Причому, підпис представника покупця на довіреності повинен бути ідентичний підпису одержувача продукції на відвантажувальних документах.

Порядок обліку і оформлення довіреностей регулюється Інструкцією  № 99 від 16.05.96 р., затвердженою наказом  Міністерства фінансів України (зі змінами  і доповненнями).

Відпуск продукції здійснюється на підставі Накладної з одночасним оформленням Податкової накладної. Якщо Договором передбачена передплата, то покупцю спочатку виписується  Рахунок-фактура на підставі якої здійснюється оплата за продукцію. У разі доставки продукції покупцю транспортом  постачальника важливе значення має чітке і правильне оформлення товарно-транспортних накладних з  підписами і з печаткою одержувача, що засвідчує отримання товарів  або продукції. Товарно-транспортні  накладні оформляються в порядку, встановленому  Інструкцією № 228/253 від 07.08.96 р., затвердженої наказом Міністерства статистики і  Міністерства транспорту України. Але  взагалі покупці самі забирають  продукцію, тому заповнення товарно-транспортної не є обов’язковим.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних, монтажних, налагоджувальних та ін.) в договорі на їх виконання  чітко відображаються зобов'язання виконавця-підрядника і замовника  щодо порядку прийому виконаних  робіт, термінів їх оплати, а прийнята робота повинна бути оформлена актом  відповідної форми, який підписується представниками замовника і виконавця  або комісією з обов'язковим завіренням підписів представників печаткою замовника  і виконавця.

Розрахунки з постачальниками  і виконавцями, покупцями і замовниками  ведуться, як правило, в безготівковій  формі, але можливі як і з каси готівкою, яка отримана з каси обслуговуючого банку, так і з виручки від  реалізації товарів, продукції підприємства, що передбачено Порядком № 21 пункт 1 від 02.02.95 р., в редакції постанови Правління Національного банку України від 13.10.97 р. № 334 (зі змінами та доповненнями).

При здійсненні розрахунків  готівкою підприємство, одержуючи готівку, зобов'язане надати покупцям (замовникам) відривну квитанцію прибуткового касового ордеру та розрахункові документи, які  є підставою про проведення розрахунків  з постачальником готівкою.

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів:

платіжних доручень;

платіжних вимог-доручень;

розрахункового чека;

платіжної вимоги;

акредитива.

Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за поставлену продукцію  відображається на активному рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і  замовниками", за дебетом якого  відображається продажна вартість реалізованої продукції. Вона включає податок  на додану вартість, збори (обов'язкові платежі), які повинні бути зараховані на користь підприємства, по кредиту - сума платежів, які фактично поступили  на рахунки підприємства в банківських  установах. Дебетове сальдо рахунку  відображає заборгованість покупців і  замовників на кінець звітного періоду, що залишилася, за отриману продукцію.