Організація стандартизації в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Апреля 2013 в 17:53, реферат

Описание работы

Держстандарт України організує і координує роботи зі стандартизації та функціонування державної системи стандартизації, встановлює в державних стандартах цієї системи загальні організаційно-технічні правила проведення робіт зі стандартизації, здійснює міжгалузеву координацію цих робіт, включаючи планування, розроблення, видання, розповсюдження та застосування державних стандартів, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів і бере участь в проведенні заходів з міжнародної, регіональної стандартизації, відповідно до міжнародних договорів України, організує навчання та професійну підготовку спеціалістів у сфері стандартизації.

Файлы: 1 файл

Організація – копія.docx

— 67.34 Кб (Скачать файл)

—     за відсутності державних та галузевих стандартів на розроблювану продукцію, послуги або за необхідності конкретизації їхніх вимог;

    • за необхідності доповнення та (або) посилення вимог, норм та правил чинних стандартів на дану продукцію, послуги.

ТУ розробляються  на:

— один конкретний виріб, матеріал, речовину, одну послугу і т. ін.;

— декілька конкретних виробів, матеріалів речовин і т. ін., групу послуг (групові технічні умови). ТУ допускається не розробляти за згодою замовника (основного споживача) згідно з:

— технічним завданням (контрактом, протоколом, конструкторською документацією і т. ін.) — для одиничної продукції;

— конструкторською документацією, що входить до комплекту документації на виріб, — для складових частин цього виробу;

— технічною документацією (технологічними та конструкторськими документами) — для речовин, матеріалів та півфабрикатів, які підлягають подальшій обробці та виготовляються у встановленому обсязі за прямим замовленням одного підприємства;

— зразком-еталоном та технічним описом зразка — для непродовольчих товарів народного вжитку (за винятком складної побутової техніки, продукції побутової хімії та транспортних засобів), коли показники їхньої якості встановлені на групу однорідної продукції;

— контрактом — для продукції, призначеної тільки для експорту (за дотримання обов'язкових вимог стандартів безпеки та охорони навколишнього середовища).

Термін введення в дію ТУ встановлює підприємство (організація)-розробник. За погодженням із основним споживачем допускається не обмежувати їх термін дії. В такому разі на титульній сторінці повинен бути напис "Без обмеження терміну дії"

Стадії розроблення ТУ — згідно з ГОСТ 2. 102, ГОСТ 2.103. Основою для прийняття рішення про розроблення ТУ є:

— технічне завдання на розроблення продукції (договір, контракт, протокол і т. ін.), розроблене та затверджене в порядку, встановленому підприємством (організацією) - розробником продукції та замовником (основним споживачем);

— державна програма або директивний документ;

— ініціативні пропозиції підприємств (організації-розробників або підприємств (організацій) - виробників продукції,

Зміни до ТУ розробляють  підприємства (організації) - власники оригіналів ТУ.

Правила побудови та викладу  ТУ регламентуються ДСТУ 1.5 та НД 50- 009- - 93, а оформлення — ГОСТ 2.105 та ГОСТ 2.004.

Проект ТУ підлягає узгодженню по одному з двох варіантів. Якщо рішення  про постановку продукції на виробництво (чи надання послуги) виносить приймальна комісія (художньо-технічна рада, дегустаційна комісія і т. ін.), то підписання акту приймання дослідного зразка (дослідної  партії) продукції членами приймальної  комісії — представниками узгоджувальних організацій означає узгодження проекту ТУ. Якщо рішення про постановку продукції на виробництво приймається  без приймальної комісії, то проект ТУ підлягає узгодженню із замовником (основним споживачем).

Зміни до ТУ, в тому числі  їх скасування та продовження терміну  дії, узгоджують у порядку, встановленому  для ТУ.

Для ТУ, які розробляються підприємствами (організаціями), що мають відомчу підпорядкованість, порядок їх затвердження встановлюється відповідним міністерством (відомством). В інших випадках ТУ затверджує підприємство-розробник ТУ.

Позначення ТУ, що розробляються  підприємствами (організаціями), які  мають відомчу підпорядкованість, проводиться за правилами, встановленими  міністерствами (відомствами).

Для новостворених підприємств  та об'єднань рекомендується позначення ТУ складати із:

— індексу документу (ТУ);

— скороченої назви держави (У);

— коду підприємства (організації) - власника оригіналу ТУ із ОКПО (вісім знаків);

— двох останніх цифр року затвердження.

Державну реєстрацію ТУ здійснюють територіальні органи Держстандарту України за місцем знаходження підприємства (організації)-розробника, а зміни до них — ті ж органи за місцем знаходження підприємства (організації)власника оригіналу ТУ, Не підлягають державній реєстрації ТУ на:

— дослідні зразки (партії);

— сувеніри та вироби народних художніх промислів (крім виробів із дорогоцінних металів);

— технологічні промислові відходи сировини, матеріалів, півфабрикатів;

— складові частини виробу, півфабрикати, речовини і матеріали, не призначені для самостійного постачання або виготовлені за прямим замовленням одного підприємства;

— продукцію одиничного виробництва. Забезпечення ТУ і змінами до них здійснюють підприємства (організації) - власники їх оригіналів. Порядок розроблення, затвердження та застосування стандартів підприємства

Згідно ДСТУ 1.4, стандарти підприємства розробляють та затверджують самі підприємства. Об'єктами стандартизації на підприємстві є:

— загальні функції організації  та виконання робіт для забезпечення якості продукції (процесів, послуг), формування та удосконалення системи якості;

— функції управління та забезпечення діяльності підприємства;

— продукція (півфабрикати, матеріали, комплектувальні вироби, деталі, складальні одиниці);

— процеси виробничого циклу;

— технологічне оснащення та інструменти, які виробляють та застосовують на даному підприємстві;

— послуги, що надаються на підприємстві.

На продукцію, призначену для самостійної поставки, стандарти  підприємства не розробляють.

Порядок розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, видання, застосування, перегляду, внесення змін, скасування стандартів підприємства встановлює підприємство з урахуванням вимог ДСТУ 1.4. Побудова, виклад, оформлення стандарту підприємства — згідно ДСТУ 1,5.

Стандарт підприємства затверджує службова особа, якій надано це право, підписом або наказом з датою  надання йому чинності.

Стандарт підприємства не повинен суперечити обов'язковим  вимогам державних, чинних в Україні  міждержавних та галузевих стандартів.

Стандарт підприємства не підлягає реєстрації в органах Держстандарту  України.

 

 

Держстандарт України  організує і координує роботи зі стандартизації та функціонування державної системи стандартизації, встановлює в державних стандартах цієї системи загальні організаційно-технічні правила проведення робіт зі стандартизації, здійснює міжгалузеву координацію  цих робіт, включаючи планування, розроблення, видання, розповсюдження та застосування державних стандартів, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів і бере участь в проведенні заходів з міжнародної, регіональної стандартизації, відповідно до міжнародних договорів України, організує навчання та професійну підготовку спеціалістів у сфері стандартизації.

 

Роботи зі стандартизації в галузі будівництва організує  Мінбудархітектури України.

 

Міністерства (відомства), державні комітети, органи державної виконавчої влади беруть участь у роботах  із стандартизації та організують цю діяльність в межах своєї компетенції  через свої служби стандартизації, головні або базові організації  із стандартизації.

         Організацію та забезпечення розроблення, експертизи, погодження і підготовки до затвердження державних стандартів і інших нормативних документів із стандартизації, а також проведення робіт з міжнародної (регіональної) стандартизації проводять технічні комітети.

         Державні стандарти України за дорученням Держстандарту України можуть розробляти також підприємства, установи і організації, які мають у відповідній галузі стандартизації необхідний науково-технічний потенціал.

        Стандарти науково-технічних і інженерних товариств і спілок розробляють самі товариства і спілки.

        Служби стандартизації підприємства (організації) розробляють стандарти підприємства.Роботи з стандартизації здійснюють відповідно до річного плану, який формують на основі довгострокових програм і проектів планів роботи із стандартизації. Відповідальність за відповідність нормативних документів із стандартизації вимогам актів чинного законодавства, а також їх науково-технічний рівень несуть розробники, організації та установи, які провели їх експертизу, і органи, підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що затвердили ці документи.

         Порядок розроблення, узгодження, затвердження, розповсюдження, перевірки, перегляду, зміни та скасування стандартів регламентовано: для державних стандартів — ДСТУ 1.2, технічних умов — ДСТУ 1.3, стандартів підприємств — ДСТУ 1.4. Порядок для галузевих стандартів встановлює орган, до сфери управління якого входять підприємства, установи, організації, на які поширюється дія стандарту, а для стандартів науково-технічних і інженерних товариств — встановлюють їхні статутні органи[2, c. 62-64].

 

Ці вимоги регламентовані ДСТУ 1.5. Розглянемо детальніше вимоги до змісту і позначення стандартів.

 

Основоположні організаційно-методичні  стандарти встановлюють:

 

— цілі, задачі, класифікаційні структури об'єктів стандартизації різного призначення, загальні організаційно-технічні положення щодо проведення робіт  у певній галузі діяльності і т. ін.;

 

порядок (правила) розроблення, затвердження і впровадження нормативних, конструкторських, технологічних, проектних  та програмних документів.

 

Основоположні загально-технічні стандарти встановлюють:

 

— науково-технічні терміни  та їх визначення, що багаторазово вживаються у всіх сферах народного господарства;

 

— умовні позначення (назви, коди, позначки, символи і т.ін.) для різних об'єктів стандартизації, їхнє цифрове, літерно-цифрове позначення, у т. ч. позначення параметрів фізичних величин (українськими, латинськими, грецькими літерами), їх розмірність, замінювальні написи, символи і т. ін.;

 

— вимоги до побудови, викладення, оформлення і змісту різних видів  документів;

 

загальнотехнічні величини, вимоги та норми, що необхідні для технічного, в чому числі — метрологічного, забезпечення процесів виробництва.

 

На продукцію і послуги  розробляють:

 

— стандарти загальних  технічних умов, які повинні мати загальні вимоги до груп однорідної продукції, послуг;

 

— стандарти технічних  вимог, які повинні вміщувати  вимоги до конкретної продукції, послуги (групи конкретної продукції, послуг).

 

За доцільності стандартизації окремих вимог до груп продукції, послуг можуть розроблятися стандарти, які встановлюють:

 

класифікацію, основні параметри  і (або) розміри, вимоги безпеки, вимоги охорони навколишнього середовища, загальні технічні вимоги, методи випробувань, типи, сортамент, марки, правила приймання, маркування, пакування, транспортування, зберігання, експлуатації, ремонту  і утилізації.

 

Стандарти на продукцію, виробництво  і використання якої може зашкодити  здоров'ю або майну громадян, а  також навколишньому середовищу, повинні обов'язково вміщувати розділи "Вимоги безпеки" і "Вимоги охорони  навколишнього середовища".

 

Методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу), що встановлюються в стандартах на продукцію і (або) в стандартах на методи контролю, повинні  забезпечувати об'єктивну перевірку  всіх обов'язкових вимог до якості продукції, які встановлені в  стандартах на неї.

 

Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів (способів, прийомів, режимів, норм) виконання різного  роду робіт у технологічних процесах розроблення, виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації, ремонту і утилізації продукції (послуг), що забезпечують їх технічну єдність і оптимальність.

 

ДСТУ 1.5 регламентує також  вимоги до позначення стандартів[2, c. 16-18].

 

Позначення державного стандарту  України складається з індексу (ДСТУ), реєстраційного номера, присвоєного  йому при затвердженні, і відокремлених  тире двох останніх цифр року затвердження. У позначенні державного стандарту, що входить до комплексу стандартів, в його реєстраційному номері перші  цифри з крапкою визначають комплекс стандарту. Якщо стандарт використовується тільки в атомній енергетиці, додається  літера А, яку проставляють після  двох останніх цифр року його затвердження. Позначення державного стандарту, що оформлений на підставі застосування автентичного тексту міжнародного або регіонального  стандарту і не вміщує додаткові  вимоги, складається з індексу (ДСТУ), позначення відповідно міжнародного або  регіонального стандарту без  зазначення року його прийняття і  відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження державного стандарту. Наприклад, міжнародний стандарт ISO 9591: 1992 повинен позначатися ДСТУ ISO 9591 -93.

Информация о работе Організація стандартизації в Україні