Метрологічне забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590. 6.051002.100589.ПЗ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Мая 2014 в 02:05, дипломная работа

Описание работы

Технічним контролем називається перевірка дотримання технічних вимог до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і чинників, що забезпечують необхідну якість. Об'єктами технічного контролю є матеріали і напівфабрикати, що надходять на підприємство зі сторони, продукція підприємства як у готовому вигляді, так і на всіх стадіях її виробництва, технологічні процеси, знаряддя праці, технологічна дисципліна і загальна культура виробництва. Технічний контроль має забезпечувати випуск продукції, що відповідає вимогам конструкторсько-технологічної документації, сприяти виготовленню продукції з найменшими витратами часу і засобів, надавати вихідні дані і матеріали, що можуть бути використані з метою розробки заходів щодо підвищення якості продукції та скорочення витрат.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………………..7
1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………...10
1.1 Характеристика прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590……………………………………………………………………...10
1.2 Опис умов виробництва продукції…………………………..…….14
1.3 Технологічний процес виробництва продукції……………………21
1.4 Дефекти прокату сталевого гарячекатаного круглого……..……24
1.5 Задачі роботи………………………………………………………..27
2 ОСНОВНА ЧАСТИНА………………………………………………………..28
2.1 Аналіз технології і визначення точок контролю………………….28
2.2 Аналіз контролю якості і метрологічного забезпечення…….…..29
2.3 Опис засобів вимірювань………………………………………..….31
2.3.1 Дефектоскоп ультразвуковий УД-1……………………….31
2.3.2 Скоби вимірювальна……………………………………….33
2.3.3 Магнітопорошковий дефектоскоп МД-6…………………...35
2.3.4 Бесконтакний термометр – пірометр………………….…..38
2.4 Визначення вартості і періодичності повірки засобів вимірювання……………………………………………………………………41
2.5 Визначення собівартості …………………………………..….……41
3 ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………………….44
3.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів……….…...45
3.2 Заходи щодо зменшення впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робітників……………………………….………....49
3.3 Засоби індивідуального захисту……………………………………..50
3.4 Санітарно-гігієнічні й побутові приміщення……………………….51
3.5 Пожежна профілактика……………………………………………..52
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………..…..54
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………….55

Файлы: 1 файл

Яковенко диплом.doc

— 966.50 Кб (Скачать файл)

Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції. Підприємство одержує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виручка рівна собівартості, то вдалося лише відшкодувати лише витрати на виробництво і реалізацію продукції і прибуток відсутній; якщо витрати перевищують виручку, то підприємство одержує збиток, тобто негативний фінансовий результат, що ставить його складне фінансове положення, що не виключає і банкрутство.

Визначення собівартості виготовлення прокату (таблиця 2.6)

 

Таблиця 2.6 - Собівартість виготовлення прокату

Статті витрат

Норма витрат кг/т

Ціна грн/т

Вартість, грн

Квадратна заготовка

1 035,90

4 800,00

4972,32

Відходи:

     

Обрізки (некондиція)

18,4

2700

49,68

Брак (різного походження)

3,5

2700

9,45

Чад у печі

14

   

разом відходів

35,9

 

59,13

задано за вирахуванням відходів

1 000,00

 

4913,19

Мастило

   

14,00

Решта матеріалів

   

25,00

разом допоміжних матеріалів

   

39,00

Ув’язка

6

6 700,00

40,20

разом пакувальних матеріалів

   

40,20

електроенергія (КВт. / год)

180

0,235

42,30

пар (м. кал.)

0,3

188

56,40

Вода технічна (куб. м)

45

0,09

4,05

газ (1000 м. куб.)

0,11

4000

440,00

разом енерговитрат

   

542,75

основна зарплата вироб. працівникам

   

55,90

Премія, %

 

35

19,57

відрахування соц. страхування, %

37,5

 

28,30

відрахування до фонду зайнятості, %

2

 

1,51

разом зарплата з відрахуваннями

   

105,27

загально виробничі витрати (постійні)

   

160,30

загально виробничі витрати (змінні)

   

98,00

виробництв. собівартість по цеху

   

5898,71

адміністративні витрати

   

180,00

витрати з реалізації

   

10,50

амортизація та інші витрати

   

7,40

Собівартість продукції по підприємству

   

6096


 

3 ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Законодавство України про охорону праці базується на основах нормативно-правових актів, які відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на роботові, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу й страхування. Державна політика в області охорони роботи закріплена законом України "Про Охорону праці" (стаття 4) і базується на пріоритеті життя й здоров'я працівників відповідно до виробничій діяльності підприємства, повний відповідальності власника для створення безпечних і нешкідливих розумів роботи. "Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного й індивідуального захисту працюючих, повинні створюватися з урахуванням вимог по охорони праці" (стаття 154). У відповідності зі Статтею 155 жодне підприємство, цех, ділянка виробництва не повинні бути прийняті й уведені в експлуатацію, якщо на них не створені безпечні й нешкідливі умови праці". Із впровадженням нових досягнень науки й техніки виробничий травматизм поступово знижується. У результаті широкої автоматизації й механізації ліквідована більшість небезпечних і важких професій   значно зменшилася професійна захворюваність. Однак підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових хімічних матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення потужностей і швидкостей машин впливають на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Підвищена продуктивність роботи знизила витрати м'язової енергії, але підвищила нервово-психічне навантаження на операторів процесу [9].

Дана дипломна робота присвячена аналізу дефектів продукції в умовах МС 250-5. Технологічні процеси й устаткування в дипломній роботі відповідають вимогам ССБТ. У даному розділі дипломного проекту розглянуті основні шкідливі й небезпечні фактори виробництва, розроблені заходи щодо їхнього зниження, узагальнені питання пожежної профілактики.

Використання стандарту OHSAS 18001:1999 ("Occupational health and safety management systems - Specification" ("Системи менеджменту здоров'я й безпеки на виробництві - Специфікація") для створення системи менеджменту здоров'я й безпеки на виробництві дозволити системно підійти до такого важливого питання як безпечна робота персоналу.

 

3.1 Аналіз шкідливих і небезпечних  виробничих факторів 

 

Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 [10] робота відноситься до категорії середньої важкості (II б), тому що енерговитрати перебувають у межах 200-250 ккал/м.

Відповідно до ГОСТ 12.1. 005-88 [11] і СН № 2527-82 [12] приводяться припустимі, оптимальні й фактичні показники мікроклімату  приводяться в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1 - Припустимі, оптимальні й фактичні показники мікроклімату

 

Показники

Припустимі значення

Оптимальні  значення

Фактичні значення

Теплий період

Температура повітря, ˚С

18-27

21-24

32

Відносна вологість повітря, %

75

50-70

49-50

Швидкість рухові повітря, м/с

0,5-1

0,4

2,17

Холодний період

Температура повітря , ˚С

17-26

17-19

18

Відносна вологість повітря, %

75

50-70

47-53

Швидкість рухові повітря, м/с

0,4

0,3

1,04


 

Інтенсивність теплового випромінювання   представлена в таблиці 3.2. 

 

Таблиця 3.2 - Інтенсивність теплового випромінювання у цеху

Робоче місце

Теплове випромінювання,

Вт/м2

ПДУ,

Вт/м2

Пульти керування

130-170

140

Робочі площі

850

140


 

Теплові впливи на організм можуть бути причиною швидкого стомлення, зниження працездатності, ослаблення опірності організму до шкідливих впливів, різних захворювань:

- теплового виснаження; теплового  удару; теплових судорог; катаракти  очей.

До шкідливих виробничих факторів відносяться:

- шум; ; підвищений зміст пилку  в повітрі; низька величина освітлення.

Шум - це безладне сполучення різних по частоті й силі звуків, що несприятливо впливають на організм людини. Шум викликає зміни в нервовій системі; впливає на психіку людини, сердечно судинну систему, травлення, і погіршує сон. Робота в умовах сильного шуму може викликати головний біль, запаморочення, ослаблення уваги. Тривалий вплив надмірного шуму приведе до стійких поразок і порушень функцій слухових органів. Шум є причиною швидкого розвитку стомлення й зниження працездатності.

Джерелом шуму у прокатному цеху є робота технологічного встаткування. У результаті того, що шум вільно поширюється з одного прольоту в іншій, створюється шумова обстановка змішаного, стабільного й частково пульсуючого шумового тла й імпульсивних шумів різної інтенсивності й спектрального состава.

Аналіз характеристики шуму за ГОСТ 12.1. 003-83 [13], СН 3223-85 [14] свідчить про те, що загальний рівень інтенсивності шуму коливається в межах 78-107,6 дб (А) максимально перевищуючи гранично припустимий рівень для закритих пультів керування на 27,6 дб(А) і для робочих місць поза кабінами на 18,2 дб. (А). Рівень виробничого шуму на ділянці збагачення рудій - 78,8дб, при ПДУ - 80 дб.

Різні транспортні пристрої, застосовувані в цеху, створюють потенційну небезпеку механічних поразок. Аналіз показує годиною значну частку травм із цієї заподій. Найбільш небезпечні (при порушенні відповідних правил безпеки) різного роду вантажі, переміщувані за допомогою кранів або вручну. Небезпечним фактором, може стати і технологічний інструмент при його несподіваному руйнуванні під година роботи, а також під година ремонту, налагодження. Це, як правило, пов'язане з порушенням вимог технологічних інструкцій і безпеки праці.

Найбільш шкідливими виробничими факторами в цеху є підвищений склад пилу в повітряному середовищу. Пил - розповсюджений фактор. Це пов'язане з тім, що технологічні процеси супроводжується виділенням пилу, що моментально діє на організм людини, переважно на органи подиху. Пил не тільки негативно діє на організм, але й погіршує робочу обстановку (видимість, орієнтування) у рамках робочої зони й одночасно приводити до швидкого руйнування частин, що труть, машини. Крім того, пив може бути вибухонебезпечної  й представляти із собі джерело статичних зарядів електрики (за ГОСТ 12.1.005-88 [15] та ГОСТ I2.1.007-76 [16]).

Проникаючи в організм людини, пил може викликати професійні специфічні захворювання, астматичний бронхіт, пиловий бронхіт, бронхіальна астма, екзема, поразка центральної й периферійної нервової системи.

По електричній небезпеці  цех ставитися до категорії особливо небезпечних приміщень, тому що на  цеху є струмопровідні підлоги (сталеві плити R=100 Ом); пила окислів заліза, висока температура повітря в теплий період долі.

Причинами поразки в цеху є:

- вплив електричного струму  через дугу;

- зіткнення зі струмоведучими  частинами й проводами;

- дотик до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена;

- торкання струмоведучих частин  через предмети з низьким опором  ізоляції;

- вплив крокових напруг і  інше.

Вплив електричного струму на організм може викликати різні електричні травми (електричний опік, металізацію шкіри, електричний знак, електроофтальмію й електричний удар) (за ГОСТ 12.1.038-82 [17]).

Для створення сприятливих розумів праці важливе значення має раціональне освітлення. Незадовільне освітлення ускладнює проведення робіт, веде до зниження продуктивності праці й працездатності очей і може бути причинами нещасних випадків і захворювання їх.

Нормування значення КЕО при природному й штучним освітленні на робочих поверхнях наведена в таблиці 3.3 згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [18], СНіП II-4-79/85 [19].

 

Таблиця 3.3 - Нормовані значення КЕО при природному й штучному висвітленні.

Характеристика зорової роботи

Найменший об'єкт розбіжності

Розряд

зорової роботи

Нормоване значення

Фактичне значення

Е, лк

КЕО,

%

Е,лк

КЕО, %

Загальне спостереження за ходом виробничого процесу: постійне

Більше 5

VI

75

1

75

1


 

Робота на  цеху ставитися до IV категорії зорового навантаження (СНіП II-4-79/85) [19]. 

Недостатня освітленість небезпечних частин різних механізмів, наявність на них різких або рушійних тіней утрудняє їхнє розходження й може з'явитися причиною нещасних випадків на виробництві.

Найнебезпечнішим фактором є недостатня освітленість робочих місць, що менше нормативної.

 

3.2 Заходи щодо зменшення впливу  шкідливих і небезпечних виробничих  факторів на робітників

 

Для видалення надлишків явного тепла використається вентиляція (аерація). Віконні прорізи в стінах приміщень забезпечують необхідний приплив свіжого повітря.

Теплоізоляція й водоохолодження печі також знижує втрати тепла (СНіП 2.04.14-88 [20]).

Для зменшення шкідливого впливу шуму необхідно:

1) розміщення посад керування  у звукоізольованих кабінах;

2) зменшення шуму обертових вузлів  устаткування, раціональний режим  роботи встаткування, планово - попереджувальний  ремонт.

Информация о работе Метрологічне забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590. 6.051002.100589.ПЗ