Особливості життєдіяльності сучасної молоді

Вплив алкоголю на інші органи та системи при одноразовому вживанні незначний. Унаслідок дії алкоголю, який подразнює слизову оболонку, відбувається рефлекторне посилене виділення слини, шлункового соку, збудження дихання, зміна ритму серцевих скорочень [9].

Ірина Трущ наводить такі дані стосовно кількості алкоголю в крові та змін у поведінці людини та функціонуванні всіх органів та систем.

Кількість алкоголю в  крові складає близько 0,04-0,05% –  на даній стадії алкоголь уже досягає  кори головного мозку і сповільнює його роботу. Людині важко сконцентруватися. Вона в певному ступені втрачає здатність логічно мислити. У поведінці людини з’являється деяка розв’язність, зникає стриманість, людина починає вести себе більш розкуто.

У цей час вона знаходиться в припіднятому настрої, вона весела та енергійна. У багатьох при цьому дещо притуплюється відчуття страху.

Кількість алкоголю в крові становить близько 0,1% – відбуваються ще більші зміни в корі головного мозку. Алкоголь досягає більш глибоких його відділів.

У людини спостерігається невеликі запаморочення або потемніння в очах. При спокійній поведінці запаморочення не спостерігається.

Хода стає ще більш незграбною, з’являється відчуття «ватяних»  ніг. У цей час людина починає  розмірковувати на різні теми, нав’язувати  іншим свою точку розу і втрачає  здатність логічно мислити. Вона відчуває безліч емоцій, може відчувати безпричинну радість, бути надміру активною, з’являється деяка метушливість.

Разом із цим поступово слабнуть зорові та слухові реакції. Людина може, наприклад, не помітити машину чи яму, на своєму шляху.

Але існує ще й інша категорія  людей, у яких така концентрація алкоголю в крові викликає зворотну реакцію. Людина при цьому стає сумною та понурою, може швидко заснути.

Кількість алкоголю в крові складає близько 0,2% – при такій кількості алкоголю відбуваються зміни в області головного мозку, яка відповідає за емоційний стан. На цьому етапі у людини різко прокидається агресія, вона стає злобною та роздратованою. Будь-який, навіть незначний привід може роздратувати її.

Досягнувши цієї стадії сп’яніння, людина стає недовірливою, їй здається, що всі налаштовані проти неї, розмовляють з нею не тим тоном. Саме через це п’яні люди так часто провокують бійки з оточуючими. У цей момент п’яна людина навіть у кращому другові бачить ворога.

Кількість алкоголю в крові становить близько 3% – людина впадає в ступор. Не даремно лікарі називають цю стадію сп’яніння «алкогольним отупінням». У цей час юдина практично нічого не розуміє, не чує окремих слів і не може на чомусь сконцентрувати увагу. При цьому вона знаходиться у свідомості. У такому стані людина не розуміє, що вона робить, і здатна вчинити найстрашніший злочин.

Кількість алкоголю в  крові складає близько 0,4% – людина повністю себе не контролює. Вона може зненацька заснути чи взагалі  втратити свідомість.

На цій стадії сп’яніння  можуть початися проблеми з дихання, воно стає рідким і переривчастим. Якщо людина все ж знаходиться у  свідомості, вона не може здійснювати  ніяких свідомих дій – не може іти, рівно сидіти, повертати голову чи піднімати руки. Організм відмовляється підкорюватися. Може відбутися мимовільне випорожнення, частково чи повністю втрачається чуттєвість. Вона перестає відчувати не тільки дотики, але навіть біль.

Кількість алкоголю в  крові складає близько 0,6-0,7% –  ця стадія сп’яніння є критичною. Людина знаходиться без свідомості. Така стадія сп’яніння нерідко має летальний вихід, при цьому людина може навіть не прийти до свідомості перед смертю [18].

Як зазначає Воронович Б. Т., поняття алкогольної залежності слід визначати на аналізі взаємопов’язаних симптомів, які повторюються. Ці симптоми характеризуються наявністю пов’язаних з вживанням алкоголю змін у психофізичному стані. Разом із тим необхідно враховувати вплив внутрішніх та зовнішніх факторів, ступені посилення симптомів та частоти їх прояву. Вірно поставлений діагноз має бути результатом урахування соматичних, психічних та соціальних симптомів, які проявляються в рамках певного оточення [5].

Вчені виділяють негативні  наслідки вживання алкоголю:

1. Отруєння – останнім  часом частішими стали випадки отруєння неякісними алкогольними напоями. Головною перевагою сурогату є те, що на відміну від якісного спиртного, він дуже дешевий. Саме через це він такий популярний серед більшості алкоголіків, які не мають достатньо коштів для придбання якісного алкоголю.

2. Обмороження – частим  наслідком зловживання алкогольними  напоями є втрата свідомості. У холодну пору року це неминуче  приводить до обмороження.

3. Гастрит – шлунок, подразнений алкоголем, починає  погано перетравлювати важку  їжу, яка ще більше посилює його запалення. Занадто холодна чи гаряча їжа також сприяє розвитку запального процесу.

4. Гепатоз – виникає  при тривалому і регулярному  отруєнні організму шкідливими  речовинами, у тому числі і  алкогольними напоями.

5. Цироз печінки –  при регулярному зловживанні алкогольними напоями розвивається алкогольний цироз печінки. Починається він через сильну інтоксикацію організму, яка відбувається внаслідок порушення процесу всмоктування білків та вітамінів. Окрім цього, алкоголь згубно впливає безпосередньо на клітини печінки.

6. Рак печінки.

7. Імпотенція.

8. Гепатити – гепатит,  викликаний вживанням алкогольних  напоїв, часто розвивається на  фоні цирозу печінки та гепатозу. Хронічний алкоголізм викликає  ендогенну білково-вітамінну недостатність,  яка супроводжується панкреатином та хронічним гастритом [18].

2. Тютюнопаління

За більше ніж 300 років своєї «переможної» ходи тютюн міцно увійшов у побут людства, у поведінку багатьох людей. Пов’язано це головним чином із особливостями процесу паління, а не зі специфічними ейфоризуючим ефектом тютюну, хоча останній лежить в основі пристрасті до тютюну.

У спілкуванні людей  важливе місце займають певні  моменти, які об’єднують, які підкреслюють подібність тих, хто спілкується, за певною ознакою. Таким є і процес паління. У курців, порівняно з тими, хто не палить, виникає певне почуття солідарності, взаєморозуміння, які засновані на наявності спільної потреби і сприйняття подібності в певних моментах діяльності. Особливо важливо це в ситуації безпосереднього спілкування: одна справа, якщо інша людина робить майже те ж саме, що і ти, інша справа, якщо вона цього не робить. Чим нижчий рівень особистісного розвитку тих, хто спілкується, тим схожість для них важливіша. Саме через це тиск оточення однолітків на підлітка або юнака завжди більш сильний, ніж на дорослого, і справа тут не тільки в тому що самі підлітки чи юнаки менш стійкі до тиску, але й у тому, що цей тиск здійснюють оточуючі особливо інтенсивно, останні не переносять відмінність від них [17].

Паління дозволяє легше включитися в процес спілкування: достатньо підійти до курців і запалити разом з ними. Іншого приводу інколи знайти дуже важко.

Коли немає спільних справ, а в голові не так багато цікавих думок, якими варто було б обмінятися з іншою людиною, стояти поряд мовчки і нічого не робити безглуздо. А ось стояти поряд мовчки і палити: саме це заняття створює ілюзію спільної справи.

Перше знайомство з тютюном завжди в тій чи іншій мірі хворобливе. Саме через це курцю доводиться робити над собою зусилля, для того щоб подолати відразу, витерпіти першу реакція на отруту, швидше залучитися до паління [13].

Мотиви, які спонукають до паління:

1. Наслідування:
1. Свідоме наслідування членам певної компанії. Нерідко бажання бути прийнятим у компанії виявляється сильнішим, ніж навіть спочатку існуюче негативне ставлення до паління, і паління така людина усвідомлює як необхідність.
2. Наслідування людині, яка подобається. Тут може проявлятися притаманний максималізм.
3. Несвідоме наслідування. Наприклад, якщо палять батьки, паління настільки входить у побут, що ні для дорослих, ні для дітей уже не існує питання – палити чи не палити, питання лише в тому, коли почати.
2. Прагнення до дорослості. Виникає в тому випадку, коли батьки постійно підкреслюють перед дитиною свої особливі права і вказують на дитяче несамостійне положення.
3. Паління як спосіб самоствердження для тих, хто не сформував у собі внутрішніх основ самоствердження і вимушений вдаватися до ось таких зовнішніх знаків.
4. Прагнення все в житті спробувати. «Якщо інші можуть це робити і їм подобається, то чому я маю позбавляти себе задоволення?» – запитує себе така людина [1, 2, 15].

За даними Володимира Міркіна, паління тютюну є найбільш розповсюдженим видом токсикоманії в світі. А почалася історія тютюнопаління майже п’ять століть тому з відкриттям в 1492 році Христофором Колумбом Америки. Разом з відкриттям нового континенту європейці відкрили для себе нову рослину – тютюн. Колумб та його супутники з цікавістю спостерігали, як жителі Багамських островів вдихали дим від згорнутих в трубочку листків незнайомої рослини. Незабаром більшість матросів самі вподобали це заняття і всупереч заборонам Колумба таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу [13].

Ірина Трущ стверджує, що мода на паління прийшла до нас разом зі Західними фільмами та різними телевізійними передачами, де який-небудь відомий актор, даючи інтерв’ю, витончено запалював сигарету. Чоловік, який палить, став еталоном мужності та сили. Жінка, яка палить, виглядає більш стильною та фатальною. Такі думки нав’язують нам виробники тютюнових виробів.

Як зазначає Ірина Трущ, паління спочатку не приносить якої-небудь шкоди. Захворювання розвивається поступово, наносячи організму все більшу шкоду. Людина, яка палить довгий час не помічає своєї хвороби, стан її здоров’я погіршується поступово. Хвороба виявляється тільки тоді, коли вступає у гостру стадію. Багатьом людям допомогти уже нічим не вдається.

Щодо причин тютюнопаління, то ряд авторів (І. Трущ, І. Беляєв) виділяють такі: 70% курців почали палити ще в підлітковому віці. У цей період організм ще остаточно не сформований і швидке звикає до будь-яких нововведень. Рідко підліток має велику силу волі, і, як наслідок, не може самостійно кинути палити.

Підлітки з різних причин починають палити. Багато з них це роблять із цікавості, але більшість – щоб підтримати свою компанію. Якщо майже всі його друзі палять, підлітку важко утриматися від цього. Дехто хоче бути як всі або боїться стати білою вороною серед однолітків.

Багато підлітків починають  палити від неробства. Безкоштовні  спортивні та художні секції зачинилися, а на платні не вистачає коштів. Сучасний підліток наданий сам собі. Саме унаслідок цих причин з настанням темноти на вулицях зараз можна побачити натовпи байдикуючи підлітків, які не вміють і не знають чим зайняти своє дозвілля.

Деякі із них стають правопорушниками, а хтось починає руйнувати  самого себе, здобуваючи шкідливі звички. У сучасному світі рідкісний  підліток до 13 років не знає смаку  тютюну та алкоголю. Якщо батьки, один чи обидва, палять, навряд чи їх дитина виросте не курящою. Як відомо, батьки є для своєї дитини прикладом, і вона буде робити те, що роблять вони. Тому батькам, які палять, часом буває важко пояснити своїй дитині, чому їм можна палити, а їй не можна.

Деякі підлітки сприймають сигарету як неодмінний атрибут дорослого життя. Прикурюючи, дитина чи підліток відчуває, що стає старшим. Це помилкова думка. Доросла людина, навпаки, в силу свого віку ніколи не буде за допомогою чогось доводити оточуючим, що вона доросла. Але підліткам це важко довести, особливо якщо зі сторони друзів вони постійно чують різні підбурювання.

Людям (дітям, підліткам, дорослим) сигарета допомагає подолати скутість та відчути себе більш розкуто. Мало хто з них задумується, що невпевненість у своїх силах не подолати за допомогою сигарети. Необхідно змінити своє особисте відношення до себе, а не тягнутися за черговою сигаретою.

Окрім того, дослідники виділяють  той факт, що велике значення має  сам процес викурювання сигарети. Якщо в організм людини просто ввести усі ці речовини, бажаного заспокоєння та ейфорії як такої вона не отримає. Потрібен сам ритуал паління.

Точно такий результат  може дати склянка звичайної води, важливо лише вірити, що вона допоможе впоратися з проблемами [2, 18].

Незважаючи на поширеність  інформації про шкідливість паління, у всьому світі ланки людей які палять значно помолодшали.

Усе більшою стає кількість  дівчат, які палять. Серед 14-літніх курців їх майже половина.

Шкода, яку тютюн може нанести дитячому організму, у декілька разів більша, ніж дорослому. У  підлітка ще не до кінця сформовані усі внутрішні органи та системи організму. Більшість внутрішніх процесів в організмі, у тому числі і обмін речовин, може дати збій унаслідок найменшої причини, не кажучи уже й про таку як паління [16].

Організм підлітка, який палить, починає погано засвоювати вітаміни. Унаслідок цього діти гірше розвиваються, у них сповільнюються ріст, можуть виникнути недокрів’я та різні запальні процеси в носоглотці. Підлітки, які палять також ризикують своїм зором. У них частіше, ніж у підлітків, які не палять, розвиваються короткозорість та астигматизм. Слух дітей, які палять, також погіршується, вони практично перестають чути низькі звуки.

У підлітків, які палять, порушується робота центральної  нервової та серцево-судинної систем. Такі діти надзвичайно уразливі, легко роздратовуються та відрізняються запальним та жорстоким характером. Окрім усього іншого, порушується здатність концентруватися, вони стають неуважними, розсіяними і погано запам’ятовують нову інформацію [8].

Як вважає Світлана Баранова, серед найбільш серйозних проблем суспільства, які стосуються здоров’я, шкідливі звички займають не останнє місце. Серцево-судинні захворювання, захворювання органів дихання, різні форми раку.