Метрологічне забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590. 6.051002.100589.ПЗ

 

 

РЕЗЮМЕ

 

Пояснювальна записка до дипломної роботи бакалавра:

56 с., 7 рис., 17 табл., 25 джерел.

Об’єкт розробки – метрологічне забезпечення контролю якості при прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590

Мета роботи – розробка схеми метрологічного забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590

Метод виконання роботи – збір та обробка нормативної та технічної інформації, та її аналіз.

У пояснювальній записці описано дані щодо технологічного процесу виробництва прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590 та розроблено схему контролю якості, метрологічне забезпечення і визначено доцільні засоби вимірювань.

Оцінено стан охорони праці на підприємстві.

Результати роботи можуть бути використані для впровадження.

 

МЕТРОЛОГІЯ, ЯКІСТЬ, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ, ПРОКАТ КРУГЛИЙ, МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..7

1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………...10

1.1 Характеристика прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590……………………………………………………………………...10

1.2 Опис умов виробництва продукції…………………………..…….14

1.3 Технологічний процес виробництва продукції……………………21

1.4 Дефекти прокату сталевого гарячекатаного круглого……..……24

1.5 Задачі роботи………………………………………………………..27

2 ОСНОВНА ЧАСТИНА………………………………………………………..28

2.1 Аналіз технології і визначення  точок контролю………………….28

2.2 Аналіз контролю якості і  метрологічного забезпечення…….…..29

2.3 Опис засобів вимірювань………………………………………..….31

2.3.1 Дефектоскоп ультразвуковий УД-1……………………….31

2.3.2 Скоби вимірювальна……………………………………….33

2.3.3 Магнітопорошковий дефектоскоп  МД-6…………………...35

2.3.4 Бесконтакний термометр – пірометр………………….…..38

2.4 Визначення вартості і періодичності повірки засобів вимірювання……………………………………………………………………41

2.5 Визначення собівартості …………………………………..….……41

3 ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………………….44

3.1 Аналіз шкідливих і небезпечних  виробничих факторів……….…...45

3.2 Заходи щодо зменшення впливу  шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робітників……………………………….………....49

3.3 Засоби індивідуального захисту……………………………………..50

3.4 Санітарно-гігієнічні й побутові приміщення……………………….51

3.5 Пожежна профілактика……………………………………………..52

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………..…..54

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………….55

ВСТУП

 

 

Технічним контролем називається перевірка дотримання технічних вимог до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і чинників, що забезпечують необхідну якість. Об'єктами технічного контролю є матеріали і напівфабрикати, що надходять на підприємство зі сторони, продукція підприємства як у готовому вигляді, так і на всіх стадіях її виробництва, технологічні процеси, знаряддя праці, технологічна дисципліна і загальна культура виробництва. Технічний контроль має забезпечувати випуск продукції, що відповідає вимогам конструкторсько-технологічної документації, сприяти виготовленню продукції з найменшими витратами часу і засобів, надавати вихідні дані і матеріали, що можуть бути використані з метою розробки заходів щодо підвищення якості продукції та скорочення витрат.

Технічний контроль — це комплекс взаємозалежних і проведених відповідно до встановленого порядку контрольних операцій, більшість з яких є невід'ємною й обов'язковою частиною виробничого процесу і тому покладається на робітників, що виконують відповідну виробничу операцію. Разом з тим з метою забезпечення випуску продукції належної якості і попередження втрат у виробництві багато контрольних операцій виконується бригадирами, майстрами і спеціальним персоналом — працівниками заводського відділу технічного контролю (ВТК).

Загальні принципи раціональної організації технічного контролю полягають у такому:

— технічний контроль має охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;

— техніка, методи й організаційні форми контролю повинні цілком відповідати особливостям техніки, технології й організації виробництва;

— ефективність раціональної організації технічного контролю в цілому й окремих її елементів має бути обґрунтована належними економічними розрахунками;

— система контролю мас забезпечувати чіткий і обґрунтований розподіл обов'язків і відповідальності між окремими виконавцями та різними підрозділами підприємства;

— система контролю має використовувати ефективні методи статистичного контролю мотивації.

Залежно від конкретних завдань, технічного контролю виокремлюють такі основні його види; профілактичний, приймальний, комплексний і спеціальний.

Профілактичний контроль має на меті попередження появи браку в процесі виробництва продукції.

Приймальний контроль здійснюється з метою виявлення й ізоляції браку.

Комплексний контроль вирішує обидва завдання: і профілактики, і приймання.

Спеціальний контроль вирішує специфічні завдання, наприклад інспекційний контроль, контроль експлуатації продукції та ін.

Використовують такі методи контролю якості, як контроль налагодження; побіжний контроль; статистичні методи контролю; вибірковий або суцільний контроль; статистичний аналіз технологічного процесу, устаткування, якості продукції.

Залежно від особливостей контрольованих параметрів використовують класифікацію контрольних операцій за такими ознаками:

— контроль геометричних форм і розмірів;

— контроль зовнішнього вигляду продукції і документації;

— контроль фізико-механічних, хімічних та інших властивостей матеріалів і напівфабрикатів;

— контроль внутрішнього браку продукції (раковини, тріщини та ін.);

— контроль технологічних властивостей матеріалів;

— контрольно-здавальні випробування;

— дотримання технологічної дисципліни.

Залежно від стадії виробництва виокремлюють попередній (вхідний), проміжний та остаточний контроль.

Залежно від ступеня охоплення контролем виробничих операцій розрізняють: поопераційний та груповий контроль, виконуваний після декількох виробничих операцій.

За місцем виконання є стаціонарні та ковзні контрольні операції, виконувані безпосередньо на робочих місцях.

Залежно від об'єкта контролю виокремлюють операції з перевірки: вихідних матеріалів; покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів; продукції на різних стадіях виробництва; засобів виробництва; технологічних процесів; документації, методів, систем забезпечення (управління) якості продукції.

Для перевірки фактичної відповідності якості продукції, що поставляється, використовуються різні організаційно-технічні процедури, форми і методи, у тому числі контроль, діагностування, випробування, аналіз причин браку, відмов, рекламацій та ін. Усі ці процедури виконуються, як правило, виготовлювачем або за його замовленням — сторонньою організацією.

Метою даної роботи є метрологічне забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590.

 

1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

 

1.1 Характеристика прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590

 

За точністю круглий прокат виготовляють:

А - високої точності;

Б - підвищеної точності;

В - звичайної точності.

Діаметр прокату, граничні відхилення по ньому, площа поперечного перерізу та маса 1 м довжини повинні відповідати таблиці 1.1

Рисунок 1.1 - Переріз профілю

 

Таблиця 1.1-

Діаметр, мм	Граничні відхилення, мм,   при точності прокатки			Площа поперечного перерізу, мм 2	Маса 1 м профілю, кг
	А	Б	В
5	+0,1 -0,2	+0,1 -0,5	+0,3 -0,5	0,1963	0,154
5,5				0,2376	0,186
6				0,2827	0,222
6,3				0,3117	0,245
6,5				0,3318	0,260
7				0,3848	0,302
8				0,5027	0,395
9				0,6362	0,499
10	+0,1 -0,3			0,7854	0,616
11				0,9503	0,746
12				1,131	0,888
13				1,327	1,04
14				1,539	1,21
15				1,767	1,39
16				2,011	1,58
17				2,270	1,78
18				2,545	2,00
19				2,835	2,23
20	+0,1 -0,4	+0,2 -0,5	+0,4 -0,5	3,142	2,47
21				3,462	2,72
22				3,801	2,980
23				4,155	3,260
24				4,524	3,55
25				4,909	3,85
26	+0,1 -0,4	+0,2 -0,7	+0,3 -0,7	5,307	4,17
27				5,726	4,83
28				6,158	5,18
29	+0,1 -0,5			7,069	5,55
30				7,548	5,92
31			+0,4 -0,7	8,420	6,31
32				8,533	6,71
33				9,079	7,13
34				9,621	7,55
35				10,18	7,99
37				10,75	8,44
38				11,34	8,90
39				11,95	9,38
40				12,57	9,86
41				13,20	10,33
42				13,85	10,88
43				14,52	11,40
44				15,20	11,94
45				15,90	12,48
46				16,62	13,05
47				17,35	13,61
48				18,10	14,20

Площа поперечного перерізу та маса 1 м довжини профілю обчислені за номінальними розмірами. При обчисленні 1 м прокату щільність сталі прийнята рівній 7,85 кг/м3. Маса 1 м прокату є довідковою величиною.  
На вимогу споживача круглий профіль виготовляють з плюсовими відхиленнями, зазначеними в таблиці 1.2

 

 

Таблиця 1.2 -

Діаметр, мм	Граничне відхилення, не більше
Від 5 до 9 включно	+0,5
Понад 9 до 19	+0,6
19 - 25	+0,8
25 - 31	+0,9

 

Овальність прокату не повинна перевищувати 50% суми граничних відхилень по діаметру. Допускається для інструментального легованого і швидко ріжучого прокату овальність не перевищує 60% суми граничних відхилень по діаметру.

Прокат діаметром до 9 мм виготовляють у мотках, понад 9 мм - в прутках.

Відповідно до замовлення прокат виготовляють: мірної довжини; кратної мірної довжини; немірної кратної довжини.

Прокат виготовляють довжиною: від 2 до 6 м - з вуглецевої звичайної якості і низьколегованої сталі; від 2 до 6 м - з якісної вуглецевої і легованої сталі; від 1,0 до 6 м - з високолегованої сталі.

Граничні відхилення по довжині прокату мірної і кратної мірної довжини не повинен перевищувати: +30 мм - при довжині до 4 м включно; +50 мм - при довжині понад 4 м до 6 м включно. +70 мм - при довжині понад 6 м.

Кривизна прутків не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 1.3

Таблиця 1.3 -

Діаметр кола	Кривизна
	I клас	II клас
До 25 мм включно	0,5% довжини	-
Понад 25 мм	0,4% довжини	0,5% довжини

 

 
               Кривизну прокату вимірюють на довжині не менше 1 м на відстані не менше 1 м на відстані не менше 150 мм від кінців.

              Діаметр. Овальність круглого прокату вимірюють на відстані не менше 150 мм від кінця прутка і не менше 1,5 м від кінця мотка при його масі до 250 кг і на відстані не менше 3,0 м при масі мотка понад 250 кг.