Англомовна термінологічна система автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів та особливості її перекладу

Англомовна термінологічна система  автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів та особливості її перекладу

Англомовна термінологічна система  автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів та особливості її перекладу

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни

«Лінгвістика»

на тему:

Англомовна термінологічна система автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів  та особливості її перекладу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У науково-технічних текстах  поняття номінуються термінами. Обсяг змісту традиційного наукового тексту виражений у прямих значеннях мовних одиниць. З огляду на це, повторюваність термінів, які означають повторювані поняття тексту, призводить до того, що терміни логічно, семантично та формально організовують мовленнєву структуру наукового тексту, інакше кажучи, семантика наукового мовлення формується через семантику термінів.

Термінологія та визначення поняття самого терміну неодноразово ставали об’єктом уваги цілого ряду вчених, які досліджували питання  власне наукових та науково-технічних  термінів зокрема. Однак і зараз ця проблема є актуальною, про що свідчать наукові праці як російських, українських, так і зарубіжних мовознавців і перекладачів, таких, зокрема, як Л.П.Білозерська, В.І.Карабан, А.Я.Коваленко, Т.Н.Лопатіна, О.І.Федоренко і багато інших.

Актуальність нашого дослідження обумовлена підвищеною увагою сучасних мовознавців та перекладачів до вивчення англомовної термінологічної системи та особливостей її перекладу, зокрема термінологічної системи автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів.

Мета роботи – виявлення та вивчення особливостей відтворення англомовної термінологічної системи автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів та особливостей її перекладу.

Для досягнення основної мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:

• розглянути визначення поняття терміну та його основні ознаки;
• розкрити структуру термінів та їх основні класифікації;
• дослідити основні способи творення термінів;
• проаналізувати особливості перекладу автомобільної лексики.

Об’єктом дослідження є англомовна термінологічна система автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів.

Предметом дослідження є особливості перекладу англомовної термінологічної системи автомобілебудування, експлуатації та ремонту транспортних засобів.

Методи дослідження, що були використані в даній роботі мають комплексний характер. Нами були використані методи опису,узагальнення та аналізу способів перекладу англійських термінів у сфері автомобілебудування.

Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані на теоретичних та практичних курсах з лексикології, стилістики англійської мови, перекладознавства. Результати цього дослідження можуть бути корисними при написанні кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ

 

Бурхливий розвиток науки  та техніки супроводжується появою численних термінів у різних їх галузях. Оскільки більшу частину лінгвістичного фонду складає фахова лексика, то цілком природно, що лінгвісти надають особливого значення дослідженню структурно-семантичних особливостей терміна.

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г.О. Винокур, А.А. Реформатський , О.С. Ахманова, В.П. Даниленко, Н.З. Котелова,

С. В. Гринєв та інші. Більшість дослідників погоджується, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мови науки.

1. Визначення сутності терміна як одиниці спеціального найменування

 

Термін, як і всі інші мовні універсалії, важко піддається дефінуванню. Через складність та дискусійність такого завдання в лінгвістиці існує чимало різноманітних спроб визначення термінів [4, 201].

О.С. Ахманова визначає термін як «слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів» [13, 55].

В.І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він зазначає, що науково- технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [10, 27].

І.С. Квитко, спираючись на різні визначення, пропонує таку дефініцію: термін – це слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), що вступають у системні відносини з іншими словами та словесними комплексами й утворюють разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, яка характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю [15, 78].

М.Д. Степанова та І.І. Чернишова розуміють під термінами спеціальні слова, які реалізують своє значення у фаховій комунікації [22, 90].

Короткий тлумачний  словник дає таке визначення: термін (від лат. terminus – межа, кінець) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини [24, 43].

Великий тлумачний словник  сучасної української мови, в свою чергу, пропонує таку дефініцію: термін – це «слово чи словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо» [4, 90].

Розглянувши різні підходи до визначення поняття  «термін», можна зробити узагальнення, що термін – це слово або словосполучення, яке служить для вираження поняття або назв предметів і прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах. Термін як слово спеціальної сфери пізнання відображає результати досвіду і практичної діяльності людини, фіксує професійно-наукові знання про властивості об’єкта, що детермінується. Через дефініцію термін розкриває суттєві ознаки і виражає спеціальне поняття у спеціальній сфері.

 

    

     1.2. Пріоритетні властивості терміна

 

При всій відмінності  й багатогранності сучасних галузей  наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці. Серед основних ознак терміна (або вимог, які висуваються до термінів) можна виділити такі:

1. Системність.

Термін входить до певної терміносистеми, в якій він має термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, наприклад: термін storage позначає «пам’ять» в обчислювальній техніці, а в інших сферах активно вживається у значеннях «склад», «сховище» та ін.

2. Наявність дефініції.

Кожний науковий термін має дефініцію (визначення), яка чітко  окреслює, обмежує його значення. Так, дефініцією терміна machine conditions є вислів «умови, в яких працює верстат».

3. Точність.

Термін повинен якнайповніше передавати суть поняття, яке він позначає, наприклад: accuracy analysis – аналіз точності, package body – тіло пакета. Неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями, тому іноді говорять, що науковці спершу домовляються про терміни, а вже потім приступають до дискусії.

4. Стислість.

Дуже зручно користуватися  короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який був би ще й точним.

5. Однозначність.

Якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів – однозначні, що зумовлено їхнім призначенням. Однак слід зробити істотне уточнення: однозначність має місце в межах однієї терміносистеми, бо на рівні кількох субмов полісемія термінів – явище досить поширене.

6. Незалежність від контексту.

7. Відсутність синонімів у межах однієї терміносистеми.

8. Відповідність правилам і нормам певної мови.

9. Експресивна нейтральність.

10. Милозвучність.

Термін повинен бути милозвучним (вимога евфонії), тому не слід заохочувати створення термінів, що походять з діалектизмів, жаргонізмів чи варваризмів.

До явища, яке суперечить основним вимогам, що висуваються до термінів, належить явище синонімії. Інколи одне й те саме поняття (або  предмет) може позначатися різними  словами. У таких ситуаціях саме на перекладача покладається відповідальність за вибір правильного тлумачення терміна при описі певної предметної ситуації з конкретної науково-технічної сфери [9, 65].

Необхідно зазначити, що сукупність перелічених ознак існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або має неповне вираження [17, 59]. Ці характеристики є більш бажаними, ніж обов’язковими, для великої кількості термінологічних одиниць. Набула популярності думка про те, що точність та однозначність термінів, а також існування повних термінів-еквівалентів в інших мовах, становить собою не правило, а, скоріш за все, виняток з нього [18, 141].

Перекладач науково-технічної літератури, що має справу з текстами конкретної тематики, повинен добре розуміти характер поводження наукових і технічних термінів у текстах. Перед перекладачем стоїть завдання визначити належність того чи іншого терміна до певної галузі та знайти його відповідний переклад.

  

  1.3. Структура термінів та їх класифікація

 

Якщо проаналізувати термінологію, що вживається фахівцями певної галузі в наукових текстах, усному професійному мовленні, вводиться в словники тощо, то виявляється, що частина термінів використовується лише в одній галузі, а частина – в іншій. Це свідчить про те, що терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення.

Залежно від ступеня спеціалізації  значення терміни можна поділити на три основні групи [19, 78]:

1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: system, tendency, law, theory, concept та ін. Такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: monetary system (валютна система), drainage system (осушувальна система). До цієї категорії відносять і загальну технічну термінологію: aggregate (агрегат), device (пристрій).

2. Міжгалузеві терміни – це терміни, які використовуються в кількох споріднених або віддалених галузях. Так, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: amortization (амортизація), environmental costs (екологічні витрати), private property (приватна власність).

3. Вузькогалузеві терміни – це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: leasing (лізинг), chip (чип).

У мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують інші спеціальні одиниці – професіоналізми та номенклатурні назви.

Професіоналізми – це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, їм властива деяка емоційність, викликана особливостями просторіччя. Суттєва різниця між термінами і професіоналізмами полягає в тому, що терміни – це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (вишка – вища математика, платіжка – платіжне доручення) або коли та чи інша професія, рід занять не має розвинутої термінології (наприклад: рибальство, гончарство і т.д.). Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними у професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Номенклатура (від лат. nomenclatura – перелік, список імен) – це сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають абстраговані наукові поняття. Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають як систему назв об’єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об’єктів (наприклад, у географічній номенклатурі – the Black Sea, the Desna), видові назви (у ботанічній лексиці назви дерев: oak «дуб», spruce «ялина»).

Існує медична, мовознавча, технічна, хімічна, економічна номенклатура (пор.: термін сurrency (валюта) і номенклатурні назви dollar, euro, peso тощо).

Номен (одиниця номенклатури) виступає як відносно довільний «ярлик» предмета, конвенційно «прикріплений» представниками відповідної галузі знання, який не претендує на розкриття чи принаймні  часткове відображення його у формі лексичного значення. Разом з тим, розв’язання проблеми нормалізації номенклатурних утворень не належить в цілому до концепції лінгвістики. Норми у сфері оригінальних знаків, символів, номенклатур не мають безпосереднього узгодження з нормами мови (тут не йдеться про орфографію) та встановлюються не лінгвістами, а виключно фахівцями даної галузі науки і техніки [11, 72].