Особливості життєдіяльності сучасної молоді

Поширеними є випадки, коли наркомани помирають протягом першого року прийому наркотиків. Оскільки наркомани рідко користуються стерильними шприцами, серед них поширені багато хвороб, які передаються через кров – СНІД, різні гепатити, венеричні захворювання. Від цих хвороб помирають раніше, ніж відбувається отруєння наркотиками, до того ж встигаючи заразити ще й інших. Багато з них кінчають життя самогубством або помирають насильницькою смертю, так як існують у криміногенній обстановці, яка пов’язана з організованою злочинністю. Деградація психіки часто доводить їх до важких злочинів.

Наркоман втрачає інстинкт самозбереження і легко може замерзнути, стати жертвою злочину, потрапити  в аварію, тобто загинути від нещасного  випадку та багатьох інших причин. Середньостатистичний термін життя наркомана 4-5 років.

Окрім уже відомих  негативних наслідків, наркоманія веде за собою іще ряд захворювань. Вживання наркотичних речовин може спровокувати людину на добровільну смерть. Також серед наркоманів багато хворих різними невиліковними хворобами, які приводять до передчасної смерті.

1. Шизофренія – ступінь вираженості шизофренії залежить від кількості токсичних продуктів розпаду в крові.

2. СНІД – як відомо, багато наркотиків вводяться за допомогою внутрішньовенних ін’єкцій. Наркоман, що знаходиться в стані наркотичного сп’яніння, не може контролювати свої дії, тому зовсім не задумується про свою безпеку. Один шприц на всіх – часте явище серед наркоманів [18].

Отже, організм людини та її психіка – складна система, яка дозволяє йому не лише гарно  пристосовуватися до умов існування, які  змінюються, але й активно змінювати її у відповідності до своїх потреб. Алкоголь порушує правильні реакції організму на вплив зовнішнього середовища та на різні зміни у ньому самому як у добре збалансованій системі; викривлено відображує світ, порушує правильність психічних реакцій, робить їх неточними, невідповідними реальній ситуації.

Необхідно створити широкий фронт боротьби за здоровий спосіб життя, проти аморальних та кримінальних явищ, за щастя та благополуччя усіх громадян країни. Ця боротьба має бути всезагальною, постійною, тривалою та ціленаправленою. Не потрібно уникати неприємних тем, одягати на дітей рожеві окуляри, робити вигляд, що поганого у нашій країна немає, а якщо і є, то десь далеко, в іншому місці. Нехай вони бачать, на що йдуть і якою ціною купують «кайф», нехай знають, що розплата неминуча – своїм здоров’ям, щастям, своїм життям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ОБІЗНАНОСТІ ТА НАЯВНОСТІ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК У СТУДЕНТІВ

На базі Інституту  фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка було проведено анкетування на тему «Шкідливі звички» серед студентів І-V курсів. Серед 100% анкетованих в анкетуванні взяло участь 44% дівчат та 56% хлопців. 4% молодше 18 років, 76% віком від 18 до 21 року і 20% старше 21 року.

Усі опитані знають про  вплив шкідливих звичок на організм людини.

8% опитаних дізналися  про шкідливі звички від друзів. 20% анкетованих джерелом інформації  вказали засоби масової інформації. 32% студентів дізналися про шкідливі  звички від батьків. 28% зазначили, що джерелом інформації про шкідливі звички стали і друзі, і ЗМІ, і батьки. По 4% анкетованих вказали, що вони дізналися про шкідливі звички зі школи та здобули інформацію через власний досвід. Тобто, можемо зробити висновок, що питання шкідливих звичок не є закритим і кожен житель нашої країни може поцікавитись сам або ж надати необхідну інформацію про наслідки вживання алкоголю, тютюну та наркотиків.

На питання «що на вашу думку є шкідливими звичками»  більшість – 96% – вказали, що вважають шкідливими звичками алкоголізм, тютюнопаління та наркоманію. 4% вказали лише тютюнопаління та наркоманію. Виходячи з цього, можемо припусти, що для невеликої частини населення нашої країни вживання алкоголю не виходить за рамки допустимого, тобто стало нормою.

Джерелами інформації про  вплив шкідливих звичок було визначено 4%  – друзі 28% – засоби масової інформації, 20% – батьки, 28% – навчальний заклад, 20% опитаних вказали, що інформацію отримали з усіх перерахованих джерел.

Стосовно розповсюдженості проблеми шкідливих звичок у нашому місті усі анкетовані (100%) зазначили, що дана проблема має місце на сьогоднішній день у нашому місті.

36% анкетованих зазначили,  що мають шкідливі звички, решта  – 52% вказали, що не мають  шкідливих звичок. 12% вказали, що  не знають, чи мають вони шкідливі звички. Це вказує на те, що частина анкетованих визнає, що вживає або алкогольні напої, або тютюнові вироби, або наркотики, і незалежно від кількості, яку вони вживають, це уже є шкідливою звичкою. Але більшість однозначно стверджує, що шкідливих звичок немає, тобто більша половина опитаних не вживає алкоголю чи наркотиків і не палить. Але відповіді на дане питання були дані не зовсім об’єктивно, якщо зважати на відповіді на наступні питання анкети.

Стосовно поведінки  щодо алкогольних напоїв 28% вважають, що нормально буде інколи «міцно» напитися. 48% – вживати рідко (на свята, «за столом») і в обмежених кількостях. 24% стверджують, що пити не можна ніколи і ні за яких умов (рис. 2.1). Зважаючи на дані результати, можна припустити, що більша половина анкетованих припускають вживання алкоголю в певних кількостях.

Рис. 2.1 Частота вживання алкогольних напоїв

Визначаючи обставини, які спонукають молодь до вживання алкогольних напоїв анкетовані вказали  такі результати:

Запрошення друзів, «тиск» групи, інших людей постійно спонукає до вживання алкоголю 4% студентів, які прийняли участь в анкетуванні. 20% доволі часто відповідають на запрошення друзів випити, 12% – час від часу, 24% – доволі рідко, 32% – ніколи і 8% – було важко відповісти.

Звичаї та традиції, пов’язані  із застіллям, святами, весіллями, похоронами доволі часто спонукають до вживання алкоголю 20%, 36% – час від часу, 24% – доволі рідко, 16% – ніколи, 4% опитаних було важко відповісти.

Бажання отримати насолоду постійно спонукає до вживання алкоголю 4% студентів, 8% – час від часу,36% – доволі рідко, 48% – ніколи, 4% анкетованих було важко відповісти.

Бажання підвищити свою активність та інтерес до життя доволі часто спонукає 4%, 12% – доволі рідко, 84% – ніколи.

Бажання відволіктися, забутися, скинути стрес доволі часто призводить до вживання алкогольних напоїв 4% анкетованих, час від часу 8%, доволі рідко 28%, і ніколи 48%.

Через сильне бажання  напитися, тягу до алкоголю доволі часто  вживають спиртне 4% опитаних, час від часу – 4%, доволі рідко – 8%, ніколи – 80%, було важко відповісти 4%.

4% опитаних постійно  вживають алкогольні напої через  бажання похмелитися, відновити  самопочуття, доволі рідко 16%,ніколи 76%, важко відповісти 4%.

Бажання пити безперестанно  на зло і на шкоду собі та іншим, немає сил зупинитися ніколи не спонукає до вживання спиртного 96% анкетованих, 4% опитаних було важко відповісти.

Отже, можемо зробити висновок, що сучасну молодь постійно щось або хтось спонукає до вживання алкогольних напоїв. Тобто на сьогоднішній день, не зважаючи на доступність і масовість інформації про шкідливий вплив алкогольних напоїв на організм людини, молодь все рівно продовжує вижати спиртні напої за певних обставин.

Стосовно поведінки  людини щодо наркотиків 100% анкетованих нормальним вважають ніколи ні за яких обставин не вживати (Рис. 2.2). Тобто, можна припустити, що для усієї молоді, яка пройшла анкетування, вживання наркотиків є неприпустимим. І саме наркоманію вважають шкідливою звичкою.

Рис. 2.2 Вживання наркотиків

Почуття відрази запах  тютюнового диму викликає у 76%. У 8% тютюновий  дим не викликає відрази. 16% було важко  відповісти на дане питання (Рис. 2.3). Тобто можна припустити, що лише ¾ анкетованих не палять. Решта – ¼ анкетованих або ж палять самі, що є більш імовірним, або байдуже ставляться до тютюнового диму.

Рис. 2.3 Толерантність до тютюнового диму.

Доволі часто запрошення друзів спонукають молодь до вживання тютюнових виробів 8% студентів. Час  від часу та доволі рідко дана обставина  спонукає по 12%. 68% ніколи не піддаються на запрошення друзів.

Доволі рідко бажання  отримати насолоду спонукає до вживання тютюнових виробів 12% анкетованих. 80% ніколи не вживають тютюнові вироби для  отамання насолоди. 8% – було важко  відповісти.

76% опитаних студентів ніколи не вживають тютюнові вироби щоб відволіктися, 20% час від часу відволікаються за допомогою тютюнопаління, 4% доволі рідко відволікаються за допомогою паління.

Доволі рідко бажання  підвищити свою активність спонукає до вживання тютюнопаління 8% анкетованих, 92% – ніколи не підвищують свою активність за допомогою тютюнопаління.

Зважаючи на відповіді  на питання стосовно відрази до тютюнового диму можемо зробити висновок, що не дивлячись на відразу до тютюнового диму, молодь все рівно палить. Проаналізувавши причини, які можуть спонукати студентів до паління, ми побачили, що лише невеликий відсоток опитаних підвищує свою активність за допомогою тютюнопаління і дуже рідко відповідають згодою на запрошення друзів.

В останні роки в Україні  відбулися радикальні зміни, у всіх сферах суспільного життя, які стали причиною виникнення низки гострих проблем, серед яких і проблеми молоді.

Однією зі сфер її життєдіяльності, де найбільш яскраво проявляються наслідки цих трансформацій, є дозвілля. У  його просторі помітні зміни всієї системи ціннісних орієнтацій у зв’язку з падінням рівня загальної культури, руйнуванням традиційних норм і цінностей, поширенням елементу спрощеної масової культури. У створених умовах молоді люди втрачають визначеність у виборі лінії нормативної поведінки, і навіть знаючи норми й правила, не завжди додержуються їх. «Розмиваються» стійкі життєві орієнтації молоді, знижується рівень культури і дозвілля.

На сучасному етапі  здійснено низку досліджень, присвячених  проблемам молодіжного дозвілля: К. М’яло, Б. Трегубова, А. Запесоцького, А. Файна, В. Суртаєва, В. Лисовського, А. Маршака, Л. Боженко, В. Орлова, І Бестужев-Лади, Б. Ручкіна, В. Скороходова. Але існує й низка невирішених проблем у галузі вивчення дозвілля молоді.

Психофізіологічні й  вікові особливості, пов’язані із соціальним статусом учнівської молоді, що підсилюється автоматизацією від батьків, а також специфікою становлення підліткової та юнацької самосвідомості, накладають істотний відбиток на характер використання вільного часу.

Безумовно, дозвілля з’являється в контексті реалізації інтересів особистості, пов’язаних з рекреацією, саморозвитком, самореалізацією спілкуванням, задоволенням, оздоровленням, мається на увазі вільний вибір особистістю дозвільних занять. Разом з тим у просторі дозвілля закладена можливість не тільки виховання, але і утворення молодіжного покоління.

Дозвілля для сучасної студентської молоді є однією з першорядних  цінностей, у цій сфері реалізуються багато соціокультурних потреб молодих  людей. Для дозвільної сфери життєдіяльності в найбільшій мірі характерна свобода особистості, яка проявляється в виборі форми, місця, часу проведення дозвілля. Саме в сфері дозвілля молоді люди більше ніж де інде виступають в якості вільної індивідуальності. Сфера дозвілля характеризується свободою від професійних та сімейно-побутових обов’язків; окрім того, в її межах послаблюється інституційний тиск на особистість молодої людини.

Актуалізація питань молодіжного дозвілля обумовлена і  тим, що молоде покоління, у відповідності  зі своїми соціокультурними потребами, час дозвілля присвячує в основному спілкуванню в молодіжних компаніях, групах ровесників, де формується особлива молодіжна субкультура, яка впливає на становлення особистості молодої людини. У зв’язку з тим, що негативні прояви у сфері дозвілля у більшості обумовлені його неорганізованістю, виникає необхідність визначення способів регулювання дозвільної сфери життєдіяльності молоді. Таким чином, дозвілля як соціокультурна сфера життєдіяльності сучасної молоді потребує глибокого наукового осмислення [6].

Що ж стосується проведеного  анкетування, то за його даними ми отримали такі результати:

ніколи не байдикують 20% опитаних, рідко нічим не займаються 56%, 24% часто нічого не роблять. Виходячи з цього можемо припустити, що саме ті 24%, які часто нічого не роблять, можуть з часом потрапити під тиск групи і бути залученими до вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів або, навіть наркотиків. Як указує Ірина Трущ, спочатку достатньо всього лише невеликої дози, щоб людина почувала себе комфортно та розкуто в будь-якій компанії. Через деякий час до смаку спиртних напоїв починають звикати, і він уже не здається таким гірким. Разом з тим зростає і доза алкоголю, який вживається. З кожним разом людина може випити трохи більше алкоголю, ніж попереднього разу, без певних наслідків (нудота, блювота, головокружіння) [18].

Тобто ми бачимо, що на сьогоднішній день більшість студентської молоді мало читає літератури поза навчанням. Але мабуть і навчальної літератури із 32%, які часто читають книги та періодику, мало хто читає.