Колірна номінація в англійській мові та особливості її перекладу

2. Структурно-семантичні та прагматичні особливості кольоронайменувань

Світ кольору  представлений у мові широким  спектром лексичних одиниць, що інтерпретують  інформацію, яка надходить по зоровому каналу зв’язку, – від елементарних колірних відчуттів до складних, багатогранних понять кольору, які складають концептуальну систему. Створювана інтелектом людини мовна картина світу включає як свій фрагмент складну, дисперсну колористичну побудову, елементи якої розташовуються по її первинному та вторинному ярусах.

Основна відмінність мовної моделі об’єктивного колірного простору від його наукової моделі полягає в тому, що мовна колористична система (на відміну від наукової) має комунікативну природу й підпорядковується комунікативним потребам мовного соціуму. Якщо наукова система понять про колір – це гносеологічна побудова, то мовна картина світу є національно-специфічною комунікативною інтерпретацією, з одного боку, реального видимого колірного простору, з іншого – його репрезентації в мисленні людини.

Комунікативна природа й  спрямованість мовного зображення колірного простору – це, перш за все, наслідок дії фактора людини в мові. З усього безперервного поля колірних відчуттів свідомість людини виділила одинадцять визначених за своєю якістю колірних зразків, котрі сформували каркас колірних уявлень людини про розмаїтість колірних ознак і закріпились як базові складові колірної номенклатури англійської мови [8, с. 36]. Вибір основних кольоронайменувань не є випадковим: усі вони – наслідок абстрагування колірних ознак від об’єктивних реалій, які виявляються суттєвими в житті та діяльності мовного колективу, про що свідчить існування колірно-еталонного компонента в змістовій структурі базових кольоронайменувань.

Аналіз словникових  дефініцій показав, що семантизація базових кольоронайменувань здійснюється за допомогою типових об’єктів-носіїв відповідних колірних ознак. Такі об’єкти є суттєвими в життєвому просторі людини: blue – “the pure color of a clear sky, azure”(синій – “чистий колір ясного неба, блакитний”), white – “of a color like that of new snow or clear milk” (білий - “колір нового снігу або чистого молока”) , green – “of the color of growing foliage” (“зелений – колір зростаючого листя”), black – “having the color of soot or coal”(чорний – “колір сажі або вугілля” [28, с. 153].

Таким чином, склад  номенклатури базових кольорів визначається їхньою комунікативною та інформаційною значимістю.

Колірні фрагменти вторинної  мовної картини світу є ще більш  суб’єктивними. Якщо первинний ярус мовної картини кольору являє  собою комунікативно орієнтовану  раціональну обробку інформації про колір, то вторинний ярус мовної картини світу містить в собі різноманітні колірні образи – наслідок емоційно-чуттєвого заломлення відповідних фрагментів із первинного ярусу. Саме вторинна мовна картина світу фіксує національно-культурну специфіку уявлень мовного колективу про колір і його роль у житті людини, а також специфіку колірних асоціацій, котрі стають основою формування  смислових відтінків кольоронайменувань, якими оперує даний мовний соціум.

Хоча судження про колір  мають значною мірою індивідуальний, суб’єктивний характер, ставлення індивіда до кольору визначається, як правило, всім об’ємом інформації про певний колірний зразок, котра накопичується як досвід цілого суспільства і неначе “нав’язується” індивідові у вигляді готового пакету інформації, що автоматично входить до системи сформованих у його мисленні понять [23, с. 66].

З іншого боку, як показало наше дослідження, мова фіксує ті зміни, які  відбуваються в уявленнях людини про колір під впливом психофізіологічного  та культурно-символічного досвіду. Ті самі джерела (емпіричне й семіотичне) стимулюють і акумуляцію, й еволюцію уявлень людини про колір.

Ситуативна семантика  кольоронайменування визначається, з одного боку, комунікативними потребами  автора повідомлення та ситуацією в  цілому, з іншого – комунікативним потенціалом природного колірного сигналу та відповідного колірного концепту [23, с. 67].

Отже, роль фактора людини в мові спостерігається як на рівні  загальної картини світу, зокрема, картини кольору, так і на рівні  змістової структури окремих кольоронайменувань: особливості їхньої семантичної структури визначаються комунікативною спрямованістю колірних номінацій.

Власне колірне значення в семантиці кольоронайменувань представлено у вигляді так званого  колірного блоку, котрий складається з тону (основного елементу) і, іноді, яскравості та насиченості (другорядних елементів) колірного сигналу, що позначається [18, с. 68].

Як показало наше дослідження, колірнi параметри яскравості та насиченості – неодмінні складові поняття про той чи інший колірний зразок – є факультативними для змістової структури багатьох кольоронайменувань. У разі актуалізації вказаних параметрів їхня репрезентація здійснюється семантично нерозчленовано, що вказує на невизначеність уявлень про ці параметри в концептуальній системі людини, а також на відсутність чіткої диференційованості їхніх комунікативних функцій та інформаційної значимості для людини.

Аналіз мовного  матеріалу показав, що в англійській  мові не існує сталої системи засобів  вираження яскравості та насиченості кольору (такі засоби виявлено на лексичному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях), проте актуалізація семи яскравості/насиченості в семантичній структурі колірної номінації є комунікативно обумовленою, а саме: актуалізація цієї семи свідчить про експресивну або додаткову інформаційну навантаженість кольоронайменування в певній ситуації [23, с. 42].

Наприклад, відомо, що оцiнка людиною темних тонів негативніша нiж світлих, що доводять мовленнєві факти. Так, колірний сигнал black, темніший за сигнал, що визначається як rich brown, набуває негативної оціночності в наступному прикладі. Використання кольоронайменування black замість колірної номінації brown, яка позначає світлiший зразок кольору, сигналізує гіперболізацію автором повідомлення ознаки як засіб мовного кодування свого негативно-оцінного ставлення до предмета повідомлення: “Erato, you’re not… you’re not having me on?” “Of course not, Miles.” She raises her eyes to meet his. “I wish I was.” He lets his head fall back and stares at the ceiling. “My God. Black.” “I thought we’d decided on a rich brown, darling”(“Ерато, ти… ти не обманюєш мене?” “Звісно, ні Майлз.” Вона глянула йому в очі. “Якби я ж міг.” Він закинув голову назад і глянув на стелю.“Боже. Чорна.” “Я думав, що ми домовились на темно-коричневий, люба.” [28, с. 164].

Комунікативна природа кольоронайменування та, частково, його денотативна невизначеність зумовлюють гнучкість його семантичної  структури. Кольоронайменування здатні передавати багату гаму смислових відтінків. Крім емотивного та оцінного компонентів, конотативну сферу кольоронайменувань може бути представлено рядом інших експресивних та інформативних конотацій, через які “висвітлюється” суттєва позамовна інформація про колір, котра зберігається в інших знакових системах або надходить з емпіричних джерел. Така інформація в семантиці колірних номінацій є наслідком пристосування їхньої змістової структури до комунікативних потреб адресата.

Подібно до того як реальний колірний сигнал може ставати інформаційно та емоційно значимим для людини, конотативна зона значення кольоронайменування може містити в собі додаткові компоненти експресивного та/або інформативного характеру [16, с. 60].

Знання та досвід складають  два основних джерела формування колірних концептів та еволюції уявлень людини про колір – відповідно семіотичний та емпіричний. Саме ці джерела визначають характер конотативних відтінків, що формуються в семантичній структурі кольоронайменувань.

Емпіричний фонд уявлень  про колір поділяється на емоційно-чуттєвий та побутовий. Отже, емоційне сприйняття або інформаційна навантаженість колірних сигналів у типових позамовних ситуаціях стимулюють формування відповідно емотивно-афективного або емпірійного компонентів у семантиці найменувань кольору [16, с. 61].

Емотивно-афективний компонент  у структурі змісту колірної номінації – це додатковий смисловий компонент, комунікативно-функціональне навантаження якого полягає у стимулюванні прогнозованої емоції або емоційного стану адресата через актуалізацію в його свідомості певного колірного образу. Цей тип конотативного значення демонструє залежність не тільки від уявлень людини про той чи інший колірний зразок, але також залежність від об’єктивних, іманентних властивостей природних колірних стимулів, які можуть певним чином впливати на психофізіологічний стан людини [16, с. 67].

Механізм впливу колірного  образу, який створюється мовними  засобами, на емоційну сферу людини базується на здатності людини штучно викликати у себе відчуття кольору, а також весь комплекс інших, пов’язаних з ним відчуттів та емоцій [17, с. 83].

У наведеному нижче прикладі реалізуються номінативні одиниці, що позначають не хроматичні ознаки, а  лише одну складову феномена кольору – світло. Створюваний у даному випадку образ світла перетворюється на сяйво, вплив якого на зоровий аналізатор людини викликає неприємне відчуття. Подібним чином численні номінативні одиниці, які містять сему “блиск, сяйво”, створюють “сліпучий” ефект, що й стає наслідком актуалізації емотивно-афективного компоненту в їхній семантичній структурі: And then, during the  days, there is a brightness that is sometimes intolerable - a brilliance that stuns you and seems to blanch everything, all the jagged surfaces gleaming, the air itself almost a shimmer. The light forms in such a way that the colors become more and more distorted as you draw close to them. – І тоді, в дні, коли настільки сонячно, що аж нестерпно – блиск, який приголомшує вас і здається, може побілити усе, настільки блискучий, що аж навіть повітря сяє. Світло стає таким, що кольори стають все більш зміненими, коли ви наближаєтесь до них [27, с. 21].

Емпірійне значення кольоронайменування – це конотативний смисл, що виникає в семантиці найменування кольору за умов його реалізації у відповідному контексті таким чином, що попередній досвід взаємодії з навколишнім світом дозволяє адресату повідомлення адекватно “розшифрувати” додаткове інформаційне та комунікативне навантаження, закодоване в змістовій структурі даного кольоронайменування [17, с. 85].

Колірний концепт, який виступає комунікативно значущим у тій чи іншій ситуації, надає  відповідне комунікативно-функціональне  навантаження корелюючій колірній номінації, котра  використовується у вказаній ситуації, яку представлено мовними  засобами.

 Як показує наведений нижче приклад, кольоронайменування red, що позначує колір рук героїні, відсилає читача до його фонових знань: звичайно рук руки набувають червонуватого відтінку в тих, хто постійно зайнятий фізичною працею [26, с. 75].

Семіотична  інформація, що зберігається й передається членами соціуму в різноманітних знакових формах, складає основу конотативних компонентів, які мають культурний або соціальний характер.

Культурний  компонент семантики кольоронайменувань містить у собі інформацію, яка  закріплюється мовним знаком як елемент сукупного культурного знання про позначувану реалію та її мовний корелят. Інформація культурного характеру накопичується окремою культурно-мовною спільнотою і відображує національно-специфічне розуміння або сприйняття позначуваної реалії (або реалії, що існує лише в даній культурній спільноті) [17, с. 86].

Колірна номенклатура англійської мови відзначається  багатством і розмаїттям культурних конотацій. За нашими спостереженнями, практично всі кольоронайменування (крім периферійних, які позначують відтінки, тобто не зовсім визначені колірні зразки) фіксують у своїй змістовій структурі інформацію про ті або інші культурні явища або національно-специфічне бачення реалій, а також особливості цивілізації [17, с. 87].

Наприклад, дієслово to greenwash, що містить у своїй морфологічній структурi основу кольоронайменування green, означає “відмивати гроші” (“to launder money” [26, с. 91]), причому “відмивати” саме долари, що робить це слово культурно конотованим.

Семіотичне  походження мають також соціально-політичні конотації кольоронайменувань, у яких відбиваються особливості системи соціальних та політичних зв’язків, що існують у даній мовній спільноті: суспільний статус та стосунки представників різних рас і національностей; співвідношення різних політичних сил у суспільстві, а також за його межами (в міжнародній політиці); суспільний статус представників різних професій; статус представників різних релігійних течій у суспільстві.

Іменник pinko, до морфологічної  структури якого входить основа кольоронайменування pink, було особливо  популярним в американському суспільстві в період 50-х років   і вживалось як зневажливий термін у значенні “комуніст” [26, с. 91]. Негативна оціночність цього слова базується на колірному образі, причому заниження показника за параметром насиченості (рожевий колір - це “ненасичений” варіант червоного, який символізував комуністичну ідею) є засобом вираження зневажливого ставлення до означуваного [27, с. 173].

Як показав  аналіз фактичного матеріалу, зміна семантичного об’єму кольоронайменувань може проходити в напрямку розширення, поглиблення або заміни. Розширення семантичного об’єму стає наслідком процесів символізації або ситуаційно-типової експансії значення кольоронайменування.

Процес символізації значення кольоронайменування є контекстуальним розширенням його семантичного об’єму за рахунок нескінченного ряду компонентів, що відсилають думку адресата до різноманітних форм буття позначуваного на різних рівнях реальності. Символізація значення колірної номінації супроводжується “розшаруванням” денотата: окрім власне кольору в денотативну сферу символізованого кольоронайменування потрапляє нескінченний ряд паралельних означуваних [17, с. 87].

У наведеному нижче фрагменті  кольoронайменування white реалізується одночасно у своєму прямому колірному значенні й у символічних значеннях: дане кольоронайменування позначає  реальну колірну ознаку, а також відсилає думку адресата до понять, що знаходяться на паралельних рівнях буття (“чистота”, “дівочість”, “незайманість”, “духовність”), тобто відкриває цілу смислову перспективу: “You’re not sorry you married me” “The mistake of my life. First you persuaded me not to sell the Hall.”“When has any woman made any man do what he didn’t want to?” “You got married in white at Dimmerstone church like you said in the letter” – “Це помилка усього мого життя. Спочатку ти наполягла на тому, щоб ми не продавали Холл…” “Будь-яка жінка не може змусити чоловіка робити те, що він не хоче робити…” “ Ти ж виходила заміж в білому в церкві Дімерстоун, як ти колись писала у листі” [27, с. 347].

Ситуaційно-типова експансія  значення колірної номінації також  призводить до розширення семантичного об’єму, але за рахунок одиничного конотативного компоненту емпіричного  походження: власне колірне значення доповнюється емпірійним значенням.

Поглиблення семантичного об’єму є наслідком процесу прагмасемантичної  акцентуації, котрий являє собою  постановку прагматично орієнтованого  акценту  на колірному блоці (або  окремій його складовій) змістової  структури кольоронайменування [11, с. 24].