Колірна номінація в англійській мові та особливості її перекладу

Акцентуація колірного блоку  використовується як засіб зняття автоматизму  сприйняття адресатом колірної номінації  і, таким чином, як засіб впливу на емоційну сферу адресата. Наслідком  процесу прагмасемантичної акцентуації є емотивно-афективний компонент у семантичній структурі найменування кольору.

Наше дослідження показало, що прагмасемантична акцентуація значень  кольоронайменувань задіє багатий  інвентар мовних засобів, таких як: актуалізація семи яскравості/насиченості, лексичний або синтаксичний повтор тощо [11, с. 26].

Нарешті, семантична деривація  – це процес, який кардинально змінює семантичну структуру найменування кольору: колірна ознака в області означуваного поступається місцем не-колірній ознаці. Нове значення, яке утворюється внаслідок процесу семантичної деривації, є похідним від колірного. Основу перетворення значення складає асоціативно-образне уявлення про певну колірну ознаку.

Наприклад, кольоронайменування white у наступному фрагменті тексту реалізується в значенні “сніжний”, яке є похідним від власне колірного (“білий”) і виникає на основі спільної семантичної ознаки “білизни”: Memphis had seen two white Christmases in the past ninety years, and the experts predicted no more in the century. – Мемфіс побачив два білих Різдва в пізні 90-ті, і  експерти прогнозували, що в цьому столітті такого більше не буде [27, с. 201].

Вказане похідне  значення кольоронайменування white виникає  завдяки наявності потенційної  семи “як сніг”, що є мовним засобом  фіксації еталонного уявлення про відповідний колірний сигнал.

3. Морфологічні та словотвірні особливості прикметників, що позначають колір

Вираженням номінації  кольору може відбувається за допомогою  використання різних частин мови, зокрема  субстантивації цих частин мови. Також в англійській мові є прикметники, що позначають колір, які утворюються за допомогою комбінації прикметників та основ слів, що належать до різних частин мови, утворюючи колоративні композити [12, с. 7].

 Колоративні композити в англійській мові виникають як результат лексикалізації атрибутивних словосполучень, при якій граматичне й лексичне зближення кольоронайменування з іншим словом відбувається на фоні аналітизації мови. Утворення колоративних композитів пов’язано з формуванням у концептосистемі носіїв мови структури представлення знань про об’єкт номінації [12, с. 9].

Призначення атрибутивної частини композита не збігається з функцією прикладки чи означення, вираженого прикметником. Воно значно ширше, бо загальніше визначає атрибутивні відношення. Препозиція атрибутивної частини в композитах, утворених з прикметникових сполучень, зумовлена їх походженням з прикметників, ужитих у ролі означень при прямому порядку слів. Вона закріплювалася під впливом уживання узгоджуваних прикметників з іменниками в цих словосполученнях. На нашу думку, це й послужило поштовхом до широкого вживання композитів як засобу номінації нових понять, що позначають колір [12, с. 11].

Словотвірна побудова прикметників, що позначають колір, ґрунтується передусім на матеріалі твірних слів чи основ, а також на суфіксах. Можна виділити такі різновиди прикметників за морфемною характеристикою:

а) залежно від особливостей змістового поєднання в них слів чи основ із прямим чи непрямим порядком їх розташування;

б) за кількістю поєднання  компонентів.

Як уже зазначалося, компонентами словотвірної оболонки композитів є складові частини їх базових  синтаксичних словосполучень. Згортання  граматичних зв’язків і семантичних  відношень між компонентами словосполучень дає матеріал для словотвірної оболонки номінацій, виражених прикметниками-композитами, напр.: straw-coloured, flame-like. Ці складні прикметники утворилися з часто вживаних у ситуаційному спілкуванні словосполучень: colour of straw, colour like flame. Опорними компонентами у них є іменники та дієслова, що переходять у дієприкметники і зберігають властивість мати при собі об’єкт [13, с. 22]. Дієприкметники з конкретним предметним значенням, що вживаються при прикметниках, у композитах виступають другою частиною, диференціюючи домінанту: purple-lipped, red-whiskered. Перша частина композита виступає як домінанта і вживається як уточнення колірної якості об’єкта. При цьому виявляються у складі нової основи відчутніші диференційні семантичні відтінки [13, с. 23].  Наразі ми можемо спостерігати такі приклади:

olive-coloured – маслинового кольору; 

cream-coloured  - кремового кольору;

apricot-coloured – абрикосового кольору;

moss-coloured – кольору моху;

rose-coloured – кольру троянди;

nacre-coloured – перламутрового кольору;

pearl-coloured – кольору перлини;

pistacshio-coloured – фісташкового кольору;

crocus-coloured – кольору шафрана.

Характерно, що в більшості  випадків у структурі такого композита  на першу позицію переміщується  об’єктний іменниковий компонент, який несе в собі характеристику кольору [5, с. 16]. У постпозицію потрапляє відіменниковий дієприкметник. Це переміщення у постпозицію новоутвореного дієприкметника зумовлює маркування атрибутивного зв’язку компонентів композита. Суть маркування як вираження граматичного значення полягає в тому, що своєю позицією при утворенні нової номінації прикметник з атрибутивним, уточнювальним значенням виступає у препозиції щодо другого компонента композита [5, с. 17].

Прикметники-композити, що позначають колір за значенням і формуванням словотвірної оболонки поділяються на кілька видів: більшість композитів є двокомпонентними, рідше – трикомпонентні, і зовсім рідко – чотирикомпонентні.  Як приклад ми можемо спостерігати такі двокомпонентні композити:

Coal-black – вугільно-чорний;

Rose-red – трояндово-червоний;

Rose-white – трояндово-білий;

Green-and-white –жовто-білий;

Dark-brown – темно-коричневий;

Jade-green – жовтувато-зелений;

Sulphur-yellow – зеленувато-жовтий;

Pale-yellow – блідо-жовтий;

Purple-and-gold – пурпурно-золотий;

Copper-green – мідно-зелений;

Vermilion-and-gold – червоно-золотий;

Olive-green – оливково-зелений;

Rose-pink – трояндово рожевий

White-yellow – біло-жовтий;

Turquoise-blue – бірюзово-блакитний.

В англійській мові спостерігається позначення кольору за допомогою субстантивованих прикметників. Зазвичай вони супроводжуються прийменниками та іменниками, які ці прикметники позначають [5, с. 20]. Це досить яскраво видно у таких прикладах англійської літератури:

Hollowed turquoise of the summer sky – пуста блакить літнього неба;

Shook the scarlet of his lips – зняв червоний колір з його губ;

Eyes deepened into amethyst – очі стали аметистового кольору;

Spots of red burnt on his cheeks – червоні плями горіли на його щоках;

Its gold would wither into grey – його золото зав’яне до сірого ;

Boys in their scarlet – хлопці в своїх яскраво-червоних вбраннях;

There was some scarlet on the sensual mouth – його чутливий рот був дещо червоного кольору;

Eyes kept something of their blue – очі ще зберігали свій блакитний колір.

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

 

Отже, у номінації кольору  в англійській мові важливу роль відіграють словотвірні процеси, та субстантивація прикметників, що передбачають формування нового поняття, яке концептуалізується на основі подібних концептів, уже наявних у мисленні людини. Одним із таких концептів є колірний концепт, який демонструє певні риси архаїчної концептуалізації, а його структура є синтезом багатовікових спроб людства зрозуміти феномен кольору та колірного сприйняття.

Як показало наше дослідження, колірнi параметри яскравості та насиченості – неодмінні складові поняття про той чи інший колірний зразок – є факультативними для змістової структури багатьох кольоронайменувань. У разі актуалізації вказаних параметрів їхня репрезентація здійснюється семантично нерозчленовано, що вказує на невизначеність уявлень про ці параметри в концептуальній системі людини, а також на відсутність чіткої диференційованості їхніх комунікативних функцій та інформаційної значимості для людини.

Аналіз мовного матеріалу показав, що в англійській мові не існує сталої системи засобів вираження яскравості та насиченості кольору (такі засоби виявлено на лексичному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях), проте актуалізація семи яскравості/насиченості в семантичній структурі колірної номінації є комунікативно обумовленою, а саме: актуалізація цієї семи свідчить про експресивну або додаткову інформаційну навантаженість кольоронайменування в певній ситуації.

 

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ

КОЛЬОРОНАЗВ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

 

Світ кольору  представлений у мові широким  спектром лексичних одиниць, що інтерпретують  інформацію, яка надходить по зоровому каналу зв’язку. Колірні фрагменти  мовної картини є суб’єктивними. Мовна картина світу фіксує національно-культурну специфіку уявлень мовного колективу про колір і його роль у житті людини, а також специфіку колірних асоціацій, котрі стають основою формування смислових відтінків кольоронайменувань, якими оперує даний мовний соціум [1, с. 48].

Механізм впливу колірного образу, який створюється  мовними засобами, на емоційну сферу  людини базується на здатності людини штучно викликати у себе почуття  кольору, а також увесь комплекс інших, пов’язаних з ним відчуттів  та емоцій [1, с. 53].

Колірна гама англійської мови відзначається багатством і різноманітністю культурних конотацій. Переважна більшість кольоронайменування фіксує у своїй змістовій структурі інформацію про ті або інші культурні явища або національно-специфічне бачення реалій, також особливості цивілізації [1, с. 55].

Колір є важливою, інформаційно значущою характеристикою  життєвого простору людини.

2.1. Переклад та функції номінації кольору у мовленні та в художній літературі

Розглядаючи номінацію кольору в системі мовних універсалій, зокрема з точки зору закономірностей еволюції систем кольорів, можна спостерегти національно-специфічні риси мовної моделі, оскільки фізичному спектрові кольорів у різних мовах відповідають різні засоби членування цього спектру, мовного вираження окремих його фрагментів.

Номінація кольору має  важливе значення в галузі когнітивної  семантики. Тут насамперед заслуговує на увагу праця А. Вежбицької, в якій поставлене завдання опису мовних концептів кольору, в зв’язку з чим обґрунтовується необхідність введення до семантичного аналізу таких концептів основного пункту їх референтної віднесеності, тобто врахування стійких асоціативних зв’язків між концептом кольору та його “еталонним носієм”– прототипом [2, с. 45]. Наприклад, для позначення кольорів “синьої”  частини фізичного спектру таким прототипом є небо: англ. Blue, укр.. блакитний, рос. Голубой; для позначення зеленого – це рослинність, для червоного – вогонь та кров тощо. Дослідниця робить висновок, що сприйняття кольору пов’язане з певними “ універсальними елементами людського досвіду”, які по-різному концептуалізуються в різних мовах. Так, blue означає не те саме, що голубой, а green не те, що валійське gwyrrd, проте фокуси цих різних семантичних категорій можуть бути відносно стабільними у різних мовах та культурах. Одразу слід звернути увагу на те, що для основних позначень кольорів їхні прототипи (небо, вода, рослинність, кров) водночас є архетипами, тобто надзвичайно стійкими та потужними міфологічними та міфопоетичними символами. У зв’язку з цим можна припустити, що певні риси архаїчної концептуалізації можуть позначатися на семантиці конотаціях назв кольорів, пов’язаних з відповідними архетипами, і принаймні врахування таких зв’язків необхідне для несуперечливої інтерпретації особливостей мовних концептів кольору [2, с. 56].

Відомо, що для опису  семантики прикметників, серед них  і позначень кольорів, важливим завданням  є визначення їхньої референтної  сфери, тобто сфери предметів  чи подій, що мають відповідну ознаку. Практично це вирішується за допомогою розгляду семантичної сполучуваності прикметника з певними класами імен. З погляду когнітивної лінгвістики це завдання може розглядатися як окремий випадок проблеми категоризації і власне зводитися до питання: чи можна знайти якісь підстави для того, щоб розглядати всі предмети, що позначаються у мові відповідним прикметником, як певну категорію об’єктів? Деякі сучасні дослідники схиляються до думки, що єдиною підставою для такого об’єднання є мовні правила вживання відповідного прикметника. Розглядаючи проблему пластичності категорій на прикладі номінації кольору, Ван Берке доходить такого висновку: “Отже, можливо, що всі зелені предмети і мають дещо спільне, так це те, що ми вміємо називати їх “ зеленими” і що всі предмети кольору kwaalt (приблизно “жовто-зеленого” – слово мови шусвоп на тихоокеанському узбережжі Канади) мають те спільне, що всі, хто говорить мовою шусвоп, уміють називати такі предмети kwaalt і можуть навчити нас які предмети називати kwaalt, втім так само як і ми можемо навчити їх, які предмети називати зеленими”. Ми, однак, вважаємо, що беззастережне прийняття такого висновку було б передчасним і що в підґрунті мовних правил уживання можна виявити деякі культурні моделі, що пояснюють чому певні кольори позначають саме ті, а не інші об’єкти [2, с. 63].

Наприклад, в англійській  мові світ природних, насамперед рослинних, об’єктів, що позначають як зелені, диференційований у мові набагато повніше й докладніше, ніж світ природних, що позначаються, наприклад, як сині [2, с. 67]. Це пояснюється тим, що останні описують насамперед одиничний об’єкт – небо і водні об’єкти, номенклатура яких обмежена кількома найменуваннями: ріка, озеро, море, ставок, струмок. Тим часом номенклатура рослин нараховує тисячі найменувань, і не менше сотні з них належать до загальновживаної лексики.

Ми можемо спостерігати такий приклад архетипного використання прикметників, що позначають колір:

golden disk of sun –золотий диск сонця;

green leaves – зелене листя;

blue clouds – блакитні хмари;

blue skies – блакитні небеса.

Слід відзначити, що з назвами артефактів прикметники, що позначають колір виконують функцію диференціації й використовується переважно при характеристиці предметів, що мають якийсь колір [2, с. 70].  Наприклад, ми можемо спостерігати такі приклади вживання прикметників:

coal-black hair – вугільно-темне волосся;

white tie – біла краватка;

white silk – білий шовк;

brown beard – коричнева борода;

scarlet lips – червоні губи;