Використання країнознавчої інформації як мотиваційного засобу при навчанні французької мови

        Під час роботи над текстом учні отримують наступні завдання, які допомагають зрозуміти текст та заповнити його зміст:

- Lisez le texte (прочитайте  текст);

- Repondez aux questions (дайте відповіді  на запитання);

- Trouvez les phrases suivantes (знайдіть наступні речення в тексті);

- Traduisez en russe (перекладіть  рідною мовою).

          На узагальнюючому уроці для перевірки знань учнів можна запропонувати їм маленький тест.

Постійна робота над лексикою, різноманітні умовно - комунікативні вправи сприяють розширенню словникового запасу учнів. Додаткові тексти та різноманітні завдання під час роботи з ними, складання мікродиалогів надають можливість дітям висловлювати свої думки. Підсумком такої великої роботи можуть стати повідомлення окремих учнів або групи учнів за поданою темою [14,с 54-57].

       Одна з актуальних проблем сучасної методики навчання французької мови - орієнтація всього навчального процесу на активну самостійну роботу учнів, створення умов для їх самовираження і саморозвитку. Молоде покоління повинно підготувати себе до того, щоб мати максимальну користь з такого роду діяльності з метою вдосконалення своїх лінгвістичних знань, навиків і умінь. Особливого значення набувають ідеї розвиваючого навчання, головною метою його є формування особистісної активності учнів. Останнє забезпечує активне відношення до знань, систематичність і наполегливість у навчанні, позитивні результати та успішна безперервна освіта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            ВИСНОВКИ

           Таким чином, в процесі роботи дійшли до наступних висновків. Тема даного дослідження надзвичайно важлива.  Розробка країнознавчого аспекту є однією з актуальніших проблем у навчанні іноземної  мови.

           Організація вивчення іноземної мови в тісному зв'язку з національною культурою народу  досліджуваної мови, країнознавче “фарбування” навчання в цілому, навчальних матеріалів, буде сприяти посиленню комунікативно-пізнавальної мотивації учнів, розширенню загальнокультурного кругозору, дозволить  урізноманітити прийоми і форми роботи, апелювати до інтелекту школярів, найбільш ефективно реалізувати загальнодидактичні вимоги поєднання навчання з вихованням. Засвоєння країнознавчого аспекту сприяє  поглибленню знань учнів в області культури країни мови, що вивчається, що знайде своє відображення  в  адекватності  їхньої мовленнєвої і соціальної поведінки в іншомовному середовищі.

          При виришенні цих задач перед вченими, вчителями та вихователями виникає необхідність по - новому усвідомити роль країнознавства в теорії та на практиці навчання та виховання. Таким чином, ми робимо висновок, що сучасний етап розвитку методики викладання французької мови характеризується пошуком ефективних шляхів навчання, нових технологій навчання, удосконалення форм, методів, а також змісту навчання. Сучасний період допускає цілеспямоване спостереження за особливостями використання різноманітних засобів в процесі навчання міжкультурної комунікації, що характеризує культурні особливості країни, ментальні особливості носіїв мов.

     Тому, робимо висновок, що необхідно враховувати ці особливості в процесі навчання французької мови та культури. Такий підхід у викладанні є одним з напрямків у формуванні в учнів знань про країну мови, що вивчаеться та має також виховне значення. Ефективність мовленнєвої діяльності учнів в багатьох випадках визначається наявністю в учнів інтересу та мотивів для вивчення французької мови. В процесі роботи ми прийшли до висновку, що одним з таких мотиваційних засобів може бути країнознавчий матеріал, тому що навчання французької мови з урахуванням національного компонента, використання країнознавчих матеріалів, що можуть подаватися в формі текстів або наглядного матеріалу, де будуть міститися факти з історії, біографій визначних осіб, опис флори та фауни, підсилює навчальний та пізнавальний ефект.

            Також прийшли до висновку, що в результаті здійснення країнознавчого підходу на уроках французької мови відбувається оновлення деяких компонентів змісту навчання. Викладач здійснює підбір для уроку французької мови актуальні та аутентичні тексти для аудіювання та читання. Ці тексти мають велику пізнавальну та країнознавчу цінність. Вчитель використовує ілюстрований матеріал для розкриття змісту пропонованих текстів (листівки, мапи, меню, рекламні проспекти). Такі тексти та їх ілюстрації за допомогою прагматичного матеріалу сприяє реалізації на уроках важливих принципів, навчання французької мови (комунікативність, наочність, новизна та функціональність).

           Таким чином, використання країнознавчого матеріалу забезпечує стійкий результат в області практичних навичок та вмінь на французькій мові. З одного боку, створюється міцна система навичок та вмінь по практичному використанню французької мови як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування. З іншого боку, учні набувають корисних знань, що їм знадобляться в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

                      СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ариян М.А. Лингвострановедение в преподавании иностранного языка в старших классах средней школы // Иностранные языки в  школе. – 1990. № 2. – С. 11-13.
2. Бим И.Я. Творчество учителя и методическая наука // Иностранные языки в школе. – 1992. № 4. – С. 3-7.
3. Большая Советская Энциклопедия. – 3-е изд. - Т.24. – Кн. I. – М.: 1976. – 546 с.
4. Борисенко М. К. Некоторые аспекты преподавания элементов лингвострановедения на французском языке // Иностранные языки в школе. – 1997. № 3. – С. 41-45.
5. Верещагин Е. Н., Костомаров В. Г. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – М.: Рус. язык,

      1992. – 234 с.

6. Временный государственный образовательный стандарт. Общее среднее образование иностранного языка. – М.: 1993. – 127 с.
7. Дусавицкий А.К. Формула интереса. – М.: Педагогика, 1989. – 121 с.
8. Каменецкая Н.П. Некоторые аспекты преподавания элементов лингвострановедения в старших классах // Иностранные языки в школе. – 1997. № 3. – С. 41-43.
9. Криковцева С.А. Неделя английского языка в школе // Иностранные языки в школе. – 2005. № 5. – С. 52 – 55.
10. Леонтьев А.М. Потребности, мотивы, эмоции. – М.: Просвещение, 1971. – 224 с.
11. Лихачев Д.С. Письма о добром и прекрасном. – М.: Наука,1989. – 231 с.
12. Лопасова Ж.Я. Роль и место лингвострановедческого аспекта при обучении иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 1985. № 2. – С. 24-27.
13. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы: пособие по немецкому языку. – М.: Просвещение, 1991. – 187 с.
14. Миньяр-Белоручев Р.К. Лингвострановедение или иностранная культура // Иностранные языки в школе. – 1993. № 6. – С. 54-57
15. Нефедова М.А. Отбор материалов лингвострановедческого содержания для чтения // Иностранные языки в школе. – 1994. № 4. – С. 38-41.
16. Нюдюрмагомедов А.Н. Дидактические условия использования внеурочных интересов школьников с целью предупреждения успеваемости // Иностранные языки в школе. – 1999. № 5. – С. 65-68.
17. Ощепкова В.В. Культурологические, этнографические и типологические аспекты лингвострановедения.– М., 1995. – С. 96
18. Подласый И. П. Педагогика: Новый курс - М.: "Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС", 2002. - Кн. 1. Стр. 351, 361-362
19. Рахштейн А.Д. Лингвострановедческий аспект в преподавании иностранных языков // Иностранные языки в школе. – 1990.

     № 36 – С. 13 – 16.

20. Рубинштейн С.Л. Задачи и мотивы деятельности // Основы общей психологии. - М.: Педагогика. – 1989. – 243 с.
21. Солонович Н.А. Лингвострановедческий подход как средство повышения мотивации при обучении иностранным языкам в старших классах средней школы: – Автореф. дис… кандит. пед. наук. М.,

     1995. – 16 с.

22. Страноведение, вариативные программы. Под.ред. Пономаревой В.В. М., 1998. – 20 с.
23. Томахин Г. Д. Лингвострановедение. Что это такое? //Иностранные языки в школе, 1996, № 6. – С. 22 – 27.

24.Фельдштейн Д.И. Особенности стадии развития личности //   Психология развития личности в антогенезе. – М.: Педагогика,

1989.- 145 с. 

 

                             

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           ДОДАТОК А