Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2012 в 23:24, курсовая работа
Чай - один з найдавніших напоїв, що вживаються людиною. Батьківщиною чайної рослини і напою з нього є Південно-Західний Китай і прилеглі до нього райони Верхньої Бірми й Північного Індокитаю. Основними виробниками є Індія, Китай, Шрі-Ланка, Японія, Кенія, Росія. У світовому експорті чаю перше місце займає Індія, а в імпорті - Англія, де річне споживання чаю на душу населення становить близько 5,5 кг. Чай є продуктом харчування широкого вжитку, однак орієнтуватись споживачеві на ринок цього продукту з кожним роком стає все важче через його невпинне поповнення та урізноманітнення. Оскільки, чай представлений дуже широкою різноманітністю видів і сортів, при виконанні бакалаврської роботи основну увагу було зосереджено на дослідженні чорного чаю, як найбільш широковживаного в нашій країні.
ВСТУП…………………………………………………………………………… ст. 3
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ЧАЮ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОДУКТУ…………………………………………………… ст. 4
Аналіз ринку чаю в Україні………………………………………………. ст. 4
Товарознавча характеристика споживчих властивостей чаю…………. ст. 8
Класифікація та асортимент чорного чаю……………………………….. ст. 9
Формування якості чаю…………………………………………………....ст. 12
Вимоги нормативних документів до якості чаю……………………… ст. 16
РОЗДІЛ 2.ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ В МАГАЗИНІ……..ст. 21
2.1. Характеристика торгівельної мережі «Еко-меркет» ……………………ст. 21
2.2. Об`єкти, предмет і методи дослідження………………………………...ст. 22
2.2.1. Процедура визначення ідентифікації чаю за маркуванням………….....ст. 25
2.2.2. Органолептична оцінка якості чаю……………………………………….ст. 27
2.2.3. Інструментальні методи дослідження чаю……………………………….ст. 31
РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЧАЮ……………………ст. 32
3.1. Процедура визначення митної вартості чаю……………………………… ст. 32
3.2. Митне оформлення чорного чаю при ввезенні на митну територію України на конкретному прикладі……………………………………………………………ст. 37
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………ст. 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… ст. 42
ДОДАТКИ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра статистики, аналізу
господарської діяльності та маркетингу
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ”
на тему: «Формування товарного асортименту чаю (на прикладі ТОВ «ЕКО-МАРКЕТ» м. Суми)»
Виконав: студент Факультету: Економіки та менеджменту спеціальності Товарознавство та III курсу, групи ТТП1001-1 Якунін А.О. | |
Керівник: к. с.-г. н., доцент кафедри статистики, аналізу господарської діяльності та маркетингу Нечипоренко В.В. |
Суми 2012
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ЧАЮ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОДУКТУ…………………………………………………… ст. 4
РОЗДІЛ 2.ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ В МАГАЗИНІ……..ст. 21
2.1. Характеристика торгівельної мережі «Еко-меркет» ……………………ст. 21
2.2. Об`єкти, предмет і методи дослідження………………………………...ст. 22
2.2.1. Процедура визначення ідентифікації чаю за маркуванням………….....ст. 25
2.2.2. Органолептична оцінка якості чаю……………………………………….ст. 27
2.2.3. Інструментальні методи дослідження чаю……………………………….ст. 31
РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЧАЮ……………………ст. 32
3.1. Процедура визначення митної вартості чаю……………………………… ст. 32
3.2. Митне оформлення чорного чаю
при ввезенні на митну територію України
на конкретному прикладі…………………………………………………………
ВИСНОВКИ ТА
ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………с
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… ст. 42
ДОДАТКИ
«Якщо холодно, чай вас зігріє. Якщо вам жарко, він вас охолодить. Якщо у вас настрій пригнічений - він вас підбадьорить, якщо ви розлючені - заспокоїть », свого часу помітив сер Вільям Гладстон, відомий точними афоризмами. Краще про цей цілющий напій і сказати не можна. Важко уявити, що був час, коли люди на землі не знали смаку чаю. Здається, що він був завжди. Чай супроводжує людину протягом усього життя, він незмінно присутній у кожній оселі. Де б ви не опинилися - в ресторані або на серйозній діловій зустрічі - вам завжди запропонують на вибір декілька видів чаю.
Чай - один з найдавніших напоїв, що вживаються людиною. Батьківщиною чайної рослини і напою з нього є Південно-Західний Китай і прилеглі до нього райони Верхньої Бірми й Північного Індокитаю. Основними виробниками є Індія, Китай, Шрі-Ланка, Японія, Кенія, Росія. У світовому експорті чаю перше місце займає Індія, а в імпорті - Англія, де річне споживання чаю на душу населення становить близько 5,5 кг. Чай є продуктом харчування широкого вжитку, однак орієнтуватись споживачеві на ринок цього продукту з кожним роком стає все важче через його невпинне поповнення та урізноманітнення. Оскільки, чай представлений дуже широкою різноманітністю видів і сортів, при виконанні бакалаврської роботи основну увагу було зосереджено на дослідженні чорного чаю, як найбільш широковживаного в нашій країні.
Враховуючи великий попит на чай, обрана тема бакалаврської роботи являється актуальною. Дана робота поєднує у собі дослідження якості чаю та порядок його просування на український ринок з іноземних держав, як продукту, вирощування якого не характерне для території нашої країни. Метою даної курсової роботи є аналіз ринку чаю в Україні, визначення його харчової та біологічної цінності, проведення дослідження, а також визначення коду товару згідно УКТЗЕД та визначення митної вартості товару в реальних умовах а саме: на базі Товариства «ЕКО-МАРКЕТ».
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ЧАЮ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОДУКТУ.
Чай, як товар, має свої особливості. З однієї сторони це продукт повсякденного вживання, що гарантує його виробникам і трейдерам відносно стабільний товарообіг і отримання певної рентабельності. З іншої сторони він імпортується як сировина і як готовий продукт. Робота з ним залежить від багатьох факторів: стану справ у країнах виробниках, цінових коливань на світових чайних біржах, стану економіки у нашій країні.
Розвиток українського ринку відбувався цілком природним чином. На перших порах гроші заробляли на продажах дорогих автомобілів і вишуканих імпортних меблів, з часом - на будматеріалах і сантехніці. Але у міру того, як задовольнявся попит обмеженого кола людей, які могли придбавати такі товари, бізнес натрапляє на стіну відсутності збуту. Тому він був вимушений поступово переходити на продукти, які потрібні усім і щодня. Чай, який має стабільний попит, в цьому сенсі - виграшна товарна позиц ія. На сьогодні чайний ринок один з товарних ринків України, що найстабільніше розвивається. Щорічно експерти відмічають 5-10% збільшення продажів. Так, в 2008 році, за даними Держкомстату, в Україну було імпортовано 14704 т на суму 22064,47 тис.$, в 2009 - на суму - 23 млн.$, в 2010 - на суму 31 млн.$. Ні чайний кущ, ні чайне дерево в Україні не вирощують, тому ринок можна вважати ринком імпортерів з усіма наслідками, які з цього випливають. Так, постачальники повністю залежать (хоча і в різній мірі) від багатьох чинників: стану справ в країнах-виробниках, коливаннях на світових чайних біржах, стан економіки в нашій країні. Структура імпорту чаю в Україну постійно міняється, проте лідерами серед імпортерів, як і раніше є Шрі-Ланка(Цейлон) - 59% та Індія - 17%. Стосовно до місцевих умов виробниками можна умовно вважати компанії, що займаються фасуванням імпортного чаю. До їх числа відносяться компанії «Мономах», Ахмад, «Одеса-чай», «Добриня», «Соломія», і деякі інші. Серед вітчизняних виробників (фасувальників) провідне місце займає зовнішньоторговельна фірма «Мономах» з власними торговими марками - «Князь» (цейлонський чай) і «Мономах». Але якщо в перші роки своєї діяльності вона була безумовною «законодавицею моди», беручи на себе майже половину обсягу ринкових продажів, то тепер, за наявності значного загону конкурентів, утримує за собою 10%. На ринку також працюють і «чисті» імпортери, які не бажають обтяжувати себе виробничими клопотами. Деякі з них мають свої бренди.
Харківське АТ «Інвестор» представляє торгову марку AHMAD ТЕА однойменної британської фірми; ЗАТ «Ділма (України) Лтд» - ТМ Dilmah; представництво транснаціонального концерну «Юнілівер» в Україні – Lipton, Брук-Бонд; компанія «Стандарт трейдинг Ко України» - Batic; ТОВ «Продторг-96» - ТМ Mabrog цейлонської компанії Mabrog International і так далі. Співвідношення імпортного і, умовно кажучи, вітчизняного продукту на українському ринку приблизно 3:1. Фасований чай імпортується не тільки з країн, де вирощується сировина. Активно просувають свою продукцію на український ринок російські компанії, які мають власне чаєрозважувальне виробництво. Наприклад, компанія ТОВ «Майский чай» представляє однойменну торгову марку російської компанії «Май», компанія «Орімі-Трейд», представник однойменної Санкт-Петербурзької - власні торгові марки: царську сім'ю «Принцес» - Канді, Нурі, Гіта, Ява. На сьогоднішній день, на ринку чаю ведеться конкурентна боротьба між торговими марками. Успіх тієї чи іншої з них залежить від ступеня її «розкрученості», тобто в основному від її рекламної підтримки. Тому великі оптовики, зацікавлені у формуванні стабільного кінцевого попиту, активно використовують всі види рекламних носіїв: зовнішню рекламу, рекламу на транспорті, в пресі, на радіо і навіть дорогу телевізійну рекламу. Ключовим інструментом у просуванні чаю є упаковка, тобто рівень її дизайнерських рішень з точки зору маркетингових комунікацій (кольорова гамма, розмір та розміщення логотипів ТМ, слогана, кількість повторів назви марки). Наприклад, назва Lipton однойменної торгової марки на упаковці повторюється декілька разів, що також сприяє підвищенню рівня сприйняття назви марки. Отже, при великій кількості торгових марок, представлених на ринку, і відсутності чітких якісних відмінностей у продукції (наприклад, серед чорного чаю) - упаковка є одним з головних критеріїв споживчого вибору. В результаті сформувалася досить стійка марочна структура ринку. Найбільш популярна асортиментна десятка - «Принцеси», «Lipton», «Ahmad», «Бесіда», «Dilmah», «Хейліс», «Майський чай», «Brooke Bond» . За оцінками трейдерів, на частку цих торгових марок доводиться 60-70% товарообігу оптових фірм, що пропонують широкий вибір чаю. Решта 20-30% ринку розподілені між приблизно 150 торговими марками, 30-50 з них представлені на ринку достатньо стабільно.
За даними маркетингових досліджень трейдерів, приблизно 20% любителів чаю воліють певну його марку. Решта цілком готові «експериментувати». Тому поряд з марками, стабільно присутніми на ринку, періодично спливають, а потім з різних причин зникають з ринку й інші марки. На частку таких «хаотичних» марок в середньому за рік припадає 3-5% продажу оптових фірм. У споживачів остаточно не сформувалися стійкі переваги, і прихильники якоїсь однієї торгової марки залишаються в меншості. Вирішальними факторами переходу клієнтів на споживання продукції нових брендів стають незадоволення якістю чайного напою, пошук «ідеального» чаю (смак, якість, ціна), грамотно побудована рекламна компанія виробника. До цього переліку можна віднести і схильність деякої частки споживачів експериментувати товари – новинки. На ринку чаю сформувалась багаторівнева структура каналів розподілу. Виробники, в основному, орієнтують реалізацію на конкретні регіони, в кожному з яких мають одного чи декількох дистрибюторів.
Рис.1. Аналіз ринку чаю за період 2005-2011 рр.
Експорт та імпорт чаю в Україні за період з 2006 – 2010 представлено в табл.1.1.
Експорт та імпорт чаю в Україні.
Таблиця 1.1.
Показник |
Темп приросту по відношенню до попереднього року, % | ||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 | |
Імпорт |
2,4 |
6,0 |
16,8 |
-4,0 |
5,4 |
Експорт |
10,4 |
28,7 |
56,2 |
-32,7 |
41,5 |
Виробництво |
-1,9 |
12,6 |
-1,3 |
27,3 |
27,8 |
Аналіз ринку чаю за період з 2005 по 2011 рр.( Рис.1) свідчить про незначні зміни, які відбувалися з об'ємом імпорту цього продукту на територію України. Так максимальне зростання обсягу імпорту чаю відбулося в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. і склало 17%. У 2006 і 2007 рр. імпорт чаю збільшувався по відношенню до попередніх років на 2% і 6% відповідно. У 2009 р. спостерігається деяке скорочення імпорту цього продукту, темп якого склав 4%. А в 2010 р. відносно 2009 р. знову має місце приріст даного показника, темп якого склав трохи більше 5%. Обсяг експорту чаю на територію України в натуральних показниках з 2006 по 2008 рр. характеризувався стійким зростанням. Якщо в 2006 р. темп приросту цього показника склав 10%, то в 2008 р. по відношенню до 2007 р. досяг 56%. У 2009 р. експорт чаю скоротився в порівнянні з 2008 р. на 33%. Але вже в 2010 р. знову спостерігається приріст цього показника, темп якого досяг 42%.
У середньому за досліджуваний період обсяг імпорту чаю перевищив обсяг експорту у 106 разів.
Споживання чаю в Україні з 2006 по 2010 рр. характеризується тенденцією до стійкого зростання. У 2010 р. порівняно з 2009 р. даний показник зріс на 12%.
Половина ринку імпортованого чаю належить Росії та Шрі-Ланці, інша частина розподілена між США, Індією, Китаєм, Кенією, В'єтнамом, ОАЕ, Індонезією та ін. країнами.
Чай — один з найбільш поширених тонізуючих напоїв на земній кулі. Він має приємні смакові властивості, втамовує спрагу, сприятливо впливає на діяльність багатьох органів, нормалізує обмін речовин.
Ще в давнину чай називали напоєм здоров’я і вважали еліксиром молодості. Вже тоді знали, що чайний настій дуже добре впливає на організм людини – покращує зір, заспокоює нервову систему, дає бадьорість, робить шкіру еластичною. Чай дуже корисний при простудних захворюваннях.
Чай класифікують за такими ознаками:
за типом рослин:
за походженням: