Формотворчі моделі іменників в сучасній англійській мові

П’ятим типом словотворення  в англійській мові є скорочення. Творення нових слів відбувається в результаті відсічення частини основи. Скорочення прийнято поділяти на лексичні та графічні. До лексичних скорочень відносять усічені слова (clipped or stump words) та акроніми (initial words, or acronyms).

До зовнішніх способів словотворення в англійській мові можна віднести запозичення  (borrowings,  loan-words). Основною мовою-джерелом для запозичень в англійській мові є французька. Запозичення поділяють на фонетичні, варваризми, ксенізми та кальки.

 

 

 

                                  

 

 

 

 

 

 

                                              ВИСНОВКИ 

 

Вивчення словникового складу англійської мови ще довго залишатиметься однією з найважливіших проблем  світового мовознавства. Проблема утворення  нових іменників є актуальною на сьогоднішній день тому, що приблизно 40% всіх новоутворених слів за останні 25 років є саме іменниками.

Поповнення словникового складу сучасної англійської мови новими іменниками відбувається за певними  моделями та словотворчими типами, які вже встановились в мові чи знову виникають у зв’язку  з виділенням основ, використанням  нових афіксальних елементів, з  розвитком та вдосконаленням системи  словотворення. Також нові іменники в англійській мові творяться  за допомогою продуктивних словотвірних морфем, афіксів, конверсії, за допомогою  складання основ, словоскладання, скорочення.

В сучасній англійській мові виділяють внутрішні та зовнішні шляхи поповнення словникового складу. До внутрішніх належать афіксація, конверсія, складання основ, словоскладання та скорочення. До зовнішніх відносять  запозичення.

В ході дослідження було виявлено, що найпродуктивнішими способами  творення нових іменників в англійській  мові є афіксальний спосіб (16,32%), конверсія (9,48%), запозичення слів з  інших мов (55,96%).

Загальна словотворча  модель афіксації може бути представлена формулою «1 основа + афікс», результатом якої є похідне слово (derived word).

Найпродуктивнішими в  сучасній англійській мові є:

• суфікси -ing, -у, -ее, -ist, -er, -ette, -ed;
• префікси anti-, super-, pro-, mis-, re-, anti-, со-, de-, non-, post-, pre-, ne-, sub-, in-;
• напівсуфікси -athon, -gate, -gram, -intensive, -manship, -oriented,       -a/oholic, -pedia/paedia, -speak, -watcher, -wide;

 

Афіксальні одиниці, відповідно до дослідження американського лінгвіста  Г. Кеннона, складають 24% всіх новоутворень. За даними вітчизняного філолога В.І. Заботкіної,  за останні 25 років в утворенні нових слів в англійській мові було використано 101 суфікс. Префіксальні новоутворення є менш численними, хоча кількість префіксів та напівпрефіксів перевищує кількість суфіксів та напівсуфіксів. Всього, починаючи з 1963 року, в утворенні нових префіксальних одиниць прийняли участь  127 префіксів та напівпрефіксів.

Ще ніколи в історії англійської  мови кількість афіксів та їх дистрибуція  не були настільки багатими та різноманітними як на сьогоднішній день.

Найпродуктивнішими  афіксальними моделями творення нових іменників в сучасній англійській мові є моделі Acronym + ie = N (акронім + ie = новий іменник), pref + N (префікс + іменник).

Найпродуктивнішими словотвірними  моделями іменників шляхом конверсії  є такі моделі як Adj + N (прикметник + іменник), Adv + N (дієприкметник + іменник), V > N (перехід дієслова в іменник).

Досить продуктивним способом творення нових іменників в сучасній англійській мові є складання  основ, що відбувається за формулою «основа + основа», в результаті чого утворюється складне слово (compound word). Основними моделями творення нових іменників шляхом складання основ є N + N=N та А + N=N.  Окрім традиційних моделей виділяють й нові, найпродуктивнішими серед яких є Abbr + N = N, Abbr + Acronym = N та N + Numeral = N.

Спосіб творення нових  іменників в англійській мові шляхом словоскладання не має єдиної моделі. На відміну від інших способів словотвірною одиницею тут є не основа, а її довільний фрагмент. Такий фрагмент не існує в мові, а з’являється тільки в момент створення слова. Основними прийомами при словоскладанні є поєднання (амальгамування) фрагментів основ і власне злиття (фузія) фрагментів.

Слова, що з’являються в  результаті словоскладання, прийнято називати блендами (від англійського терміну для даного способу blending; нові слова, що отримані в результаті, мають назву blends чи portmanteau words).

Не дивлячись на те, що даний спосіб простежується в  мові тільки з кінця ХІХ ст., на сьогоднішній день він набирає продуктивність досить великими темпами.

Ще одним досить продуктивним внутрішнім способом творення нових  іменників ж скорочення. Суть даного способу словотворення полягає у відсічення частини основи, котра або співпадає зі словом, або представляє собою словосполучення, що поєднане спільним значенням.

Скорочення прийнято поділяти на лексичні та графічні. До лексичних  відносять усічені слова (clipped or stump words) та акроніми (initial words, or acronyms). Скорочення також поділяють на ініціальні (аферизис), синкопи (усічення середини слова), абревіатури, акроніми та напівскорочення (комбінація акроніму одного члену словосполучення з повною основою іншого).

Стосовно зовнішніх способів словотворення, то вони представлені тільки одним – запозиченням (borrowings,  loan-words). Запозичення поділяють на фонетичні, варваризми, ксенізми та кальки.

Фонетичні запозичення представляють  собою основну й найбільш численну групу. Вони характеризуються тим, що їх спільний звуковий комплекс виявляється  для мови, що запозичує новим, хоча кожен з складових їх звуків, за рідким виключенням, замінюється звуком мови, в яку вони потрапляють.

Варваризми – неасимільовані чи слабкоасимільовані  в англійській мові одиниці, що відрізняються найбільшим ступенем новизни.

Ксенізми складають 14% від  усіх запозичень та володіють більшим  ступенем новизни, ніж варваризми. Це неологізми, що відображають реалії, специфіку побуту країни-джерела, що не є властивими мові-реціпієнту. Кальками називають запозичення у вигляді дослівного перекладу іноземного слова чи словосполучення, тобто точного відтворення його засобами мови, що приймає запозичене слово зі збереженням морфологічної структури та мотивування.

Внаслідок процесу запозичення  склад англійської мови поповнився не тільки новими іменниками, а й  такими широковживаними інтернаціональними префіксами як anti-, counter-, inter-, sub-, ultra- та суфіксами -ist, -ism, -isk.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. – М, 2003.

2.  Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1986.

3. Ахманова О.С., Краснова И.Е. «О методологии языкознания»: – М.:1974.

4. Бархударов Л.С. Очерки по морфологии современного английского языка. – М., 1975.

5. Блох, М.Я. Теоретическая грамматика английского языка  = A Course in Theoretical English Grammar: учебник / М.Я. Блох. - 4-е изд., испр. - М.:  Высшая школа, 2003. - 423 с.

6. Бортничук Е. Н. Словообразование в современном английском языке : учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. / Е. Н. Бортничук, И. В. Василенко, Л. П. Пастушенко. – К. : Вища школа, 1988. – 261 с. 

7. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. / Под ред. А.Д. Швейцера. М, 2004г.

8. Брусов В.Е. Новое в английской лексике. – М, 2005.

9. Будагов Р. А. Новые слова и значения // Человек и его язык. М.: МГУ, 1976.

10. Власов С. Проблемы неологии в современном английском языке. – М.: Международные отношения, 2003г.

11. Гашкевич Н.Н. Вопросы продуктивности словообразования– С-Пб, 2001.

12. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. XIV. – М.: Прогресс, 1983.

13. Гуревич, В.В. Теоретическая грамматика английского языка. Сравнительная типология английского и русского языков: учебное пособие / В.В. Гуревич. – М.: Флинта: Наука, 2003.

14. Дементьева Н. С. Об активных процессах в системе словообразования в современном английском языке (на материале сложных лексических единиц, пишущихся через дефис) : автореф. дис. канд.филол. наук / Н. С. Дементьева. – М., 1972.

15. Жлуктенко Ю.А., Березинский В.А. Английские неологизмы. – Киев.: Наукова думка.

16. Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка : учеб. пособие для филол. фак. ун-тов / В. И. Заботкина. – М. : Высш. шк., 1989.

17. Иванова, И.П. Теоретическая грамматика современного английского языка: учебник / И.П. Иванова, В.В. Бурлакова, Г.Г. Почепцов. - М.: Высшая школа, 1981.

18. Ильиш, Б.А. Строй современного английского языка: учебник / Б.А. Ильиш. – Ленинград: Просвещение, 1971.

19. Каращук П.М. Словообразование английского языка. – М.: Высшая школа. 1977.

20. Кобрина Н.А. и др. Грамматика английского языка. Морфология. Синтаксис. – М., 1990.

21. Кубрякова Е. С. Проблемы словосложения и исследование структуры слова в современной лингвистике / Е. С. Кубрякова // Теория грамматики: морфология и словообразование : сб. науч. тр. – М. : РАН. Ин-т науч. информации по обществ. наукам, 1992. – С. 56–84.

22. Кубрякова Е. С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики / Е. С. Кубрякова // Теоретические основы словосложения и вопросы создания лексических единиц. – Пятигорск, 1988. – С. 3–22.

23. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М.,1965.

24. Максимов В.И. Пути формирования словообразовательного значения у производных суффиксов// Проблемы общей и романо-германской семасиологии. – Владимир, 1973.

25. Мешков О.Д. Семантические аспекты словосложения английского языка. М., 1986

26. Мешков О.Д. Словообразование в современном английском языке. М., 1976.

27. Пассек В.В. Некоторые вопросы конверсии. // Вопросы языкознания. – 1975 - №1.

28. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1956.

29. Смирницкий, А.И. Морфология английского языка / А.И. Смирницкий. - М.: Изд-во лит-ры на иностранных языках, 1959.

30. Харитончик З.А. Лексика английского языка. – Минск, 1992.

31. Царев П. В. Продуктивное именное словообразование в современном языке. М., 1984.

32. Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В.Н. Ярцева. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1998.