Податки в системі державних доходів

Гаврилюк Р.О. задається  питанням: «Чи не звідси – зі змішування фінансового поняття податку  з його соціально-політичним поняттям – ведуть свій початок приписування податку не іманентних йому функцій?»  Очевидно, що звідси.

В даний час вчені і  фахівці-практики здебільшого виділяють  від однієї до п’яти і більше функцій податку. Найчастіше вважається, що оподаткування виконує такі функції: 1) фіскальну(бюджетну); 2) розподільну(соціальну); 3) регулюючу, котра, у свою чергу, поділяється  на три підфункції(відтворювальну, стимулюючу, де стимулюючу); 4) контрольну; 5) заохочувальну. Так, відомий російський вчений-фінансист Б.М.Сабанті пише: «Податок виконує одну функцію –  фіскальну…Інших функцій у податку  немає»[17, с.17]. І.Горський у статті «Скільки функцій у податку?» стверджує: « …у податків тільки одна функція – фіскальна» [18, с.161]. Такої ж думки дотримується директор Інституту податкового права кельнського університету І.Ланг, а О.І.Худяков, М.Н.Бродський, Г.М.Бродський пишуть: «Незважаючи на багатоманітність точок зору з цього питання, що передбачають наявність самих різних функцій податків, у дійсності їм належать лише дві функції: розподільна і контрольна» [19, с.102]. Про фіскальну, стимулюючу і регулюючу функції податків веде мову в підручнику «Теорія податків» білоруський вчений М.Є.Заєць. При цьому він підкреслює, що «непрямі податки переслідують фіскальні цілі, а прямі податки - стимулюючі» [20, с.45].

Провідний український теоретик податкового права Н.П.Кучерявенко  підкреслює: «…функції податків можна  згрупувати в два блоки: основні  і додаткові. Група основних функцій  включає сутнісну функцію податку (фіскальну) і дві загально фінансові (регулюючу і контрольну). Саме на базі цих функцій будується податковий механізм і, діючи спільно, вони складають діючий комплекс. Додаткові функції деталізують головні цілі, що реалізуються через підсистему основних функцій…»[21, с.86]. …До додаткових функцій податку автор відносить «розподільну», «стимулюючу», «накопичувальну» [21, с.88]. Не змінилася точка зору М.П.Кучерявенка щодо функцій податку і в даний час.

 Відомий фахівець з податкового права Г.В.Петрова виділяє аж вісім (!) функцій податку: конституційну, координуючу, фіскальну, стимулюючу, контрольну, міжгалузеву, правову і зовнішньоекономічну [22, с.14]. Англійські вчені Д.Вільямс і Дж.Морс побачили в податку основну функцію – фіскальну і чотири допоміжних: а) функцію перерозподілу багатства і доходу; б) функцію здійснення контролю над економікою; в) функцію забезпечення соціального контролю; г) компенсаційну функцію.

На думку Р.О.Гаврилюка  не менший вплив на дуже велику різноманітність  позицій вчених і практиків щодо функцій податку також зробило  неадекватне розуміння багатьма вченими змісту категорії «функція податку». Останню досить часто визначають, як «напрямок дії податку» [19, с.90], що мимоволі приводить до підміни категорії «функція податку» категорією «вплив податку». Є.А.Вознесенський звертав увагу, що через функції виявляється сутність категорій, їх суспільне призначення. Фінансовою наукою з’ясовано , що з економічної точки зору податок є одним з видів фінансових відносин, що виникають на стадії перерозподілу чистого доходу за встановленими державою критеріями і зарахування частини його в централізований фонд грошових ресурсів держави, тобто, податку властиві функції фінансів – перерозподільна і контрольна[17, с.20-28].

На жаль, не маючи можливості в рамках моєї курсової роботи більш  докладно висловитися по суті спірних  питань, хочу відзначити те, що великий спектр думок щодо функцій податку залишається по даний час, причиною розбіжностей думок вчених і практиків, щодо цього питання, на мою думку є складність сутності податку, кожен ставить перед собою завдання з’ясувати дійсну сутність податку, зрозуміти його зміст та форми.

Особисто ж я притримуюсь  того факту, що «як встановлено сучасною наукою про податки на основі узагальнення новітнього досвіду держав у сфері  оподаткування, - значення фіскальної функції податків зростає разом  з економічним розвитком суспільства, оскільки все більше засобів витрачається на утримання державного апарату, на економічні і соціальні заходи».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина

Завдання 1

На підприємстві ТОВ “Будівельник”  працює 5 чоловік, з яких 1 студент, очної форми навчання, контрактник і 1 самотня мати, яка виховує 3-х дітей віком до 18 років.

У першому кварталі розрахункового року була нарахована заробітна платня в сумі:

• січень ― 7150 грн;
• лютий ― 6930 грн;
• березень ― 7480 грн.

У другому кварталі ―  нарахована заробітна платня в сумі:

 

• квітень – 8800 грн;
• травень – 9020 грн;
• червень – 9790 грн.

          28 травня робітник “Б” звільнився, а 2 червня на роботу за штатом  взяли робітника “К”.

          Провести нарахування заробітної платні з утриманням податків за “Розрахунковою відомістю нарахування заробітної платні” за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень цього року. Уся зарплатня з початку року сплачувалась у встановлений термін ― 5 та 20 числа кожного місяця.

          Заборгованості по сплаті заробітної платні за попередні роки у підприємства немає. Виплат зарплатні в натуральній формі підприємство не має.

          Заповнити необхідні звітні документи за перше півріччя для пред’явлення в податкову інспекцію та відповідні фонди в встановлені терміни:

1. Довідка за формою №1-ДФ.
2. «Звіт про нарахування ЄВС»Заборгованості за фондом немає.

Ніяких донарахованих  сум страхових внесків, штрафів, пені, списаної заборгованості і т.п. підприємство не мало.

Завдання 2

Господарські операції ТОВ  “Будівельник” за вересень розрахункового      року.

№ п/п	Зміст господарських операцій	Сума, грн	ПК	ПЗ
1	2	3	4	5
1	Виставлено рахунок №11 від 02.09.200_р. МП “Крок” за відпущені  ним перемички (10 шт.). На основі рахунку  виписана податкова накладна №60 від 02.09.200_р.	1089	181,5
2	Виставлено рахунок №22 від 25.09.200_р. за реалізований автомобіль ВАЗ-2101 ТОВ “Мрія”, продажна ціна якого  складає (на основі рахунку виписана податкова накладна №64 від 25.09.200_р.)	2640	440
3	На розрахунковий рахунок  ТОВ “Будівельник” надійшов аванс  від ТОВ “Оріон” за будівництво  офісу. На суму авансу виписана податкова  накладна №63 від 17.09.200_р.	1320		220
4	Оплачено рахунок №192 від 29.09.200_р. ТОВ “Механізація” за оренду баштанного крану. До рахунку  додають податкову накладну №111 від 29.09.200_р.	2640	440
5	ВАТ “Тростянецький цукровий завод” за виконані БМР зі спорудження  складського приміщення підписаний акт прийняття робіт. На основі підписаного  акта виписана податкова накладна №61 від 08.09.200_р.	1980		330
6	Оплачено рахунок №47 від 11.09.200_р. ВАТ “БЦШК” за отриманий  цемент 6т. До рахунку додають податкову  накладну №112 від 11.09.200_р.	1452	242
7	Виставлено рахунок №20 від 10.09.200_р. за реалізований ТОВ “Оріон”  цемент 1т. На основі рахунку виписана податкова накладна №62 від 10.09.200_р.	242	40,3
8	Оплачено рахунок №178 від 18.09.200_р. ВАТ “АТП-99” за перевезення 6т цементу. До рахунку додають податкову накладну №175 від 18.09.200_р.	396	66
9	З розрахункового рахунку  ТОВ “Будівельник” перерахований  аванс 20.09.200_р. ВАТ “Харківський цегельний  завод” за цеглу. Від заводу отримана податкова накладна №408 від 20.09.200_р.	1716	286
10	Оплачено рахунок №1201 від 21.09.200_р. ВАТ “Харківський  цегельний завод” за отриману  цеглу в кількості 20 тис. шт. До рахунку додають податкову  накладну №1201 від 21.09.200_р.	4950	825
11	Прийнято до оплати рахунок  №123 від 11.09.200_р. Харківського РЕС за спожиту електроенергію ТОВ “Будівельник”  у серпні. До рахунку додають податкову  накладну №1112 від 11.09.200_р.	792	132
12	Прийнято до оплати рахунок  №1010 міськтелекому за телефонні  переговори за серпень від 02.09.200_р. Податкова  накладна відсутня.	462	-	-
13	15.09.200_р. ТОВ “Будівельник”  ввозить на митну територію  України матеріали, контрактна  вартість яких становить 1000 доларів  США (1 долар США на 15.09.200_р. дорівнює 5,3грн)	5830	1166
14	22.09.200_р. ТОВ “Будівельник”  реалізувало ці матеріали ЗАТ  “Укрцегла”. Від ЗАТ “Укрцегла”  отримана податкова накладна  №385 від 22.09.200_р.	7260		1210
15	Придбані товари, рахунок  №811 від 17.09.200_р. від МП “Ватра”, яке  не являється платником ПДВ	660	-	-
16	03.09.200_р.  оприбуткований  і оплачений товар, податкова  накладна №130 від 03.09.200_р., від  ТОВ “Крок”, який 25.09.200_р. був  відвантажений на експорт	3300	-	-
17	Згідно отриманого від  постачальника розрахунку коригування  до податкової накладної №321 від 17.09.200_р. була недорахована сума обсягів придбання  від МП “Квадро” за отримані запасні  частини для виробничих потреб згідно з договором №17 від. 05.03.200(n-1)р.	1980	330
18	ТОВ “Будівельник” 05.08.200_р. відвантажило 10шт. Електродвигунів  на суму 1700 грн МП “Фенікс”. На основі рахунку була виписана податкова  накладна №32 від 05.08.200_р. Частина двигунів виявилася  недіяльною і за домовленістю сторін вартість усієї партії була зменшена і грошові кошти повернуто  згідно з договором №3 від 17.05.200(n-1)р. У звітному періоді був  зроблений рахунок коригування  до податкової накладної №32 від 05.08.200_р., виданої у попередньому податковому  періоді, згідно з яким база оподаткування  з обсягів продажу зменшується  на 510 грн	1309		218,17
19	Усього	40018	23727	11869

ПДВ = ПЗ – ПК = 11869-23727= -11858

Дані представлені в додатку  В.

Висновки

 

Становлення та розвиток податків відбувалося протягом декількох  етапів:

1-й – податки існували  у вигляді безсистемних платежів, які переважно мали натуральну  форму. 

2-й – припадає на  середину 18 – початок 19 ст. і характеризується  появою в країнах Європи податкових  систем, що включали в себе  прямі та непрямі податки. Податки  стали основним джерелом доходів  бюджету багатьох країн. 

3-й – після першої  світової війни почався третій  період розвитку оподаткування,  протягом якого були проведені  науково обґрунтовані податкові  реформи. 

Сучасний період розвитку оподаткування характеризується більш  глибоким теоретичним обґрунтуванням його проблем.

 Характерними ознаками  податків, які відрізняють їх  від групи неподаткових платежів, є такі: обов'язковість платежу;  перехід прав власності в разі  сплати податку; безеквівалентність  обміну; цільова незакріпленість  платежу; регулярність сплати. Розуміння податку як обов'язкового платежу фізичних і юридичних осіб до відповідних ланок бюджетної системи прийнятне лише для практичних цілей. Кожен податок є не лише носієм фіскальних відносин, а й виконує певну регулятивну функцію; має побічні зовнішні соціальні наслідки.

 З огляду на це, податки  - це відношення власності, а  оскільки саме проблеми власності  викликають у даний час найбільше  протистояння між галузями законодавчої  і виконавчої влади і тим  більше немає єдності думок  і в складі самого уряду  і парламенту, то до вирішення  чисто економічних проблем домішуються  і політичні інтереси. Вирішення  економікою політичних протиріч  вимагає тривалого часу і зусиль  усіх зацікавлених осіб. Усе це  свідчить про те, що в даний  час не можуть бути створені податкові відносини, що відповідають світовим стандартам. Більш того, вони не можуть бути ідентичні цим стандартам, оскільки кожній країні притаманні свої індивідуальні особливості політичного й економічного розвитку.

 Усе вищесказане обумовлює  об'єктивну необхідність пильної  уваги до сучасного стану оподатковування.  Необхідний і методологічний, і  методичний перегляд основ оподатковування  з метою виведення податкової  системи на оптимальний рівень. Податки повинні стати не тільки  знаряддям забезпечення збалансованого  бюджету, але і могутнім стимулом  розвитку народного господарства  країни. Вони повинні сприяти  структурно-технічному удосконалюванню  виробництва, збалансуванню на  паритетних засадах усіх форм  власності. 

 Для відпрацьовування  оптимального рівня оподатковування необхідно вирішити наступний ряд задач:

- скорочення державних  витрат до оптимального, суспільно  необхідного рівня за рахунок  скасування різного роду фінансових  вливань у неефективні підприємства  і галузі;

- створення податкової  системи, що стимулює розвиток  економічного базису, а це - зниження  податкового тягаря для підприємств  - виробників конкурентноздатних  товарів, послуг;

- державне стимулювання  інвестицій різними методами (науково  обґрунтовані: ціноутворення, кредитування, валютне фінансування й ін.).

 Аналізуючи стан економіки  останніх років, слід зазначити,  що мобілізація податкових доходів  до бюджетів відбувалася в  умовах певної стабілізації економіки,  про що свідчить зростання  валового внутрішнього продукту. При цьому одним з головних  резервів використання потенціалу  податків у доходній частині  бюджетів є діяльність органів. 

 Мобілізація фінансових  ресурсів забезпечується набором  фінансово-правових норм, що регулюють  відносини, які виникають при:  встановленні та введенні податків, неподаткових доходів до бюджетів  та цільових фондів; визначенні принципів мобілізації фінансових ресурсів, структури доходів бюджетної системи; справлянні податків та обов'язкових зборів, плат тощо; здійсненні контрою за надходженням коштів до бюджету; застосуванні уповноваженими органами санкцій за порушення фінансового законодавства.

 Полем для подальших  досліджень можуть виступити  особливості реалізації функцій  податків в умовах сучасної світової фінансової кризи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендована література:

1. http://economika.kiev.ua/index.
2. http://www.readbookz.com/book/
3. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30.
4. Т.Цимбал Еволюція поняття “податок”.- Науковий вісник Національної академії ДПС України, 2(24) 2004, с.211.
5. А.І.Крисоватий, О.М. Десятник Податкова система: Навчальний посібник. - Тернопіль «Карт-бланш»,2004, с.331.
6. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Соцэкгиз, 1935.
7. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 216 с.
8. К. Ковальчук, Т. Рева Функції податків та їх реалізація в податковій системі України // Вища школа. - 2008. - № 3. - С. 70-83
9. Жарко Р.П. Обґрунтування функцій податків на сучасному етапі розвитку продуктивних сил // Фінанси України. – 2004. – № 6. – С. 98-99.
10. Ковальчук К., Рева Т. Функції податків та їх реалізація в податковій системі України // Вища школа. – 2009. - №3 С. 70-83
11. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 224 с.
12. Захарченко Н.П. Податки .-Одеса: Кадр, 2001.-543 с.
13. Левочкин С.О. Податкова структура в Україні та шляхи її вдосконалення // Економіка України.-1999.-№8.
14. Тривус А.А. Налоги как орудие экономической политики. – М., 2000-312 с.
15. Кучеров И.И. Профессор А.А. Соколов-основоположник учения о налогах. В кн.: Соколов А.А. Теория налогов.- М.: ООО «Юр ИнфоР-Пресс», 2003.-506с.
16. Соколов А.А. Теория налогов.- М.: ООО «Юр ИнфоР-Пресс», 2003.-506с.
17. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. проф. М.В.Романовского, проф. О.В.Врублевской, проф. Б.М.Сабанти.- М.: Юрайт-М, 2002.-504 с.
18. Горский И. Финансовое право / Пер. с фр. Р.О.Холфиной.- М.:Прогресс, 1978.-430 с.
19. Худяков А.И., Бродский М.Н., Бродский Г.М. Основы налогооблажения.-СПб.: Европейский дом, 2002.-432с.
20. Заяц Н.Е. Теория налогов: Учебник.-Минск: БГЭУ, 2002.-220с.
21. Кучерявенко Н.П. Налоговое право. Учебник.-Харьков: Легас, 2001.-532с.
22. Петрова Г.В. Налоговое право. Учебник для вузов.-М.: ИНФРА.М-НОРМА,2000.-271с.