Характеристика особливостей системи спорту для всіх у контексті її сучасного розвитку

Позитивний вплив спорту для  всіх на стан національної економіки здійснюється за такими напрямами:

• внесок у формування внутрішнього валового продукту шляхом виробництва та реалізації фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послуг;

• підвищення продуктивності праці працездатної частини населення за рахунок поліпшення стану здоров'я внаслідок залучення до системи спорту для всіх;

• зменшення витрат державних коштів на медичне обслуговування частини населення, залученого до системи спорту для всіх;

• підвищення рівня пропозиції робочої сили на національному ринку праці;

• підвищення рівня індивідуальних грошових доходів населення, а отже, загального рівня добробуту населення, якості його життя.

Активне залучення населення до рухової активності веде не лише до позитивних змін у стані здоров'я людей, а й сприяє поліпшенню показників економічного розвитку країни. Зокрема, збільшується внесок у формування внутрішнього валового продукту країни за рахунок двох джерел:

1) надходжень від реалізації населенню фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послуг;

2) доходів від придбання населенням, що займається фізкультурою і спортом, продуктів та послуг, необхідних для занять (додаткові та супутні послуги, спортивний одяг, взуття, екіпіровка, обладнання, спеціальне харчування тощо).

Слід відмітити, що роль здоров'я  населення у вирішенні макро-економічних  проблем країн, на думку фахівців, буде постійно зростати. За умови збереження негативних тенденцій у стані здоров'я населення у країнах із перехідною економічною системою втрати внутрішнього валового продукту за рахунок цього фактора можуть досягти 10,5% його загального обсягу [1, 8].

Важливим є те, що провідну роль у подоланні цієї тенденції може відіграти залучення населення  до рухової активності оздоровчої спрямованості, у тому числі суб'єктами системи спорту для всіх. Водночас, це потребує від суспільства відповідних зусиль, зокрема у напрямі пошуку коштів для інвестування проектів оздоровлення населення на основі застосування можливостей фізичної культури і спорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. СТРУКТУРА СИСТЕМИ СПОРТУ ДЛЯ ВСІХ

Слово «структура» походить від латинського structura, що перекладається як побудова, розміщення та трактується у такому значенні: внутрішня будова і зв'язок складових частин чого-небудь [34, 650].

Система спорту для всіх передбачає функціонування сукупності елементів, що певним чином пов'язані між  собою та впливають один на одного.

Головним елементом системи  спорту для всіх, її суб'єктом та об'єктом є людина. Як уже зазначалось, людина є носієм потреби та інтересу до рухової активності. Цей атрибут соціального вияву виступає системоутворюючим компонентом системи спорту для всіх, який визначає характер зв'язків всередині системи. В економічному сенсі людина є споживачем послуг, що надаються фахівцями та організаціями спорту для всіх.

Інші елементи (суб'єкти) системи  спорту для всіх функціонують заради реалізації інтересу людини до рухової активності шляхом задоволення її потреб у фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послугах. Їх доцільно розподілити на три групи. Перша група: суб'єкти, які організовують та здійснюють заходи із залучення людини до рухової активності – це спортивні клуби оздоровчої спрямованості різних форм власності та організаційно-правових форм, фізкультурно-оздоровчі заклади (фітнес-центри, SPA-центри, комплекси, школи, студії тощо), центри фізичного здоров'я населення, фізкультурно-спортивні товариства, спортивні федерації.

Друга група: суб'єкти, які сприяють залученню людини до рухової активності, – це спортивні споруди, рекреаційні парки, бази відпочинку та інші місця для рухової активності людини; виші навчальні заклади, в яких готують фахівців відповідної кваліфікації; наукові установи, де досліджуються проблеми функціонування та розвитку системи спорту для всіх; медичні установи (дозвіл на заняття, медичний контроль та супровід занять); засоби масової інформації, які розповсюджують відповідні освітні, пропагандистські та рекламні повідомлення; підприємства та організації спортивної індустрії, що забезпечують виробництво та реалізацію спортивного і туристичного обладнання та інвентарю, спортивної екіпіровки та взуття, а також їх прокат.

Третя група: суб'єкти, які забезпечують управління взаємодією перелічених вище суб'єктів системи спорту для всіх, – це органи державного управління та місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту, а також органи управління розвитком окремих видів спорту або фізкультурно-спортивної діяльності (спортивні федерації, асоціації, союзи, фізкультурно-спортивні товариства).

Взаємодія між людиною та іншими суб'єктами системи спорту для всіх стає можливою завдяки реалізації спеціальних  програм. У результаті узагальнення передового світового досвіду та проведеного нами теоретичного дослідження можна виділити такі види програм:

• спортивні – спеціально організовані загальнодоступні масові спортивні заходи та фестивалі;

• фітнес-програми – заняття спортом для всіх з акцентом на підвищення функціональних можливостей організму та профілактику хронічних захворювань людей, що здійснюються самостійно або у формальних організаціях (фітнес-центри, спортивні клуби, тощо);

• рекреаційні – заняття спортом для всіх розважального характеру, що здійснюються самостійно або у неформальних організаціях за місцем проживання або масового відпочинку людей, у спеціальних рекреаційних місцях (бази відпочинку, профілакторії, лісопарки, туристичні бази тощо).

У процесі реалізації вказаних програм людина вступає у прямі безпосередні зв'язки з суб'єктами, що належать до перших двох груп, виступаючи у ролі споживача послуг, які надаються ними. При цьому важливо зауважити, що людина виявляє себе як активний учасник програм.

З одного боку, беручи участь у програмах, людина може скоригувати свої потреби, зміцнити або послабити свій інтерес до рухової активності. З іншого боку, вона впливає на зміст діяльності інших суб'єктів системи спорту для всіх. Зміна попиту на фізкультурно-оздоровчі та спортивно-оздоровчі послуги та підвищення вимог людей до їхньої якості змушує фахівців та організації спорту для всіх вдосконалювати свою діяльність, вносити зміни до діючих програм, а також впроваджувати нові програми. Таким чином, створюється внутрішній механізм її постійного розвитку, який стосується системи спорту для всіх.

Органи управління як структурна ланка  системи спорту для всіх виконують  функції, що мають створити необхідні  умови для забезпечення якомога  повнішої реалізації інтересу людини до рухової активності. Широкі можливості у цьому плані мають органи державного управління. В умовах ринкових соціально-економічних систем їхній регулюючий вплив на діяльність суб'єктів спорту для всіх може розгортатися за трьома напрямами: 1) регулювання рівня якості фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послуг; 2) регулювання рівня попиту на фізкультурно-оздоровчі та спортивно-оздоровчі послуги; 3) регулювання рівня пропозиції фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих послуг [20, 162].

Оскільки система спорту для всіх є відкритою соціальною системою, то усі її елементи постійно перебувають під впливом зовнішнього соціального середовища. Так,  процес формування інтересу людини до рухової активності обумовлюється специфікою соціально-політичних, економічних і культурних чинників, що діють у тій або іншій країні.

Цими самими чинниками обумовлюється  й поведінка інших суб'єктів  спорту для всіх у конкретній країні. Зокрема, визначається ставлення суспільства до гуманістичних ідей, що реалізуються за допомогою спорту для всіх, модель розвитку системи спорту для всіх, характер нормативно-правової бази розвитку спорту для всіх, форми впливу суспільства (держави) на систему спорту для всіх та її окремі елементи, обсяги ресурсів, які суспільство може надавати організаціям спорту для всіх, рівень зацікавленості представників бізнесу в інвестуванні програм, що реалізуються суб'єктами спорту для всіх тощо.

ВИСНОВКИ

Проміжними цілями для досягнення мети системи спорту для всіх є сформованість інтересу людини до рухової активності та наявність можливостей для підтримання та задоволення цього інтересу. А ми знаємо, що рухова активність – життєва необхідність людини, без неї вона не може зберегти своє здоров'я та позбавляється можливості досягати успіхів у різних видах життєдіяльності. Підтвердження цьому знаходимо ще в стародавнього грецького філософа Аристотеля, який стверджував: «Ніщо так не виснажує та не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність».

Система спорту для всіх також характеризується різними функціями, що зумовлює її вплив на різні сторони життєдіяльності людини. Але неприпустимо наділяти її функціями, які мають відношення і до інших соціальних систем. Як критерії виділення функцій системи спорту для всіх виправданим буде використання об'єктивності та людино-центризму. Потрібно враховувати, що система спорту для всіх є структурним елементом сфери фізичної культури і спорту і забезпечує реалізацію окремих функцій зазначеної сфери.

Система спорту для всіх дозволяє досягти сталих позитивних результатів  забезпечення належного розвитку основних фізичних якостей – витривалості, сили, гнучкості, швидкості та координації рухів. Критерії цього розвитку визначаються з урахуванням віку, статі, характеру трудової діяльності людини, а їхня основа – такий рівень показників, що дозволяє їй успішно здійснювати різні види життєдіяльності. У фізичному розвитку забезпечується досягнення оптимального стану статури та належного співвідношення маси до зросту людини. У функціональному розвитку в основному забезпечується розширення резервних можливостей опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем. Загалом здійсненнярегулярної рухової активності в різних формах реалізації спорту для всіх позитивно впливає на зростання рівня фізичної працездатності людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Антонова А. Экономика здоровья / А. Антонова // Ремедіум. — 2005. – № 4. – С. 25-28.

2.Апанасенко Г. Л. Книга о здоровье / Г. Л. Апанасенко. – К. : Медицина, 2007. – 132 с.

3. Бальсевич В. К. Онтокинезиология человека / В. К. Бальсевич. – М. : Теория и практика физ. культуры, 2000. – 275 с.

4. Виноградов П. А. Пропаганда физической культуры средствами массовой информации : материалы Всесоюз. науч.-практ. конф. «Физическая культура и здоровый образ жизни» / П. А. Виноградов. – М. : ВНИИФК, 1990. – С. 30-39.

5. Гуськов С. «Спорт для всех» и телевидение в России / С. Гуськов // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації : тези доп. IV міжнар. наук, конгресу. – К. : Олімп, 2000. – 474 с

6. Дутчак М. В. Спорт для всех в утверждении идеалов олимпизма в Украине / М. В. Дутчак // Наука в олимпийском спорте. – 2001. – № 3. – С. 61-63.

7.  Кремень В. Г. Філософія  управління : підручних для студ. вищ. навч. закл. / Кремень В. Г., Пазиніч С. М., Пономарьов О. С. – К. : Знання України, 2007. – 360 с.

8. Круцевич Т. Ю. Управление физическим состоянием подростков в системе физического воспитания : дис. ... доктора наук по физ. воспитанию и спорту : 24.00.02 / Т. Ю. Круцевич. – К., 2000. – 510 с.

9. Лубышева Л. И. Социальная роль спорта в развитииобщества и социализацииличности / Л. И. Лубышева // Теория и практика физ. культуры. – 2001. – № 4. – С. 11-15.

10. Менеджмент и экономика физической культуры и спорта : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / М. Золотое, В. Кузин, М. Кутепов, Г. Сейранов. – М. ; Академия, 2001. 432 с.

11. Мергаутова Я. Физическая культура в структуре общества и жизнедеятельности человека / Я. Мергаутова, Ф. Йохимсталер // Очерки по теориифизической культуре / сост. и общ. ред. Л. П. Матвеев. — М.: Физкультура и спорт, 1984. – С. 117-148.

12. Мічуда Ю. П. Сфера фізичної культури і спорту в умовах ринку: закономірності функціонування та розвитку / Ю. П. Мічуда. – К. : Олімп, 2007. – 216 с.

13.  Недвецкая Г. Д. Движения великий смысл / Г. Д. Недвецкая. – Минск : Полымя, 1987. – 64 с.

14. Ожегов С. И. Словарьрусскогоязыка / С. И. Ожегов. – 24-е изд., испр. – М. : Мир и образование, 2003. – 1200 с.

15. Основы валеологии : в 3-х книгах / подобщ. ред. В. П. Петленко. – Книга 2-я. – К. : Олимп, 1999. – 351 с.

16. Партико Т. Б. Загальна психологія : підручник для студ. вищ. навч. закл. / Т. Б. Партико. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 416 с.

17. Паффенбаргер Р. С. Здоровый образ жизни / Р. С. Паффенбаргер, Э. Ольсен. – К. : Олимп, 1999. – 319 с.

18. Платонов В. Н. Сохранение и  укрепление здоров’я здоровых людей – приоритетное направление современного здравоохранения / В. Н. Платонов // Спорт, медицина. – 2006. – № 2. – С. 3-14.

19. Приступа Є. Н. Концепція  вільного часу людини як важливої категорії рекреації / Є. Н. Приступа // Спорт, наука України. – 2008. – № 5. – С. 9-22.

20. Социальный  менеджмент : учебник / под ред. Д. В. Валового. – М. : ЗАО Бизнес школа «Интел-Синтез», Академия труда и социальных отношений, 1999. – 384 с.

21. Столов И. И. Спортивный резерв: состояние, проблемы, пути решения (организационный компонент) / И. И. Столов. – М. : Сов. спорт, 2008. – 132 с.

22. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого: підручник для науковця / Ю. П. Сурмін. – К.: Навч.-метод, центр Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. – 302 с

23. Сучасний словник  іншомовних слів / уклад. О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2006. – 786 с

24. Теорія і методика  фізичного виховання: у 2-х т. / [за  ред. Т. Ю. Круцевич]. – Т. 1.: Загальні основи теорії і методики фізичного виховання. – К. : Олімп,  2008. – 391 с

25. Фомин Н. А. Физиологические основы двигательной активности / Н. А. Фомин, Ю. Н. Вавилов. – М. : Физкультура и спорт, 1991. – 224 с.

26. Фурманов А. Г. Оздоровительнаяфизическая культура : учебник для студ. вузов / А. Г. Фурманов, М. Б. Юспа. – Минск : Тесей, 2003. – 528 с.

27. Шаги к здоровью. Основа для содействия физической активности в целях укрепления здоровья в Европейском регионе. – Копенгаген : Европейское региональное бюро ВОЗ, 2007. – 45 с.

28. Экономика массово госпорта : учеб. пособие / [М. И. Золотое, Н. А. Платонова, О. И. Вапнярская]. – М.: Физическая культура, 2005. – 300 с.