Характеристика особливостей системи спорту для всіх у контексті її сучасного розвитку

Ідея гармонійного розвитку особистості пов'язується з досягненням єдності та злагодженості тілесного (фізичної підготовленості, фізичного розвитку), психічного (емоцій, волі, уваги, переживання, інтелекту тощо) та духовного (моральних і естетичних потреб) чинників. Пріоритетного значення набуває досягнення людиною гармонії у ставленні до самої себе, інших людей та оточуючого середовища.

Всебічний розвиток людини передбачає наявність у неї такого комплексу фізичних, психічних та духовних якостей та здібностей, що дозволяє їй усвідомлювати, брати активну участь та добиватися певних успіхів в основних сферах соціальної діяльності: трудової, освітньої, споживчої тощо.

Провідною соціальною функцією спорту для всіх є організація активного дозвілля та забезпечення раціонального використання вільного часу.

Дозвілля асоціюється з різними  добровільно вибраними людиною  видами діяльності протягом вільного часу. Характер дозвілля залежить від дії багатьох чинників, зокрема: соціально-економічних відносин у суспільстві, доступності індустрії відпочинку, популярності існуючих різновидів розваг, рівня добробуту людини, її національних та релігійних традицій, стану здоров'я, характеру професійної діяльності, місця проживання, статі, віку, освіти, сімейного положення.

Спорт для всіх дозволяє задовольнити важливу потребу особистості в руховій активності, а саме, необхідність в емоційно насичених розвагах під час дозвілля. Можливість «розрядитися», відчути радість, задоволення, захоплення, насолоду, приємну «м'язову втому» від рухової активності після трудового дня чи тижня забезпечує власне система спорту для всіх. Насичення вільного часу руховою активністю сприяє переорієнтуванню поведінки людини в напрямі дотримання основних положень здорового способу життя, відмови від шкідливих звичок (вживання наркотиків, тютюнокуріння, зловживання алкогольними напоями) та відволікання від асоціальних вчинків, що, безумовно, підвищує гуманістичну цінність спорту для всіх.

Є. Н. Приступа звергає увагу на такі перспективні напрями використання рухової активності людини під час дозвілля:

• відхід від занять у приміщеннях на користь рекреаційних занять на відкритому повітрі;

• підвищення ролі самостійних занять та занять у неформальних групах і відповідно зменшення популярності організованих форм активного дозвілля;

• суттєве зростання різноманітності, збагачення форм проведення вільного часу, завдячуючи інтенсивному розвитку індустрії дозвілля та розваг [27, 83].

Соціальною функцією спорту для  всіх є сприяння соціалізації, тобто підготовці та включенню індивіда в різні сфери діяльності суспільства, виконання ним важливих соціальних функцій, а також засвоєння суспільно вироблених норм та правил поведінки. Соціалізація передбачає оволодіння людиною суспільного досвіду, соціальних зв'язків та відносин.

У сучасній психології відмічається, що в процесі соціалізації людина стає особистістю, набуває переконань, суспільно схвалених форм поведінки, необхідних їй для нормального життя в суспільстві. Завдяки соціалізації відбувається успадкування індивідуумами соціального досвіду та перетворення його на власні ціннісні орієнтації, навички, вміння, здатності тощо [29, 392].

Система спорту для всіх має широкі можливості для забезпечення цілеспрямованого впливу на людину з метою поглиблення та розширення її соціалізації. Активний спосіб життя сприяє підвищенню соціальної активності людини та ефективності її участі у трудовій діяльності, а також вихованню високих моральних якостей (доброти, справедливості, чесності, благородства тощо). Сама сутність рухової активності в спорті для всіх передбачає самовираження та самоствердження особистості, шо створює необхідні передумови для підвищення самостійності людини у вирішенні складних проблем сьогодення.

Соціалізуюча роль спорту для всіх проявляється в тому, що він дозволяє задовольнити одну з важливих потреб особистості в руховій активності, а саме, потребу у спілкуванні з іншими людьми.

У процесі спілкування під час  рухової активності люди впливають  один на одного шляхом повідомлення нової інформації, особистого прикладу, наслідування, взаємної підтримки, обміну думками, почуттями.

На процес соціалізації у спорті впливає ряд чинників. Відповідно до теорії соціального пізнання основні чинники, що входять у процес соціалізації, можуть бути розподілені на такі категорії: особисті атрибути (фізичні, психологічні та соціально-психологічні), соціальні елементи (родина, друзі, родичі, навчальні заклади, суспільство, засоби масової інформації) та соціальні ситуації (суспільні групи, фізичне оточення, система суспільного забезпечення тощо). Аналіз головних чинників, які входять у процес соціалізації у спорті, може сприяти розумінню, чому одна людина обирає рухову активність, у той час як інша тримається від неї подалі. Можна навіть спрогнозувати, чому та чи інша людина стане чи не стане займатися спортом для всіх.

Освітньо-виховна функція спорту для всіх проявляється у засвоєнні людиною нових знань, навичок та вмінь, а також у забезпеченні комплексного виховного впливу на людину.

Освітня роль спорту для всіх пов'язується з підвищенням інтелектуального рівня людей, формуванням у них спеціальних знань, необхідних для ефективного використання рухової активності під час дозвілля для зміцнення здоров'я, а також обумовлює підвищення ефективності розумового виховання особистості. Вдумливі заняття руховою активністю допомагають людині засвоїти знання про форми реалізації спорту для всіх, резервні можливості організму, закономірності зміцнення здоров'я, ведення здорового способу життя, стимулюють розвиток самопізнання та самовиховання. У процесі таких занять людина збагачує власний запас рухових умінь та навичок, що позитивно впливає на різні сторони її життєдіяльності.

Успішне залучення людини до рухової  активності передбачає підвищення її пізнавальної активності, а також  отримання нових знань із психології, педагогіки, соціології, біології, теорії і методики фізичного виховання різних груп населення, технічних наук тощо. В результаті зростають креативність та ініціативність особи як в удосконаленні занять спортом для всіх, так і у виконанні основних соціальних функцій.

Система спорту для всіх, забезпечуючи фізичне вдосконалення особистості, сприяє, як зазначалось вище, розумовому, а також моральному та естетичному вихованню.

Можливості спорту для всіх у  моральному вихованні найкраще проявляються під час занять у формальних, а  особливо у неформальних групах, оскільки, такі заняття спонукають до відповідних суспільних відносин між людьми, що базуються на повазі один до одного, товариськості, дружбі, задоволенні спільних інтересів, дотриманні «правил чесної гри», відповідальності перед колегамитощо.

На мою думку, слід підкреслити, що система спорту для всіх не сама по собі забезпечує моральне виховання особистості. Вона лише сприяє йому та підсилює відповідний виховний ефект. Важливо не допускати здійснення рухової активності у відриві від системи морального виховання, бо в цьому випадку можна отримати результати, несумісні зі встановленими у суспільстві нормами і принципами поведінки людей.

Естетичний ефект від спорту для всіх проявляється в удосконаленні власне конкретної людини. Гарними стають форми тіла, статура та хода, а також рухи. Значну естетичну цінність становить єднання тілесного та духовного розвитку людини, формування почуття прекрасного, вміння оцінити оточуючу дійсність за законами краси та загалом виховання естетики поведінки особистості.

Спорт для всіх сприяє естетичному вихованню завдяки широкому використанню рухової активності в гарних природних умовах – парках, лісах, водоймах тощо. Такі заняття пов'язані з дотриманням відповідних ритуалів гуманістичної спрямованості, а учасники мають відповідну барвисту та зручну екіпіровку, сучасні тренажери, інше обладнання та інвентар. Сприяє естетиці занять використання музичного супроводу, пісень і танців. Дуже часто масові спортивні програми в системі спорту для всіх перетворюються у справжні спортивні свята.

Інформаційно-просвітницька  функція спорту для всіх проявляється в накопиченні та розповсюдженні інформації про значення рухової активності під час дозвілля для зміцнення здоров'я, а також про можливості людини та шляхи їх підвищення. Реалізація цієї функції сприяє формуванню відповідної суспільної свідомості, впровадженню ідей та цінностей здорового способу життя, перетворенню спорту для всіх у стійку суспільну моду, тобто тривале панування у суспільстві поглядів, смаків та переконань в ефективності використання рухової активності під час дозвілля як для суспільства в цілому, так і для конкретної людини зокрема.

Розповсюдження, популяризація, роз'яснення  та впровадження у суспільну свідомість інформації про систему залучення  різних груп населення до рухової  активності на гуманістичних засадах, її функції та соціально-економічну значущість здійснюється всіма суб'єктами системи спорту для всіх, у тому числі і засобами масової інформації.

П. О. Виноградов рекомендує, щоб у змістовному плані засоби масової інформації здійснювали такі кроки:

• надавали населенню широку і всебічну інформацію про те, де, коли, в яких формах людина може задовольнити свій інтерес до занять фізичною культурою і спортом;

• забезпечували отримання інформації про діяльність закладів фізичної культури і спорту за місцем роботи, проживання та відпочинку населення;

• систематично насичували канали інформації матеріалами, що дозволяють особам, які ведуть активний спосіб життя, поповнювати свої знання з основ гігієни, фізичної культури, здорового способу життя, а також про гуманістичні цінності масового спорту;

• регулярно давали можливість читачам, глядачам та слухачам використовувати отриману інформацію для практичних занять, тобто пропонували конкретні поради, рекомендації, наводили комплекси фізичних вправ для самовдосконалення та самовираження [5, 129].

На мою думку, крім зазначених напрямів роботи засобів масової інформації, їм необхідно приділити, передусім, належну увагу вирішенню одного з важливих завдань системи спорту для всіх, пов'язаного з формуванням у людей інтересу до використання рухової активності під час дозвілля для зміцнення здоров'я.

Економічні функції  системи спорту для всіх об'єднують функцію виробництва фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послуг, виробничої підготовки та використання кадрів для організацій спорту для всіх (розширення ринку праці сфери спорту для всіх), функцію сприяння економічному зростанню суспільства (підвищення продуктивності праці, подовження тривалості творчого довголіття, скорочення витрат на передчасну смертність, захворювання, виробничий травматизм).

Виробнича функція  віддзеркалює економічну основу існування сучасної системи спорту для всіх, оскільки задоволення потреб населення у руховій активності, зміцненні здоров'я, веденні здорового способу життя здійснюється у процесі виробництва та споживання фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послуг.

Фахівцями також визначено конкретні  види фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послуг:

• заняття в групах загальної фізичної підготовки та оздоровчої фізичної культури;

• розробка індивідуальних (групових) рекомендацій до режиму занять;

• організація змагань у навчальних групах, командах, школах та клубах із видів спорту;

• відновлювальні заходи та методичні консультації;

• реалізація різних видів дозвілля з урахуванням особливостей послуг, що надаються, включаючи культурно-масові та розважально-ігрові заходи, а також різні види активного відпочинку з дотриманням вимог безпеки, у тому числі й медичного забезпечення;

• спортивні та оздоровчі заходи для учасників турнірів, кросів, марафонів, турнірів зі спортивних ігор;

• спортивні свята;

• спортивно-видовищні вечори та концерти;

• зустрічі з видатними спортсменами;

• показові виступи провідних спортсменів  та представників спортивних закладів;

• навчання споживачів послуг раціональної техніки рухових дій, формування вмінь, навичок та пов'язаних із ними знань в обраній спортивній дисципліні;

• педагогічні дії, спрямовані на розвиток та вдосконалення рухових здатностей, що відповідають вимогам спортивної діяльності, у якій здійснюється підготовка;

• педагогічні дії, спрямовані на компенсацію у споживача послуг відсутніх компонентів тактичної, технічної, фізичної та інших видів готовності до споживання послуг;

• організація комплексного контролю за рівнем різнобічної підготовленості та за станом здоров'я споживача послуг;

• консультативна допомога з різних напрямів побудови та змісту навчально-тренувального процесу [5, 39].

Окрім того, споживачам наведених  послуг можуть надаватися й інші послуги, які фахівці поділяють на такі групи: 1) надання фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд населенню; 2) інформаційно-консультативні та освітні послуги; 3) інші спортивні послуги. М. І. Золотов, Н. А. Платонова та О. І. Вапнярська відносять такі послуги до розряду спортивних.

Реалізація функції виробництва системою спорту для всіх здійснюється під контролем суспільства. Це обумовлено тим, що фізкультурно-оздоровчі та спортивно-оздоровчі послугиналежать до класу соціальних послуг. Їх споживання забезпечує задоволення життєвих важливих потреб людей, пов'язаних з їхнім здоров'ям. Тому держава через свої відповідні інститути регулює процес виробництва вказаних послуг таким чином, аби забезпечити високу якість і тим самим запобігти можливим негативним впливам занять різними видами рухової активності на стан здоров'я людей.

Функція розширення ринку  праці є важливою економічною функцією системи спорту для всіх. Реалізація її сприяє вирішенню ряду соціально-економічних проблем, передовсім збільшення чисельності фахівців спорту для всіх є передумовою підвищення рівня зайнятості в країні. У розвинених країнах ринок праці у системі спорту для всіх досить розгалужений.

Нині система спорту для всіх реалізує ще одну дуже важливу функцію  – сприяння економічному зростанню суспільства. На сучасному етапі розвитку спорт для всіх набув ознак самостійної, масштабної сфери економічної діяльності, яка помітно впливає на макроекономічні показники країн.