Формотворчі моделі іменників в сучасній англійській мові

Аналіз літератури показує, що в англійській мові існує дев’ятнадцять  лексико-граматичних розрядів іменників, а саме: власні, загальні, предметні, збірні, абстрактні, конкретні, зліченні, незліченні, на позначення істот, на позначення неістот, розряд «особа» - «не особа». Підставою для виділення лексико-граматичних  розрядів слугує в основному семантична ознака, але за їх класифікації на зліченні – незліченні, на позначення істот  – на позначення неістот, враховується й граматична ознака. Суфіксальна структура спостерігається, в основному, в двох великих групах: в іменниках на позначення особи та в абстрактних іменниках. Найхарактернішими для іменників на позначення особи є такі суфікси: -er, -ist, -ess, -ee – singer, naturalist, authoress, lagatee. Найхарактернішими для абстрактних іменників є такі суфікси: -ness, -ion, -ation, -ition, -ity, -ism, -ance, -ment – lateness, rotation, ignition, security, socialism, elegance, movement.

 

1.2. Проблеми дослідження  словотворчих моделей іменників  в сучасній англійській мові

 

Питанням словотворення  іменників в сучасній англійській  мові займались такі вчені, як О.І. Смирницький, І.В. Арнольд, Н.А. Кобріна, Л.С. Бархударов, О.Д. Мєшков, О.С. Кубряуова, П.М. Каращук  та інші.

У своїй праці «Словообразование английского языка» П.М. Каращук вказує на два основних терміна «словотворення», котрі варто чітко розрізняти. В першому своєму значенні даний термін вживається для позначення постійного процесу утворення нових слів в мові: “Мова знаходиться в стані безперервного розвитку, що включає в себе певні мовні процеси, в тому числі і процес створення нових лексичних одиниць. Цей процес отримав назву «словотвір». В своєму другому значенні «словотвір» позначає розділ науки, що займається вивченням процесу утворення лексичних одиниць. Словотвір як самостійна дисципліна стала усвідомленою метою дослідження лише в останні десятиліття. Не дивлячись на те, що словотвір є самостійним розділом науки про мову, він нерозривно пов’язаний з іншими її розділами: морфологією, синтаксисом та лексикологією”. [19, с. 89, переклад мій – Я.В.]

Як зазначає П.М. Каращук: «Основна задача словотвору як розділу  науки, що займається вивченням процесу  творення лексичних одиниць, - це вивчення формальних, семантичних, генетичних та інших закономірностей та особливостей творення нових лексичних одиниць, що з’являються в процесі розвитку мови» [19, с. 91, переклад мій – Я.В]. Суть словотвірних процесів полягає в створенні нових найменувань, нових вторинних одиниць позначення, і так як такі найменування є словами, термін «словотвір» розкривається у буквальному сенсі, тобто, перш за все, як назва процесу творення слів.

Сучасна англійська мова привертає  увагу багатьма способами творення нових слів, котрі поділяються  на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх способів словотворення  відносяться афіксація, конверсія, основоскладання, словоскладання, компресія, абревіація та інші. До зовнішніх способів словотворення відноситься запозичення.

Одним з основних в словотворенні, як в розділі лінгвістики, є поняття  моделювання, моделі. П.М. Каращук вказує на те, що «Словотворення формується, існує  та функціонує як галузь моделювання  мотивованих (вторинних) найменувань» [19, с. 95, переклад мій – Я.В]. Творення нових слів здійснюється в мові у більшості випадків відповідно до існуючого слова, що представлено у вигляді певних образів. Подібні образи розглядаються як деяка абстрагована від конкретного лексичного змісту структура – словотворча модель.

В англійській мові відповідно до словотворення частіш за все вживаються слова pattern, рідше model. Pattern визначається як design to be copied, person or a thing to be copied (зразок для копіювання, особа або предмет, з якого можна копіювати чи який варто наслідувати), визначення слова type – person, thing, event, etc. considered as an example of a class or a group (особа, предмет, явище тощо, що розглядається зразок, представник класу, групи). В англійській мові слова pattern (модель) та type (тип) мають те саме значення, що й відповідні до них українські слова «модель», «тип».

Характерною рисою словотвірної моделі є її абстрактність, абстрагованість від конкретного лексичного значення чи у всієї моделі, як у випадку з моделями складних слів, чи в будь-якої її частини, що є властивим для моделей похідних слів, дає їй змогу виконувати словотвірну функцію; саме властивість абстрагованості робить модель зразком для наслідування, своєрідною матрицею, за якою «друкуються» нові слова.

Як і будь-яка інша модель, словотвірна модель має свої характерні ознаки. Основними її ознаками вважаються:

А) загальне категоріальне  значення: приналежність до певної частини мови, до певного лексико-семантичного розряду слів як в межах однієї частини мови, так і з можливим охопленням декількох частин мови;

Б) структурний склад, тобто  з яких словотвірних елементів вона складається;

В) характер структурно-смислових  відношень її компонентів;

Г) її словотвірне значення, характер смислового зв’язку з похідним словом, чи мотивація цього зв’язку;

Д) її словотвірна активність, інакше, продуктивність.

За своїми особливостями  продуктивні моделі слів в англійській  мові поділяються на:

А) моделі морфологічні;

Б) моделі семантичні;

В склад морфологічних  моделей входять:

1) основи (слова), включаючи  й основи – частотні компоненти;

2) суфікси та напівсуфікси, префікси та напівпрефікси. 

Нове розуміння словотворення  як джерела не тільки готових назв, але й правил їх творення за певними  моделями та схемами, в співвідношенні з екстралінгвістичними факторами, дало змогу значно поглибити та вточнити уявлення про механізм словотворення  відповідно до певних принципів.

Сама поява нового слова  диктується прагматичними потребами. “Відправник повідомлення обирає з наявного лексичного тезаурусу те, що найкращим чином виражає його думки та почуття. Якщо в лексиконі відправника такого слова немає, то нерідко він видозмінює стару чи створює нову лексичну одиницю” [6, с. 64, переклад мій – Я.В.]. Нові лексичні одиниці створюються в процесі мовлення як втілення мовцем певного комунікативного наміру, а не як одиниці, що заздалегідь заплановані мовцем для розширення чи поповнення лексики.

Важливим є питання  як створюється нове слово. Встановлено, що в акті первинного створення об’єкта  приймає участь певний індивідуум. В структурі акту номінації в  якості відправного пункту опиняється складне сплетіння інтенції мовця  та його особистих символів, тобто  індивідуальне смислове завдання мовця.

Людина, що створює нове слово  (originator), прагне до індивідуалізації та оригінальності. Потім слово проходить декілька стадій соціалізації (сприйняття його с суспільстві) та  лексикалізації (закріплення в системі мови). Слово сприймається посередниками (purveyors), які його розповсюджують серед мас. Це, як правило, викладачі університетів, шкільні вчителі, репортери, робітники засобів масової інформації. Слово фіксується в періодичній пресі. Наступна стадія соціалізації – сприйняття слова широкими масами носіїв мови. Далі йде процес лексикалізації, а потім -  набуття навичок адекватного вживання нового слова, тобто набуття комунікативно-прагматичної компетенції носієм мови.

Процеси соціалізації слова  та його лексикалізації відбуваються через взаємодію посередників, наприклад: вчителів, репортерів, акторів, через  засоби масової інформації тощо.

Творення нових лексичних  одиниць відбувається за певними  словотвірними моделями, що склались історично в даній мові. При  цьому одною з ключових проблем  словотвору є проблема продуктивності моделі чи способу словотворення.

 

Висновки до розділу 1

 

Іменник є  повнозначною частиною мови, що має значення предметності. Утворення нових іменників є  відображенням потреби суспільства  у вираженні нових понять, що постійно виникають в результаті розвитку науки, техніки, культури, суспільних відносин тощо. Це пояснює те, що нові іменники стають об’єктами пильної уваги  лексикологічних досліджень.

За своєю структурою іменники в англійській мові поділяються  на три групи: прості, похідні та складні. Прості іменники (Simple Nouns) – це іменники, в складі яких немає суфікса чи префікса.  Похідні іменники (Derivative Nouns) – це іменники у відношенні яких було зроблено якийсь словотвірний акт. В їх складі присутній суфікс чи префікс, чи і суфікс і префікс одночасно.  Складні іменники (Compound Nouns) – це іменники, що складаються з двох чи більше основ, що позначають одне слово з єдиним значенням. 

За значенням іменники поділяються на загальні та власні. Загальні іменники (Common Nouns) позначають цілі класи предметів. Власні іменники (Proper Nouns) є іменами та назвами одиничних осіб та предметів. Сюди можна віднести імена та прізвища, назви вулиць, будівель, підприємств тощо.

Так як іменники предметно  називають будь-які явища мовної діяльності. Іменник як частина мови характеризується наявністю граматичної категорії та залежних граматичних значень. Набір граматичних категорій іменника є досить бідним. В іменника в сучасній англійській мові є категорія числа, що представлена граматичним значенням однини та множини, категорія відмінка, що представлена двома відмінками: загальний (Common case) та присвійний (Possessive case чи Genitive case). Граматичної категорії роду іменника в сучасній англійській мові не існує. Категорія граматичного роду – чоловічий, жіночий, середній – була колись властива іменникам давньоанглійського періоду. Категорія роду іменників остаточно зникла за рахунок багатьох граматичних спрощень в мові другої половини XVII століття.

Мова знаходиться в  стані безперервного розвитку, що включає в себе певні мовні  процеси, в тому числі і процес створення нових лексичних одиниць. Цей процес отримав назву «словотвір». Сучасна англійська мова привертає  увагу багатьма способами творення нових слів, котрі поділяються  на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх способів словотворення відносяться  афіксація, конверсія, основоскладання, словоскладання, компресія, абревіація та інші. До зовнішніх способів словотворення  відноситься запозичення.

Творення нових слів здійснюється в мові у більшості випадків відповідно до існуючого слова, що представлено у вигляді певних образів. Подібні  образи розглядаються як деяка абстрагована від конкретного лексичного змісту структура – словотворча модель. Словотвірна модель має свої характерні ознаки:

А) загальне категоріальне  значення: приналежність до певної частини мови, до певного лексико-семантичного розряду слів як в межах однієї частини мови, так і з можливим охопленням декількох частин мови;

Б) структурний склад, тобто  з яких словотвірних елементів вона складається;

В) характер структурно-смислових  відношень її компонентів;

Г) її словотвірне значення, характер смислового зв’язку з похідним словом, чи мотивація цього зв’язку;

Д) її словотвірна активність, інакше, продуктивність.

Важливим є питання  як створюється нове слово. Умовний  ланцюжок створення нового слова  можна уявити наступним чином:

Людина, що створює слово  (originator) – соціалізація слова (сприйняття його в суспільстві) – лексикалізація слова (закріплення нового слова в системі мови).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ  В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

 

2.1. Внутрішні способи

 

Внутрішній спосіб словотворення  полягає в поповненні словникового складу за рахунок внутрішнього потенціалу. Це продуктивний спосіб. Внутрішній спосіб словотворення в англійській  мові поділяється на декілька типів.

До першого типу словотворення  в англійській мові можна віднести афіксацію, тобто утворення нових  слів від основ вже існуючих слів за допомогою суфіксів та префіксів. Афікси, за допомогою яких в певний період утворюється відносно багато новоутворень, називається продуктивними. Продуктивними в сучасній англійський мові є суфікси –ing, -y, -ee, -ist, -er, -ette, -ed тощо; префікси anti-, super-, pro-, mis-, re- тощо. За допомогою цих афіксів утворюються нові похідні слова (прості та складні). Наприклад: summitologist (прихильник нарад на вищому рівні); superwar (війна з використанням атомної зброї); weightlessness (невагомість); kitchenette (малогабаритна кухня); environmentalist (той, хто бореться з забрудненням навколишнього середовища); leftist (притримуватись лівих поглядів); Pentagonese (мова, зручна Пентагону); a smarty (розумник/розумниця); a cuty (красуня/красень); a lefty (шульга).

Другий тип словотворення в англійській мові – це конверсія. Конверсією називається утворення нових слів від слів, що належать до іншої частини мови, без додавання суфіксів та префіксів (to look дивитися – to look погляд). За допомогою конверсії головним чином утворюються іменники від дієслів. Конверсія – один з найбільш розповсюджених способів словотворення в англійській мові.

До третього типу словотворення  в англійській мові можна віднести словоскладання. Словоскладанням називається утворення нових слів шляхом поєднання двох чи більше слів в складне слово (book+shop=bookshop). Слова, що утворені за першим типом словотворення в англійській мові, пишуться або разом (grandfather), або через дефіс (cigarette-box).