Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2013 в 13:20, дипломная работа
Метою даної роботи є визначення лінгвістичних засобів реалізації експресивності ораторської мови.
Поставлена мета визначила рішення наступних задач:
Визначення категорії експресивності,
Визначення особливості ораторської мови,
Визначення синтаксичних, лексичних, інтонаційних засобів створення експресивності в мові Т. Блера.
ВСТУП ....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ОРАТОРСЬКА ПРОМОВА: ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ
1.1 Публіцистичний стиль у системі функціональних стилів ……..…….….…6
1.2 Ораторська мова і мистецтво риторики .........................................................8
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИЧНІ, ГРАМАТИЧНІ ТА ІНТОНАЦІЙНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО МОВЛЕННЯ
2.1 Категорія експресивності……………………………………….…….…..…15
2.2 Граматичні засоби створення експресивності…………………………..…19
2.3 Лексичні засоби створення експресивності…………………………..……22
2.4 Iнтонацiйнi засоби створення експресивності……………………….….....24
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ АУДИТОРСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТОНАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ СТВОРЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ
3.1 Методика аудиторського дослідження .........................................................29
3.2 Результати аудиторського аналізу ................................................................30
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………......37
БІБЛІОГРАФІЯ ………………………………………………………………….40
Пауза — це тимчасова зупинка звучання, що розриває потік мовлення. Традиційно під паузою розуміють перерву в звучанні визначеної тривалості [Антипова, 1979]. У спеціальній літературі зустрічається і більш широке тлумачення зазначеного явища, що розкриває його синтагматичні зв'язки з іншими просодичними засобами і їхніми акустичними характеристиками. Під паузою розуміють припинення фонації, посилене подовженням попереднього звуку або звуків, що супроводжується зміною інтонаційного контуру.
За допомогою пауз автор може виділити будь-яке слово, будь-який відрізок мовлення і відповідно залучити до нього увагу слухача. Використання пауз, варіювання їхньої довготи самим безпосереднім образом впливає на виразність мови.
Тон реалізується на найбільше перцептивно виділеному складі синтагми. Тон як порушення поступовості, плавності руху голосу усередині синтагми є найсильнішим засобом реалізації інтонаційної категорії виділеним в рамках інтонаційно-значеннєвої одиниці.
У межах нашого дослідження розглядалися наступні типи термінальних тонів: низький низхідний, середній низхідний, високий низхідний, низький висхідний, середній висхідний, високий висхідний, низький рівний, середній рівний, високий рівний, низхідно-висхідний та висхідно-низхідний.
Здійснюючи свої основні функції – делімітацію та інтеграцію потоку мови, інтонація виконує і функцію виділення. Говорячи словами Торсуєвої, "интонация подчёркивает степень важности и информативности отрезков текста по отношению к его главной идее".
Дослідження експресивних інтонаційних засобів, використовуваних Т. Блером, показало, що найчастіше для створення експресивності використовується низхідна шкала (Descending Stepping Scale).
Ми зробили підрахунок шкал, характерних для фраз, що характеризуються експресивністю (див. табл.1):
Перцептивне дослідження перед’ядерного контуру фраз, які характеризуються експресивністю, %
Тип шкали |
низхідна |
висхідна |
Рівна |
плинна |
скандентна |
Кількість вживань |
30 |
19 |
27 |
15 |
9 |
Як випливає із таблиці 1, найбільш часто експресивність досягається вживанням низхiдной шкали. Наприклад:
Поширеною у експресивних фразах є також рiвна шкала. Наприклад:
Рівна шкала здатна виражати експресивність у поєднанні з високим низхідним тоном. Наприклад:
Наступним компонентом інтонації, який виявився достатньо важливим для утворення єкспресивності фраз, є термінальний тон. Наступна таблиця ілюструє частотність вживання тонів у експресивних фразах:
Таблиця 2
Перцептивне дослідження термінальних тонів фраз, які характеризуються експресивністю, %
вид тону |
LF |
MF |
HF |
LL |
ML |
LR |
MR |
FR |
RF |
кількість вживань |
16 |
10 |
30 |
2 |
- |
13 |
- |
18 |
11 |
Таблиця 3
Перцептивне дослідження тонального рівня експресивних фраз, %
Тональний рівень | ||
високий |
Середній |
низький |
52 |
29 |
19 |
Як ілюструє таблиця 3, фрази характеризуються, як правило, високим або середнім тональним рівнем вимовлення. Наведемо приклади фраз компліменту, експресивність яких досягається саме високим тональним рівнем вимовлення:
Низький тональний рівень вживається поряд з високим для створення тонального контрасту і, таким чином, теж сприяє інтонаційній експресивності.
Далі підіб’ємо підсумки дослідження тонального діапазону експресивних фраз:
Таблиця 4
Перцептивне дослідження тонального діапазону
експресивних фраз, %
Тональний діапазон | ||
широкий |
середній |
Вузький |
62 |
20 |
18 |
Як ілюструє таблиця 4, тональний діапазон майже завжди широкий, як правило в найбільш важливих містах мовлення, що робить річ більш експресивною, та має більший вплив на аудиторію.
РОЗДІЛ 3
РЕЗУЛЬТАТИ
АУДИТОРСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1. Методика аудиторського дослідження.
Для аудиторського аналізу були відібрані 30 експресивних фраз з промови Т. Блера, присвяченій подіям в Америці 11 вересня. Як аудитори були запрошені 5 студентів 4 курсу англійського відділення факультету РГФ. Аудитори одержали ряд завдань, які вони розв’язували в процесі триразового прослуховування фраз, відібраних для аудиторського дослідження.
В першу чергу, аудитори визначали термінальні тони й шкали, використані в запропонованих фразах. Далі ми, на підставі всіх одержаних робочих таблиць, склали таблицю вживання тонів і шкал.
На другому етапі
аудиторського дослідження
На третьому етапі
аудиторського аналізу
І на завершальному етапі завданням аудиторів було визначити темп мовлення Т. Блера під час вимови фраз, які складають матеріал дослідження.
У рамках нашого дослідження розглядалися наступні типи термінальних тонів: низхідний, висхідний, низхідно-висхідний та висхідно-низхідний.
У рамках нашого дослідження розглядалися наступні типи шкал: низхідна, висхідна, плинна, скандентна та рівна.
Після того, як аудитори прослухали три рази фрагменти мови, перед ними були поставлені задачі, які вирішувалися в два етапи.
3.2. Результати аудиторського аналізу
Перед усім, аудитори описали термінальні тони, результати їх дослідження відображені у Таблиці 1.
Таблиця 1
Результати аудиторського анализу термінальних тонів, які характеризують еспресивні фрази, в %
вид тону |
Низхідний |
Висхідний |
Рівний |
Низхідно- висхідний |
Висхідно- низхідний |
кількість вживань |
52 |
13 |
8 |
16 |
11 |
Як виходить з таблиці, аудитори встановили, що для утворення експресивності в якості термінальних тонів частіше всього використовується низхідний тон (52%). Висхідно-низхідний тон висловлює емоціональну насиченість мови, це проілюстровано у даних прикладах:
На думку аудиторів, висхідний тон не тільки сприяє створенню експресивності фрази, а й забезпечує мовцю значення впевненності, категоричності, в той час, як висхідні тони утворюють значення нерішучесті, невпевненності, сумніву, недомовленості.
Було зафіксовано, що Т. Блер яскраво маркує у своєму мовленні вставні слова, такі як in fact, actually, naturally, honestly speaking. In my opinion, to my mind, well, firstly, first of all, secondly, finally, nevertheless, anyway, to proceed, актуалізатори часу, такі як the next day, after that, eventually, вимовляючи їх з високим падінням або з низхідно-висхідним тоном.
Наступний етап аудиторського дослідження був направлений на вивчення репертуару шкал, які вживає політик у найбільш експресивних фразах. Всі отримані дані були зведені в таблицю 2.
Таблиця 2
Результати аудиторського анализу шкал,
які характеризують еспресивні фрази, в %
Кількість вживань |
Тип шкали | ||||
Низхідна |
Висхідна |
Рівна |
Плинна |
скадентна | |
33 |
19 |
25 |
14 |
9 |
Згідно з отриманими даними (див. табл.2), для утворення експресивності Т. Блер вживає у більшості випадків низхідну перед’ядерну модель (33%), у деяких випадках для уникнення монотонності трапляються також рівна та плинні шкали. Наведемо приклади фраз із промови, у яких вживано переважно низхідну перед’ядерну модель:
Далі наведемо приклад вживання лідером різних типів шкал:
Далі аудитори досліджували висоту тону фраз, які характеризуються експресивністю, результати дослідження відображені у Таблиці 3.
Таблиця 3
Результати аудиторського дослідження висоти тону
у фразах, які характеризуються експресивністю, в %
Висота тону | ||
високий |
Середній |
низький |
50 |
31 |
19 |
Як показує Таблиця 3, аудитори встановили, що найбільш вживаною для забезпечення експресивності висотою тону є високий тональний рівень (50%), менш частіше середній (31%) та низький тональні дорівнює 19%. Високий тональний рівень дозволяє спікеру звучати впевненно, урочисто, категорично і, на нашу думку, цей інтонаційний засіб є головним диференційним засобом експресивного мовлення політичних лідерів. Наведемо приклади фраз, які лунають особливо впевненно та урочисто саме завдяки високому тональному рівневі мовця:
Високий тональний рівень був також зафіксований у фразах, які представляють найбільш важливу інформацію та несподівану точку зору, як наприклад:
Информация о работе Мовленнєві засоби створення експресивності в текстах публіцистичного стилю