Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2015 в 19:15, курсовая работа
Актуальність: Остеохондроз -- це дегенеративно-дистрофічне ураження міжхребцевих дисків незапального характеру. Вперше термін «остеохондроз» запропонував німецький вчений Хільдебранд у 1933 році для визначення дегенеративних змін в міжхребцевих дисках. Наступні дослідження показали, що в окремих випадках більше страждають хребці, цей вид захворювання позначили як спондильоз (грецькою «спондилос» -- хребець). Але найбільш розповсюдженим залишився термін і назва остеохондроз.
ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1. БУДОВА І ФУНКЦІЇ ХРЕБТА
6
1.1. Анатомія та фізіологія хребта
6
1.2. Етіологія і патогенез розвитку остеохондрозу хребта
9
1.3. Клінічні прояви остеохондрозу хребта
11
Висновки до розділу 1
13
РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИЧНОГО МАСАЖУ ПРИ ОСТЕОХОНДРОЗІ ХРЕБТА
14
2.1. Методика масажу при шийному остеохондрозі
14
2.2. Методика масажу при грудному остеохондрозі
16
2.3. Методика масажу при попереко-крижовому остеохондрозі
17
Висновки до розділу 2
19
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТА НЕТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДІВ МАСАЖУ ПРИ ОСТЕОХОНДРОЗІ ХРЕБТА
21
3.1. Шиацу
21
3.2. Масаж за допомогою апплікаторів
22
3.3. Су Джок
24
3.4. Баночний масаж
25
3.5. Медовий масаж
27
3.6. Сегментарний масаж
28
Висновки до Розділу 3
29
ВИСНОВКИ
Порушення метаболізму під час різних ендокринних захворювань також можуть підвищити ризик розвитку остеохондрозу. Відомо, що деякі ендокринні хвороби (цукровий діабет, хвороба Кушинга, гипо- і гіпертиреоз) приводять до значних порушеннями обміну речовин організму. Зміна мінерального обміну в кадрі ендокринних хвороб може спровокувати розвиток остеохондрозу або обважнювати перебіг цієї хвороби.
Стани вітамінно-мінеральної недостатності можуть стати причиною різних захворювань опорно-рухового апарату. У дитячому віці брак вітаміну D, наприклад, викликає рахіт. Для дорослих людей недолік кальцію, фосфору, фтору, заліза, міді, вітаміну С, вітамінів групи В, може стати причиною первинної поразки кісткової і хрящових тканин, що у свою чергу сприяє виникненню остеохондрозу [11].
1.3. Клінічні прояви остеохондрозу хребта
Як вже згадувалося вище, найбільш сильні зміни при остеохондрозі спостерігаються в хребетному стовпі. Під час остеохондрозу в першу чергу вражаються міжхребетні диски і суглоби хребта.
Розрізняється декілька стадій поразки міжхребетного диска:
На першій стадії порушується молекулярна основа клітин і міжклітинної речовини міжхребетного диска: клітини втрачають можливість відновлюватися, а міжклітинна речовина змінює свою біохімічну структуру. Ця стадія хвороби оборотна і може бути сповільнена адекватним лікуванням.
На другій стадії відбувається руйнування колагенових волокон міжхребетного диска і часткове руйнування драглистого ядра. На цій стадії з'являються перші симптоми хвороби: болючість в зоні ураженого сегменту. Паралельно з руйнуванням міжхребетного диска, уражений сегмент хребта втрачає стабільність. Порушення стабільності хребетного стовпа найбільш виражені на завершальних стадіях захворювання. З розвитком захворювання кругові волокна міжхребетного диска поступово стоншуються і розриваються. Драглисте ядро заміщається сполучною тканиною або повністю розсмоктується. У момент розриву великої кількості кругових волокон міжхребетного диска може статися випинання драглистого ядра або його залишків з утворенням грижі міжхребетного диска. В більшості випадків випинання відбувається у бік хребетного каналу (у цьому каналі проходить спинний мозок) або убік, в область міжхребетних отворів (через ці отвори проходять спинномозкові корінці і спинномозкові нерви) при цьому можливе передавлення описаних вище нервових структур грижею, що випнулася.
Наростаюча нестабільність хребетного стовпа може привести до зісковзування хребців в передньозадньому напрямі (спонділолістез) або виникнення підвивихів (найчастіше в шийному відділі хребта).
Одночасно з поразкою міжхребетного диска відбувається руйнування міжхребетних суглобів. Часто спостерігається повне руйнування суглобового хряща із заміною його сполучною тканиною. Розростання сполучної тканини в порожнині суглоба приводить до розвитку анкілозу. Поразки міжхребетних суглобів обмежують гнучкість хребетного стовпа, тому хворі на остеохондроз, часто не можуть зігнутися.
На завершальних етапах захворювання патологічний процес поширюється на жовті і міжостисті в'язки хребта. Поразка цих структур приводить до ще більшої деформації хребта [10;22;23].
Для остеохондрозу характерна сегментарна поразка хребта. При цьому на початкових стадіях захворювання уражені долі граничать із здоровими. На пізніших етапах хвороби патологічні зміни стають більш менш вираженими у всьому хребетному стовпі.
В цілому, при остеохондрозі, хребет піддається значній перебудові і деформації: зменшується його довжина (в основному за рахунок зменшення товщини міжхребетних дисків), з'являються патологічні викривлення (сколіоз, кіфоз), знижується гнучкість, а разом з нею і стабільність хребта.
Поразка нервових стволів і спинномозкових корінців при остеохондрозі приводить до виникнення вторинних змін у внутрішніх органах і різних розладів периферичної нервової системи.
Висновки до Розділу 1
На основі викладених фатів можна зробити наступний висновок - основна причина остеохондрозу - неправильний розподіл навантаження на хребет, що і призводить до зміни хрящової тканини в місцях надлишкового тиску. Спровокувати хворобу може все, що завгодно: "вибиті" у результаті травми хребці, ослаблені м'язи спини, сутулість і бічне S-подібне викривлення хребта, перетаскування ваг і просто тривале втримання незручної пози. Остеохондроз може розвитися не тільки в людей з неправильною поставою, зайнятих розумовою працею, але й тих, хто добре тренований фізично - наприклад, у спортсменів і вантажників. Крім чисто механічних причин, до розвитку остеохондрозу також приводять порушення обміну речовин (наприклад, кальцію й фосфору), недостача мікроелементів і вітамінів (магнію, марганцю, цинку, вітамінів D і F). Не виключено, що не останню роль у цьому грає спадкова схильність.
Окрім відмічених симптомів, при остеохондрозі виявляються контрактури (тугорухливість) м'язів (м'язів, що починаються на хребті, м'язів плечового поясу, тазу або кінцівок), рефлекторні нейросудинні розлади, що виявляються відчуттям мерзлякуватості, парестезіями, набряклістю і зміною кольору кінцівці.
РОЗДІЛ 2.
ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИЧНОГО МАСАЖУ ПРИ ОСТЕОХОНДРОЗІ ХРЕБТА
2.1. Методика масажу при шийному остеохондрозі
Остеохондроз шийного відділу хребта можна визначити по болях в потиличній і міжлопатковій областях, шиї, по відчуттю тягаря в передпліччях, по обмеженню рухливості шиї, онімінню пальців рук під час сну, запамороченню, напрузі шийної мускулатури [23].
Масаж при шийному остеохондрозі переслідує наступні цілі:
Зменшення болю.
Поліпшення лімфо- і кровообігу в області шиї, спини, руки.
Збільшення сили м'язів руки за рахунок зменшення їх гіпотрофічності.
Зменшення напруги в м'язах шиї і спини.
У гострій стадії хвороби робити масаж не рекомендується. Необхідно при виконанні масажних прийомів враховувати наявність у пацієнта захворювань серцево-судинної системи, наприклад, гіпертензії, гіпотензії, порушення кровообігу і так далі Окрім цього, потрібно пам'ятати про те, що при остеохондрозі шийного відділу хребта вражаються і потиличні нерви.
До масажу слід приступати в підгострих стадіях (у ряді випадків можна починати і раніше, під час загострення хвороби, але тоді завдання масажу - рефлекторно впливати на біль, що локалізується в хребті, за рахунок "обробки" здорових ділянок тіла - на грудях, плечах, верхній частині спини, передпліччя і так далі). Перші сеанси мають бути щадними, не викликати зайвої напруги м'язів, які при енергійному, жорсткому проведенні прийомів скорочуються, викликаючи в даному випадку додаткові болі.
Оптимальне при масажі положення хворого остеохондрозом шийного відділу - лежачи. Якщо такої можливості немає, тоді масажують в положенні сидячи, для цього використовують спеціальне масажне "крісло". І у тому, і в іншому положенні треба добиватися граничного розслаблення спини, шиї і взагалі всього тіла - це для хворого перша умова.
Починають масаж із спини: погладжування, вижимання, розминка - щипцевидне, підставою долоні, подвійне кільце, ординарне (всі прийоми - по 3-4 рази). Верхня частина спини, в області лопаток, вимагає особливого опрацювання. Тут спочатку 6-7 разів роблять погладжування від нижнього кута лопаток вгору до шиї - то з одного боку, то з іншою. Потім масажують передпліччя: погладжування (6-8 разів), вижимання (4-5 разів), розминка - ординарне, подвійне кільце (по 3-4 рази), поглажування і зтрушування (по 2-3 рази) - то з одного, то з іншого боку. Якщо хворий сидить, то можна провести погладжування, вижимання і розминку на великих грудних м'язах (по 4-5 разів).
Продовжують масаж в положенні хворого лежачи на животі. Масажується шия: погладжування від волосистої частини голови вниз до спини (8-10 разів). Якщо воно не викликає болю в хребті, роблять вижимання по трьох-чотирьох лініях, по задній і бічним частинам шиї (3-4 рази).
На верхній частині спини біля хребетного стовпа акуратно виконують вичавлювання подушечками чотирьох пальців (по 4-5 разів з кожного боку). Потім слідує погладжування по всій верхній частині спини, після чого приступають до погладжування і вижимання верхніх пучків трапецієвидних м'язів, тобто передпліч (по 4-5 разів).
На м'язах шиї роблять погладжування (6-7 разів), вижимання, розминка ребром долоні і подушечками пальців, знову вижимання (все - по 3-4 рази) і погладжування (6-7 разів). Повторивши масаж грудних м'язів: погладжування, вичавлювання, розминка, зтрушування, погладжування (по 2 рази кожен прийом), знов переходять на шию. Виконуються: погладжування (6-7 разів), вижимання (4-5 разів), погладжування (3-4 рази), розминка подушечками пальців (5-6 разів), погладжування (4-5 разів).
Тепер - розтирання хребетного стовпа: прямолінійне подушечками чотирьох пальців (кожна рука зі свого боку) по напряму від потиличної кістки до спини і як можна ближче до остистих відростків (4-5 разів); колоподібне подушечками одного, два і так далі пальців (по 3-4 рази кожен прийом). При розтиранні в області хребетного стовпа шия масажованого має бути гранично розслаблена, а голова нахилена вперед. Це дозволить тому, що масажує краще відчути остисті і бічні відростки хребців і глибше на них пропрацювати (після 5-8 сеансів, коли біль стихне, під час розтирання хребта корисно голову злегка повертати в різні боки). Вслід за розтиранням проводять погладжування (6-7 разів), вижимання і різні розминки (3-4 рази). Закінчують даний етап погладжуванням.
У наступній частині сеансу - повторення масажу на верхній частині спини (по 2-3 рази кожен прийом) і на верхніх пучках трапецієвидних м'язів (по 3-4 рази кожен прийом) і знов повернення до шиї. На ній виконують погладжування (3-4 рази), вижимання (4-5 разів), розминку (5-6 разів), погладжування (2-3 рази) вижимання (4-5 разів) і знову ретельно розтирають хребетний стовп. Потім груди: після розтирання тут проводять погладжування, вижимання, розминку, погладжування (по 3-4 рази); подушечками чотирьох пальців масажується грудино-ключично-сосковидний м'яз (5-6 разів), розминка (4-6 разів) і погладжування (6-8 разів).
Після зняття болів в хребті методика міняється: число погладжуючих прийомів зменшується, а число вижимань, розминок і особливо розтирань збільшується. Саме розтирання повинне стати основним прийомом останніх сеансів. Відзначимо також, що тривалість перших сеансів 5-7 хв, а подальших - до 12 хв [4;15].
2.2. Методика масажу при грудному остеохондрозі
Клінічні прояви остеохондрозу залежно від локалізації зводяться до статичних, неврологічних, вегетативних і вісцелярних розладів, які найчастіше поєднуються з відповідною рентгенологічною картиною. Якщо йдеться про остеохондроз грудного відділу, то спостерігається болючість по ходу ребер, особливо ближче до місць їх прикріплення до хребта. Одночасно з болем, можлива поява скутості і хворобливих вузликів в міжреберних м'язах. Для грудного остеохондрозу поряд із статичними і неврологічними порушеннями характерні рефлекторні вісцелярні розлади з боку серця, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи. Болі в області серця (псевдоангіозний синдром) можуть виникнути як рефлекторна відповідь на роздратування рецепторів ураженого шийного і верхнього грудного відділів хребта [11].
Метою масажу є:
добитися знеболюючої дії;
усунути гіпертонус м'язів;
поліпшити функціональний стан центральної нервової системи.
Хворого слід покласти на спину, а під його коліна підкласти валик. Масаж потрібно виконати за класичною схемою.
1.Поглажування
2.Вижимання
3. Розминання на великому грудному м'язі у чоловіків: а) ординарне; б) подвійне кільце; у) комбіноване; г) колоподібне фалангами великих пальців.
4. Розминання великого грудного м'яза у жінок (вище за молочну залозу): а) ординарне; б) подвійне кільце; у) колоподібне подушечками 4 пальців.
Масаж міжреберних проміжків спереду слід робити так само, як і масаж міжреберних проміжків ззаду. Потім знову потрібно масажувати м'язи спини, але лише її хворобливої ділянки [2].
2.3. Методика масажу при попереко-крижовому остеохондрозі
Масаж при попереково-крижовому остеохондрозі починають після того, як затихне гострий біль. Проводиться він завжди в положенні хворого лежачи на животі, причому обов'язково на твердій основі (столі, кушетці), що не допускала б прогинання хребта в поперековому відділі. Із цією же метою під живіт підкладається подушка (згорнута ковдра, валик і т.п.). Гомілки повинні бути підняті під кутом 45°, що сприяє розслабленню тіла й особливо попереково-крижового відділу. Руки витягнуті долілиць уздовж тулуби. Голова повинна лежати на правій або лівій щоці, а краще, якщо вона буде небагато опущена нижче кушетки, але опиратися чолом на яку-небудь опору (наприклад, стілець) [11;12;17].
Сеанс починається зі спини. Спочатку робиться масаж для зняття напруги й болю. Для цієї мети служать комбіноване поглажуванння ( 8-10 разів), легке вижимання ребром долоні ( 2-3 рази) і подвійне кільцеве (поверхневе) - воно проводиться й на найширших, і на довгих м'язах (по 4-5 разів). Закінчивши цей етап комбінованим поглажуванням ( 5-6 разів), переходять до масажу сідничних м'язів. На них впливають: поглажуванням комбінованим ( 6-8 разів) і подвійним кільцевим ( 4-6 разів), що супроводжується легеньким потряхуванням у поєднанні з поглажуванням двома руками. Потім - масаж стегна: комбіноване поглажування ( 6-7 разів), довге разминання в сполученні з потряхуванням (по 3-4 рази) і знову комбіноване поглажування ( 4-5 разів).
Тепер знову черга спини. Після поглажування двома руками ( 6-8 разів) роблять легке вижимання ( 3-4 рази), поглажування ( 4-5 разів) і разминання на довгих м'язах - підставою долоні ( 4-5 разів) і подушечками чотирьох пальців ( 3-4 рази). Далі - поглажування ( 2-4 рази) і разминання на найширших м'язах спини (від гребеня поздовжної кістки до пахвової западини): ординарне ( 3-4 рази), подвійне кільцеве ( 4-5 разів) і поглажування з потряхуванням (по 3-4 рази).
Тільки після всього цього можна приступитися до масажу поперекового відділу. Він включає поглажування комбіноване від сідничних бугрів до середини спини ( 5-8 разів), вижимання ребром долоні ( 3-4 рази) і знову поглажування ( 5-6 разів). Провівши на сідничних м'язах різні види вижимання (по 4-6 разів), а потім поглажування й потряхування (по 3-4 рази), знову вертаються на поперековий відділ. Виконавши тут поглажування ( 5-5- 8 раз) і вижимання ( 2-3 рази), приступають до розтирання.