Технологічні основи проведення монтажних робіт

5. Події повинні розміщуватись у  відповідності з технологічним  процесом виконання робіт.

 

Тема:  Вантажопідйомні механізми  і такелажні роботи.

 

Монтажні  роботи складаються із двох основних етапів:

1. підготовка обладнання і місця для його установки.
2. переміщення, підйому і установки обладнання з вибіркою.

При цьому переміщення і підйом обладнання і матеріалів, так звані  такалажні роботи виконуються з  допомогою спеціальних вантажних  механізмів і пристроїв.

Стальні канати. Сучасні крани, стріли, мачти, лебідки і інші такалажні пристрої  для підйому вантажів оснащені стальними канатами. Стальні канати звиті з тонкої проволки і мають велику міцність і пружність, тобто можуть легко стискатися не втрачаючи міцності при намотуванні на барабан лебідки, при огинанні блоків і т.д. Чим тонший дріт з якого звитий канат, тим він гнучкіший. Якщо канат не піддається згинанню, то його доцільно звивати з більш товстого дроту. Такі канати більш довговічніші і дешевші. При виконані монтажних і ремонтних робіт користуються наступними канатами: для утримання мачт застосовують канати із шести «прядей»  по 19 проволок в кожній. Такі канати працюють без згинання або з незначним згинанням і називаються розчалками. Для підйому вантажів користуються м’ягкими канатами звитими із 6 прядей по 37 проволок в кожній. Такі канати піддаються зминанню і називаються вантажними. Для обв’язування вантажів вибирають найбільш м’ягкі канати, які звиті з 6 прядей по 61 проволці в кожній. Ці канати піддаються більш різким і багатократним згинанням, вони називаються чалочними або стропами.

Стальні канти  виготовляються із проволки, яку звивають в пряді, а з прядей звивають уже  канати. Для канатів використовується легована високоміцна сталь. Діаметр  проволки каната від 0,22 до 3,0 мм. Всі  канати виготовляються згідно ГОСТу.

 

Звивання  проволок в пряді і прядей в  канат може виконуватись в одному напрямку і такі канати називаються канатами односторонньої звивки. Останні більш стійкі до розкручування і роз плющення, тому при виконанні такелажних робіт їм надають перевагу.

Всі стальні канати мають сердечник. Він виготовляється з матеріалу пеньки з антикорозійною змазкою. Сердечник придає гнучкості канату і пом’якшує діі на нього ударних навантажень або ривків, які необхідні для зменшення тертя прядей і запобігає корозій проволки. Міцність канату характеризується його діаметром. Для того, щоб стальні канати працювали надійно їх розраховують з коефіцієнтом запасу міцності:

Р – границя  міцності (розривне зусилля для даного канату), воно задається з таблиці  для всіх канатів; К – коефіцієнт запасу міцності, який в залежності, від умов роботи канату приймається  наступним: - для підйому вантажів і зміни нахилу стріли в кранах при ручному приводі лебідки,    к=4,5; - тіж роботи при механічному  приводі,   к=5,0.

 

Стропи і канати для обв’язування вантажів розраховують з коефіцієнтом запасу міцності к=6, а для розчалок – к=3,5.

На практиці застосовуються наступні способи вибору канату:

1. визначають найбільше зусилля в канаті, яке він буде мати при роботі.
2. по приведених таблицях вибирають коефіцієнт запасу міцності в залежності від умов в яких він буде працювати.
3. помноживши коефіцієнт на зусилля канату отримаємо величину розривного зусилля канату.
4. по таблицям в залежності від розривного зусилля знаходимо діаметр канату K·S=P→D.

Якщо  в сертифікаті на канат не вказано  розривне зусилля або немає взагалі  сертифікату, такий канат застосовувати не можна. В тих випадках, коли приходиться застосовувати канат, який був уже в роботі, необхідно визначити його степінь зношення. В залежності від степеня зношення судять по придатності каната. Степінь зношення визначається по дефектам і пошкодженням, які має канат.

Обслуговування  канатів.

 

Для запобігання ржавінню і  поверхневого зрошення стальні канати періодами  змащують спеціальною мазю. Терміни  змащування канатів, що використовуються на монтажних і ремонтних роботах  наступні:

• канати вантажа не менше 1 разу в 2-3 місяці;
• канати чалочні і стропові не менше 1 раз на 1,5 місяця;
• канати розчалок не менше 1 разу в 3 місяці;
• канати, які зберігаються на складах не менше 1 разу на 6 місяців.

Систематичне  змазування канатів подовжує термін служби в 2-3 рази. Найкращим способом змазування канатів є опускання  у ванну з підігрівом до 50 -60⁰С маслом. Для змазування використовують мазь ИК (індустріальна канатна).

 

Стропи  і талрепи

 

Для полегшення обвязування вантажів користуються попередньо встановленими стропами.

 

Для більшої надійності і довговічності в петлі стропи вставляють коцші, які запобігають  руйнуванню проволок канату і більш  рівномірно розподіляють на вантаження на  пряді дроту канату. Кінці  канату або обв’язують легкою дротом, або закріпляють спеціальним  зажимом.

 

В деяких випадках після зв’язування  каната, а також  після витягування  його під час роботи його потрібно натягнути. З цією метою на канат  встановлюють гвинтові стяжки, які  називаються талрепами.

 

 

При закручуванні стяжки якимсь інструментом, за рахунок що стержень має ліву або праву різьбу канат буде натягуватись або послаблятись.

Після виготовлення стропи піддають випробовуванню на протязі 10 хв. прикладаючи навантаження в 1,25 рази більше за номінальну вантажопідйомність. Після випробовувань до стропи чалочного  канту прикріплюється бірка на якій вказується діаметр, довжина, вантажопідйомність і дата випробування. В процесі  експлуатації стропи і чалочні канати перевіряються через кожні 10 днів і результати перевірки записуються  в спеціальний журнал. 

Тема: Блоки, поліспасти і лебідки.

 

Блок складається  з жолобковидного ролика (1), осі (3), обойми (2), крюка (4). Вони призначені для підйому  вантажу, а також зміни напрямку тягового канату.

 

Застосування  рухомого блоку дає виграш в силі в 2 рази, а в шляху програш в 2 рази. Для підйому великих, тяжких вантажів необхідний більший виграш в силі, тому застосовують не один, а  цілу систему рухомих і нерухомих  блоків, яка називається поліспастом.

Р – зусилля;

а) нерухомий  блок (1), який дозволяє змінювати напрямок каната (2);

б) рухомий  блок (3), який дозволяє зменшити зусилля  в 2 рази;

в) поліспаст, який дозволяє зменшити зусилля в 3 рази;

г) поліспаст, який дозволяє зменшити зусилля в 4 рази (4 – набігаючи вітки).

 

Сучасні вантажо-підйомні пристрої оснащуються  поліспастами з різним числом робочих віток. В дійсності зусилля на збігаю чому кінці каната поліспаста перевищує теоретичне за рахунок втрат при огинанні канатом кожного ролика і втрат на тертя в осях роликів. Для цього використовують ККД поліспаста: при 6-кратному поліспасті ККД=0,87. Блоки для поліспастів, які використовуються для зміни напрямку тягового канту називаються відвідними (каніфасні). Блоки для поліспаста вибирають в залежності від ваги вантажу, що піднімається, а відвідні блоки в залежності від зусилля, що діє на них. Зусилля, що діє на відвідний блок залежить від натягу каната і від кута, що утворюється між напрямком ниток, що огинають блок канту. Відвідний блок вибирається по таблицям в яких вказується зусилля і необхідна вантажопідйомність.

 

Обслуговування  блоків і поліспастів.

 

Неменше чим 1 раз  на 5 місяців, а також перед підйомом вантажів близьких до граничної маси проводиться огляд і розбирання блоку. При огляді контролюють степінь  зношення осердь і втулок роликів (допускається 3-5% від діаметра), перевіряють наявність  тріщин і вибоїн при ребордах роликів, а також перевірять чистоту каналів  змазування. Змазують блок солідолом  або іншим густим мастилом. Не менше  чим 1 раз на рік кожний блок піддається повторному випробуванню. З цією метою  вантаж рівний 1,25 робочої вантажопідйомності, піднімають на висоту 100-200мм. і залишають  в піднятому положенні на 10хв. Після цього оглядають блок і  результати записують в журнал випробувань.

Лебідка призначена для створювання тягового зусилля на канаті, який з цією метою намотується на барабан. Лебідки бувають з ручним приводом і електроприводом. Більш широко застосовується електропривід лебідки з ручним приводом застосовується дуже рідко (для натягування розчалок, повороту монтажних стріл, відтягування вантажу). Лебідки з електроприводом випускаються вантажопідйомністю від 0,5 до 5т і дуже рідко більшої вантажопідйомності.

Схема лебідки з ручним приводом.

2. – рама лебідки;
3. – зубчаста передача;
4. – рукоятка  ручного приводу;
5. – барабан лебідки;
6. – трос.

Канат повинен  намотуватись з барабану знизу.

 

Схема лебідки з електроприводом.

2. – електродвигун; 2– гальма; 3–  редуктор; 4– барабан; 5– канат.

 

Правила вибору місця установки лебідки.

 

1. Лебідка повинна розміщуватись  поза зоною дії вантажного поліспаста.
2. Оператор повинен бачити вантаж, який піднімається на протязі всього шляху його руху.
3. Кріплення лебідки повинно бути прости і надійним, а напрямлення тягового каната правильним, тобто канат на барабан лебідки повинен намотуватись так, щоб з барабана він у всіх випадках сходив знизу і був напрямлений горизонтально. Не допускається збігання канату зверху  (відвідний блок піднімає канат в будь-якому напрямку).
4. Лебідка і канат не повинна заважати виконанню будь-яких інших робіт.

На ремонтних  і монтажних роботах найбільш широке розповсюдження отримало кріплення  лебідки з допомогою стального  канату. При цьому лебідка може самоустановлюватися під дією зусилля  тягового канату.

 

Тема: Талі, кошки, домкрати.

 

Талі являють  собою вантажопідйомні механізми  і складаються з ланцюгового  поліспасту і тягового пристрою. Талі можуть підіймати вантаж на невелику висоту в основному до 3 м. По конструкції  талі поділяються з черв’ячним і  зубчастим приводом. Виготовляються талі також з шестеренчастим або  з ричажним приводом.

2. – привідний механізм (редуктор) –  само гальмуючий; 2– привідне зубчасте колесо; 3– ланцюг; 4– механізм підйому; 5– крюк підвішування талі;

6– вантажний  крюк.

 

Кошки і електросталі

Кошки являють собою візок, який переміщається  по нижніх полках двох таврової балки (монорельса). Самостійного застосування кошки не мають. Вони призначені для  підвішування ручних талей. Кошки з  електричним приводом для підйому  вантажу і переміщенню називаються електроталями.

 

1. електродвигун приводу барабана; 2-барабан; 3-редуктор приводу;

4-електромагнітне  гальмо; 5-монорельса; 6-електродвигун  приводу ходового візка; 7-крюкова  підвіска.

Промисловістю випускаються електроталі вантажопідйомністю від 0,5 до 10 тонн і висотою підйому  крюка від 6 до 36 м. Використовуються електроталі для монтажний і ремонтних робіт не завжди можливо і зручно так як для кріплення моно рейс необхідно спеціальні опори, а підвішування моно рейс до ферми перекриття приміщення потребує додаткового посилення самих ферм. Крім того встановлення електроталей на значній висоті погіршує їх обслуговування.

 

   Тема: Застосування кранів при виконанні монтажних робіт.

 

Загальна  схема виконання робіт кранами:

 

 

1– напівкозловий  кран; 2– козловий кран; 3– баштовий  кран; 4– самохідний кран.

Класифікація  баштових кранів:

1) за конструкцією:

  - з поворотною баштою

- з неповоротною баштою

2) за типом  конструктивного виконання стріли:

- з балочною стрілою

- з підйомною стрілою

- з шарнірно-з’єднаною стрілою

3) за способом  установки стріли:

- стаціонарні

- приставні

- пересувні

- само підйомні

- універсальні

4) за конструкцією  ходового пристрою:

- рейкові