Оцінка і використання висновку експерта у кримінальному процесі

Особливе значення судової експертизи полягає у необхідності застосування спеціальних знань у галузі науки та техніки для забезпечення реалізації завдань кримінального провадження. До спеціальних знань належать знання в певній галузі науки, техніки, мистецтві або ремеслі та інших окремих сферах людської діяльності. Спеціальні знання у відповідній галузі діяльності визначаються предметом експертизи. До спеціальних не належать загальновідомі і загальнодоступні наукові знання в галузі матеріального і процесуального права, якими повинні володіти слідчі, прокурори, судді. Саме тому закон прямо забороняє проведення експертизи для з'ясування питань права (ч.1 ст. 242 КПК). 6

 

 

 

 

 

 

 

2. Система судово-експертних  установ в Україні.

 

Державні судово-експертні установи створюються органами виконавчої влади спеціально для організації та проведення судових експертиз або для здійснення діяльності, однієї зі сторін якої є виконання судово-експертних досліджень.

Функції судово-експертної установи можуть виконувати окремі підрозділи( відділи, лабораторії, групи експертів), що існують в не експертних державних установах. Необхідною умовою в цьому випадку є те, що проведення судових експертиз входить до кола службових обов’язків співробітників цих підрозділів(груп) або судові експертизи проводяться цим регулярно на постійній мові. Прикладом таких структурних підрозділів є групи судових експертів у судово-психіатричних, наркологічних не експертних установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

1. Науково-дослідні установи  судових   експертиз   Міністерства юстиції України.

До них належать Дніпропетровський, Донецький, Київський, Кримський, Львівський, Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертизім. M.С. Бокаріуса та Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

2. Науково-дослідні установи  судових експертиз,  судово-медичні та  судово-психіатричні  установи  Міністерства охорони здоров'я України.

У системі Міністерства охорони здоров'я України зосереджені судово-медичні та судово-психіатричні установи. Мережа судово-медичних установ складається з різних за своїм рангом бюро судово-медичних експертиз:  Головне бюро судово-медичної експертизи, Республіканське бюро судово-медичної експертизи Автономної Республіки Крим, Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Український НДІ соціальної і судової психіатрії і наркології, центри судово-психіатричної експертизи, відділення психоневрологічних, психіатричної лікарень, психоневрологічних диспансерів.

3. Експертні служби Міністерства внутрішніх  справ  України, Міністерства оборони України,  Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

У системі Міністерства внутрішніх справ України створена мережа експертно-криміналістичних служб, де проводяться різні види криміналістичних експертиз, автотехнічні, пожежно-технічні та деякі інші. До них належать  Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр в м. Києві  та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при головних управліннях МВС України. У своїй структурі експертно-криміналістичні служби мають експертно-криміналістичні управління та експертно-криміналістичні відділи. 

Крім головного органу, експертно-криміналістична служба включає наступні судово-дослідні експертно-криміналістичні центри(НДЕКЦ)

- НДЕКЦ при Головному  управлінні МВС України в АР  Крим;

- НДЕКЦ при обласних  управліннях МВС України;

- НДЕКЦ на транспорті  з відділенням при управління  МВС України на залізниці;

- НДЕКЦ при управлінні  МВС України в м. Києві;

- НДЕКЦ при управлінні  МВС України в м. Севастополі.

У Міністерстві юстиції Україні діє джерела науково-дослідних інститутів судових експертиз (НДІСЕ), кожний з яких забезпечує потреби правоохоронних і судових органів декількох областей:

- Кримський НДІСЕ (м. Сімферополь). Зона обслуговування – АР Крим;

- Дніпропетровський НДІСЕ. Зона обслуговування – Дніпропетровська, Запорізька області;

- Донецький НДІСЕ. Зона  обслуговування – Донецька, Луганська  області;

- Київський НДІСЕ. Зона  обслуговування – Вінницька, Житомирська, Київська, Хмельницька області;

- Львівський НДІСЕ. Зона  обслуговування – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська області;

- Харківський НДІСЕ. Зона  обслуговування – Полтавська, Сумська, Харківська області.

У Міністерстві охорони здоров’я України діє наступна система судово-медичних установ:

- Головне бюро судово-медичної  експертизи;

- Республіканське бюро  судово-медичної експерти (АР Крим);

- Бюро судово-медичної  експерти управлінь охорони здоров’я  обласних державних адміністрацій.

У Міністерстві оборони України мають:

- Центр судових експертиз  МО України;

- Судово-медичні лабораторії  за напрямками оперативного командування  Збройних Сил України.7

Експертні установи Служби безпеки України складають Експертно-криміналістична служба Центрального управління СБ України та експертно-криміналістичної групи в обласних органах Служби безпеки України.

Проведення експертиз у державних судово-експертних установах має низку переваг. Достоїнства таких установ є їх спеціалізація, націленість на виконання багатогранних завдань, з яких складається судово-експертна діяльність. До них відносяться:

- проведення судових експертиз;

- проведення наукових  досліджень, які покликані забезпечити  теоретичну обгунтованість експертної діяльності;

- методичне забезпечення  проведення експертиз, трансформація  експертних доказів методів дослідження  в експертизі, створення експертних  методик вирішення завдань відносно  різних об’єктів, впровадження методик  у практику;

- підготовка експертів  і підвищення їх кваліфікацій.

Основна функція державних судово-експертних установ – це проведення експертиз за завданнями органів внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури, служби безпеки, прикордонної служби, судів кримінальних, цивільних, господарських справах і справах про адміністративні  правопорушення.

Крім практичної експертної діяльності для забезпечення завдань судочинства в судово-експертних установах проводиться науково-дослідницька робота у сфері судово-експертного і техніко-криміналістичного забезпечення, спрямована на розвиток наукових установ теорії судової експертизи та розробку методичних положень певних видів судових експертиз.8

Співробітники судово-експертних установ постійно взаємодіють із слідчими, прокурорами та суддями,здійснюючи надання науково-методичної, довідкової з питань призначення судових експертиз шляхом проведення лекцій, практичних занять, семінарів, особистих консультацій

Важливою функцією державних судово-експертних установ є проведення профілактичної роботи з попередженням злочинів. Ця діяльність спрямована на виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, і розробку заходів щодо їх усунення. Чинне законодавство не відносить судово-експертні установи та їх співробітників до суб’єктів профілактичної діяльності, однак обов’язок з виявленню причин і обставин вчиненню злочинів, покладено на експертні установи  відомчими нормативними актами.

У державних судово-експертних установах постійно здійснюється підготовка експертних кадрів, підвищення кваліфікації атестованих експертів.

У системі Міністерства юстиції України створені Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК) і експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз.

Основними завданнями ЦЕКК Міністерства юстиції України є:

- визначення порядку та  умов проходження підготовки  фахівців, що мають намір отримати  або підтвердити кваліфікацію  судового експерта;

- проведення атестації  з метою присвоєння кваліфікації  судового експерта фахівцями, які  не є працівниками державних  спеціалізованих установ;

- розгляд питань дисциплінарної  відповідальності судових експертів, що не є працівниками державних  спеціалізованих установ.

Основні функції ЕКК:

- визначення рівня професійної  підготовки фахівців, які працюють  у штаті науково-дослідних установ  судових експертиз Міністерства  Юстиції України, шляхом їх атестації  з метою присвоєння кваліфікації  та/або кваліфікаційного класу  судового експерта;

- розгляд питань дисциплінарної  відповідальності судових експертів, які працюють у штаті науково-дослідних  установ судових експертиз.

До складу комісії входять висококваліфіковані фахівці науково-дослідних установ судових експертиз, які мають кваліфікацію судового експерта і стаж практичної роботи не менше п’яти років з тих експертних спеціальностей, з яких комісія присвоює(підтверджує) кваліфікацію судового експерта.9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Підготовка матеріалів  і формулювання запитань експерту.

 

Підготовка до експертизи включає:

а) підготовка об’єкта дослідження;

б) одержання порівняльних зразків у випадку проведення ідентифікаційної експертизи й інших матеріалів;

в) формулювання запитань експертові;

г) визначення послідовності постанови про призначення експертизи. 10

Після збирання, підготовки, впакування необхідних матеріалів, слідчий повинен поставити відповідні питання експертові. Існують науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення експертиз ( затверджено наказом Міністерства Юстиції України від 26.12.202 № 1950/5.11

До питань, що виносять на вирішення експерта, ставляться півні вимоги, а їх формулювання здійснюється за правилами виробленими у судовій експертології.

Загальні вимоги до питань, виносять на вирішення експерта:

Запитання, сформулювані в постанові про призначення експертизи, повний, по0перше, чітко визначати завдання експертиз і, по-друге, точно вказувати об’єкт, який необхідно віддати дослідженню.

Запитання не повинні виходити за межі спеціальних знань, компетенції експерта, якому доручається проведення експертизи.

Запитання повинно бути чітким, визначеним.12

Перед судовим експертом припустима постановка запитань, пов’язаних з виконанням вимог технічних або інших спеціальних правил.

Спеціальні правила – це правила, що регулюють особливі умови діяльності конкретних категорій працівників. Правила пожежної безпеки.

При призначенні повторної експертизи не ставлять запитання про правильність висновків первинної експертизи. Ця процедура відноситься до правової оцінки доказів, яка не входить до компетенції експерта.

При постановці завдання про встановлення тотожності завжди необхідно чітко виділити об’єкт ідентифікації і зазначити його в запитанні.

Таким, що перевіряється, є матеріальний об’єкт, конкретно визначений в умовах події , що розслідується.

Якщо необхідно ототожнити конкретне джерело походження об’єктів, то його потрібно виділити з матеріальної обстановки виходячи з конкретних обставин справи, що розслідується.

При розслідуванні злочинів слідчим може бути висунута версія про наявність на поверхні тих або інших об’єктів яких-небудь часток або нашарувань. Тому, в таких ситуаціях слідчому, враховуючи обставини злочину, варто висунути версію про природу предметів, які при контакті із представленим об’єктом могли залишити частину своєї речовини(матеріалу). Наприклад:

- чи є на одязі потерпілого  частки скла, лакофарбового покриття, які використовуються при виготовленні  транспортних засобів?

У справах про зґвалтування виноситься наступне питання:

- чи є на одязі потерпілої  волокна, що входять до складу  матеріалу предметів одягу обвинуваченого?

Запитання щодо визначення об’єктивності, можливості здійснення будь-яких дій за певних умов(указати факт, що перевіряється) при/якщо (указати умови настання факту, що перевіряється)?

Даний вид діагностичних досліджень спрямований на встановлення об’єктивної можливості здійснення злочину в цілому або його окремих елементів. Наприклад:

- чи могло відбутися  перекидання автомобіля на повороті, якщо він рухався зі швидкістю 70 км/год?

- чи могли бути нанесені  ушкодження, наявні на тілі потерпілого, при описаних ним умовах?

Експертові можуть задаватися питання про дотримання спеціальних правил посадовими особами і громадянами. У такому разі експерт зіставляє фактичні будь-якою особою дії, характер яких встановлений в ході розслідування і зафіксовані в матеріалах провадження , переданих експертові як початкові дані, з вимогами спеціальних правил. Для визначення дотримання цих правил необхідні спеціальні знання, за допомогою яких експерт зіставляє викладені в правилах вимоги з матеріальною обстановкою події, що відбулась. У цих випадках експерт не вирішує питання про суб’єктивну сторону дій, оскільки це не входить з його компетенцію.13