Імідж та його природа. Іміджелогія в комплексі наук

• благородне походження героя;
• загроза життю при народженні;
• чудовий порятунок із боку тварин або простих людей;
• серйозні життєві труднощі та випробування долі;
• подвиги (перемога над драконом, чудовиськом);
• помста кривдникам (наприклад, братам);
• героїчна смерть;
• чудове відродження;
• заслужене піднесення (успадкування трону, пошана, по 
  вага).

Герой виступає головним персонажем міфу, з яким ми ідентифікуємо себе, на який проектуємо наші приховані прагнення. Кінцевою метою міфу про героя є фантастичне задоволення прихованих бажань, при цьому головне завдання самого героя — перемога над самим собою (власними страхами і пристрастями).

Мотив героя, незважаючи на його несвідомий характер, виявляється в найрізноманітніших сферах нашого життя. Він цілеспрямовано реалізується при побудові іміджу політика. Багато людей, незалежно від статі, потребують героїчних переживань. В умовах сучасного життя ці афекти можуть бути реалізовані декількома способами, наприклад:

• боротьба за свій народ і служіння йому;
• боротьба за ідею, готовність страждати за неї;
• служіння іншій людині та здійснення подвигів ради неї;
• піднесення через політичну або професійну кар'єру;
• подолання небезпек в екстремальних видах діяльності 
  або екстремальних професіях.

Загалом же герой — той, хто:

• проходить важкий життєвий шлях;
• бореться зі злом/злодіями і перемагає їх;
• здійснює подвиги в ім'я простих людей.

При створенні іміджу політика або  ділової людини найчастіше робиться опора на реальні події життя прототипу. Але загалом реальність міфу не має особливого значення і залежить від сфери Його застосування. Головне те, «щоб особиста історія відтворювала основні колізії загальнолюдських історій — стародавніх міфів, легенд, народних казок. Міф впливає таємно — він викликає інтерес і привертає увагу людей незалежно від їхньої долі і знаку породжуваних відчуттів — позитивних або негативних».

О. Змановська пропонує три способи здійснення міфологізації іміджу на практиці.

. Перший спосіб полягає в  повторенні сюжетних ліній найвідоміших міфів і казок при переказі особистої історії. Можливі (варіанти: лейтмотив Попелюшки, шлях Івана-царевича. При цьому історія міфологічного героя переказується без згадки його імені зі зміною другорядних деталей — місця, часу, конкретних ситуацій. Отже, головною метою створення особистого міфу або особистої легенди є відтворення долі міфологічного Персонажа, унаслідок чого оточуючі починають приписувати риси казкового образу реальній людині, проектуючи на неї несвідомі фантазії.

Другий спосіб можна назвати  «персоналізацією» — відтворенням яскравого міфологічного образу за допомогою повторення типових деталей його зовнішності та поведінки. Міфологія пропонує нам сотні архетипів, що надійно закріпилися у найглибинніших куточках нашої свідомості. Наприклад, чудовисько, мудрий старець, всемогутній володар, добра фея, герой, провісник, богатир, чаклунка, рятівник тощо. Завдяки певній схожості чарівні властивості казкових героїв певною мірою приписуються людині, що виконує міфологізовану роль. Третій спосіб міфологізації іміджу — створення міфологічного контексту. Для цього, не зачіпаючи суті іміджу, у нього привносяться окремі деталі відомих легенд, казок, популярних літературних творів і фільмів. Можливі приклади: зачіска Перелік Монро, капелюх ковбоя «Мальборо», бакенбарди Елвіса Преслі. Деталі улюблених образів, викликають відповідні Відчуття у людей, вони з великою вірогідністю будуть перенесені на реальну особистість.

Багатство внутрішнього змісту чи «безкінечність»  смислу міфу зберегла і зберігає нам міфологічний образ на тисячоліття, Незважаючи на нові наукові аспекти нашого розуму чи на нові речі нашого побуту. Уявний світ міфу має більшу життєвість, ніж ОІІТ фізичний, подібно до того, як герой роману буває для нас

Більш життєвим та історично конкретним, ніж історична особистість, яка жила раніше, так само вдало проведена міфологізація іміджу дає можливість запам'ятати нам імідж особистості.

Отже, у міфологізації концентрується чи не найціннішийй рівень іміджмейкерських кампаній — це найвиразніший спосіб кристалізації опорної ідеї повідомлення. Саме міфологічний архетип здатний результативно «зачепити» увагу реципієнта, викликати його живий інтерес, спонукати до роздумів про потребу відгукнутися на суть пропозиції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Поняття «імідж» походить від лат. «іmagoо» або від слова «imitare», що в буквальному перекладі з англійської чи французької мови означає образ.

Імідж — це враження, уміння дати оцінку тому, як будуть сприйняті та інтерпретовані які-небудь факти, відомості, дії щодо особи, організації тією або іншою  групою людей, є найважливішою психологічною основою іміджу.

Імідж можна спрямовано формувати, уточнювати або переробляти за допомогою модифікації діяльності, вчинків і заяв соціального суб'єкта.

Імідж — це цілісний образ, що складається  з багатьох факторів. Над створенням бажаного іміджу творчо працюють фахівці з РЕ, психологи, рекламісти, протоколісти, візажисти, стилісти, продюсери.

Архетипи як міфологічні образи колективного несвідомого являють  собою підґрунтя будь-якої культури, і саме вони, завдяки підсвідомим механізмам впливу, широко використовуються в іміджмейкерстві.

Художній образ під впливом  масової культури перетворюється в імідж-образ, допомагаючи просувати в соціальних вимірах ті чи інші ідеї, уявлення тощо.

Іміджелогія — це наука, метою якої є створення методологічного і методичного оснащення для професійної діяльності зі створення і перетворення імідж-образу.