Аналіз ринку килимових покриттів

Групують килими і килимові вироби ручного способу виробництва за такими ознаками: призначення, волокнистий склад, структура пряжі, спосіб виготовлення та оздоблення.

За призначенням килими є: настінні та підлогові. Крім килимів і килимових доріжок є ще вироби для інтер'єру - покривала, ліжники, коци, прошивки, ходники, торби, сумки, мішки для зберігання продуктів і одягу, попони, підсідельники та багато іншого.

За волокнистим складом ворсової поверхні килими і килимові вироби поділяються на: чисто вовняні (не менше 95\% вовняного і не більше 5\% іншого волокна, введеного для отримання зовнішнього ефекту); напіввовняні (змішані) - з вовняних волокон з додаванням з штучних чи синтетичних волокон.

За структурою поверхні розрізняють безворсові і ворсові килими та килимові вироби.

За висотою ворсового покриву килими бувають низьковор-сові (висота до 4 мм), середньоворсові (4-6 мм), високоворсові (6-10 мм).

За щільністю (кількістю ворсових пучків на 1 дм2) килими бувають:

• малої щільності - до 1000 пучків;
• середньої щільності - 1000-1500 пучків;
• щільні - 1500-2500;
• високої щільності - 2500-3600,

Згідно ДСТУ 1982-97 «Килими і килимові вироби українські. Загальні технічні умови» класифікують килими і килимові вироби за наступними ознаками:

На п'ять категорій складності - I, II, III, IV, V. Категорія складності рисунків килимів і килимових виробів залежить від композиції, виду орнаменту, переплетення, показника змінюваності кольору візерункової пряжі уток, кількості кольорів у гаммі килима, розміру килима і килимового виробу і визначаєть відповідно до інструкції «По визначанню груп складності рисунків килимів і килимових виробів».

За композицією рисунку килими і килимові вироби поділяють на три групи: рапортну, симетричну і асиметричну.

За видом орнаменту рисунки килимів і килимових виробів поділяються на три види:

• геометричний з прямокутним вирішенням форм;
• геометричний з округлим вирішенням форм;
• рослинний з плоским вирішенням форм.

Розміри та форма килимів і килимових виробів цим стандартом не обмежуються.

За формую килими можуть бути прямокутні, квадратні, круглі, овальні та ін. Площа їх коливається від 1 до 100 м2, ширина доріжок - від 45                  до 450 см. Асортимент машинних килимів групують за різними ознаками. За призначенням килими і килимові вироби машинного способу виробництва групують на: настінні, підлогові, для покриття сходів, крісел, стільців, диванів, столів, сидінь для автомобілів тощо.

За волокнистим складом ворсової поверхні на:

• чистововняні (не менше 95% вовняного волокна і не більше 5% іншого волокна, введеного для отримання зовнішнього ефекту);
• напіввовняні (змішані) - з вовняних волокон з додаванням штучних і синтетичних волокон (не менше 45% вовняного волокна);
• з хімічних волокон.
• За структурою пряжі (ниток):
• з пряжі гребінного і апаратного способу прядіння;
• ниток видозміненої структури (об'ємних, текстурованих, фасонної крутки, фібрильованих та ін.);
• металізованих ниток.

За способом виробництва килими машинні бувають:

• ткані (двополотні, пруткові, аксмінстерські);
• неткані (ворсо прошивні (тафтингові), трикотажні, голкопробивні, в'язально-прошивні, клеєні (з електростатичним ворсом).

За структурою поверхні килими бувають:

• ворсові;
• безворсові;
• комбіновані (поєднані за малюнком ворсової і безворсо-вої поверхні).
• За характером ворсового покриття килими бувають:
• з розрізним ворсом;
• з нерозрізним (петельним) ворсом;
• з комбінованим (поєднання розрізного і петельного) та рельєфним (різна висота ворсу) ворсом.

За висотою ворсу килими і килимові вироби поділяють на:

• низьковорсові (до 4 мм);
• середньоворсові (4-6 мм);
• високоворсові (5-20 мм).
• За щільністю (кількість ворсових пучків на 1кв.дм) килими бувають:
• малої щільності (до 1000 пучків);
• середньої (1000-1500 пучків);
• щільні (1500-2500 пучків);
• високої (2500-3600 і вище пучків).

За характером формування малюнка:

• з візерунковим тканим, який формується ворсовою ниткою різного кольору в процесі виробництва;
• з вибивним, одержаним за допомогою друку;
• з рельєфним, одержаним за допомогою різної висоти ворсу;
• з ефектним, одержаним за рахунок використання ниток фасованої крутки.

За тематикою візерунки бувають:

• з геометричним і рослинним орнаментом;
• стилізованим рослинним і тваринним орнаментом;
• сюжетно-тематичні.
• За видом основної і додаткової обробки виворотного боку:
• крахмально-клеєвим і латексним розчином;
• спеціальними обробками (незминальною, малоусадковою, молестійкою, антигнильною).
• прошивні, неткані і трикотажні килими можуть дублюватися з губчастою, пористою, тепло-звукоізоляційною піно-латексною і піноуретановою основою.

За формою килими можуть бути круглі, овальні, прямокутні, квадратні та ін. За площею - від 1 до 100 м2. За шириною - доріжки від 45 до 450 см.

Асортимент тканих килимів та килимових виробів. Ткані килими і килимові вироби є ворсові і безворсові.

Безворсові ткані килими і вироби являють собою одношарову строкату тканину, виготовлену шляхом різних переплетень на звичайних або багаточовникових ткацьких верстатах. За зовнішнім видом вони нагадують гобелени, килими, декоративні рядна.

На сьогодні асортимент їх обмежений і представлений лише такими видами, як килимами, паласами і доріжками.

Ворсові килими включають двополотні жаккардові, пруткові і аксмінстерські килими і килимові вироби.

Асортимент двополотних жаккардових виробів представлений сьогодні килимами 5-колірними з чисто вовняним, змішаним ворсом, а також з ворсом з хімічних волокон і доріжками трьохколірними з ворсом з хімічних волокон.

До нетканих килимів і килимових виробів відносять: ворсопрошивні (тафтингові), трикотажні, в'язально-прошивні, голкопробивні, клеєві. На світовому ринку вони з'явилися недавно.

В основному їх використовують як підлогове покриття і в якості основного м'якого будівельного матеріалу, тому що вони вигідно відрізняються від твердих матеріалів, високими теплоізоляційними і акустичними властивостями.

Ворсопрошивні (тафтингові) килими і доріжки в асортименті нетканих виробів займають близько 60%. Асортимент їх весь час розширяється і покращується за рахунок використання нових видів килимових синтетичних ниток, художньо-колористичного оформлення і нових технологічних процесів.

 

2.4. Вимоги до килимів та килимових виробів 

 

Килими і килимові вироби (ліжники, верети, налавники, доріжки, покривала, сувенірні килими), що виготовляються в традиціях українського народного килимарства з чисто вовняної пряжі ручним та напівмеханічним способом виробництва, повинні вироблятися відповідно до вимог ДСТУ 1982-97 «Килими і килимові вироби українські. Загальні технічні умови», технічних описів, затверджених у встановленому порядку та відповідати контрольним зразкам згідно з РСТ УРСР 5.

Для виготовлення килимів і килимових виробів повинна застосовуватись пряжа для уток фарбована та сирова апаратного прядіння чисто вовняна (РСТ УРСР 1499), а для основи - сирова бавовняна (ГОСТ 6904), лляна сирова (ГОСТ10078) та нитки лляні (ГОСТ 17-889). Допускається, за узгодженням зі споживачем виготовляти килими і вироби з інших видів чисто вовняної пряжі згідно з чинною нормативною документацією. Склад вовняного волокна в пітканні з чисто вовняної пряжі повинен бути не менше як 95%. Стійкість фарбування пряжі має відповідати нормам, в балах: до впливу сухого тертя - 3, дистильованої води - 4, світла - 5, хімічної чистки - 4, шампунювання - 4.

Масова частка жирних речовин в пітканні повинна бути не              більше як 4,5\%.

Розривне навантаження пряжі має бути на менше як 0,020 ± 0,005 Н.

Розривне навантаження під час розриву смужки не менше як: для килимів за основою - 470 Н і за утоком - 685 Н, для килимових виробів за

основою - 440 Н і за утоком - 1020 Н.

Поверхнева щільність повинна бути не меншою, для килимів:

• з геометричним орнаментом - 1,110 ± 0,070 кг/м2;
• з рослинним орнаментом - 1,300 ± 0,070 кг/м2;
• напівмеханічного способу виробництва - 0,97 ± 0,056 кг/м2;
• для килимових виробів - 0,800 ± 0,056 кг/м2. Відхилення за числом ниток на довжині 10 см (щільність)
• не повинна бути більше: за основною ± 6, за утоком ± 15.

Для оцінки щільності плетення килима рекомендується визначати кількість вузликів на квадратному відрізку довжиною й шириною                  не менше 10 см.

При цьому необхідно відрізняти «розшаровані» вироби від «нерозшарованих». При підрахунку вузликів у нерозшарованих виробах кожний вузлик враховується двічі.

У нерозшарованому килимі всі нитки основи лежать поруч одина з одною в одній площині. Оскільки кожний вузлик має два витка, зі зворотної сторони килима для кожного вузлика є дві розташовані поруч петлі, які повинні розглядатися разом як один вузлик.

Розшарований килим відрізняється тим, що кожні дві нитки основи, розташовуються майже вертикально одна над одною. Зі зворотної сторони килима спостерігається тільки один вузлик, а інший схований під ним. Одна петля відповідає одному вузлику.

Для підрахунку числа вузлики наколюються голками на квадратній ділянці зі зворотної сторони килима, довжина й ширина якї становить 10 см. Підрахунок ведеться в утоковому напрямку (поперечно) і в напрямку ниток основи (по вертикалі).

Після визначення кількості вузликів у поздовжньому й поперечному напрямках потрібно обчислити добуток отриманих двох чисел, одержавши, таким чином, число вузликів на 1 дм2. Для визначення кількості вузликів, що припадає на 1 м2, результат множать на 100.

Приклад розрахунку: 80 вузликів у напрямку основи й 50 вузликів в утоковому напрямку дають в результаті: 80х50= 4.000; 4000х100 = 400 000 вузликів/м2. При цьому допускається без особливих застережень допуск у розмірі приблизно 8\%. Для виробів мануфактурного виробництва відхилення можуть бути меншими, а для виробів ручного виробництва - трохи більшими.

Вологість килимів і килимових виробів повинна бути                                 не більшою 14,7%.

У технічному описі має бути зазначено: назва виробу, артикул, категорія складності, вид пряжі, лінійна густина пряжі, розмір виробу в готовому вигляді, поверхнева щільність в кг/кв.м, число ниток на 10 см (основи і утоку), розривне навантаження, довжина торочки чи китиць на кінцях виробів, вид обробки країв виробу, вид переплетення і номер рисунка.

Рисунки повинні бути чіткими і відповідати контрольному (еталонному) зразку. Допускають, за узгодженням зі споживачем, зміну забарвлення, окремих елементів у відтінках і кольорах за умови збереження загальної композиції та складності рисунка.

Рисунок доріжок ручного способу виробництва повинен складатися з поперечних різноколірних смуг різного розміру. Допускається стандартом виготовлення однотонних або меланжевих доріжок. Категорія складності рисунка безворсових килимових доріжок не визначається.

Оздоблення краю кожного килима і килимового виробу по ширині виконується бавовняною пряжею тієї самої лінійної густини, що й основа. Оброблення повинно бути однаковим з обох боків та шириною не більше ніж 2 см. Допускається стандартом обметування краю вовняною пряжею згідно з РСТ УРСР 1499 гармонійною за кольором фону. Ширина обмотувального шва повинна бути від 1 до 1,5 см. У разі обметування країв пряжею в одну нитку кількість стіжків на 10 см має складаьт від 80 до 100, а у разі обметування краю в дві нитки - від 40 до 50. Краї та кінці виробу не повинні обсипатися.

Пружки повинні мати з обох боків килима не менше ніж дві нитки основи.

Килими і килимові вироби з одного або двох боків за шириною чи довжиною можуть закінчуватися торочкою, яка є продовженням ниток основи чи прив'язаною до виробу, китицею чи обшивкою по краях виробу. Торочка повинна зав'язуватися з краю виробу у вузли з 5-6 ниток.

У килимах і килимових виробах площею до 1 кв.м довжина торочки має складати від 5 до 8 см, площею більше 1 кв.м -від 8 до 10 см. Торочка та китиці по краях виробів повинні бути однаковими за довжиною. Різниця за довжиною не повинна перебільшувати 0,5 см. Колір торочки має гармоніювати з кольором виробу.