Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Апреля 2013 в 17:53, реферат
Держстандарт України організує і координує роботи зі стандартизації та функціонування державної системи стандартизації, встановлює в державних стандартах цієї системи загальні організаційно-технічні правила проведення робіт зі стандартизації, здійснює міжгалузеву координацію цих робіт, включаючи планування, розроблення, видання, розповсюдження та застосування державних стандартів, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів і бере участь в проведенні заходів з міжнародної, регіональної стандартизації, відповідно до міжнародних договорів України, організує навчання та професійну підготовку спеціалістів у сфері стандартизації.
— за відсутності державних та галузевих стандартів на розроблювану продукцію, послуги або за необхідності конкретизації їхніх вимог;
ТУ розробляються на:
— один конкретний виріб, матеріал, речовину, одну послугу і т. ін.;
— декілька конкретних виробів, матеріалів речовин і т. ін., групу послуг (групові технічні умови). ТУ допускається не розробляти за згодою замовника (основного споживача) згідно з:
— технічним завданням (контрактом, протоколом, конструкторською документацією і т. ін.) — для одиничної продукції;
— конструкторською документацією, що входить до комплекту документації на виріб, — для складових частин цього виробу;
— технічною документацією (технологічними та конструкторськими документами) — для речовин, матеріалів та півфабрикатів, які підлягають подальшій обробці та виготовляються у встановленому обсязі за прямим замовленням одного підприємства;
— зразком-еталоном та технічним описом зразка — для непродовольчих товарів народного вжитку (за винятком складної побутової техніки, продукції побутової хімії та транспортних засобів), коли показники їхньої якості встановлені на групу однорідної продукції;
— контрактом — для продукції, призначеної тільки для експорту (за дотримання обов'язкових вимог стандартів безпеки та охорони навколишнього середовища).
Термін введення в дію ТУ встановлює підприємство (організація)-розробник. За погодженням із основним споживачем допускається не обмежувати їх термін дії. В такому разі на титульній сторінці повинен бути напис "Без обмеження терміну дії"
Стадії розроблення ТУ — згідно з ГОСТ 2. 102, ГОСТ 2.103. Основою для прийняття рішення про розроблення ТУ є:
— технічне завдання на розроблення продукції (договір, контракт, протокол і т. ін.), розроблене та затверджене в порядку, встановленому підприємством (організацією) - розробником продукції та замовником (основним споживачем);
— державна програма або директивний документ;
— ініціативні пропозиції підприємств (організації-розробників або підприємств (організацій) - виробників продукції,
Зміни до ТУ розробляють підприємства (організації) - власники оригіналів ТУ.
Правила побудови та викладу ТУ регламентуються ДСТУ 1.5 та НД 50- 009- - 93, а оформлення — ГОСТ 2.105 та ГОСТ 2.004.
Проект ТУ підлягає узгодженню по одному з двох варіантів. Якщо рішення про постановку продукції на виробництво (чи надання послуги) виносить приймальна комісія (художньо-технічна рада, дегустаційна комісія і т. ін.), то підписання акту приймання дослідного зразка (дослідної партії) продукції членами приймальної комісії — представниками узгоджувальних організацій означає узгодження проекту ТУ. Якщо рішення про постановку продукції на виробництво приймається без приймальної комісії, то проект ТУ підлягає узгодженню із замовником (основним споживачем).
Зміни до ТУ, в тому числі їх скасування та продовження терміну дії, узгоджують у порядку, встановленому для ТУ.
Для ТУ, які розробляються підприємствами (організаціями), що мають відомчу підпорядкованість, порядок їх затвердження встановлюється відповідним міністерством (відомством). В інших випадках ТУ затверджує підприємство-розробник ТУ.
Позначення ТУ, що розробляються
підприємствами (організаціями), які
мають відомчу
Для новостворених підприємств та об'єднань рекомендується позначення ТУ складати із:
— індексу документу (ТУ);
— скороченої назви держави (У);
— коду підприємства (організації) - власника оригіналу ТУ із ОКПО (вісім знаків);
— двох останніх цифр року затвердження.
Державну реєстрацію ТУ здійснюють територіальні органи Держстандарту України за місцем знаходження підприємства (організації)-розробника, а зміни до них — ті ж органи за місцем знаходження підприємства (організації)власника оригіналу ТУ, Не підлягають державній реєстрації ТУ на:
— дослідні зразки (партії);
— сувеніри та вироби народних художніх промислів (крім виробів із дорогоцінних металів);
— технологічні промислові відходи сировини, матеріалів, півфабрикатів;
— складові частини виробу, півфабрикати, речовини і матеріали, не призначені для самостійного постачання або виготовлені за прямим замовленням одного підприємства;
— продукцію одиничного виробництва. Забезпечення ТУ і змінами до них здійснюють підприємства (організації) - власники їх оригіналів. Порядок розроблення, затвердження та застосування стандартів підприємства
Згідно ДСТУ 1.4, стандарти підприємства розробляють та затверджують самі підприємства. Об'єктами стандартизації на підприємстві є:
— загальні функції організації
та виконання робіт для
— функції управління та забезпечення діяльності підприємства;
— продукція (півфабрикати, матеріали, комплектувальні вироби, деталі, складальні одиниці);
— процеси виробничого циклу;
— технологічне оснащення та інструменти, які виробляють та застосовують на даному підприємстві;
— послуги, що надаються на підприємстві.
На продукцію, призначену для самостійної поставки, стандарти підприємства не розробляють.
Порядок розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, видання, застосування, перегляду, внесення змін, скасування стандартів підприємства встановлює підприємство з урахуванням вимог ДСТУ 1.4. Побудова, виклад, оформлення стандарту підприємства — згідно ДСТУ 1,5.
Стандарт підприємства затверджує службова особа, якій надано це право, підписом або наказом з датою надання йому чинності.
Стандарт підприємства не повинен суперечити обов'язковим вимогам державних, чинних в Україні міждержавних та галузевих стандартів.
Стандарт підприємства не підлягає реєстрації в органах Держстандарту України.
Держстандарт України
організує і координує роботи
зі стандартизації та функціонування
державної системи
Роботи зі стандартизації в галузі будівництва організує Мінбудархітектури України.
Міністерства (відомства), державні комітети, органи державної виконавчої влади беруть участь у роботах із стандартизації та організують цю діяльність в межах своєї компетенції через свої служби стандартизації, головні або базові організації із стандартизації.
Організацію та забезпечення розроблення, експертизи, погодження і підготовки до затвердження державних стандартів і інших нормативних документів із стандартизації, а також проведення робіт з міжнародної (регіональної) стандартизації проводять технічні комітети.
Державні стандарти України за дорученням Держстандарту України можуть розробляти також підприємства, установи і організації, які мають у відповідній галузі стандартизації необхідний науково-технічний потенціал.
Стандарти науково-технічних і інженерних товариств і спілок розробляють самі товариства і спілки.
Служби стандартизації підприємства (організації) розробляють стандарти підприємства.Роботи з стандартизації здійснюють відповідно до річного плану, який формують на основі довгострокових програм і проектів планів роботи із стандартизації. Відповідальність за відповідність нормативних документів із стандартизації вимогам актів чинного законодавства, а також їх науково-технічний рівень несуть розробники, організації та установи, які провели їх експертизу, і органи, підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що затвердили ці документи.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження, розповсюдження, перевірки, перегляду, зміни та скасування стандартів регламентовано: для державних стандартів — ДСТУ 1.2, технічних умов — ДСТУ 1.3, стандартів підприємств — ДСТУ 1.4. Порядок для галузевих стандартів встановлює орган, до сфери управління якого входять підприємства, установи, організації, на які поширюється дія стандарту, а для стандартів науково-технічних і інженерних товариств — встановлюють їхні статутні органи[2, c. 62-64].
Ці вимоги регламентовані ДСТУ 1.5. Розглянемо детальніше вимоги до змісту і позначення стандартів.
Основоположні організаційно-методичні стандарти встановлюють:
— цілі, задачі, класифікаційні
структури об'єктів
порядок (правила) розроблення, затвердження і впровадження нормативних, конструкторських, технологічних, проектних та програмних документів.
Основоположні загально-технічні стандарти встановлюють:
— науково-технічні терміни та їх визначення, що багаторазово вживаються у всіх сферах народного господарства;
— умовні позначення (назви, коди, позначки, символи і т.ін.) для різних об'єктів стандартизації, їхнє цифрове, літерно-цифрове позначення, у т. ч. позначення параметрів фізичних величин (українськими, латинськими, грецькими літерами), їх розмірність, замінювальні написи, символи і т. ін.;
— вимоги до побудови, викладення, оформлення і змісту різних видів документів;
загальнотехнічні величини, вимоги та норми, що необхідні для технічного, в чому числі — метрологічного, забезпечення процесів виробництва.
На продукцію і послуги розробляють:
— стандарти загальних технічних умов, які повинні мати загальні вимоги до груп однорідної продукції, послуг;
— стандарти технічних вимог, які повинні вміщувати вимоги до конкретної продукції, послуги (групи конкретної продукції, послуг).
За доцільності стандартизації окремих вимог до груп продукції, послуг можуть розроблятися стандарти, які встановлюють:
класифікацію, основні параметри
і (або) розміри, вимоги безпеки, вимоги
охорони навколишнього
Стандарти на продукцію, виробництво
і використання якої може зашкодити
здоров'ю або майну громадян, а
також навколишньому
Методи контролю (випробувань,
вимірювань, аналізу), що встановлюються
в стандартах на продукцію і (або)
в стандартах на методи контролю, повинні
забезпечувати об'єктивну
Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів (способів, прийомів, режимів, норм) виконання різного роду робіт у технологічних процесах розроблення, виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації, ремонту і утилізації продукції (послуг), що забезпечують їх технічну єдність і оптимальність.
ДСТУ 1.5 регламентує також вимоги до позначення стандартів[2, c. 16-18].
Позначення державного стандарту України складається з індексу (ДСТУ), реєстраційного номера, присвоєного йому при затвердженні, і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження. У позначенні державного стандарту, що входить до комплексу стандартів, в його реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс стандарту. Якщо стандарт використовується тільки в атомній енергетиці, додається літера А, яку проставляють після двох останніх цифр року його затвердження. Позначення державного стандарту, що оформлений на підставі застосування автентичного тексту міжнародного або регіонального стандарту і не вміщує додаткові вимоги, складається з індексу (ДСТУ), позначення відповідно міжнародного або регіонального стандарту без зазначення року його прийняття і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження державного стандарту. Наприклад, міжнародний стандарт ISO 9591: 1992 повинен позначатися ДСТУ ISO 9591 -93.