Товар як об'єкт вивчення товарознавства. Теоретичні основи класифікації товарів

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ТОВАРОЗНАВСТВА

1.1 Товар як об'єкт вивчення товарознавства. Теоретичні основи класифікації товарів…………………………………………………………………………..…

2. Поняття і значення якості товару. Аналіз існуючих методів оцінки якості товару, обґрунтування прийнятого в роботі методу відповідно до товару, що досліджується. …………………………………………………………..
3. Упаковка, її склад, вимоги до неї, класифікація…………………………..
2. РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Характеристика обраного  товару………………………………………..

2. Товарна і загальноекономічна ідентифікація товару…………………….

2.3 Аналіз регламентованих  умов та  вимоги до зберігання

2.4 Упаковка товару

2.5 Маркування товару

2.6 Фальсифікація кави та кавових напоїв

ВИСНОВКИ……………………………………………………...………………

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Товарознавство є однією з наук, що найбільшою мірою соціально  затребувана саме на сучасному етапі. Для акцентування позицій наукового товарознавства є необхідність розглянути основні напрямки його застосування. Традиційно науковці - товарознавці беруть активну участь у розробці нових товарів, починаючи з його «ідеї», через створення певної наукової концепції, дослідження споживчих властивостей до впровадження у виробництво. Враховуючи свідомий та комплексний підхід до цього процесу, можна з певністю стверджувати, що товари, створені за цією схемою, максимально адаптовані до споживацьких вимог. Однією з важливих складових товарознавства є розробка заходів щодо забезпечення якості товарів (як нових, так і традиційного асортименту).

В даній роботі на основі отриманих знань була проведена  комплексна оцінка якості товару. За допомогою аналізу різних джерел, які вказують на властивості та особливості конкретного виду вина різних марок, була проведена порівняльна характеристика. Були виділені основні стандарти якості, а також характеристики засобів інформації про товар. Були зроблені висновки, щодо відповідності вітчизняного товару закордонним аналогам.

Визначення якості товару було проведено за допомогою методів  експертної оцінки, а також визначення комплексного показника якості.

Під час роботи були використані  редактори MicrosoftWord та Ecxel, а також електронний перекладач Promt. 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА

 

1.1 Товар як об'єкт вивчення товарознавства. Теоретичні основи класифікації товарів.

 

Термін «товарознавство» містить економічну (товар) і філософську (знати) складові. Знання про ці складові можна вважати науковими лише в разі, якщо вони адекватні реальності.Цілями товарознавства як науки є вивчення споживчих властивостей товарів, які визначають їхню споживчу цінність, якість і їхню конкурентоспроможність.

В умовах ринкової економіки вся діяльність суб'єктів ринку здійснюється навколо товару. Саме ця річ і виступає головним єдиним об’єктом вивчення товарознавства.

Товар - це готова продукція, що володіє споживною вартістю і призначена для обміну на ринку за допомогою купівлі-продажу і задоволення потреб споживачів.

Готова продукція переходить в категорію  товару тільки тоді, коли стає об'єктом купівлі-продажу і, володіючи споживчими властивостями, може задовольняти потреби споживача. Тобто, тільки у сфері ринкової торгівлі готова продукція, маючи споживну вартість і переходячи від одного власника до іншого, перетворюється на товар.

В економічній літературі країн з розвиненим ринком поняття «товар» має кілька визначень. Відомі американські економісти Г. С. Слоуен і А. Дж. Цюрчер у «Словнику економіки», трактують його так.

Commodity (товар) — будь-який  предмет комерції або торгівлі. Цей термін використовують замість терміна «goods» у однині, оскільки термін «good» має інше суспільне значення (по-перше, благо, користь; по-друге, у множині — товари, вироби; по-третє, вантаж, багаж). Крім того, цей термін має інше спеціалізоване значення в економіці, коли вживається як «economic good».

Economicgood (економічний товар) — все зовнішнє по відношенню до людини, що має властивості корисності, може бути присвоєним і є відносно дефіцитним. Цей термін вживають на противагу терміну «freegood». Економічні товари можуть бути матеріальними або нематеріальними. Отже, послуги вчителя або юриста цілком логічно розглядаються як економічний товар, як і книги, які вони використовують. Таке визначення є більш об'ємним, ніж термін wealth (багатство), оскільки останнє автори зазначеного словника обмежують матеріальними економічними товарами.

Знання основних споживчих властивостей та асортименту товарів дає можливість суб'єктам ринку визначати потребу в них, займатися їх закупівлею і продажем, вирішувати питання заміни одних товарів на інші, визначати їх стан на ринку, а також залежність попиту на них від зміни кон'юнктури, формувати цінову політику, визначати досягнення і перспективи науково-технічного прогресу у сфері виробництва і використання товарів.

Поняття про сутність товару як об’єкта досліджень визначають через абстрагування його властивостей. Товари можуть мати різне походження,  чинник якого має вирішальне значення у формуванні властивостей товарів. Товар має певні властивості,  які забезпечують йому корисність для людини та здатність до обміну на інший товар або на гроші. 

Із урахуванням цього,  товар необхідно розглядати як продукт  природи, природи та людської праці  або тільки людської праці. Йому притаманні природні чи набуті в процесі виробництва  властивості,  завдяки яким задовольняються певні потреби людини.  Він призначений для обміну чи купівлі-продажу [1, стр.6].

Слід відзначити, що однією з основних складових товарознавства є класифікація. На цьому процесі  побудовані основні теорії вчення про  товар. Класифікація як складова частина товарознавства передбачає поділ множини об'єктів на підмножини за подібністю чи розбіжності у відповідності з прийнятими методами. Об'єктом класифікації виступає товар.

З множини всіх товарів за ознакою призначення для індивідуальних споживачів виділяються споживчі товари, для виробників - товари промислового призначення.  Метою класифікації є систематизація, ідентифікація та прогнозування властивостей товару. Класифікація товарів порводиться за допомогою спеціальних ознак. Ці ознаки класифікації діляться на телеологічні (призначення, застосування), генетичні (вихідні матеріали, сировину, хімічний склад), технологічні (конструкція, рецептура, спосіб виробництва). 

Найпростіша класифікація  товару, це розподіл їх на матеріальні або не матеріальні. Адже усі товари які ми купуємо можуть буди представлені не тільки як предмети довгочасного та короткочасного користування але і як послуги, які також є товаром.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Класифікація товарів  за сферами виробництва.

 

Існують два методи за допомогою яких проводиться класифікація товарів, це ієрархічний та фасетний методи.

Ієрархічний метод класифікації — послідовний розподіл великої кількості об'єктів на підлеглі класифікаційні угрупування. Особливість цього методу полягає у тісному взаємозв'язку між окремими класифікаційними угрупуваннями, який виявляється через спільність і відмінність основних ознак.

Ієрархічна система  класифікації вимагає дотримання певних правил:

1. класифікація повинна легко читатися, для чого число її ступенів і кількість згрупувань не повинно бути великим;
2. ознаки класифікації повинні бути суттєвими, максимально відображати споживні властивості товарів
3. на кожному ступені класифікації товари об'єднують тільки за однією ознакою;
4. класифікація повинна починатися з найбільш загальної суттєвої ознаки з поступовим переходом на подальших ступенях до специфічних для даної групи товарів ознак;
5. кожна наступна ланка повинна конкретизувати, уточнювати ознаку попередньої ланки.

Класифікація побудована за цим методом гармонійна, але в окремих випадках занадто громіздка.

Схему ієрархічного методу класифікації можна представити  так:

 

Рис. 1.2 Схема ієрархічної  класифікації.

 

Фасетний метод класифікації — це паралельний розподіл великої кількості об'єктів на незалежні класифікаційні угрупування по одній із ознак в кожній групі. Особливістю фасетного методу є те, що різні ознаки класифікації не зв'язані між собою. Цей термін походить від французького слова facete, що означає "грань відшліфованого каменя". Дійсно, як кожна грань каменя існує окремо, так і різні класифікаційні угрупування при фасетному методі не залежать і не підкоряються один одному. Завдяки цьому фасетна система відзначається більшою гнучкістю, можливістю обмежувати кількість ознак і угрупувань.

Рис. 1.3 Схема фасетного методу ієрархії

 

Використовуючи фасетний метод класифікації, наприклад молоко можна класифікувати за видом тварин, від яких воно одержане (коров'яче, козине, овече, оленяче, верблюжаче); за видом термічної обробки (сире, пастеризоване, стерилізоване, томлене); за вмістом жиру (знежирене, 2,5%; 3,2%; 6,0%), За видом тари, в яку воно упаковане (у флягах, у скляних пляшках, у полімерних пакетах, у тетра-паках, у фін-паках), за біологічною цінністю (звичайне, вітамінізоване, білкове).

Таким чином, можна сказати, що товар у товарознавстві є основною найважливішою категорією. Навколо нього базуються різні наукові методи та теорії. Товар має споживчу вартість і повинен вдовольняти потреби людей. Виходячи з цього з’явилась класифікація, яка дозволяє розділити товари а спеціальні групи за різними ознаками. Але існують ще два основних методи класифікації (фасетний, ієрархічний) які допомагають розділяти товар для створення товарного асортименту.

Залежно від того, що ставиться за мету при класифікації товарів — зручність вивчення, раціональна організація торгівлі або статистична звітність, розрізняють: навчальні, торгові й економіко-статистичні класифікації.

Навчальні класифікації створюються з метою найбільш зручного, логічного й послідовного вивчення курсу в узагальненому вигляді з мінімальним витрачанням часу, тобто методично правильне вивчення споживчих властивостей товарів. При цьому вся увага зосереджується на вивченні загальних принципів формування цих властивостей.

Торгова класифікація необхідна в торгово-оперативному  процесі. Її мета — удосконалення цього процесу. Це класифікація традиційна, вона склалася на основі поділу товарів на групи відповідно до існуючого галузевого поділу

промисловості і враховує особливості галузевих класифікацій продукції за чинними стандартами.

Важливим моментом у  торговій класифікації є її досконалість і наближення до головної мети — раціоналізації та прискорення торгово-оперативних процесів у торгівлі.

Економіко-статистичні  класифікації подаються в класифікаторах і в класифікації ЦСУ України. Їх використовують при плануванні виробництва, постачання, для обліку продукції, що випускається [5,стр. 16-17].

 

1.2 Поняття і значення  якості товару. Аналіз існуючих  методів оцінки якості товару, обґрунтування прийнятого в роботі  методу відповідно до товару, що досліджується.

 

Під якістю продукції  треба розуміти сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її здатність  задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.

Показник якості продукції - кількісна характеристика властивостей продукції, що входять до складу її якості, яке розглядається відповідно до певних умов її створення та експлуатації або споживання.

У всьому світі якість є головним критерієм оцінки продукції, робіт та послуг і визначає рівень життя суспільства в цілому і кожної людини окремо. Турбота передових держав світу, різних компаній і фірм, всіх фахівців про якість продукції і послуг, а, отже, про якість життя народу, вважається обов'язковою умовою національної економіки. Загальносвітовою тенденцією у вдосконаленні якості продукції, робіт і послуг є орієнтація на запити споживчого ринку.

Якість - синтетичний  показник, що відображає сукупний прояв  багатьох чинників - від динаміки і  рівня розвитку національної економіки  до вміння організувати і керувати процесом формування якості у рамках будь-якої господарської одиниці [2,с.164].

До показників якості продукції відносяться наступні: показники призначення товару, що характеризують його віддачу, використання за призначенням на конкретному ринку; надійність товару - складна властивість якості, що залежить від безвідмовності, ремонтопридатності, збереженості властивостей і довговічності товару; екологічність та безпечність застосування товару; показники ергономічності товару; показники технологічності товару; естетичність товару; показники стандартизації і сумісності об'єкта; патентно-правові показники об'єкта; показники якості сервісу товару; наявність сертифікату відповідності та знака відповідності на товар.

Рис. 1.4 Показники якості продукції

Система якості - сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечує здійснення загального керівництва якістю. Масштаби системи якості повинні відповідати завданням забезпечення якості. Система якості однієї організації відрізняється від системи якості іншої організації, оскільки її формування залежить від цілей, що стоять перед організацією, її специфіки, виду виробленої продукції або послуги і властивого їй практичного досвіду.