Податки в системі формування доходів Державного бюджету України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Податкова система України»

на тему:

«Податки в системі формування доходів Державного бюджету України»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 Студента 5 курсу ФФБС

                                                               1 групи заочної форми навчання

                                                                

                                        Науковий керівник:

                                                     

 

 

 

м.Київ

2012р.

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………...4

Розділ 1. Податки в Україні, доходи Державного бюджету

                1.1 Суть, функції ти види податків……………………………..5

                1.2 Структура доходів Державного бюджету………………...10

Розділ 2. Прямі та непрямі податки у формуванні доходів Державного

                бюджету України……………………………………………….17               

Розділ 3. Шляхи оптимізації податкових надходжень до Державного

                бюджету України……………………………………………….31

Висновки…………………………………………………………………..39

Список використаних джерел……………………………………………42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У фінансовій системі України центральне місце займає державний бюджет. За рахунок податків державний бюджет України формує більшу частину доходів держави, він повинен забезпечувати необхідними коштами фінансування заходів економічного та соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також міждержавних відносин.

Проблема наповнення Державного бюджету  України на согодні є однією з  найгостріших, а наповнення за рахунок  податків – одне із найголовніших  завдань чинної податкової системи. Система державного оподаткування  повинна не просто залучати частину вартості внутрішнього національного продукту на формування доходів Державного бюджету, але й активно впливати на підвищення ефективності суспільного виробництва, відновити галузі, що конче необхідні для підняття престижу країни, заохочувати окремого виробника, господарюючі суб’єкти до інвестування коштів у різні галузі діяльності, поліпшувати рівень життя як громадян, так і середнього та малого бізнесу.

Мета дослідження полягає в  поглибленні та обґрунтуванні теоретичних  та методичних аспектів оподаткування в системі формуванні доходів Державного бюджету України. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

• розкриття сутності поняття «податки» ті їх роль в доходах Державного бюджету України;
• прямі та непрямі податки у Державному бюджеті України;
• шляхи вдосконалення оподаткування.

 

Предметом дослідження є податки  в системі формування доходів  Державного бюджету.

Об’єктом дослідження є оподаткування.

 

 

Розділ 1. Податки в Україні, доходи Державного бюджету

1.1 Суть, функції ти види податків

Податки – обов'язковий елемент  фінансової системи у всі часи і у всіх державах незалежно від  того, яку модель економічного розвитку вона обирає. Відсутність податків паралізує фінансову систему  загалом, роблячи її недієздатною, а  в остаточному підсумку позбавленою будь-якого сенсу. В сучасних умовах нестабільності та кризових явищ постає потреба у створенні ефективної системи оподаткування, що спонукає поглянути у минуле, щоб не допустити низки помилок сьогодні.

Оподаткування є невід'ємним елементом державності. Функціонування держави передбачає мобілізацію коштів з метою фінансування державних витрат. Переважна частина доходів для забезпечення функцій держави залучається у вигляді податків. Тому оподаткування розглядають як економічну основу функціонування держави. З розвитком державності змінюється і система оподаткування. Для кожного історичного етапу суспільного розвитку використовуються певні форми і способи стягнення податків. Зміни в системі оподаткування визначаються станом економічного, соціального і політичного розвитку країни.

За допомогою оподаткування  частина доходів від громадян та суб'єктів господарської і  фінансової діяльності передається  до державних фондів, які мають  забезпечувати розвиток країни. Мобілізовані ресурси використовуються з метою фінансування функцій держави. Ці процеси мають об'єктивний характер. Для забезпечення обороноздатності, судочинства, державного управління, проведення соціальної політики та виконання інших функцій у державі створюють відповідні фонди, джерелами фінансування яких є різні надходження. Та найбільш важливу роль відіграють податки.

Податки – це, по-перше, виплати  суб'єктів до державних фондів. Державні органи влади визначають коло осіб, що залучаються до оподаткування. По-друге, це обов'язкові платежі. Суб'єкти оподаткування зобов'язані здійснювати установлені виплати в обов'язковому порядку. У разі їх відмови виконати добровільно, ці вимоги використовують засоби примусового стягнення. Для цього у складі державного апарату формують відповідні служби. По-третє, податки сплачують у певних, установлених законодавством країни, обсягах. їх величина залежить від багатьох факторів: стану розвитку економіки, рівня доходів суб'єктів оподаткування, обсягів державних видатків та ін.

Податки використовують для мобілізації коштів до різних державних фондів. Найважливішими є державний та місцеві бюджети. Це – основні фонди, що формуються на рівні держави або відповідної територіальної одиниці. Вони є основою фінансування функцій державних органів управління. Податки (в їх широкому розумінні) використовуються також з метою забезпечення надходжень до цільових державних фондів: пенсійного, фонду соціального страхування, валютного, інноваційного фонду та ін. У сучасній практиці є також і галузеві, і місцеві позабюджетні фонди, надходження до яких здійснюється на добровільних (необов'язкових) засадах.

У визначенні податків доцільно зазначити, по-перше, що це обов'язкові платежі. По-друге, це платежі до державних фондів. Останні включають як державний  бюджет, так і державні цільові фонди, ресурси яких формуються за рахунок таких обов'язкових відрахувань. По-третє, платниками є лише визначені суб'єкти. Адже в окремих випадках певні групи громадян, підприємств, представництв та ін. не включаються до платників податків з тих чи інших причин. Важливим є і четверте: стягнення податків здійснюється в певному порядку і обсягах. Обов'язковість, спрямованість, визначення платників, порядок і величина оподаткування регламентуються законодавством. Це п'ятий важливий пункт, що має бути відображеним у понятті "податки".

Таким чином, можна дати таке загальне визначення податків. Податки –  це обов'язкові платежі до державних  фондів з боку визначених суб'єктів  у порядку і обсягах, установлених законодавством. До таких суб'єктів, як правило, належать фізичні та юридичні особи, що одержують доходи або здійснюють певні операції. Порядок і обсяги оподаткування встановлюються законодавством країни. У відносинах між державами основою регулювання податкових платежів є міжнародні угоди. Основні вимоги законодавства конкретизуються в положеннях та інструкціях, які приймаються урядом. Вони є основою для проведення практичної діяльності з питань мобілізації та використання податків.

У процесі історичного розвитку використовувалися різні види і  способи оподаткування. їх класифікували, ґрунтуючись на різних критеріях. До них, зокрема, зараховують: наявність еквівалентного обміну між платниками і державними фондами, цільовий характер надходжень податків; відшкодування коштів до визначеного державного фонду, вилучення податків безпосередньо з платників або віднесення їх до складу цін товарів та ін. Таке розмежування дає можливість більш раціонально використовувати оподаткування у процесі регулювання соціально-економічного розвитку країни.

Визначення податків подано в Податковому Кодексі України. "Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів, – зазначається в ст. 2 Закону, – слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування". Тут уточнюється, що обов'язкові платежі можуть здійснюватися тільки до бюджету або державних цільових фондів. При цьому передбачається врахування різних рівнів бюджету (Державного та місцевого). Важливим є і те, що замість загального визначення суб'єкта оподаткування (фізичної або юридичної особи) використовується термін "платник податків". Тим самим, до сфери діяльності Закону не зараховано осіб, яких за тих чи інших причин звільнено від оподаткування.

Суб'єкт оподаткування – це ті особи, на яких покладено обов'язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до державних фондів.

Об'єкт оподаткування відображає назву активів або операцій, які  підлягають оподаткуванню. До них належать: дохід, майно, земельні ділянки, предмети споживання.

Джерело виплати податків – це дохід, за рахунок якого здійснюється виплата податку.

Одиниця оподаткування – це одиниця  вимірювання об'єкта оподаткування. Використовуються фізичні одиниці (площа земельної ділянки, обсяг циліндра двигуна та ін.) та грошові одиниці (сума доходів або оцінювання фізичної одиниці у грошовому вираженні).

Ставка податку – це величина податку на одиницю бази оподаткування. Використовують універсальні і диференційовані ставки. Універсальну ставку встановлюють для всіх платників податку. Диференційовану – для окремих платників або для різних об'єктів оподаткування. Розрізняють тверді ставки (установлюються на одиницю оподаткування, прийняту у фізичному вираженні) та процентні ставки (для об'єкта, що має грошове вираження). Процентні ставки поділяються на пропорційні, прогресивні та регресивні.

Податки відіграють важливу роль у  процесі соціально-економічного розвитку країни. Зокрема, з їх використанням здійснюється залучення доходів до державного бюджету та до найважливіших державних цільових фондів: пенсійного фонду, фондів соціального страхування, фондів сприяння розвитку окремих галузей економіки, формування інноваційної моделі економічного розвитку та ін. Разом з тим, податки є дійовим важелем впливу держави на розвиток економічних і соціальних процесів. Оподаткування впроваджується з метою обмеження (або прискорення) розвитку окремих галузей, надання пільг певним категоріям громадян, регулювання економічних зв'язків з іншими державами та ін. Особливої актуальності використання податкового механізму регулювання соціально-економічних процесів набуває у перехідному періоді.

В економічному і соціальному розвитку країни оподаткування виконує такі важливі функції, як фіскальну та регулювальну. Фіскальна функція – це, по суті, мобілізація ресурсів до державних фондів. Окремі автори виокремлюють також такі функції, як розподільна, стимулювальна і контрольна. Регулювальна функція забезпечує здійснення впливу на діяльність платників податків з метою спрямування такого впливу на реалізацію загальнодержавних інтересів та пріоритетів розвитку територій.

Регулювання економічного і соціального  розвитку з використанням важелів  оподаткування спрямовується на забезпечення балансу між попитом і пропозицією в умовах їх незбалансованого стану, стимулювання / стримування розвитку підприємницької діяльності у країні в цілому та в окремих галузях, стимулювання / стримування інвестиційної діяльності, регулювання розподілу доходів між різними групами громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Структура доходів Державного бюджету

Головне місце у бюджетній системі  України займає Державний бюджет. Державний бюджет – це загальнодержавний  фонд коштів, з якого органи державної  влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Бюджет – це лише форма утворення, план формування централізованого фонду коштів і його використання. Це великий кошторис, розпис доходів і видатків, який повинен бути узгоджений по термінах надходження і використання коштів. Тобто бюджет будь-якої держави – це її фінансовий план. Але це не просто фінансовий план. Це її основний фінансовий план, оскільки в державі існує багато фінансових планів, але Державний бюджет відіграє координуючу роль по відношенню до них. Так, будь-яке міністерство має свій фінансовий план (кошторис), але він залежить від бюджету, з якого надходять асигнування, або в нього відраховуються платежі.

Бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів.

Бюджетна система складається  з Державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет України використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Бюджет будується на принципах цілісності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему України.

Державний бюджет повинен забезпечувати  необхідними коштами фінансування заходів економічного та соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також міждержавних відносин.

Крім того, через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини  фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними  утвореннями України з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану, необхідності вирівнювання фінансового забезпечення

Для успішного функціонування кожній державі необхідно запланувати  можливе одержання доходів для  покриття першочергових видатків. Можливості планування на далеку перспективу обмежені, тому, бюджет повинний бути пристосований до певного проміжку часу. Складання періодичного плану достатньо повного, доволі чітко і правдиво складеного, дає можливість привести в рівновагу доходи і видатки, зібрати заплановані доходи і ефективно фінансувати витрати, необхідні для виконання завдань, які Конституцією покладені на державу.