Колірна номінація в англійській мові та особливості її перекладу

blue eyes – блакитні очі;

purple star – пурпурова зоря;

green figure – зелена фігура;

white eyebrows – білі брови;

blue jars – блакитні глечики;

black horse – чорний кінь;

violet riband – фіолетова стрічка;

pink ribbons – рожеві стрічки;

yellow satin – жовтий сатин;

gol hair – золоте волосся.

 

2.2. Особливості перекладу англійських кольороназв на українську мову у номінаціях виразу обличчя

Колір – інформаційно й емоційно значуща характеристика життєвого досвіду людини. Колірне  сприйняття є не пасивним спогляданням світу, а активною взаємодією з навколишнім  середовищем, спрямованою на пристосування  людини до оточення та її виживання в ньому. Відповідно, цей процес не може бути простим результатом роботи сенсорно-моторної системи людини; він тісно пов’язаний з такими когнітивними процесами, як мислення, пам’ять, а також з афективною стороною психіки, оскільки “людина завжди сприймає й переосмислює досвід за певного емоційно-оцінного до нього ставлення” [4, с. 20]. Кольоровий досвід, який є перцептивно-афективним за своєю природою, посідає важливе місце у структурі всього людського досвіду й репрезентується в мові за допомогою кольороназв, здатних виражати не лише кольорові поняття, а й виступати як засоби передачі емоцій та емоційних станів. Слушну думку про співвідношення емоцій і кольорів висловив П. В. Яньшин, припустивши, що в кольорі відбувається візуалізація емоційного досвіду [2, с. 57]. У зовнішньому щодо людини світі те, що суб’єктивно переживається як емоція, існує у формі кольорів, а у формі колорита людині властиво бачити емоції. Номінації емоційних виразів обличчя людини, до складу яких входять кольoративи (black, green, red, white й ін. – чорний, зелений, червоний, білий), похідні від них іменники (blackness, redness, whiteness та ін. – чорнота, почервоніння, білизна) ідієслова (to blacken, to redden, to whiten та ін. – очорнити, червоніти, відбілювати) характеризуються метафоричністю.  Завдяки своїй конкретності, раціональності, створений номінаціями лицевих виявів кольоровий образ дає змогу кодувати великий обсяг емоційної інформації, не переобтяжуючи когнітивну систему. Аналіз цих номінацій дав підстави поділити їх на дві групи залежно від семантики кольороназви:

а) номінації, до складу яких уходять назви ахроматичних кольорів;

б) номінації, до складу яких уходять назви хроматичних  кольорів.

Назви ахроматичних кольорів white, grey і black та їхні похідні утворюють спектр номінацій на позначення вияву психофізіологічних реакцій на обличчі з негативним забарвленням. Так, білий і сірий кольори традиційно вважаються кольоровою метафорою на позначення сильних хвилювань і втоми, емоцій злості (приклад № 1) та страху (приклад № 2):

(1) A voice comes hurtling across the room and I stop in shock, to see Jess on her feet, white with anger. – Голос пролетів через всю кімнату і я зупинився шокований, щоб побачити Джесс, усю білу від гніву [26, с. 304];

(2) The old lady’s face had a grey tinge to it, her eyes were blinking rapidly, and when she wasn’t wringing her hands she was twisting the corner of her pinny. – Обличя старенької було сірим, очі швидко мигали, а коли вона не стискала свої руки, вона крутила куточок свого фартушка [27, с. 55].

Стійкі образні  порівняння зблідлого обличчя (face as white as a ghost / sheet / ashes / death / marble /snow, face as pale as a cloth / corpse / ghost / muffin / statue / ivory / paper), зафіксовані  в лексикографічних джерелах, можуть зазнавати авторських модифікацій у художньому дискурсі,наприклад:

(3) Her pale face seemed to pale more while he looked at her. – Її бліде обличчя здавалося ще більш блідим, коли він дивився на неї [27, с. 31].

Із чорним кольором, який не є основним компонентом кольорової палітри опису виявів психофізіологічних реакцій на обличчі, пов’язують емоції суму, гніву й ненависті. Так, у наступному фрагменті втрату будь-яких сподівань переконливо засвідчує зажурений вигляд одного з героїв:

(4) Charles himself, when they left Winsyatt, had not said a word to Sam, so officially Sam knew nothing about his blackened hopes. But his master’s blackened face was as good as knowledge. – З того часу, як вони покинули Вінсаят, Чарльз не промовив жодного слова до Сема, то ж офіційно Сем нічого не знав про його зруйновані надії. Але він усе знав через те, що обличчя його господаря було дуже хмурим. [27, с. 213].

На відміну  від метафоричних мовних засобів  вербалізації кольору обличчя з  компонентами-кольороназвами white і grey, значення номінацій з ікомпонентом black визначається не лише семою оцінки, а ще й семою інтенсивності. Більше того, у цій номінації реалізується й сема блиску, оскільки етимологічно прикметник black співвідноситься з і.-є. *bhleg- ‘сяяти, блищати, світитися’. Наведений нижче фрагмент ілюструє, як кольороназви deep black і grey в номінаціях психофізіологічних виявів на обличчі маркують різні ступені переживання суб’єктами комунікації емоції гніву:

(5) Eyes looked at us, chestnut coloured eyes, set in faces that ranged from grey to deep black. – Очі дивилися на нас, очі каштанового кольору, очі розташовані на обличчі, яке змінювалось від сірого до темно-чорного [26, с. 10].

Метафоричні номінації  кольору обличчя, до складу яких уходять  назви хроматичних кольорів (blue, brown, green, pink, purple, red – синій, коричневий, зелений, рожевий, фіолетовий, червоний), не можна охарактеризувати відповідно до домінантної аксіологічної забарвленості, оскільки деякі емоції та стани, виявами яких вони є (наприклад сором’язливість), важко визначити як позитивні або негативні [2, с. 197].

У ролі метафоричних номінацій мімічних емоційних виявів гніву, сорому, роздратування, радості, задоволення на обличчі людини кольороназва red і її похідні експліцитно й імпліцитно використовується більше за інші. Мова координує відтінки червоного кольору з відповідними емоційними стимулами. Навіть невеликий домішок темного в кольоровій метафорі стає перешкодою для опису позитивної емоції. Так, поява в номінаціях на позначення психофізіологічних реакцій мовних одиниць purple (n): “any color having components of both red and blue, such as lavender, especially one deep in tone” (будь-який колір з компонентами  червоного і синього, такі як лавандовий, особливо глибоких тонів), puce (n): “a deep red to dark grayish purple” (від темно-червоного до сірувато-фіолетового), у значенні яких наявна сема 'темний відтінок' засвідчує вияв негативних емоцій, а саме люті, ненависті, злості:

(6) The futility of this exercise appeared to anger him. His face squashed into a purple mess, and he made a noise like a thousand whipped puppies. – Марність цих заходів викликала в ньому гнів. Його обличчя стало фіолетовим і він видав звук, наче тисяча битих цуценят [26, с. 65].

На думку  А. Вежбицької, хоча червоний колір і не має постійного еталона в навколишньому середовищі, завжди залишається постійний зразок певної моделі досвіду – кров. Однак кров не є настільки звичною людині, як вогонь. Цим дослідниця пояснює факт установлення в багатьох культурах глибшого зв’язку між червоним кольором і його найближчим аналогом у людському оточенні – вогнем [2, с. 203].

На підтвердження  цієї думки наведемо номінації психофізіологічних виявів: to turn fiery red  (стати вогненно-червоним, сильно почервоніти), to flame red with anger / outrage (розчервонітися від гніву / обурення), to flame pink with embarrassment (стати рожевим від збентеження, засоромитися), a red-hot look (вогненний погляд), a fiery / hot / warm blush (вогненний / гарячий / теплий погляд) та ін., наприклад:

(8) There’s silence. I can’t quite reply. My face is flaming red and my fingers are all twisted in knots behind my back – Мовчання. Я не можу точно відповісти. Моє обличчя палає, а пальці схрещені за спиною [27, с. 109].

Для адекватного  розуміння семантики кольороназви brown у номінації мімічного жесту “усмішка” звернення до лексикографічних джерел сучасної англійської мови не є продуктивним, оскільки наведені в них словникові дефініції фіксують лише фізичні характеристики цього кольору, наприклад: “any of a group of colors between red and yellow in hue that are medium to low in lightness and low to moderate in saturation” (будь-яка група кольрів від червоного до жовтого із низькою яскравістю та від низького до середнього насичення), “аn orange of low brightness and saturation” (світло яскравий та мало насичений  помаранч) [20, с. 9].

Допомогти в  цьому аспекті може кольоропсихологічний тест французького дослідника М. Люшера: коричневий колір – це затемнений жовто-червоний, у якому імпульсивна сила червоного відтінка, завдяки затемненню, стримується, набуває рис пасивності. Вербалізована таким способом усмішка є безрадісною, вона відзначається низькою мімічною активністю, що є типовим для емоції суму. Чітке негативне забарвлення цієї номінації можна також пояснити асоціацією з рослиною, яка зав’яне, змінюючи свій колір на коричневий. Так, доктор Фері, персонаж наступного уривка, намагається стримати вияв смутку, маскує його за усмішкою, однак приховати свій справжній емоційний стан йому так і не вдається, свідченням чого і є проаналізована номінація:

(9) Dr. Ferry smiled his brown smile. “Well, okay. Maybe that’s a good place to start” – Доктор Феррі  безрадісно посміхнувся. “Що ж, гаразд. Можливо, це хороше місце для початку” [27, с. 192].

Оскільки основним кольоровим симптомом психофізіологічних виявів є почервоніння шкіри обличчя, лексема colour (n, v) у контексті таких виразів стосується лише його. Найпоширенішими номінаціями із цим компонентом є такі: to colour slightly (злегка почервоніти), sth coloured one’s face (змусити когось почервоніти), the colour drained out of one’s face (поблідніти), the face lost its colour(побліднішати) та ін.:

(10) Now Martin did blush. I watched the delicate colour rise in his face with a fascination that showed no signs of wearing off – Мартін почернів. Я із захопленням дивилась на поступове червоніння його обличчя, на якому не було жодної ознаки старіння [28, с. 36].

Неможливість  однозначної інтерпретації виразу обличчя героя наступного фрагмента  засвідчує метафорична номінація a multicolored whirl. Розуміння лицевої експресії як багатобарвного вихору можливе в ситуації комунікативного парадокса, у якій опиняється реципієнт, оскільки він не може легко декодувати емоційне повідомлення свого партнера:

(11) Eric’s face is a multicolored whirl. – На обличчі Еріка швидко змінювалися емоціїю [28, с. 158].

Сема ‘колір’  імпліцитно присутня в номінації  виразу обличчя чоловіка, що швидко змінюється з експресії, у якій прочитувалася  сильна сексуальна привабливість до жінки (leered suggestively), на теплу, ніжну посмішку (a warm, gentle smile), змусивши жінку забути про їхню несумісність. Ця трансформація, позначена дієсловом fade (вицвітати, знебарвлюватися), непрямо зіставляє яскравість й інтенсивність негативного емоційного вияву з деякою інертністю мімічного жесту, як у такому прикладі:

(12) He leered suggestively at her, but the expression quickly faded to a warm, gentle smile that made her want to forget about their incompatabilies (Він скоса глянув на неї із бажанням, але цей вираз швидко розтаяв в теплій, ніжній посмішці, яка змусила її забути про усі їх непорозуміння) [28, с. 82].

 

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 2

 

Сучасні дослідження  в галузі лінгвістики відображають зростання зацікавленості вчених щодо ролі фактора людини у становленні  та функціонуванні мовної системи. Семантика номінативних одиниць і особливості їхньої мовленнєвої реалізації вивчаються з урахуванням таких факторів, як асоціативно-образне сприйняття позначуваних реалій, їхня значимість у культурно-символічних та інших системах, що склалися в певному соціумі.

Словесні образи з колірним компонентом слід класифікувати  за кількома моделями залежно від  рівня актуалізації колірних денотативних сем та значущості колірного компонента для утворення образної цілісності, а також від того, чи входить колірний компонент до складу першого або другого смислового пласта. Аналіз цих моделей семантичної структури дає змогу глибше зрозуміти способи відтворення смислу та стилістичних характеристик колірних словесних образів у перекладі.

Відтворюючи семантику індивідуально-авторських словесних образів з колірним компонентом, перекладачі вдаються до калькування; використовують інший колірний відповідник (гіперонім або лексему з іншим семним конкретизатором кольору); змінюють структурно-лексемний склад образу; досягають еквівалентності, вилучаючи колірний компонент і компенсуючи його семантику неколірним відповідником.

Спосіб відтворення  семантики колірного словесного образу в перекладі значною мірою  залежить від ступеня прозорості другого смислового пласта і рівня експлікації синтагмем.

Фразеологічним  одиницям з колірним компонентом  властивий різний ступінь умотивованості, прозорості внутрішньої форми і  значущості колірного компонента. На метод відтворення їхньої семантики, передусім конотативної, впливають особливості образності, асоціативного поля та символізму кольорів у різних мовах, дивергентність переносних значень колірних лексем та їхня етнокультурна маркованість.

Основні методи відтворення семантики фразеологічних одиниць з колірним компонентом – використання повного або часткового еквівалента (з конвергентною, дивергентною кольороназвою або без неї), калькування та описове відтворення.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

Отже, після  аналізу лінгвістичних робіт, присвячених  дослідженню слів і виразів, що позначають колірні відтінки, нами було виявлено відсутність уніфікованого мовознавчого терміну. Таким чином виокремлено наступні дефініції: 1) “кольоропозначення”; 2) “ім’я кольору”, “назва кольору”, “кольороназва”; 3) “колірний термін”, “термін кольору”; 4) “найменування з колірним компонентом”, “кольоронайменування”, “назва кольору”, “прикметник із значенням кольору”, “колірний прикметник”; 5) “оказіоналізм-хроматонім”, “кольоратив”, “кольоронім”, “слово-кольоратив”, “символи-кольоративи”, “колірний епітет”, “кольористична лексика”, “кольористичний епітет”, “хроматизми” тощо.

Аналіз моделей семантичної структури дає змогу глибше зрозуміти способи відтворення смислу та стилістичних характеристик колірних словесних образів у перекладі. Відтворюючи семантику індивідуально-авторських словесних образів з колірним компонентом, перекладачі вдаються до калькування; використовують інший колірний відповідник (гіперонім або лексему з іншим семним конкретизатором кольору); змінюють структурно-лексемний склад образу; досягають еквівалентності, вилучаючи колірний компонент і компенсуючи його семантику неколірним відповідником.

Як показав наш аналіз, колірнi параметри яскравості та насиченості – неодмінні складові поняття про той чи інший колірний зразок – є факультативними для змістової структури багатьох кольоронайменувань. У разі актуалізації вказаних параметрів їхня репрезентація здійснюється семантично нерозчленовано, що вказує на невизначеність уявлень про ці параметри в концептуальній системі людини, а також на відсутність чіткої диференційованості їхніх комунікативних функцій та інформаційної значимості для людини.