Вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення

      3. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ  НА МОТИВАЦІЮ СТУДЕНТІВ

      ЩОДО  ЗАНЯТЬ ФК І С

      Для з'ясування мотивації студентів  у сфері фізичного виховання і визначення шляхів її формування необхідно установити ті спонукання, якими керується молодь своїх учинках, бажаннях у процесі навчальної і позакласної діяльності. Мотиваційна сфера завжди складається з ряду спонукань: ідеалів і ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів та ін. Ці спонукання виконують різну роль у загальній картині мотивації, на різних етапах вікового розвитку здобувають то більше, то менше значення, тому знання їх доможуть викладачу диференційовано впливати на мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення.

      Будь-яка  діяльність починається з потреб, усі вони, навіть біологічні за походженням, формуються при взаємодії дитини з навколишнім середовищем і залежать від ряду факторів. Потреба - це спрямованість активності людини, психічний стан, що створює передумову діяльності. Однак сама по собі потреба; не визначає характеру діяльності, тому що може бути задоволена різними предметами і способами. Предмет задоволення визначається тоді, коли людина поминає діяти.

      Низька  мотивація діяльності студентів  пов'язана з певними факторами, що в різному співвідношенні можуть виступати відповідно до умов проживання молоді, навколишнього середовища, сімейного виховання.

      Існують певні розходження у структурі  зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на мотивацію до систематичного виконання фізичних вправ як засобу самовдосконалення у студентів.

      У  студентів відносно рівноцінними щодо впливу є такі зовнішні фактори, як поради батьків, поради викладача далі йдуть відвідування змагань, поради друзів, телепередачі і преса.

      Внутрішніми факторами, які впливають на інтенсивність мотивації, можна вважати знання, переконання, бажання і пошук причин, що заважають реалізувати мету. У вищих навчальних закладах студенти, особливо дівчат, впевненість у користі занять фізичними вправами більша.

      До  об'єктивних зовнішніх причин, які утруднюють реалізацію мети, можна віднести відсутність груп за інтересами і спроможність оплачувати заняття, до внутрішніх причин, які відбивають нестійкість мотивів та інтересів і низьку мотивацію, належить брак часу.

      В студентів простежується однаковий рейтинг факторів і у хлопців, і у дівчат. Такий збіг за ступенем впливу різних факторів спостерігається в міру зменшення території. Умань - невеликий районний центр, хоч і відрізняється від сільської місцевості умовами, властивими місту, але спосіб життя                 студентів обумовлений здебільшого сімейним вихованням і невеликою різноманітністю. У зв'язку з цим і захоплення у вільний час у них переважно збігаються.

      3.1. Сімейне виховання

      Сімейне виховання відіграє велику роль у формуванні фізкультурно-спортивних інтересів молоді. Сімейні традиції передаються з покоління в покоління. Залучаючи дитину до спорту з раннього дитинства, батьки заздалегідь піклуються про здорове майбутнє свого «чада». Доведено, що діти, які займаються фізичною культурою і спортом, менш схильні до таких шкідливих звичок, як алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія і т.п. Під впливом фізичних вправ у них виробляється стійкий імунітет до різних видів захворювань. Хтось з «великих» сказав: «Коли людина не діє, вона псується», вкладаючи у значення слова «псується» те, що людина легко підпадає під вплив «дурної» компанії, переймає шкідливі звички й у підсумку гине як особистість. Дуже часто діти неблагополучних родин попадають під такий вплив, так і не усвідомивши того, що є інший бік життя. Тому дуже важливо, щоб кожний з батьків приділяв якнайбільше уваги вихованню своєї дитини, враховуючи її уподобання та інтереси.

      Вплив родини на формування інтересу до занять фізичною культурою і спортом  становить 21,6% у хлопців і 19,7% у дівчат. З віком на цей фактор указує менша кількість підлітків - у 6-х класах це відзначили 34,5% хлопців і 32,9% дівчат, а в 9-х класах тільки 17,2% хлопців і 20,6% дівчат.

      Виявлено  низьку мотивацію студентів до систематичних  занять фізичною культурою і спортом (60-70% не займаються ФК і С). Однак молодь вказує на факт таких занять у своїх анкетах, це ж і підтверджують їхні батьки. Дослідження показали невідповідність між відповідями студентів про заняття ФК і С і фактичним станом. Звідси випливає омана більшої частини батьків про зайнятість своїх студентів. Більшість батьків не могла відповісти на запитання про кількість занять ФК і С на тиждень їхніх дітей. у 9-х класах.

      Батьки  більше Інформовані про інтереси дівчат до художніх фільмів (30% необізнаних), ніж зі спорту (67% необізнаних). Батьки хлопців також краще інформовані про художні інтереси дітей (46% необізнаних), ніж про спортивні інтереси (100% необізнаних).

      Про заняття  студентів у вільний  час більш інформовані батьки хлопців (26% необізнаних), ніж дівчат (60% необізнаних).

      Батьки  дівчат краще інформовані про  те, як проводять вільний час дівчата (60%). Великий відсоток розбіжностей між відповідями студентів і  батьків свідчить про низьку контактність їх, про те, що в родині рідко обговорюється корисна інформація, батьки не намагаються з'ясувати інтереси своїх дітей і висунути стимули для їхнього розвитку і формування потреби в самовдосконаленні організму засобами рухової активності. Батьки студентів переконані в дії свого авторитету і слухняності студентів і тому не контролюють їх заняття, що призводить до появи шкідливих звичок у 65-70% хлопців і 57% дівчат 5-6-х класів, недотримання режиму дня в 70%, правильного харчування 65-80% студентів. Ці звички вкорінюються і навіть пильна увага і контроль з боку батьків уже не можуть змінити ситуацію.

      Виявлені  факти вимагають широкої просвітницької роботи з батьками через телебачення, пресу, шкільні батьківські комітети, які повинні сприяти підвищенню ролі сімейного виховання, відновлення контакту між батьками і дітьми, що сприятиме і підвищенню самосвідомості молоді не тільки мати бажання бути здоровим, але і реалізувати його.

      Природно, що відсутність спілкування з  своїми дітьми, незнання їхніх інтересів  і безконтрольність призводить до послаблення впливу сімейного виховання, до переміщення сфери впливу на «вулицю», тобто в мікросередовище, що, на жаль, має частіше негативний вплив. Це і виявляється в появі згубних звичок.

      Батькам необхідно враховувати психологію молоді,  їхнє раннє дорослішання і прагнення мати власну думку щодо заборонних дій.

      3.2. Вплив телебачення

      Вплив телебачення на формування мотивів  й інтересів тгідянІ«в зумовлений щоденним переглядом телепередач, причому вікові коливання незначні. У будний день діти дивляться телепередачі протягом 2-3 годин, а у вихідні більше 4-х годин. На першому місці як у хлопців, так і у дівчат канал 1 +1, на другому - СТБ і на третьому – ГРТ.

      Досить  чітко прослідковується структура  інтересів молоді до телепередач. Біля 50% студентів приваблюють закордонні кінофільми. У хлопців великий інтерес викликають бойовики, у дівчат - комедії і мелодрами. Із розважальних передач великою популярністю користується КВК.

      Хлопців більше, ніж дівчат, приваблюють  передачі про змагання переважно з футболу і баскетболу, вони люблять дивитися змагання і передачі про бодібілдінг, однак їх показують дуже рідко. Дівчата цікавляться передачами про фітнес й аеробіку.                                       

      Отже, структура інтересів молоді за тими телепередачами, якими вони цікавляться, досить прозора. Інтереси хлопців спрямовані здебільшого до бойовиків, сюжети яких пов'язані з протиборством, що виявляється в різних видах фізичного насильства, стрілянині з різних видів зброї, спортивних і неспортивних видах боротьби, боксу. Ідеалом хлопців є тип супермена, уособлений зірками Голівуду. Однак, крім негативних моментів, є і позитивні, тому що «ідеал» має красиву фігуру, сталеві м'язи, володіє видами бойових мистецтв, фізично сильний, спритний і витривалий, тобто ці якості цілком досяжні при спеціальних заняттях. Тому хлопці ставлять за мету, займаючись фізичними вправами, стати сильним, витривалим і мати красиву фігуру. Звідси в них й інтерес до передач про бодібілдінг, вони хочуть довідатися як досягти цього, займаючись самостійно.

      У дівчат виникає інший ідеал, вони складають з мелодрам образ красивої, стрункої, романтичної героїні. Звідси в них і виникає бажання  схуднути і мати красиву фігуру. Необхідно констатувати, що ідеали молоді змінилися. Якщо раніше вони хотіли бути схожими на відомих спортсменів, то тепер вони навіть не знають їхніх прізвищ. Такі ідеали можуть формувати тільки мету, але не підвищувати активність для її досягнення. Для підвищення мотивації необхідні діючі спонукання і стимули.                                                                          

     Знаючи  телеканали і передачі, які дивляться  студенти, необхідно включати рекламні ролики про здоровий спосіб життя, рухову активність, що можуть служити сюжетом для реклами безалкогольних напоїв, тренажерних пристроїв, фітнес-центрів і т.п. Ці сюжети і сценарії повинні розроблятися разом із психологами й охоплювати широку вікову аудиторію. Необхідно повернути на телеканали передачі  про масові змагання типу «Папа, мама, я - спортивна сім'я», «Роби як ми, роби краще нас» та інші спортивно-розважальні передачі, які мають як пізнавальний, так і рекламний характер.                                                                   

     Телебачення володіє широкою глядацькою аудиторією студентів і тому може стати діючою силою залучення їх до систематичних занять фізичною культурою і спортом, що буде сприяти їхньому самовдосконаленню, зміцненню здоров'я і використанню своїх фізичних здібностей на благо суспільства, а не проти нього.

     3.3. Роль преси

     Одним з комунікативних факторів, що несе інформацію, є преса. Нас цікавило питання: Чи читають студенти  спортивну  пресу? З'ясувалося, що читають пресу 55,9 ± 2,02% хлопців і 38,1 ± 1,96% дівчат. Практично  в усі вікові періоди, крім 5-го і 10-го класу, інтерес до преси у хлопців вищий, ніж у дівчат, у 2 рази.

     Яка ж інформація цікавить молодь? Хлопців  більше цікавлять результати змагань (71,3 ± 6,65%), інформація про корекцію фігури — 21,4 ± 2,4%, зміст самостійних занять — 16,6 ± 2,17%, небагатьох цікавлять дієти — 4,2 ± 1%, системи загартовування — 3,9 ± 1,2% й оздоровчі програми занять —2,1 ±0,81%.

     Дівчат  більше цікавить інформація про корекцію фігури — 57 ± 3,12%, про змагання — 41,3 ± 3,11%, оздоровчі програми занять — 25,2 ± 2,75%, дієти — 17,8 ± 2,39%, зміст самостійних занять — 10,7 ± 1,9% і система загартовування — 4,9 ± 1,38%.

     Отже, відповіді на це питання підтвердили  відповіді на питання про мотиви занять ФК і С студентів, тому що 48,8 ± 2,86% хлопців шукають інформацію, яка стосується оздоровлення, корекції фігури, дієти, загартовування, самостійних занять, тобто того, що пов'язано із самовдосконаленням і зміцненням здоров'я.

     У дівчат більшою мірою, ніж у хлопців, виявляється інтерес до інформації про самовдосконалення (у сумі виявилося 115,6%). Це означає, що дівчата відзначили не один вид інформації, а декілька. Дівчат більше цікавить інформація про корекцію фігури, про змагання, оздоровчі програми занять, дієту, зміст самостійних занять, систему загартовування. Ці відповіді ще раз_ підтверджують, що у студентів присутній мотив самовдосконалення для поліпшення здоров'я, фігури. Вони шукають інформацію, яка сприяла б досягненню мети, і такої інформації у пресі повинно бути більше, вона повинна бути доступною, зрозумілою й підготовленою кваліфікованими фахівцями.

     Вивчення  інтересу до рубрик підтвердило висновок про те, що у більшості хлопців  і дівчат мотиви занять ФК і С  більшою мірою пов'язані з самовдосконаленням організму й оздоровленням.

     3.4. Вплив студентського   виховання

     Вищий навчальний заклад особі викладача фізкультури перестала бути діючим фактором, який впливав би на виховання мотивації до систематичних занять ФК і С у позаурочний час. Причини цього залежать не тільки від особистості викладача фізкультури, але і від постановки процесу фізичного виховання у визначений час. Один з напрямків сучасної „ Концепції фізичного виховання" направлений на те, щоб домогтися більш високих результатів фізичної підготовленості на основі реалізації принципово нових підходів, засобів, технологій, де головним є не процедура натаскування на руховий результат, а складна і кропітка робота з формування щиро зацікавленого відношення до процесу самовдосконалення, створення умов для оволодіння способами удосконалювання своєї особистості. Завдання полягає в тому, щоб зробити активну рухову діяльність більш осмисленою, цілеспрямованою, найбільшою мірою відповідною індивідуальним особливостям кожного, хто займається. Необхідно акцентувати увагу на елементах, які покликані сприяти ефективному формуванню у студентів  грамотного відношення до себе, свого тіла, сприяти формуванню потребно-мотиваційної сфери, усвідомленню необхідності зміцнення здоров'я, ведення здорового способу життя, фізичного удосконалення (В.А.Антікова, А.О.Єфімов, 1992; С.Ю.Балбенко, 1982; В.К.Бальшевич, 1987).