Аналіз ринку килимових покриттів

За об'ємами переміщення переважають випуск для вільного обігу (об'єми поставок в 2013 році склали на суму 621,01 тис. доларів, а в 2014 році – 1201,14 тис. доларів і експорт (об'єми поставок в 2013 році на суму 43,92 тис. доларів, в 2014 році – 65,29 тис. доларів). Тобто намітилася тенденція збільшення товарообігу в 2010 році в порівнянні з попереднім роком, а ось імпорт килимових виробів продовжує переважати над експортом.

Співвідношення вартості товарів імпорт-експорт в 2013 році склало 14,

а в 2014 році – 18 разів.

Таблиця 1.2

Експортно-імпортні поставки килимових виробів в 2013-2014 рр.

Примітка: у чисельнику дані за 2013 рік; у знаменнику – за 2014 рік.

Що стосується номенклатури (асортименту) переміщуваних килимів, то ввозилися переважно ткані і тафтингові килими, а в асортименті експорту окрім названих товарних позицій значне положення займали вузликові (позиція 5701) і інші (позиція 5705) килими.

1.2. Об'єми і напрями товаропотоків килимових виробів

В період 2013-2014 років міжнародна торгівля килимовими виробами здійснювалася з 27 країнами. При цьому поставки вітчизняних товарів проводилися всього у вісім країн, загальна вартість яких в 2013 році склала 57,03 тис. дол., а в 2014 році – 66,08 тис. дол.

Завозилися килими в Україну з 26 країн (Кіпр поставки не проводив). Картина зарубіжних поставок за аналізований період мінялася. Так в 2010 році припинилося ввезення килимових виробів з Хорватії, Чехії, Франції, Індії, Ізраїлю, Італії, Швеції, Єгипту, і з'явилися нові торгові партнери-постачальники: Білорусь, Канада, Греція, Казахстан, Корея, Польща, ЮАР, Сирія, ОАЕ.

Найкрупнішим постачальником килимових виробів є Молдавія. Її поставки в 2014 році склали на суму 727,95 тис. доларів, або 60% від загального об'єму. Потім слідує Туреччина, Бельгія, Китай, Сирія і Росія.

Залежно від країни, в якій виготовляється килим, їх називають: килими українські, туркменські, азербайджанські, індійські тощо.

В оформлені ручних килимів переважають традиційні народні сюжетно-стильові ознаки та колористичне вирішення, характерні для певної країни або її окремих регіонів.

Для виготовлення килимів ручним способом використовують високоякісну вовняну, бавовняну, лляну і конопляну пряжу, шовкові нитки або пряжу. Виробництво килимів ручним способом особливо розповсюджене в країнах Середньої Азії і Близького Сходу. Ручне килимарство зберігається і набуває свого розвитку. Для кожного народу та його майстрів характерні свої стиль і візерунки оформлення килимів, які відомі як національні ознаки декоративного мистецтва.

В Україні ручне килимарство існує у вигляді домашнього виробництва, а також у формі організованих художніх промислів. Традиційні центри народного килимарства зосереджені в таких регіонах, як Решетилівка (Полтавщина), Косів і Коломия (Івано-Франківщина), Глиняни (Львівщина), Ганичі (Закарпаття), Хотин (Буковина), Дігтярі (Чернігівщина).

В Україні найширшого розповсюдження набуло виробництво килимів і паласів. Ці вироби виготовляють на горизонтальних і вертикальних верстатах. Безворсові килими виготовляють також в інших країнах, зокрема в Молдові, Болгарії та Румунії, і широко використовують їх для оздоблення житлових та службових приміщень, покриття підлоги і м'яких меблів.

Найбільш доброякісні ручні ворсові килими виготовляють в Ірані, Туреччині, Туркменії, Азербайджані, Вірменії, Китаї та інших країнах.

Килими Ірану називають ще персидськими, (Персія - офіц. назва Ірану до 1935р.) Вони вважаються найкращими у світі і зараз є найважливішим експортом цієї країни. На світовий ринок ці килими надходять під назвами: геріз, гореван, біджар, сенне, керманшах, хамадан, кірман, шіраз, сарабенд, фараган, сарух, кашан, джовшаган, ісфаган, ардебіль, магал, мушабад, арах тощо. За оформленням їх поділяють на мисливські, медальйонні, решіткові, вазові, дверні та молитовні. Налічується близько 30 типових малюнків персидських килимів, які мають одні і ті ж мотиви, але використані в різних комбінаціях. Колористичне вирішення іранських килимів досить барвисте.

Килими Туреччини за своєю будовою багато у чому нагадують персидські. Принципова відмінність їх полягає у композиційному оформленні та колористичному вирішенні малюнків. Переважають квіткові і геометричні орнаменти. Часто використовують умовні, або стилізовані, орнаменти. Переважають теплі кольори, а між окремими елементами візерунків помітні чіткі контрасти. На міжнародних ринках турецькі килими відомі під назвами анатоль, анкара, смірна, бергамо, бруси, кула, ладик, гіордес, ушак та ін.

Килими   Туркменії   мають  власні   назви,  які походять від району їх

виготовлення: текін, ахал-текін, пенді, іомуд, керкі, кізил-аяк, бешір, чаудор. Для ґрунтових ниток використовують міцну кручену бавовняну пряжу, а для ворсу - високоякісну овечу вовну, інколи - натуральний шовк. Ґрунт килимів надзвичайно щільний і міцний; щільність ворсових вузлів, переважно подвійних, коливається в межах від 78 тис. до 326 тис. на 1 м2, що забезпечує килимам досить високу зносостійкість. Залежно від щільності вузлів, висоти ворсу та призначення туркменські килими поділяють на три групи.

До першої групи відносять текінські і ахалтекінські килими - вироби низько ворсові (5-6 мм) найвищої щільності (240-300 вузлів на 1 м2). Килими другої групи - іомуд і чаудор - мають середню щільність (140-216 вузлів на 1м2) і висоту ворсу 6 мм. Килими керкі, кізилаяк і бешір відносять до третьої групи. Вони мають щільність до 157 вузлів на 1 м2, високий ворс і досить великі розміри.

Килими Азербайджану, Вірменії, Грузії та інших кавказьких республік Російської Федерації мають багато спільного. Переважна більшість килимів має свої власні назви, які визначені районами їх виготовлення: куба, ширван, хіла, казах, гянджа, єреван, ахти, мікрах та ін.

В Азербайджані виготовляють ручні ворсові килими куба, ширван, хіла, казах, гянджа, карабах, баку тощо. Візерунок килима може бути у вигляді решітки або медальйону. Бордюри азербайджанських килимів оформляють візерунками рослинного орнаменту, тло килима має червоний, синій, зелений або блакитний колір, а деяких килимів – білий.

Ручні ворсові килими Вірменії мають свої орнаментальні і колористичні особливості. Візерунки побудовані з використанням рослинних орнаментів і стилізованих зображень птахів і тварин. Найбільш відомими і престижними є вірменські килими єреван, іджеван, айгестан, арташан. Переважають яскраві червоні, рожеві, зелені, блакитні, сині, жовті та білі кольори.

Килими Грузії відтворюють скульптурні прикраси, малюнки архітектурних пам'ятників і старовинних рукописних видань. Візерунки решіткові або медальйонні. У колористичному оформленні килимів переважають кольори синьої гами.

Ручні ворсові килими виготовляють майже в усіх європейських країнах: Болгарії, Польщі, Франції, Італії, Бельгії та ін. Правда, розвиток машинних способів виготовлення килимів у цих країнах призвів до помітного звуження ручного килимарства. Разом з тим, виготовлення ручних килимів – це своєрідний вид декоративного мистецтва, який набуває надалі свого розвитку.

1.3. Характеристика сучасного асортименту килимових виробів

На сьогоднішній день відомі два основних способи виробництва килимових покриттів: тканий і нетканий. Ткані вироби - дуже дороге «задоволення». Вони традиційно виготовляються з натуральних матеріалів (вовна, бавовна, шовк) низькопродуктивним ручним методом, вони являють собою справжні витвори мистецтва і тому підходять для реалізації, як ексклюзивні дизайнерські розробки, тобто для так званого некомерційного використання. Дуже великими функціональними властивостями на тлі досить високих декоративних якостей володіють неткані килимові покриття, які залежно від технології виготовлення поділяються на голкопробивні і голкопрошивні (тафтингові).

Технологія виготовлення голкопробивних дозволяє отримувати відносно недорогі синтетичні підлогові покриття, що не мають ворсу і тому в найменшій мірі схильні до зносу. До цієї категорії покриттів належить продукція одного з структурних підрозділів Групи Forbo - фірми Forbo-Sarlino (Франція), яка цього року почала постачати на ринок дві колекції рулонних голкопробивних матеріалів на синтетичній основі: Granit і Tenor.

Робоча поверхня двошарових покриттів Granit (загальна товщина 5 мм) і Tenor (загальна товщина 3,8 мм) виготовляється з 100%-го поліамідного волокна. В якості підкладки, що забезпечує стабільність геометричних розмірів готових виробів, використовується поліестрова нитка. Позбавлені ворсу, надщільні, що зовні нагадують вовняну шерсть покриття Granit і Tenor володіють чудовими споживчими характеристиками: механічної міцністю, високою стійкістю до стирання і деформаційних навантажень, здатністю протистояти проникненню води і бруду, стійкістю забарвлення, антистатичністю (показник опору статичної електрики - 1х107 Ом). За покриттями порівняно легко доглядати. Щоденна суха чистка, а при необхідності - прибирання з використанням миючого пилососа дозволять зберегти привабливий зовнішній вигляд покриття і суттєво продовжать термін його служби.

Оскільки покриття колекції Granit виготовляються з досить товстих синтетичних волокон, вони мають надвисоку зносостійкість і тому рекомендуються для використання в інтер'єрах таких об'єктів, де підлоги піддаються екстремальним навантаженням, наприклад, в готелях, театрах, кінотеатрах, виставкових залах, торгівельних комплексах і т.д. Фібра робочого шару покриття Tenor більш тонка, тому вироби цієї колекції призначені для укладання в приміщеннях з середньою інтенсивністю пішохідних потоків: в офісах, магазинах, ресторанах, медичних та дошкільних установах, бібліотеках, барах, клубних приміщеннях і т.д. У зв'язку з тим, що поліамід не підтримує горіння, голкопробивні покриття Forbo можна використовувати на шляхах евакуації: у коридорах, ліфтових холах, на сходах і т.д.

Покриття Granit і Tenor відрізняються великою різноманітністю варіантів колірного рішення. Причому в кожній із згаданих колекцій крім абсолютно однотонних версій існує декілька дизайнерських підколекцій.

До категорії голкопрошивних покриттів відносяться підлогові покриття виробництва компанії Infloor (Німеччина). Слід зазначити, що продукція Infloor - чергова новинка ринку підлогових покриттів. Робоча поверхня килимових покриттів Infloor виготовляється тафтинговим способом. Як ворсові нитки використовується або незабарвлене поліамідне волокно Antron Excel 6,6 (Du Pont), або суміш шерстяних і синтетичних волокон (80% вовни +20% нейлону). При цьому ворс готових виробів може бути петлевим, розрізним або комбінованим. Малюнок на готове полотно наноситься методом друку. Стабільність геометричних розмірів і функціональних характеристик килимовим виробам Infloor надає підкладка, виготовлена з 100%-го поліамідного джуту, просоченого латексом. Латексне просочення підвищує міцність зчеплення ворсу з основою, а також покращує демпфіруючі і акустичні властивості покриття. Завдяки дуже високій щільності ворсу (більше 300 тис. петель/м2) покриття мають виключно рівну робочу поверхню, що володіє високою зносостійкістю, здатністю протистояти до забруднень і відновлювати первісний зовнішній вигляд після впливу деформаційних навантажень. Навіть при інтенсивному русі роликів офісних меблів на поверхні тафтингового покриття Infloor не залишається слідів ушкоджень. Друковані підлогові покриття Infloor легко чистяться за допомогою традиційних засобів догляду за килимовими покриттями. Причому при сильному забрудненні допускається використання миючих пилососів. Стандартна ширина покриттів-4м. Під замовлення можуть бути виготовлені покриття 5-метрової ширини.

На сьогоднішній день велика складська програма компанії Infloor включає близько 40 стандартних видів колекцій, кожна з яких налічує від 15 до 30 варіантів колірних і текстурних рішень. Навесні цього року у споживача з'явиться можливість познайомитися з чотирма тафтингового колекціями Infloor: з велюровою колекцією Credo (близько 13 варіантів колірного рішення); з петлевими колекціями Саго і Campino (близько 15 варіантів колірного рішення), а також з фактурними ковроліном Corner. Вироби колекції Corner представляють собою петльові килими, однотонне поле яких прикрашають геометричні фігури в велюровим виконанні.