Характеристика особливостей системи спорту для всіх у контексті її сучасного розвитку

– проведення соціального моніторингу рівня залучення населення до рухової активності та оцінки рівня фізичного здоров'я населення;

– запровадження технологій для об'єктивного вимірювання рівня рухової активності людини (крокоміри, аксерометри тощо);

– організація масових спортивних заходів та фестивалів;

– розгалужена мережа закладів, установ та організацій із надання фізкультурно-оздоровчих послуг;

– заохочення у сфері транспорту фізично активних способів пересування (ходьба, їзда на велосипеді);

– здійснення міського планування і будівництва, яке б спонукало людину до рухової активності для здоров'я.

Запропонована декомпозиція цілей  системи спорту для всіх дозволяє, на мою думку, класифікувати та систематизувати їх на основі внутрішнього взаємозв'язку та ієрархічного принципу. Наведені цілі є реалістичними, досяжними та вимірюваними, що дає можливість застосовувати їх у практичній роботі як чіткі орієнтири. Подане «дерево цілей» безумовно має наукове та практичне значення для суб'єктів системи спорту для всіх та відповідних фахівців (менеджерів, інструкторів, волонтерів, аматорів), оскільки дозволяє концентрувати зусилля на головному, раціонально використовувати наявні ресурси, ставити адекватні завдання та підбирати необхідні технології для їх успішної реалізації [8, 2].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СПОРТУ ДЛЯ ВСІХ

Функція – (від лат. functio – виконання, звершення) обов'язок, коло діяльності; призначення [34, 72]. Під функціями соціальних систем розуміють зовнішній вияв її властивостей, роль чи значення цієї системи в структурі суспільства, суспільне доручення, покладене на певного виконавця.

Функції системи спорту для всіх реалізуються шляхом відповідної активної діяльності людини. Отже, ці функції є безпосереднім наслідком діяльності як конкретної людини, так і суб'єктів системи спорту для всіх.

Система спорту для всіх характеризується різними функціями, що зумовлює її вплив на різні сторони життєдіяльності людини. Але неприпустимо наділяти її функціями, які мають відношення і до інших соціальних систем. Як критерії виділення функцій системи спорту для всіх виправданим буде використання об'єктивності та людино-центризму. Потрібно враховувати, що система спорту для всіх є структурним елементом сфери фізичної культури і спорту і забезпечує реалізацію окремих функцій зазначеної сфери.

Важливе завдання науки в галузі фізичного виховання і спорту полягає не тільки в констатуванні  наявності тих чи інших функцій  системи спорту для всіх, а й у чіткому визначенні технологій їх реалізації, методів фіксації та критеріїв ефективності їх виконання. Реалізація функцій системи спорту для всіх здійснюється завдяки організаційній структурі цієї системи.

У результаті проведеного теоретичного дослідження виявлено, що система спорту для всіх має три групи функцій:

1) оздоровчі; 

2) соціальні; 

3) економічні.

Запропонована класифікація функцій  носить умовний характер, спричинений  необхідністю їх детального аналізу, оскільки неможливо виділити ту чи іншу функцію в абсолютно чистому вигляді. Всі функції мають проникаючий характер, доповнюють одна одну і проявляються в єдності, але разом із цим для них характерною є певна домінуюча ознака. За цією ознакою їх відносять до однієї з наведених груп функцій.

Оздоровчі функції системи  спорту для всіх об'єднують компенсаційну, профілактичну, розвиваючу функції, а також функцію відновлення працездатності.

Компенсаційна функція системи спорту для всіх полягає в недопущенні дефіциту рухової активності, що виникає в умовах сучасного життя та викликає негативні наслідки для організму людини.

Рухова  активність – життєва необхідність людини, без неї вона не може зберегти своє здоров'я та позбавляється можливості досягати успіхів у різних видах життєдіяльності. Підтвердження цьому знаходимо ще в стародавнього грецького філософа Аристотеля, який стверджував: «Ніщо так не виснажує та не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність».

Обмеження рухової активності суперечить біологічним  законам розвитку людини. Відомо, що понад 80 % маси тіла людини становлять скелет та м'язи – її руховий апарат, а отже, основною функцією тіла людини є рух.

Негативний  вплив гіпокінезії на організм людини має закономірний характер: порушується енергетичний обмін речовин (ожиріння, спотворення метаболізму в тканинах),знижується стимулюючий вплив м'язової діяльності на роботу основних функціональних систем організму – серцево-судинної та дихальної. Спостерігається зниження опірності організму до негативного впливу окремих чинників зовнішнього середовища.

Унаслідок гіпокінезії знижується фізична працездатність, погіршується координація рухів, зменшуються фізіологічні резерви систем, обсяг м'язової маси, знижується тонус м'язів. Недостатній рівень розвитку мускулатури призводить до порушень статури та деформації опорно-рухового апарату. Гіпокінезія впливає і на кісткову тканину. Зменшуються її маса та щільність, відмічається підвищене виділення мінеральних речовин, передусім кальцію, спостерігається порушення процесу утворення фосфорних і калієвих структур. Особливо значні зміни відбуваються в серцево-судинній системі – частішають серцеві скорочення, зменшується загальна кількість крові, скорочується ємність судинного русла, вповільнюється швидкість загального току крові. Систолічний тиск крові знижується, а діастолічний – підвищується. Серце людини, яка веде малорухомий спосіб життя, не втримує навіть невеликих фізичних навантажень, не маючи можливості реагувати на них за рахунок сили міокарда, тобто збільшення систолічного викиду, воно зазвичай реагує на навантаження надмірно високою частотою скорочень [23, 55-56].

Від малорухомого способу життя страждає система травлення: вона стає в'ялою, оскільки знижується активність секреторної та рухової функції шлунка. Такий спосіб життя підвищує схильність до розвитку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Під впливом гіпокінезії у складі мікрофлори кишечнику починають переважати форми, що посилюють гнилісні процеси, що поступово призводять до самоотруєння та передчасного старіння організму [21, 7].

Отже, в  організмі людини практично нема жодної системи, яка не зазнавала  б негативних наслідків від дії  гіпокінезії. Обмеженість рухової  активності небезпечна також і тим, що спочатку людина не тільки не помічає  жодної небезпеки для здоров'я, а й суб'єктивно навіть відчуває певний «комфорт». Проте під впливом гіпокінезії з'являються незначні функціональні розлади, які відтак трансформуються у стійкі прояви захворювань.

Компенсувати  зазначені порушення в організмі  людини можна шляхом залучення її до рухової активності. Власне в цьому і полягає функціональна роль системи спорту для всіх. Важливо забезпечити оптимальний рівень рухової активності кожної людини залежно від її віку, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості. Потрібно враховувати, що негативний вплив на організм людини має не тільки гіпокінезія, а й гіперкінезія (значне підвищення функціональної активності м'язів людини).

Спеціальні  дослідження, проведені в Данії, показали, що перехід від малорухомого способу життя до активного у віці від 30 до 80 років привів би до збільшення очікуваної тривалості життя на 2,8 – 7,8 року у чоловіків та на 4,6 – 7,3 року у жінок залежно від рівня зростання активності. Фізично пасивні люди можуть розраховувати прожити без серйозних захворювань на 8 – 10 років менше, ніж фізично активні [38, 9].

Профілактична функція системи спорту для всіх визначається тим, що достатня рухова активність людини забезпечує профілактику захворювань шляхом пониження дії чинників ризику виникнення цих захворювань та підвищення функціональних резервів органів та систем організму.

За даними багатьох досліджень, у ході яких всебічно вивчалися спосіб життя і захворюваність сотень тисяч людей, продемонстровано пряму залежність ймовірності виникнення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, онкологічних захворювань, артриту, захворювань органів дихання і травлення та ряду інших від таких основних характеристик здорового способу життя, як раціональне харчування і профілактика ожиріння, відмова від куріння, стримане ставлення до споживання алкогольних напоїв (їх якості та кількості), обсяг та режим рухової активності, що забезпечує достатній рівень функціональних можливостей різних систем організму (кровообігу, дихання, крові), м'язової, кісткової та сполучної тканин. Було переконливо показано, що стосовно профілактики згаданих захворювань усі можливості медицини в п'ять-шість разів поступаються за ефективністю чинникам здоровогоспособу життя, а сумарний негативний вплив не благополучної спадковості та несприятливої екології – у два рази. Більше того, здоровий спосіб життя різко знижує ризик захворювань, шо виникають унаслідок дії несприятливих спадкових та екологічних чинників [26, 38].

Профілактичне значення спорту для всіх полягає  в тому, що рухова активність позитивно впливає на всі зазначені вище складові здорового способу життя та забезпечує їх синергію (поєднання зусиль для обопільної користі).

Регулярна рухова активність дозволяє підтримувати передусім ефективне функціонування серцево-судинної системи, захворювання якої спричиняють понад 60% смертей громадян України. Спеціалісти відмічають у людей, які ведуть активний спосіб життя, зміцнення серцевого м'яза, зниження кров'яного тиску та вмісту холестерину в крові, підвищення стійкості до стресових ситуацій та виникнення депресивних станів.

Спеціальні  наукові дослідження засвідчують, що найбільш значним ефективним механізмом у стані здоров'я слід вважати вплив рухової активності на функціонування імунної системи. Регулярні фізичні навантаження середньої інтенсивності зміцнюють імунну систему, допомагаючи організму боротися з інфекційними захворюваннями та окремими раковими захворюваннями. Водночас надмірні фізичні навантаження пригнічують функцію імунної системи [25, 161].

Профілактичне значення спорту для всіх тісно пов'язується з функціональними резервами організму людини, під якими розуміють здатність органа або системи та організму в цілому значно підсилити інтенсивність своєї діяльності порівняно зі станом відносного спокою.

Розвиваюча функція системи спорту для всіх передбачає забезпечення розвитку фізичних здатностей людей, належного фізичного розвитку та загалом фізичної досконалості людини, що дозволяє підвищити рівень її здоров'я, передусім фізичного.

Зазначена функція найбільш характерна для такої форми реалізації спорту для всіх, як фітнес-програми. Рухова активність у цьому випадку спрямована на позитивну зміну стану організму людини, його фізичних та функціональних кондицій. Такі зміни можуть бути досягнуті лише за рахунок тренування.

У спорті для  всіх для забезпечення розвиваючого ефекту в організмі людини необхідно керуватися основними положеннями теорії фізичних тренувань та теорії адаптації.

Система спорту для всіх дозволяє досягти сталих позитивних результатів забезпечення належного розвитку основних фізичних якостей – витривалості, сили, гнучкості, швидкості та координації рухів. Критерії цього розвитку визначаються з урахуванням віку, статі, характеру трудової діяльності людини, а їхня основа – такий рівень показників, що дозволяє їй успішно здійснювати різні види життєдіяльності. У фізичному розвитку забезпечується досягнення оптимального стану статури та належного співвідношення маси до зросту людини. У функціональному розвитку в основному забезпечується розширення резервних можливостей опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем. Загалом здійсненнярегулярної рухової активності в різних формах реалізації спорту для всіх позитивно впливає на зростання рівня фізичної працездатності людини.

У системі  спорту для всіх функція відновлення працездатності людини передбачає забезпечення відповідних позитивних змін в організмі людини для подолання втоми після трудового дня та тижня. Ця функція проявляється і в період відпочинку людини під час щорічних відпусток.

Працівники, які ведуть активний спосіб життя, краще відновлюються до наступного робочого дня чи тижня, мають високу продуктивність праці, успішніше переносять професійні навантаження, уникають несприятливого впливу окремих чинників професійної діяльності, володіють підвищеною опірністю до професійних захворювань.

Система спорту для всіх надає широкі можливості для задоволення об'єктивно існуючої потреби людини у відновленні працездатності після трудової діяльності, а також для забезпечення оздоровлення працівників та профілактики їхніх захворювань, спричинених характером професійної діяльності та накопиченої втоми.

Соціальні функції системи спорту для всіх включають гуманістичну функцію, функцією активного дозвілля, соціалізації, освітньо-виховну, інформаційно-просвітницьку.

Гуманістична функція системи спорту для всіх проявляється у сприянні самореалізації, самовдосконаленні та самоутвердженні особистості у розвитку духовно-моральних та етичних цінностей у суспільстві, забезпеченні поваги, свободи та гідності, а також благополуччя та щастя людини.

Принципи, ідеали та цінності гуманізму відіграють важливу роль у сучасних соціальних умовах, для яких характерними частіше  стають прагматизм, егоїзм, агресивність, а користь розглядається як основа моральності та критерій людських учинків. Спорт для всіх має значні потенційні можливості для нейтралізації соціальної напруженості, тривожності та стресових впливів на людину, що особливо загострюються в умовах трансформації соціально-економічних відносин в українському суспільстві. Кожна людина завдяки руховій активності допомагає собі відмежуватися хоча б на певний час від щоденних виробничих та соціально-побутових проблем, а також вийти за межі свого власного «Я», «побачити» інших людей та сприяти їхнім стосункам на гуманістичних засадах.

Роль спорту для всіх в утвердженні людини як найвищої цінності пов'язана з вирішенням важливої проблеми, визначеної у меті відповідної соціальної системи – охоплення всіх людей руховою активністю під час дозвілля для зміцнення здоров'я. Отже, кожна конкретна людина в цій системі розглядається як її основна ціль, а не засіб для досягнення будь-яких інших цілей, тобто спорт для людини, а не людина для спорту.

Особливо важливе значення спорту для всіх полягає у сприянні реалізації гуманістичного ідеалу – цілісного розвитку особистості, що передбачає поєднання гармонійності та всебічності.