Експериментальна робота з ознайомлення дітей з писанкарством

В становленні  особистості дитини значення образотворчого мистецтва відіграє значну роль. В.А. Сухомлинський писав: «У період дитинства  мислення, мислительні процеси повинні бути як можна тісніше зв’язані з живими, яскравими, наочними предметами навколишнього світу… Емоційна насиченість сприйняття – це духовний заряд дитячої творчості. Мистецтво сприяє вихованню різних почуттів. Так при ознайомленні з жанровим живописом у дітей активізується інтерес до громадського життя країни, до різних видів діяльності людини, відношенням його у процесі праці до скарбів, які створює людство, художній творчості.(12. 18)

Художнє виховання засобами образотворчого мистецтва слід розпочинати з  дошкільного віку. Образні картини, в яких відтворено навколишню дійсність викликають яскраві емоції і на довго залишаються в пам’яті дитини впливаючи на її подальший розвиток. Та не слід думати, що це відбудеться автоматично. Щоб твори мистецтва стали, дійовими засобами формування особистості , треба вчити дошкільнят розуміти мову мистецтва тобто виразні засоби які застосовує художник для втілення творчого задуму.

Естетичне сприймання у дітей старшого шкільного  віку досить безмежно різноманітне, як і сама об’єктивна дійсність, що надихає  на створення живописного образу.

У джерела  народної творчості, зокрема у писанкове  мистецтво, його творці вкладали життєву  мудрість, народне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність  сприйняття оточуючого світу. Це той  багаж, творче засвоєння якого забезпечує успішний розвиток народного мистецтва - справді здорового, розрахованого  на довговічність життя.

Правдивість старої легенди доводить: наш народ  доти буде процвітати, допоки українські жінки писатимуть писанки. Мистецтву  писанки, як і вишивки вчаться  з дитинства.

 

1.4 Методи і прийоми ознайомлення старших дошкільників з писанкарством

Єдність естетичного та трудового виховання  у процесі навчання писанкарству дітей

Ознайомлення  з таким видом народних художніх ремесел, як писанкарство починається  з порівняння і зіставлення його з іншими видами

( вишивання,  ткацтво, килимарство, різьба  по дереву, гончарство) які сягають  своїм корінням у глибину віків  і характеризують духовний світ  стародавнього й сучасного населення  України. Наприклад, специфіка  орнаментальних композицій на  писанці та у вишивці зумовлена,  насамперед, характером предмета, матеріалу,  форми, техніки та способу виконання. 

За допомогою  зіставлення і порівняння визначено  місце писанки в системі інших  видів мистецтва і зроблено висновок, що вона є виявом мініатюрного живопису.

Сьогодні  відновлення і збереження місцевих традицій народних художніх ремесел  являє собою велику проблему, яку  необхідно розв'язувати в комплексі , підключивши в першу чергу  заклади народної освіти. Тому надзвичайно  важливо використовувати заняття трудового виховання у дитячих садках для опанування дітьми різних традиційних видів художньої обробки матеріалів, виготовлення ними суспільне корисних художньо-ужиткових виробів.

Дослідження з педагогічної психології тісно  взаємопов'язані з загальною й  дитячою психологією, що представляє  собою важливі умови для побудови науково обґрунтованої системи  навчання, особливого виду народного  мистецтва - писанкарства. Розробка цілей, змісту, принципів, методів і організації  навчання та виховання відбувається з опорою на навчання - дидактику ( від  неудосконалених форм до більш удосконалених, від простих вправ до більш  складних завдань) і теорію виховання.

Писанкарство  в дитячих закладах – це не лише естетичне виховання. Для того, аби діти глибоко оволодіти цим мистецтвом, вони вивчають його глибинну змістову й історичну суть.

Практична графічна діяльність дітей на заняттях з оволодіння основами

писинкарства проходитиме успішніше за таких умов: інтеграція теми „Писанкарство” або окремих розділів у програми з трудового навчання; використання методів і прийомів активізації навчально-пізнавального процесу, у тому числі ігрових методів, методу продукування нових ідей - „мозкова атака”; проведення екскурсій на виробництво, в музеї; використання наочності; заохочення учнів до самостійного удосконалення шкільного предметного удосконалення групового предметного середовища;

організація виставок виробів, виготовлених художньо-конструкторськими

засобами.

     Найважливішою умовою, що забезпечує підвищення ефективності трудового навчання дітей на заняттях з основ писанкарства, вважається залучення їх до практичної діяльності, яка максимально уможливлює самостійну трудову активність і творче ставлення до праці.

     Адже, основна мета - забезпечення особистісного розвитку дітей та збагачення їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, а також формування цілісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ II. Експериментальна робота з ознайомлення дітей з писанкарством

2.1. Задачі та методи  дослідження;

Контакт з народним мистецтвом і традиціями, участь у народних святах духовно  збагачують дитини, виховують гордість за свій народ, підтримують інтерес  до його історії та культурі. Щоб  діти добре знали і поважали своє минуле, своє коріння, історію і культуру свого народу, та проведено наше дослідження.

Метою експериментальної  частини дослідження було довести, ознайомлення дітей з писанкарством, тематика яких охоплює елементи етнічної культури, сприятиме більш ефективному залученню дошкільнят до української культури та традицій, і розвиватиме їх фізично і психічно.

Завдання:

1) виявити  початковий рівень ознайомлення  українським писанкарством у дітей 5-6 років життя;

2) створити  та апробувати систему занять  по залученню дошкільнят до  писанкарства;

3) порівняти  рівні знань про писанкарство після проведення серії занять на констатуючому та контрольному етапах.

В основу роботи покладені такі принципи: врахування вікових особливостей дітей при відборі змісту, теми занять, завдань виховання і навчання; забезпечення емоційно-психологічного комфорту для дітей; повага до особистості кожної дитини.

Експериментальна  робота проходила в три етапи:

• констатуючий етап, що включає діагностику наявного рівня ознайомлення дітей;
• формуючий етап, що полягає в апробування на практиці ефективності розробленої методики ознайомлення дошкільників;
• контрольний експеримент, що становить результати діагностування, ефективності проведеної роботи, зіставлення і узагальнення отриманих результатів.

Експеримент проводився на базі ДНЗ № 267 «Білосніжка» м. Одеси в старшій групі.

Мета: виявити  рівень знань дітей старшої групи.

Завдання:

1) проведення  діагностичної методики на виявлення  рівня знань дітей;

2) обробка  та інтерпретація результатів. 

Для визначення рівня ознайомлення дітей у ході констатуючого експерименту пропонувалися завдання, використовувалася ігрова мотивація (див. додаток 1). З цією ж метою була складена діагностична карта.

 

Рівень досягнень	Ба- ли	Критерії оцінювання знань дітей
І. Низький	1.	Дитина розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже  обмеженим понятійно-термінологічним запасом у ході розповіді про писанки; після кількаразового пояснення вихователя відтворює незначні фрагменти  тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший рівень розвитку художньо-образного мислення.
	2.	Дитина розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але тільки після детального пояснення вихователя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні
	3.	Дитина розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у ході розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення вихователя; художньо- образне мислення розвинуто на елементарному рівні
ІІ. Середній	4.	Дитина розуміє та усвідомлює значну частину теоретичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал  у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вихователя; художньо-образне мислення розвинуте слабо.
	5.	Дитина розуміє та усвідомлює більшу частину теоретичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал  у практичній художній діяльності, але без переносу у зміненні ситуації; художньо-образне мислення розвинуте слабо.
	6.	Дитина розуміє та усвідомлює переважну більшість  тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал  у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуте слабо.
ІІІ. Достатній	7.	Дитина повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатна узагальнювати його за допомогою вихователя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вихоавтеля опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення є достатньо розвинутим.
	8.	Дитина повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатни узагальнювати та систематизувати його за допомогою вихователя; демонструє  достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення є достатньо розвинутим.
ІV. Високий	10.	Учень  глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинуте, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв’язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ

 

 

 

 

 

 

2.2.Результати  констатувального етапу експерименту;

Після проведення заняття я зробила висновок з того, що вихователі старших та підготовчих до школи груп ДНЗ дають мало знань дітям про писанкарство. Аналіз результатів констатуючого експерименту подано у таблиці №1.

 

Таблиця №1

Прізвище ім'я	Низький	Середній	Високий
Альєшнікова Аліна		+
Баран Тарас	+
Безпалов Олег	+
Дорофеєв Сергій	+
Дуб Тарас		+
Кірієнко Вікторія	+
Коваль Марія	+

 

 

 

 

2.3.Етапи ознайомлення дітей  з писанкарством;

Мета формуючого етапу: розробити  систему тематичних занять, які сприяють ознайомленню дітей з писанкарством.

Завдання формуючого етапу:

1) ознайомити дітей з елементами  російської та української народної  творчості пов’язаних з писанкарством.

3) естетичний розвиток дошкільників (за допомогою включення елементів народних промислів в заняття з праці).

Цілеспрямовано вирішувати педагогічні  завдання по залученню дошкільнят до етнічної культури можна з допомогою  тематичних занять. Наведемо приблизну програму проведення таких заходів (додаток 2). Курс призначений для дошкільнят 5-6 років.

Експериментальне навчання включалося в педагогічний процес дошкільного  закладу. У ньому використовувалися  загальноприйняті форми організації: фронтальні, подгрупповие та індивідуальні заняття.

 

2.4. Перевірка результатів проведеної  роботи;

У контрольному експерименті були використані  ті ж види завдань і засобів  наочності, що і на експериментальному, але дітям надавалася більша самостійність при їх виконанні.

На контрольному етапі виявилося, що діти володіють знаннями про традиції та звичаї, народні свята, користуються прислів'ями та приказками в повсякденній мові. При розгляданні традиційних орнаментів можуть відрізнити російські від українських. У ході експерименту було відзначене підвищення зацікавленості дітей до історії писанкарства.

Рівень ознайомлення дошкільнят з  писанкарством російського (українського) народу на контрольному етапі істотно підвищився.

Кількісний аналіз показав наступні результати.

Таблиця № 2.

Прізвище ім'я	Низький	Середній	Високий
Алєшнікова Аміна			+
Баран Тарас		+
Безпалов Олег		+
Дорофеєв Сергій			+
Дуб Тарас		+
Кірієнко Вікторія		+
Коваль Марія			+

Отже, у всіх вікових групах ДНЗ, а особливо в старших, потрібно давати дітям точні уявлення та знання про писанкарство,навчати прийомам роботи з ним, щоб більше розширити їхні вміння і навички.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У результаті дослідження ми прийшли  до наступних висновків:

1. Залучення дітей до культури  писанкарства відкриває їм дивовижний, прекрасний світ, що стимулює активно-пізнавальне та емоційно-ціннісне ставлення дітей до навколишнього світу.

2. Незвичайність і новизна, різноманітність  навколишнього світу, які відкриваються  дітям за допомогою народних  казок, народного фольклору, промислів  сприяють емоційному впливу на  дитину, викликають його здивування, бажання більше дізнатися, спонукають  до передачі почуттів і думок. 

3. Включення елементів усної  народної творчості в процес  освіти і виховання дошкільників  дає можливість не тільки для  розвитку мовної виразності, але  і розвиває мнемонічні процеси,  відкриває дорогу до творчих  проявів, спостережливості, збагачення  та активізації словника, внутрішньої  розкутості.

У процесі роботи з навчання дітей виготовляти писанки – вони дізналися історію, звичаї та традиції виготовлення писанок, дізналися про різні їх види навчилися різним способам їх оздоблення та прикрашання.

Гіпотеза дослідження доведена: розроблена нами система проведення занять сприяє ефективному залученню дошкільнят до етнічної культури, попутно вирішуючи деякі проблеми морально-естетичного виховання та розвитку дрібної моторики і всіх психічних процесів.