Стратегія розвитку Мексики

продукції зменшилася. Зарплатня  складає половину суми, яку одержує 

працівник. Друга половина, за оцінками міністерства економіки  Мексики,

– це доплати, субсидії на виплату  податків, відрахування від прибутку.

Зростання кількості зайнятих спостерігалося на підприємствах 

електротехнічної промисловості (з 130 тисяч до 250 тисяч осіб у 1993 - 1998

роках) та в автомобілебудуванні (з 125 тисяч до 200 тисяч). Тим часом  у 

традиційній текстильній  промисловості кількість зайнятих збільшилася з 

60 тисяч до 200 тисяч, частка  в сукупній робочій силі сектора  „макіладорас” 

зросла з 19 до 27 %. Мотив  утворення сектора „макіладорас” - дешева

мексиканська робоча сила.

Попри всі „мінуси” моделі „макіладорас” є всі підстави вважати, що

142вступ Мексики до  НАФТА сприяв залученню передових  технологій 

завдяки закордонним інвестиціям.

В нових умовах змінилася  структура і географія зовнішньої торгівлі

Мексики. Частка товарів  сировинної групи скоротилася з 46,8 (1990

рік) до 13,8 % (2003 рік), у тому числі продукції сільськогосподарського

сектора - з 9,5 до 3,3 %, гірничовидобувної  промисловості - з 2,3 до 0,3 %,

а енергоносіїв - з 35 до 10,2 %. Частка промислових виробів збільшилася 

до 86 – 89 %, а електроніки, товарів високотехнологічного експорту - до

39 – 40 % [8, с. 112].

Експорт Мексики „американізуєтся”: на США припадає 89 % усієї 

вартості в порівнянні з 70 % 1990 року. Частка інших країн  значно

скоротилася.

Частка США в імпорті  є значною, хоча й має тенденцію  до скорочення:

з 1990 по 2003 рік вона зменшилася з 67 % до 62 %. Частка Китаю і країн 

Східної Азії зросла майже  до 14 %, випередивши імпорт з ЄС (11 %). Це стало 

наслідком проникнення компаній Китаю та інших східноазійських  країн 

у закриту до цього зону „макіладорас” завдяки процесові  лібералізації 

допуску іноземного капіталу до мексиканської економіки [9, с. 39].

Наслідки вступу Мексики  до НАФТА для її внутрішньої економіки 

були неоднозначними –  наприклад, для сільського господарства і ринку 

продовольства. За 2001 - 2008 роки частка агропромислового комплексу 

у внутрішньому національному  продукті помітно скоротилася - з 7,3 % до

5 %; 75 % сільського населення  живе за межею бідності. Зміни  у цій сфері 

були наслідком угоди  про вільну торгівлю, зняття тарифних і нетарифних

обмежень на ввезення сільськогосподарської  продукції. В нових умовах

мексиканські товаровиробники  виявилися неконкурентоспроможними.

Залежність країни від  постачання продовольства зросла: за 1990-і роки

імпорт десяти основних зернових культур збільшився на 112 %. Залежність

мексиканського товарообігу  від імпортних постачань сої  склала 95 %, рису

– 59 %. Погіршився стан і на внутрішньому ринку продовольства. З 1994

по 2002 рік ціна споживчого кошика виросла на 257 %.

Не поліпшилися справи й на ринку праці. Після вступу Мексики до

НАФТА відкрите безробіття в містах традиційно було нижчим, ніж  в 

інших країнах. Потім знизилося  з 6,2 % 1995 року до 2,2 % 2000 року. Але 

економічний спад в наступні роки, масові звільнення на „макіладорас” 

знову повернули цей показник до 4,7 % (2005 рік). Якщо врахувати частково

безробітних, то рівень безробіття складає 9 %, неповний тиждень зайнятих

– 20 %. Угода НАФТА передбачала  зменшення тиску надлишкової  робочої 

сили на ринок праці  в Мексиці і вирішення проблеми нелегальної трудової

міграції мексиканців  до США. Ця проблема для Мексики дуже важлива,

оскільки країна посідає  друге місце у світі (після  Індії) за обсягами

грошових переказів від  людей, що працюють за кордоном (16 мільярдів 

доларів). Проте останнім часом адміністрація Дж. Буша запроваджує 

жорсткий міграційний  режим і прикордонний контроль, що викликає

143масові протести мексиканців  [10, с. 89].

Неоднозначним виявився вплив  інтеграційного процесу на розвиток

мексиканської промисловості. Відзначається тенденція до зростання  рівня 

його відкритості. У харчовій промисловості співвідношення експорту до

валової продукції галузі підвищилося з 3,3 до 4,9 %, у металургії - з 11,8

до 14,7 %, у машинобудуванні - з 22,6 до 30,6 %, у хімічній промисловості 

- з 11,8 до 20,7 %. Але первинний  імпульс дуже швидко вичерпався. Якщо 

до створення НАФТА  середньорічні темпи приросту машинобудування 

були досить високими і  складали 6,3 %, у переробці неметалічної сировини

- 4,7 %, у харчовій промисловості  - 4,4 %, в целюлозно-паперовій - 4,3 %,

то 2007 року, відповідно, 5,1 %, 2,1 %, 3 %, 1,3 %. Якщо у 1989 - 1994 роках 

текстильна промисловість  щороку зростала на 1,9 %, то в 1995 - 2006 - на

0,5 %. У деревообробній  промисловості невеликий приріст  (0,4 %) змінився 

скороченням (0,2 %).

Таким чином, загальний темп приросту ВП мексиканської промисловості 

після вступу до НАФТА (3,1 %) виявився нижчим, ніж у  попередній період

(4,2 %).

Проте НАФТА відкрила перед  Мексикою додаткові можливості.

Наприклад, приплив прямих іноземних інвестицій. Особливо істотними 

вони були в 1995 - 1997 роках (12 мільярдів доларів за рік), і  такий рівень

в основному підтримувався  до 2001 року. За шість років існування  блоку 

в країну надходило 70 мільярдів  доларів, з яких 70 % спрямовувалося в 

обробну промисловість.

Несподіванкою стало те, що інвестиції пішли не тільки з  Північної 

Америки, але й з країн  Азії. Так, з 1994 по 2000 рік японські інвестиції

досягли 3500 мільйонів доларів, корейські після 1998 року - 1200 мільйонів 

доларів. Вони спрямовувалися в електронну, нафтохімічну, текстильну і 

взуттєву промисловість. Після створення НАФТА багато неамериканських 

підприємств продовжували засновувати  свої філії для виробництва 

деталей або запасних частин. Наприклад, Volkswagen побудував 20

підприємств, Nissan - 12.

Це лише декілька прикладів, що демонструють неоднозначність 

результатів створення Північноамериканської  зони вільної торгівлі.

НАФТА сприяла активізації  відносин між країнами-партнерами,

розширенню двосторонніх зв’язків між Мексикою і США. Це засвідчує 

динаміка товарообігу  та інвестицій. Новий імпульс для  розвитку одержав 

сектор „макіладорас”.

Проте інтеграція господарства Мексики й США має асиметричний

характер. Мексика стає уразливою  до змін попиту на ринку США, що

засвідчила криза 2001 року. Інтеграційні процеси впливають  переважно 

на зовнішній сектор економіки  Мексики. Модернізація традиційних 

галузей її господарства здійснюється повільно і з чималими соціальними 

втратами. Це висунуло перед  мексиканською адміністрацією питання 

розробки комплексної  і збалансованої стратегії розвитку з урахуванням 

144конкурентних переваг,  які може дати регіональна  інтеграція в 

Північній Америці, можливостей  диверсифікування у перспективі 

зовнішньоекономічних зв’язків. Рух у цьому напрямі розпочався в 

останньому десятилітті  через договори про вільну торгівлю Мексики з 

ЄС, Південноамериканським  спільним ринком (Меркосур), Японією  та

іншими партнерами.

Вирішальна роль у формуванні  інтеграційних процесів належить

„першому рівню”: внутрішня  політика є умовою зовнішньополітичних 

відносин.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. ↑ CIA - The World Factbook - Mexico. Cia.gov.

2. ↑ 1 2 Международный валютный фонд (апрель 2008)

3. ↑ Международный валютный фонд (апрель 2008)

4. ↑ Мексика // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

5. ↑ 1 2 3 4 5 6 Мексика в энциклопедии «Кругосвет»

6. ↑ Марчук, 2005, с. 38—39

7. ↑ Альперович, 1979, с. 10

8. ↑ Альперович, 1979, с. 20—21

9. ↑ Родригес, 2008, с. 522

10. ↑ Родригес, 2008, с. 529—530

11. ↑ 1 2 Родригес, 2008, с. 556

12. ↑ Марчук, 2005, с. 405

13. ↑ Родригес, 2008, с. 557—560

14. ↑ Родригес, 2008, с. 560—561

15. ↑ Марчук, 2005, с. 411—415

16. ↑ Марчук, 2005, с. 476

17. ↑ Марчук, 2005, с. 478

18. ↑ Родригес, 2005, с. 445

19. http://conf.infosoc.ru/2006/thes/Smorgunov.pdf Электронное правительство в публичном пространстве интернета

20.http://www.microsoft.com/Rus/Government/newsletters/issue18/08.mspx E Mexico: предложение по переходу на электронное управление

21. http://ocw.unu.edu/international-institute-for-software-technology/introduction-to-electronic-government/introduction2.pdf

Introduction to electronic government

22.http://www.oecd.org/document/29/0,3343,en_2649_34129_35249437_1_1_1_1,00.html OECD E-Government Studies: Mexico

23. UN E-Government Survey 2008

24. Country profiles of E-Governance by The Commonwealth Network of Information Technology for Development Foundation (COMNET-IT)