Особенности украинской блогосферы

ПЛАН

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ І. Блогосфера як унікальний плацдарм для журналістської діяльності….6

1.1. Блогосфера  як різновид Інтернет-журналістики……………………….6

1.2. Поняття та місце блогу у сучасному медіапросторі…………………...9

1.3. Специфіка написання тесту для блогу. Основні вимоги та недоліки.12

Висновки до Розділу І……………………………………………………………...17

 

Розділ ІІ. Професійна діяльність журналіста у сучасній блогосфері

(на прикладі  блогів М.Найєма та О.Білозерської)…………………………..……19

Висновки до Розділу ІІ……………………………………………………………..31

 

Загальні висновки…………………………………………………………………..33

 

Список використаних джерел……………………………………………………..35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження.  Поняття «блогосфера» є порівняно новим та маловідомим явищем в Україні, але журналісти незважаючи на це, дуже активно використовують всі можливості блогів у своїй професійній діяльності. А журналістикознавці, у свою чергу, досліджують це явище та його можливі переваги над іншими видами ЗМК. З цієї точки зору, блогосферу можна сприймати як новий різновид інтернет-журналістики та потужне медіаполе, яке відкриває перед журналістикою багато нових можливостей. Про популярність блогів, та як слідство, актуальності цієї теми є те, що відомі всеукраїнські інтернет-видання також звертаються до блогосфери та розміщують он-лайн щоденники громадянських журналістів та власне журналістів.

Мета  дослідження – визначити специфіку блогосфери як різновиду журналістики, представити аналіз діяльності українських журналістів в блогосфері.

Поставлена в роботі мета досягалася через вирішення наступних завдань:

• розглянути особливості блогосфери як різновиду інтернет-журналістики;
• визначити специфіку роботи журналіста у блогосфері;
• з’ясувати переваги блогів та їх можливості порівняно з іншими видами медіа;
• дослідити специфіку діяльності українських журналістів у блогосфері.

Предмет дослідження – форма та зміст текстів, які публікуються українськими журналістами у власних блогах.

Об’єкт дослідження – професійна діяльність українських блогерів, Мустафи Найєма та Олени Білозерської.

Методи дослідження. Основними методами дослідження стали робота з джерелами, порівняння, систематизація отриманих знань та метод опису.

Теоретична  основа дослідження – наукові праці, що розглядають блогосферу як різновид інтернет-журналістики або як окремого виду медіа, вивчають стилістику та проблематику нового явища. У нашій роботі ми використовували праці вчених, що займались вивченням цього сучасного явища з точки зору журналістики та лінгвістики (Л.Г.Лазуткіна, Б.В. Потятиник, И.М. Артамонова, Є.П. Прохоров, В.Ф.Іванов, В.Ф. Олешко, О.Д.Коваленко та ін.).

Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що ця тема ще дуже молода в області науки і майже недосліджена в Україні, особливо на прикладі блогів професійних українських журналістів Мустафи Найєма та Олени Білозерської, що на даному етапі розвитку медіасвіту є взірцем роботи журналіста у цьому напрямку.

Теоретична  значимість полягає у тому, що результати цієї роботи можуть бути корисними при ознайомлені з окремими питаннями в області інтернет-журналістики, особливо сучасного стану української блогосфери та блогосфери як нового виду медіа. Наше дослідження має велику теоретичну значущість як для молодого покоління журналістів, так і для професіоналів, бо, на наш погляд, блог відкриває унікальні можливості перед журналістикою і цим потрібно користуватися.

 Практична значимість дослідження. Отримані результати дослідження можуть бути використані для студентів, що навчаються за спеціальністю «Журналістика».

Дана робота складається із вступу, двох розділів (теоретичної та практичної частин), висновків та списку використаних джерел.

У вступі дається обґрунтування  даного дослідження, визначаються мета, об’єкт та предмет, формулюються завдання, обґрунтовується практична значущість дослідження.

У першому розділі  у відповідності з завданнями дослідження розкриваються поняття  «блогосфери», «блогу», розглядаються передумови виникнення та обґрунтовуються переваги блогосфери над іншими видами медіа. Також визначається поняття «суспільної журналістики» та розглядається загальна проблематика української блогосфери.

У другому розділі здійснюється порівняльний аналіз діяльності українських журналістів в блогосфері, а саме Мустафи Найєма та Олени Білозерської.

На прикладах цих  осіб та їх журналістської роботи у цій системі розглядається тематичне та жанрове розмаїття їх блогів та засоби, до яких звертаються журналісти, намагаючись передати потрібну інформацію.

Список використаної літератури складається з 33 джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І.

Блогосфера  як унікальний плацдарм для журналістської діяльності

 

1. Блогосфера як різновид Інтернет-журналістики

Російський вчений Євген Прохоров позначає, що в залежності від технологій та обладнання, що використовуються, журналістику можна поділити на наступні види:

• газетно-журнальна журналістика;
• тележурналістика;
• радіожурналістика;
• інтернет-журналістика;
• фотожурналістика [26].

Дослідник Прохоров виділяє  інтернет-журналістику як новий різновид журналістики, який з’явився наприкінці ХХ століття з розвитком та розповсюдженням Інтернету. Специфіка Інтернету дозволила організувати регулярне інформаційне мовлення на широку аудиторію без спеціального розгортання особливої технічної інфраструктури. Таким чином, майже кожний бажаючий отримав можливість створювати засоби масової інформації [26].

Широкої популярності в  останній час набуває так звана  індивідуалізація журналістики – нове явище в медійному просторі, в  якому будь-яка особистість може виступати у ролі виробника та розповсюджувача інформації. Саме з цим явищем близько межує блогосфера – як сукупність всіх блогів.

По мірі розвитку блогів, систем індексування та обміну інформацією з’явилась соціальна мережа, яку назвали блогосферою (Brad Graham – 1999 p.; увів в обіг Wiliam Quick у 2002 році) за аналогією до слова ноосфера.

Розуміння блогосфери спирається на головну відмінність блогів від  звичайних веб-сторінок або інтернет-форумів: пов’язані між собою, вони можуть складати динамічну всесвітню інформаційну оболонку [2].

Це явище має свої джерела безпосередньо в громадянській журналістиці, яка ґрунтується на персональній активності громадян, створення ними власних медійних ресурсів, особливо в інтернеті [16].

Л.Г. Лазуткіна притримується думки, що в цілому всі користувачі інтернету є потенційними учасниками блогінга. Умовно користувачів блогосфери можна поділити на дві основні групи:

• блогери – власники блогів, які постійно публікують матеріали у

власному журналі чи блог-сервісі;

• читачі-гості – незареєстровані користувачі або користувачі, які створили блог на масовому блог-сервісі тільки для того, щоб читати чужі публікації та мати змогу прийняти участь у дискусіях інтернеті [19].

У світі блогосфера набула признання журналістикознавців  раніше ніж в Україні. На всесвітній арені блогери змогли проявити себе завдяки оперативності та зручності інформації [2].

Також Л.Г. Лазуткіна вважає, що на сьогоднішній день блогосфера займає більш значуще місце в медіапросторі ніж інші ЗМІ. Це підтверджується не тільки великою кількістю, різноманітністю та затребуваністю блогів у суспільстві, але й заінтересованістю представників великих політичних, релігіозних, суспільних та культурних організацій. Представники редакцій ЗМІ також активно використовують блогосферу у своїй професійній діяльності [19, с.8].

Борис Потятиник зауважує, що у науковій літературі простежуються позиції від категоричного заперечення належності блогів до сфери журналістики – до визнання їх авторськими проектами, «газетами з одним журналістом», «громадянською», «громадською» або «любительською» журналістикою [25, с.21].

Також він зазначає, що блогосфера не є альтернативою чи своєрідним доповненням до професійної журналістики, а є її органічною та невіддільною частиною. Але це стосується лише незалежних блогів, автори яких дотримуються стандартів журналістської професії, пишуть репортажі і проводять журналістські розслідування. Головним все ж таки залишається дотримання професійних стандартів збору інформації і підготовки публікацій, серед яких далеко не останнє місце посідає журналістська етика [25, с.23].

Феноменом блогосфери та причиною набуття стрімкої популярності багато хто з дослідників називає  привертання масової аудиторії, яка розчарувалась у достовірності  та об’єктивності традиційних ЗМІ. Натомість вони послуговуються громадянською інформаційною сферою, де панує гасло «Кожний громадянин - репортер». Але в той же час, блогосферу розцінюють як маніпулятивний інструмент та використовують для того, щоб отримати політичну чи комерційну вигоду [25, с.25].

І.А.Артамонова припускає, що ще однією важливою передумовою появи і постійно зростаючої популярності блогів стали технологічні можливості мережі, що зумовили розширення аудиторії і стимулювали потребу у нових видах інтернет-комунікації, більш індивідуальної – для самовираження, утвердження самоідентичності [2].

На сьогоднішній день блогосфера є децентралізованим  явищем, звідси повне придушення інакодумства стає все менше здійсненим. Блогерство стає одним із джерел ідей для традиційних  медіа: журналісти посилаються на блоги, використовують їхні повідомлення як інформаційні приводи.

Американський науковець, Х̕ ю Х̕ юітт у своїй книзі «Блог: розуміння інформаційної реформації, що змінює наш світ» приводить думку, що блоги здатні змінити сутність журналістики, бо традиційна журналістика спирається на факт, що здатний «створити» новину, а блог за основу бере думку про цей факт [2].

Л.Г. Лазуткіна відмічає, що масова аудиторія все більше звертається до блогосфери як до джерела новинної інформації.

Головною причиною затребуваності блогів є ряд переваг  в порівнянні з іншими новинними ресурсами: найбільш чітко сегментована та сфокусована аудиторія; присутність експертів; незалежність власників блогів; економічність; оперативність розповсюдження інформації у блогосфері; організація дискусій; активність блогерів при надзвичайних подіях; публікація унікальних фото- та відеоматеріалів; адаптація публікацій під умови мережі Інтернет [19, с.10].

Ми вважаємо, що блогосфера – це своєрідна ступінь у еволюції журналістики. Її унікальність полягає  у відносній свободі висловлювань, легкості використання, гіпертекстуальності, мультимедійності та інтерактивності, переходу від монологу до діалогу, індивідуалізації та децентралізації.

Дослідник Потянник вважає, що стрімкий розвиток Інтернету на межі ХХ-ХХІ ст. відкрив нові можливості для розвитку недорогих демократичних медіа і в такий спосіб дав друге дихання класичній теорії вільної преси з її постулатом загальнодоступності медіа-ринку та широкого суспільного діалогу. Частина медіа-експертів вважає блогосферу найдемократичнішим і найпопулярнішим медіумом за всю історію ЗМІ [25, c.24].

В цілому блог має велику кількість спільних з журналістськими  інтернет-публікаціями рис. Це стосується і середи, в якій циркулюють журналістські  тексти, необхідному технічному обладнані  для їх реалізації, можливостях та єдиних правилах та нормах, які висуваються до онлайн-журналістів.

Все це свідчить про те, що блогосферу дійсно можна вважати  різновидом інтернет-журналістики.

 

 

 

 

2. Поняття та місце блогу у сучасному медіа просторі

Так як блогінг – це явище нове, багатогранне, знаходиться на стадії свого становлення, розвитку, звідси загальноприйнятих дефініцій цього явища поки що немає, як і єдиного погляду на їхню історію, типологію та класифікацію, зазначає дослідниця Артамонова [2].

Журналістикознавці висувають різні версії появи блогів і називають їхніми створювачами різних осіб. Проте відома точна дата народження терміна веб-блог: 17 грудня 1997 рік. Джорн Бергер, творець і редактор інтернет-щоденника Robot Wisdom вперше використав цей термін, утворений із фрази logging the web – веду щоденник у мережі [2].

Блог – це сайт, на якому автор публікує приватний  щоденник зі своїми роздумами і коментарями, а також подає в ньому гіперпосилання на інші сайти. Це також – новий  засіб комунікації.